Позначка: Путін

Кардинально різні привітання Четвер 12 червня (нагадаємо, це – так званий День Росії) виявився для України непересічним: за статистикою Генштабу, втрати загиблими і важкопораненими серед окупантів у цей день перевищили мільйон осіб.
Оцінку втрат РФ, майже ідентичну українській, опублікувало Міноборони Британії. За їхніми підрахунками, близько 250 000 з 1 млн – це вбиті або зниклі безвісти. Схожі дані раніше публікував авторитетний аналітичний центр CSIS та Deutsche Welle із посиланням на топпосадовця НАТО, пише Forbs.ua.
Втрати РФ є рекордними з часів Другої світової війни та в рази більшими, ніж у війнах в Афганістані й Чечні, зазначив CSIS. А видання Forbs.ua навело оцінку полковника армії США у відставці та директора Євразійської програми FPRI Роберта Гемілтона: “Це дуже високі втрати. Наприклад, у Покровській операції в 2024-му, за моїм підрахунком, РФ втрачала 154 убитими й пораненими на кожен квадратний кілометр. Це вже була приголомшлива цифра”, – пригадав він. Звичайно, українці не приховували позитиву з приводу “першого мільйону”, наводячи той справедливий аргумент, що кожен знешкоджений ворог – це вцілілий наш військовий або ж цивільний.
Втім держсекретар США Марко Рубіо “від імені американського народу” виголосив Росії власне привітання, котре розлютило не лише українців, але й опонентів діючої адміністрації США у самих Штатах.
Він написав у соцмережі, що “Сполучені Штати, як і раніше, віддані підтримці російського народу, який продовжує будувати свої прагнення до кращого майбутнього”. “Це – те ж саме, коли жертва вітає з днем ​​народження ґвалтівника чи бандита, який її пограбував. Америка ще не зрозуміла, що Росія ненавидить США в сто разів сильніше за Україну і не відчуває це. Звідси наївна та незграбна спроба Трампа станцювати геополітичне танго з Путіним”, – прокоментував цей інцидент у Facebook український політолог і соціолог Віктор Небоженко. При цьому він пояснив критичну недолугість “дипломатичного” кроку американців тим, що “Кремль веде потужну мережеву і шпигунську атаку на Америку – це вічний або основний ворог путінської Росії – і розпалює етнічні та соціальні конфлікти в Америці”.
Та у Москві цій заяві Рубіо аплодували: речник Кремля Дмитрій Пєсков високо оцінив привітання з Днем Росії від державного секретаря США, назвавши це “дуже позитивними новинами”, які підтверджують, що нинішня адміністрація США “повністю відрізняється від попередньої адміністрації Байдена”. “І за збереження великої кількості розбіжностей, які неминуче завжди були і будуть між нашими країнами, адміністрація все-таки виступає за діалог і за вирішення найскладніших проблем шляхом діалогу. Це збігається з нашим підходом”, – додав Пєсков. Кремлю “хочеться і колеться” Що за “підхід” такий у кремлівців? Експерти вважають, що тактичною метою Росії до осені є загарбання якнайбільшої української території. А у якості стратегічної мети у найближчі півроку рік не виключають і спробу РФ атакувати якусь з країн НАТО, випробувавши таким чином на міцність “п’яту статтю”.
І росіяни до цього готуються: у середу, 11 червня, очільник Кремля на спеціальній нараді щодо державної програми озброєння на 2027-2036 роки заявив, що бойові можливості Сухопутних військ Росії мають бути збільшені у найкоротші терміни. “Домінантною силою при веденні сучасних військових дій будь-якого масштабу та інтенсивності залишаються Сухопутні війська. Важливо в найкоротші терміни наростити їхні бойові можливості, створити міцний заділ для розвитку, забезпечити розробку перспективних зразків і систем озброєння, які мають найвищі тактико-технічні характеристики та модернізаційний ресурс”, – заявив Путін. Йдеться про ефективність тих самих “м’ясних штурмів” ворожої армії, котрим ЗСУ через брак особового складу протистояти доволі важко. Разом із тим росіяни мають єдину червону лінію щодо своєї влади: нова мобілізація все ж не повинна бути примусовою, вважає керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександр Шульга.
Блогер та журналіст Майкл Накі пояснює це тим, що контракт – не лише спосіб для російського плебсу заробити на квартиру, Ладу Каліну чи розрахуватися за кредитами. У безкоштовних “мобіках” не зацікавлені командири ворожої армії: вони тоді не зможуть відправляти “м’ясо” у штурми, користуючись присвоєними солдатськими виплатами. “Путін не готовий на це йти. Це єдине, про що показують наші дослідження, це єдина червона лінія в росіян. Може бути незмінний президент, підвищення цін, але мобілізація не повинна бути примусовою”, – наголосив Шульга в ефірі Еспресо. Всі інші труднощі, включно з диктаторською владою та зростанням цін, для громадян РФ – прийнятні, якщо мобілізація відбувається добровільно та супроводжується “бонусами”, додав він. Причинно-наслідковий зв’язок Тому, попри телефонні розмови Путіна з Трампом, а також переговірний “серіал” у Стамбулі, Росія поки зупинятися не збирається.
Схоже, що це вже зрозуміло всім у світі, окрім президента США – таку думку в інтерв’ю 24 каналу висловив Стівен Бланк, ексконсультант ЦРУ, колишній професор Військового коледжу армії США, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики та Atlantic Council, експерт з питань російської зовнішньої політики, євразійської безпеки та міжнародних відносин.
За його словами, Трамп “уже показав, що не здатен формувати зовнішню політику США й просто не розуміє, в чому полягають американські інтереси”. Звідси й та сама незрозуміла і шокуюча політика щодо РФ: сьогодні вони “погані хлопці”, а завтра – вже майбутні перспективні бізнес-партнери. “Хоча Путін роками чітко й відкрито говорить про свої цілі, нинішня адміністрація поводиться так, ніби їй ще треба “дати два тижні” на подумати. Це не стратегія – це набір імпульсивних рішень, емоцій, нарцисизму й кількох поганих ідей. Там немає реального розуміння європейської безпеки”, – сказав він. Між тим, за словами Бланка, жодна концепція європейської безпеки не сумісна з існуванням Російської імперії. Однак американські інтереси “включають той факт, що ми воювали у двох світових війнах, щоб забезпечити безпеку Європи, і пройшли через холодну війну, яка здебільшого відбувалася саме в Європі”, – продовжив він. Висловивши також переконання, що Росія як імперія приречена сконати – попри всі свої потуги. “Я не бачу іншого рішення для європейської безпеки, окрім членства України в НАТО. Це те, чого хоче Україна, що їй потрібно і що, я думаю, дедалі більше європейських урядів підтримують – хоча раніше цього не було. Та не залежно від того хоче цього Дональд Трамп, чи ні, я вважаю, що це необхідно”, – наголосив Бланк. Але поки все це вирішується, Україні не залишається нічого іншого, як вести асиметричну війну з Росією: шукати “больові точки” ворога і бити по ним.
Ірина Носальська