Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП та направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту у вівторок, 22 липня.
“Такої швидкості не було всі шість років”, – прокоментував темпи підписанння спікером законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Позначка: Рада
-
Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП
-
Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП
Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
“Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
- отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.
У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
“Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП. -
НАБУ і САП звернулися до Зеленського
Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
“Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
“Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
“Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
“Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він. -
Алієв назвав шлях відновлення цілісності України
Президент Азербайджану Ільхам Алієв, виступачючи на Шушинському медіафорумі, дав Україні “головну пораду” – ніколи не погоджуватися на окупацію.
У нього запитали, що він порадив би українцям як лідер нації, яка змогла після трьох десятків років відновити територіальну цілісність країни. Він відповів, що вже мав змогу відповідати на подібне запитання кілька років тому, і його відповідь не відрізнятиметься від того, що він говорив раніше.
“Думаю, що це співзвучно і сподіванням українського народу. Ніколи не погоджуватися на окупацію. Ось це головна порада. Це те, що робили ми”, – зазначив Алієв.
Продовжуючи відповідати на запитання, президент розповів історію своєї країни. Зокрема про те, що період Першої Карабаської війни був для Азербайджану дуже складним, трагічним і з численними жертвами. Постконфліктний період був не менш складним.
За його словами, в той період населення країни становило 8 млн осіб. Держава мала один із найвищих рівнів на душу населення за кількістю біженців. Бюджет Азербайджану був порожнім і країну ніхто практично не підтримував.
Таку країну очолив Айдар Алієв, якому вдалося стабілізувати ситуацію і поступово відроджувати державу.
Невдовзі, країна потроху почала повертати територію, при цьому міжнародна обстановка була проти Азербайджану. Мінська група ОБСЄ була на боці Вірменії, і кожен у ній намагався зробити так, щоб статус-кво не змінювався і ситуація “тривала вічно”. Та Азербайджан не погоджувався з такими реаліями, і у 2020 році почав створювати нові.
“Повертаючись до того, що я сказав – ніколи не здаватися і ніколи не миритися з порушенням територіальної цілісності”, – наголосив Алієв.
Алієв додав, що він був президентом Азербайджану 17 років, перш як повернути окуповані території. Утім, він визнав, що віра в справедливість в нього майже зникала.
“Консолідація, яка дала таку моральну силу мені як президенту, як головнокомандувачу. І я був упевнений, що суспільство і народ буде за мною стояти. І це було, напевно, одним із вирішальних фактів. Так що повернуся до того, з чого почав, ніколи не здаватися”, – резюмував Алієв. -
Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС
У четвер, 17 липня, Верховна Рада підтримала кандидатуру Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ у новому уряді. 271 народний депутат підтримали це рішення, один виступив проти, 11 утрималися, а 31 не взяли участь у голосуванні. Таким чином, Сибіга залишається на посаді міністра закордонних справ після переформатування уряду.
-
Верховна Рада призначила новий склад уряду
У четвер, 17 липня, Верховна Рада під час пленарного засідання затвердила новий склад Кабінету міністрів, який очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Рішення підтримали 253 депутати, 13 були проти, 23 утрималися, а 6 не голосували. Голосування проводилося “пакетним” способом, щоб уникнути окремих голосувань за кожного кандидата. Новий уряд включає таких міністрів, як Михайло Федоров, Олексій Соболєв, Світлана Гринчук, Денис Улютін, Герман Галущенко, Тарас Качка та інші. Також відбулася реорганізація міністерств, зокрема об’єднання Міноборони з Міністерством стратегічних галузей промисловості, а також інших об’єднань в одне відомство. Посаду міністра Кабінету міністрів було ліквідовано, а її функції передано до Секретаріату уряду.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
16 липня Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні або в російських застінках. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплати для військових, які отримали поранення під час служби. Це рішення призначене для того, щоб забезпечити адекватну допомогу родинам та військовим, які постраждали від війни.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє людям віком 60 років і старше добровільно вступати на контрактну військову службу. Цей закон передбачає можливість укладати однорічні контракти для громадян віком 60+, які визнані придатними для служби військово-лікарською комісією. Такі особи можуть обіймати посади рядового, сержантського, старшинського або офіцерського складу, якщо вони були звільнені зі служби після 1 січня 2015 року. Контракт може бути розірваний у разі невдалого випробування або службової невідповідності. Також згадується програма добровільного контракту 18-24 років, яка передбачає фінансову винагороду, професійну підготовку та соціальні гарантії для молодих добровольців.
-
Верховна Рада відправила у відставку Шмигаля
Українська Верховна Рада узгодила відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що призвело до автоматичної відставки уряду. Рішення про це було прийняте за допомогою 261 голосів народних депутатів. До тих пір, поки не утвориться новий уряд, Шмигаль продовжує виконувати свої обов’язки. Новину про це оголосив Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
У Верховній Раді було прийнято законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету щодо фінансування сектору безпеки і оборони. Зокрема, передбачено збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких найбільшу частину отримають Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші служби. Ці кошти передбачається виділити на придбання зброї, обладнання та інше необхідне для забезпечення обороноздатності. Збільшені видатки будуть фінансуватися за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема через перевиконання планових показників та інші джерела доходів.