Лісова пожежа площею 3,2 га виникла коло палацу Володимира Путіна в Геленджику після атаки дронів. Про це повідомляє російське видання Агентство на своєму Telegram-каналі.
В оперативному штабі Краснодарського краю заявили, що після “падіння уламків” одного дрона в лісі виникло три осередки пожежі.
На місце події скерували гелікоптер МНС, проте його роботі завадив вітер, тому площа пожежі збільшилась до 3,2 га.
В МНС також розповіли, що лісова пожежа заблокувала 23 людини поряд з узбережжям. Для порятунку людей, за даними відомства, відправлено катер. За словами голови Геленджика Олексія Богодістова, було евакуйовано базу відпочинку.
Загоряння відбулось під селом Криниця, що лежить за 30 км по прямій від центру Геленджика. Між Геленджиком і Криницею (приблизно за 10 км на схід від села) розташований палац Володимира Путіна на мисі Ідокопас.
Раніше у соцмережах оприлюднили відео і фото пожеж на Афіпському і Куйбишевському НПЗ. Місцева влада визнала факт атаки дронів. А російське міноборони заявило, що протягом ночі засоби ППО нібито перехопили і знищили 102 українських БпЛА.
В Росії уражено два НПЗ – Генштаб
Позначка: Путін
-
Дрони підпалили ліс під палацом Путіна – ЗМІ
-
Путіну озвучили невтішні прогнози щодо економіки РФ
Зростання російської економіки у 2025 році може сповільнитися до 1,5%. Про це сказав на зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним голова мінфіну РФ Антон Сілуанов, повідомила пресслужба Кремля у середу, 27 серпня.
За його словами, такою є оцінка міністерства економічного розвитку, на цифрах якого грунтується бюджет.
За початковими оцінками відомтва, російський ВВП мав би додати 2,5% цього року. Таким чином, офіційний прогноз знижений у 1,7 раза, а порівняно із зростанням минулого року (4,1%) економіка може сповільнитись майже втричі.
При цьому зростання несировинної промисловості, яке минулого року досягало 8,5%, за підсумками “минулих місяців” склало 4,2%, а до кінця року очікується лише 3%, повідомив Путіну віце-прем’єр Денис Мантуров.
Загальне зростання промислового виробництва становитиме 2%, сказав він. Це більш ніж удвічі нижче за показники 2023-24 рр., коли Росстат фіксував збільшення випуску на фабриках і заводах на 4,3% і 4,6% відповідно.
Як пояснив Силуанов, далися взнаки “досить жорсткі умови грошово-кредитної політики” Центробанку РФ. А Мантуров додав, що потрібно і далі знижувати ключову ставку – це “прискорюватиме власне зростання і забезпечуватиме відновлювальну тенденцію для обробних галузей промисловості”. -
Мерц розкритикував підхід Росії до мирних переговорів
Росія використовує “стратегію затягування” в мирних переговорах щодо завершення війни в Україні. Це стосується запланованої зустрічі голови Кремля Володимира Путіна з українським президентом Володимиром Зеленським. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє німецький телеканал n-tv.
“Путін вважає правильним висунути попередні умови для цієї зустрічі, які абсолютно неприйнятні як з точки зору України, так і з нашої, і з моєї особистої точки зору”, – наголосив голова німецького уряду.
Він нагадав, що президент США Дональд Трамп після зустрічей спочатку з Путіним на Алясці, а потім у Вашингтоні з Зеленським та іншими главами європейських держав і урядів заявив: зустріч Путіна і Зеленського мала відбутися протягом найближчих двох тижнів. Однак цей “дедлайн” спливає через кілька днів.
Мерц вважає, що тепер настала черга Росії діяти.
“Якщо російська сторона не зробить цей крок, знадобиться ще більший тиск”, – додав Мерц.
За його словами, Європейський союз уже працює над подальшими санкціями.
Як відомо, ЗМІ раніше заявили, що Путін погодився на зустріч із Зеленським до кінця серпня. Про це він начебто сказав у розмові з Трампом. Зустріч спершу повинна відбутися у двосторонньому форматі, а пізніше – за участі лідерів України, США і РФ.
