Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Позначка: Рада
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
-
Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір. -
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -
Рада розгляне законопроєкт про Кіберсили ЗСУ
Українська Верховна Рада планує розглянути законопроект про створення Кіберсил Збройних Сил України. Згідно з повідомленням Генерального штабу ЗСУ, військові вже активно зміцнюють свої здатності для боротьби у кіберпросторі. Від початку вторгнення Росії утворені підрозділи кіберборотьби успішно протистоять кіберагресії ворога. Процес створення Кіберсил розпочато відповідно до вимог президента та Ради національної безпеки і оборони. Законопроект №12349 буде розглянуто у Раді 7 жовтня. Це сприятиме розвитку ефективних бойових здатностей в кіберпросторі та допоможе впровадженню необхідних змін для протидії агресору. Також відомо, що українські кіберфахівці відправили “подарунки” російським посадовцям у честь їхніх днів народження.
-
“На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень, щоб уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Зазначивши, що гроші на це будуть взяті з розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Також вона висловила необхідність збільшення видатків на оборону на 2025 рік на суму близько 300 мільярдів гривень. Законопроєкт з цими змінами планується зареєструвати у перші числа жовтня, а парламенту слід прийняти його до 1 листопада.
-
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у своєму Facebook у четвер. Вона зауважила, що не буде затримок у виплатах, оскільки уряд планує залучати кошти для цього. Потрібно збільшити видатки на оборону у бюджеті на 2025 рік на 300 мільярдів гривень. Міністерство фінансів готує законопроєкт і планує його реєстрацію в перші дні жовтня. Нардеп також зазначила, що потрібно, щоб Єврокомісія затвердила можливість використання позик на військові потреби. Вона закликала парламент ухвалити цей законопроєкт до 1 листопада.
-
Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про зміну назви розмінної монети України з “копійки” на “шаг”. Ця ініціатива має символічне значення, оскільки “копійка” є спадщиною радянського минулого, тоді як “шаг” є історичною українською назвою, яка була вживана ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підкреслив, що українські гроші мають мати українські назви, і це є важливим для утвердження національної ідентичності. Зміна назви монети не потребуватиме додаткових витрат, оскільки “копійка” і “шаг” будуть перебувати в обігу одночасно, і їх співвідношення залишиться незмінним. Нагадаємо, що Національний банк України вже з 2024 року пропонує змінити назву розмінних монет з “копійка” на “шаг” для відновлення історичної справедливості та дерусифікації.
-
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада почала розгляд проєкту державного бюджету на 2026 рік, який був запропонований урядом. Міністр фінансів Сергій Марченко представив проєкт у парламенті, а опозиція не змогла завадити початку обговорення. Глава Бюджетного комітету та голова Ради закликали депутатів подавати свої пропозиції до 1 жовтня, після чого вони будуть розглянуті та надіслані уряду для розгляду. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
-
Нардеп: Уряд заклав середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 грн
Уряд заклав середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 грн. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. Він зазначив, що проєкт держбюджету-2026 розроблено з урахуванням тривалості війни до кінця 2026 року. Міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив цю інформацію під час представлення документу в Раді. Також було відзначено, що долар на світових ринках падає через очікування зниження процентних ставок Федеральною резервною системою. У серпні українці почали знову активно купувати долари після того, як протягом попередніх місяців частка долара скоротилася, а частка євро зростала.
-
Рада ратифікувала угоду про столітнє партнерство з Великобританією
Верховна Рада України затвердила Угоду про сторічне партнерство з Великою Британією. Цей документ встановлює новий довготривалий курс співпраці між країнами у сферах безпеки, оборони, економіки, науки, технологій та культури. Особлива увага угоді приділяється оборонному напрямку: Велика Британія зобов’язується надавати Україні військову допомогу у розмірі не менше 3,6 мільярда фунтів стерлінгів щорічно до фінансового року 2030/31. Цей пакет підтримки включає навчання українських військових, підтримку пілотів, постачання військової авіації, спільне виробництво оборонної продукції та участь у спільних експедиційних взаємодіях.