Мерц оцінив прогрес у врегулюванні війни в Україні -
Прем’єр Канади:Путін боїться зустрічі з Зеленським
Голова правлячого режиму Росії Володимир Путін боїться зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським для обговорення умов припинення війни. Про це заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні на пресконференції, повідомляє Укрінформ.
“Путін перманентно висуває умови та затягує, оскільки боїться цієї зустрічі”, – гадає очільник канадського уряду.
Він зазначив, що Зеленським готовий зустрітися з Путіним “на будь-якій нейтральній території”.
“Тобто він не чекає візиту Путіна в Київ, але й сам не планує вирушати до Москви для цієї зустрічі. Утім, будь-яке місце (його – ред.) влаштовує”.
Прем’єр-міністр додав, що союзникам важливо продовжувати надавати Україні допомогу, поки ця зустріч не відбудеться. -
Трамп заговорив про санкції проти РФ і України
Президент США Дональд Трамп заявив, що може розпочати “економічну війну” проти Росії, якщо вона уникатиме переговорів щодо припинення війни проти України. При цьому претензії він висловив також в бік України. Про це Трамп сказав під час засідання американського уряду у вівторок, 26 серпня.
“Зеленський теж не зовсім невинний. Для танго потрібні двоє”, – сказав він під час спілкування з журналістами, додавши, що наразі він має добрі стосунки з українським президентом.
За словами американського лідера, він буде домагатися зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним.
“Я хочу, щоб ця угода була завершена. У мене є дуже серйозний план, якщо доведеться його застосувати, але моє головне бажання – покласти цьому край. Думаю, в багатьох аспектах Путін готовий, але буває так, що він готовий, а Зеленський – ні. Це виглядає приблизно так: “А хто сьогодні готовий сісти за стіл?” Мені потрібно зібрати обох одночасно, і я хочу, щоб усе це закінчилося”, – сказав Трамп.
Відповідаючи на запитання про наслідки для Росії від відмови від переговорів про припинення війни, Трамп заговорив про “економічну війну”, яка, за його словами, буде важкою, особливо для Росії. Водночас, він додав, що не хоче цього.
Говорячи про свої відносини із Зеленським, Трамп охарактеризував їх як “нормальні”. При цьому зазначивши, що зараз вони зовсім інші, ніж раніше, бо США більше не платять гроші Україні. -
Знову 2 тижні. Новий ультиматум Путіну від Трампа
Дональд Трамп продовжує погрожувати Володимиру Путіну ультиматумами та страшними наслідками. Нещодавно він знову дав Путіну “ще пару тижнів” і пригрозив, що якщо прогресу на шляху до миру не буде, він “прийме дуже важливе рішення”.
Дуже важливе рішення
Під час пресконференції в Овальному кабінеті в понеділок, 25 серпня, Трамп заявив, що він “рішуче втрутиться”, якщо угода про припинення бойових дій не буде укладена протягом найближчих двох тижнів.
“Подивимося, що станеться протягом наступного тижня або двох, і тоді я втручатимусь. Якщо мені доведеться бути там, я буду там, і ми або укладемо угоду, або ні”, — сказав він.
Трамп також додав, що між російським диктатором і президентом України існує “величезна неприязнь”. Водночас він підкреслив, що хоче, щоб Володимир Путін і Володимир Зеленський зустрілися.
“Між цими двома є величезна особиста неприязнь, і нам доведеться це виправити. Але я хотів би, щоб вони спочатку зустрілися. Вони хочуть, щоб я був там. Можливо, я буду там, а можливо, ні. Подивимося”, — сказав американський президент.
Ще Трамп заявив, що знову розмовляв з Путіним після їхньої розмови минулого понеділка — і дав зрозуміти, що він “розчарований” продовжуючимися російськими атаками на Україну.
Порожні погрози?
Єдина санкція за війну в Україні, яку Трамп ввів після всіх своїх погроз, була спрямована проти Індії — за купівлю російської нафти. Але й у цьому експерти побачили спробу вибити поступки в торгових переговорах з Індією, скоріше ніж інструмент тиску на Путіна.
Додаткові мита Трампа проти Індії набирають чинності цього тижня, 27 серпня, і теоретично здатні відбити у неї бажання купувати в Росії нафту — її головний експортний продукт.
Однак на практиці малоймовірно, що Росія втратить Індію як покупця, кажуть експерти. Вони впевнені, що Трамп скоро скасує й ці мита, а разом з ними — єдину серйозну непряму або пряму санкцію проти Кремля, ухвалену в його другий термін при владі.
Росія, нафта і війна були лише приводом для введення цих мит, погоджується колишній чиновник мінторгу США, а нині експерт дослідницького центру CSIS Білл Райнш. Справжня причина — непоступливість Індії в торгових переговорах з Трампом, впевнений він.
У США до Індії три претензії, нагадує його колега з CSIS Філіп Лак, колишній економіст Держдепу США в адміністрації Джо Байдена. По-перше, високі мита на імпорт американських товарів. По-друге, неготовність відкривати свій ринок для американської сільськогосподарської продукції. І лише по-третє — купівля нафти у Росії. Тому мита проти Індії як спосіб змусити Путіна зупинити війну викликають питання.
Удар по дипломатії Трампа
Тупикова ситуація зі зустріччю Путіна і Зеленського стала черговим ударом по зусиллях Трампа покласти край війні РФ проти України, пише Bloomberg.
Челночна дипломатія президента США з Путіним і Зеленським протягом цього місяця збільшила ймовірність перших особистих переговорів. Однак, констатує агентство, ці надії впали, оскільки диктатор тягне зі зустріччю з президентом України.
Але якщо Трамп раптом передумає, розсердиться і вирішить покарати Путіна за непоступливість, то у нього є вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів.
Експорт нафти і газу дозволяє Кремлю фінансувати війну. США давно ввели повне ембарго, а Європа — часткове, проте Росія перенаправила поставки в Китай і Індію і продовжує продавати відносно невеликі обсяги на європейському ринку, передусім у Угорщині та Словаччині, де влада лояльна Путіну.
А якщо не вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів, то набір інструментів для тиску на Путіна у Трампа обмежений, каже експерт з американських санкцій Річард Нефью. -
Вікно можливостей: попри браваду, Путін готується до зустрічі з Зеленським
Москва вже допускає компроміси Російський диктатор Путін, схоже, дійсно зацікавлений у можливості досягти домовленості з Україною. Проте, як зазначає політичний аналітик Марк Галеотті у своїй колонці для The Times, він також не проти і далі вести бойові дії.
На думку експерта, основною перепоною на шляху до будь-яких дипломатичних рішень залишалося небажання західних країн відкрито визнати той факт, що Україна найближчим часом не приєднається до НАТО і не зможе повернути окуповані території. Паралельно з цим Путін навряд чи погодиться на припинення вогню до початку реальних перемовин.
Водночас, як зазначається у публікації, президент США Дональд Трамп відкрито визнав ці моменти – і під час переговорів із Путіним на Алясці, і на зустрічі в Білому домі з Зеленським та з лідерами Європи. Це могло створити нові умови для діалогу.
Та, за словами аналітика, дії Трампа водночас порушили традиційні дипломатичні норми. Саміти зазвичай є фінальним етапом багатомісячної підготовки з боку експертів, дипломатів і парламентерів. У такому процесі лідери країн лише затверджують майже готову угоду. Але в даному випадку ця робота ще не проведена, тому важко сказати, наскільки далеко Путін готовий зайти у своїх поступках.
Також, на його думку, ускладнює ситуацію характер переговорної тактики Кремля. Росія не йде на поступове зближення позицій, а натомість висуває абсурдні чи надмірні вимоги в останній момент. Це створює ілюзію хаосу і не дає зрозуміти, де насправді проходить межа прийнятного для Путіна.
Яскравий приклад – висунута вимога передати частину Донбасу в обмін на стабілізацію лінії фронту. Іншим прикладом Галеотті називає начебто запрошення Зеленського приїхати до Москви. “Це була не щира ініціатива, а насмішка: відповідь на те, що Зеленський у травні пропонував Путіну зустрітися в Стамбулі”, – припускає автор. Втім, попри жорсткі формулювання, аналітик вбачає певні ознаки гнучкості. Так, риторика прокремлівських медіа стала м’якшою щодо легітимності Зеленського, що може бути спробою зберегти обличчя Путіна у разі перемовин.
Крім того, деякі наближені до Кремля фігури дають зрозуміти, що Москва допускає компроміси. Наприклад, згода на обмеження чисельності українських військ розглядається як “спроба на удачу”, а в питанні гарантій безпеки Росія готова на варіанти, які не включають розміщення сил НАТО в Україні.
Також розглядається можливість контролю над українським повітряним простором через авіабази поблизу країни або зобов’язання щодо оперативного нарощування військ у разі нового вторгнення. “Як мені сказав один високопоставлений західний дипломат у Москві, немає жодних гарантій, що це призведе до чогось конкретного, але сигнали про більшу відкритість до переговорів безумовно, є”, – йдеться у матеріалі. Імовірно, російський президент відчуває, що настав сприятливий момент для ініціювання домовленостей, і в нього є мотивація перевірити, що з цього вийде. Не виключено, що серед причин – прагнення виставити Зеленського як перешкоду для Трампа на шляху до Нобелівської премії миру чи посилити напругу в Європі. Разом з тим Путін усвідомлює ризики від затягування війни – як економічні, так і соціальні.
Аналітик вважає, що Росії не потрібно перемагати у війні, їй достатньо мати ресурси, щоб протриматися довше, ніж Україна. А, зважаючи на останні події на фронті, мобілізаційні труднощі в Україні та зменшення західної підтримки, Путін, можливо, вважає, що час грає на нього.
Та водночас, оскільки Путін публічно не заявляє про бажання прямої зустрічі із Зеленським, найважливіший елемент – двосторонній діалог – залишається відсутнім. Попри декларації обох сторін про готовність до переговорів, поки що жодна не робить реальних кроків до компромісу. Тому настав час Києву взяти ініціативу в свої руки і наполегливо домагатися відновлення більш серйозних переговорів, нехай навіть тільки для того, щоб змусити Путіна розкрити карти. РФ визнає Зеленського де-факто У той же час, як повідомили російські ЗМІ, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія готова продовжити прямі перемовини з Україною в Стамбулі, і про це нібито йшлося в телефонній розмові Путіна з Трампом.
Міністр запевнив, що сторони продовжать зустрічі, як і раніше. Щодо можливої зустрічі Путіна і Зеленського, Лавров сказав, що це питання не обговорювалося на Алясці, але згодом воно виникло спонтанно.
Він заявив також, що РФ визнає Зеленського “де-факто главою режиму”, але водночас знову підкреслив його “нелегітимність”. “Зеленський грає, не турбуючись про зміст, коли говорить про першочерговість для себе зустрічі з Путіним”, – додав Лавров. Він також запропонував підвищити рівень делегацій у Стамбулі, щоб ефективніше доносити ключові питання до президентів.
Тим часом професор Оксфордського університету Тімоті Гартон Еш заявив, що Путін не зупинить війну, доки не переконається в тому, що ситуація розгортається не на користь Росії. На його думку, реальних мирних переговорів не буде щонайменше до наступного року.
Еш вважає, що Путін “грає на публіку”, використовуючи прагнення Трампа здобути Нобелівську премію. Помітні поступки А ось віцепрезидент США Джей Ді Венс у розмові з NBC зазначив, що вперше за 3,5 роки війни Росія продемонструвала готовність до значних поступок. “Я не кажу, що вони відмовилися від усього. Але вони вперше погодилися на збереження територіальної цілісності України після війни”, – зазначив він. Венс також зауважив, що Кремль уже не прагне встановлення маріонеткової влади в Києві – на чому наполягав з початку вторгнення. “Вони справді показали готовність поступитися в певних ключових питаннях. Вони вже ведуть розмови про те, що потрібно для завершення конфлікту”,- додав він. Однак, незважаючи на це, Росія наразі не демонструє бажання досягти припинення вогню, підсумував віцепрезидент США. І додав, що США не контролюють дії Росії. Якби це було так, то війна закінчилася б ще сім місяців тому.
Галина Гірак -
ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди
Американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів у серпні, щоб Кремль погодився на мир в Україні, а Вашингтон пом’якшив санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва втратила доступ до міжнародних інвестицій в енергетичний сектор. Вона також опинилася під забороною укладати великі угоди.
За даними трьох джерел, обговорювали можливість повернення Exxon Mobil у проєкт Сахалін-1. Ще одна ідея полягала в постачанні американського обладнання для російських СПГ-проєктів, таких як Arctic LNG 2, які перебувають під західними санкціями.
Переговори велися під час візиту американського спецпосланника Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і його представником Кирилом Дмитрієвим.
Два джерела повідомили, що тема обговорювалася і в Білому домі з Дональдом Трампом. Питання угод також порушували на саміті на Алясці 15 серпня.
Офіційні особи США заявили, що переговори з Росією та Україною тривають заради зупинки війни.
Представник Дмитрієва відмовився від коментарів. Exxon Mobil також не стала висловлюватися. Роснефть і Новатек не відповіли на запити журналістів.
Останні переговори змістили акцент на двосторонні угоди між США і Росією. Це демонструє відхід від формату за участю ЄС, який залишається твердим прихильником України.
У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним інвесторам, включно з Exxon Mobil, повернути частки в “Сахаліні-1”. Умовою є підтримка зняття західних санкцій з Росії.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля.
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ -
Трамп говорив з Путіним про ядерне роззброєння
Президент США Дональд Трамп під час переговорів з головою правлячого режиму РФ Володимиром Путіним обговорював питання ядерного роззброєння. Про це американський президент заявив під час розмови з журналістами у Білому домі, інформує CNN.
Голова Білого дому переконаний, що російський диктатор “готовий це зробити”, а Китай може приєднатися до цього процесу
Американський лідер наголосив, що питання ядерного роззброєння – одне із ключових напрямів його переговорів із Путіним.
“Одна з речей, яку ми намагаємося зробити з Росією та Китаєм – це денуклеаризація. Це дуже важливо. Я обговорював це з… Путіним, і не тільки це. Я вважаю, що денуклеаризація – це дуже, дуже велика гра.
Але Росія готова до цього, і я думаю, що Китай також буде готовий. Ми не можемо дозволити ядерній зброї поширюватися. Ми повинні зупинити ядерну зброю”, – запевняє Трамп. -
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ
Віцепрезидент США Джей Ді Венс раніше в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля припинити війну в Україні. Утім, ці “поступки” радше міраж, покликаний ввести в оману Білий дім, ніж реальний компроміс, заявляє видання The Telegraph.
Американський урядовець запевнив, що Путін більш не виношує своїх максималістських військових планів повалення українського уряду і заміни його адміністрацією, більш прихильною до Москви. Також Кремль заявив про свою готовність надати “гарантії безпеки” для зміцнення територіальної цілісності України в рамках будь-якого післявоєнного врегулювання.
Проте в реальності Путін не відмовився раптово від свого бажання повалити прозахідний уряд Києва і не знайшов нової віри в існування України як держави. Правда полягає в тому, що російський президент може зробити, а що ні, мовиться в статті.
Путін відмовився від своїх початкових амбіцій щодо захоплення всієї України, вирішивши натомість зосередитися на Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях. І цей факт був випущений з уваги Венсом у його коментарі про можливі поступки.
Друге упущення стосується реалій на місцях. За оцінкою Міноборони Британії, російським військам знадобиться 4,4 року, щоб повністю захопити ці чотири області, не кажучи вже про новий наступ на Київ.
“Виникає запитання, чи були “поступки”, запропоновані Путіним на Алясці, щирими, або ж це була хитромудро підготовлена відповідь, покликана переконати американців у своїй готовності до миру”, – наголошується в публікації.
Втім, Україна не погодиться припинити війну з Росією, якщо не матиме необхідних гарантій безпеки. Київ не підтримує ідею Путіна про те, що він міг би виступити “гарантом”.
“Несподівано заявлені Венсом “поступки” виявилися не стільки компромісом, скільки демонстрацією того, що Путіну вдається водити американців за носа, продовжуючи при цьому вимотувати українську оборону”, – резюмує видання.