У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника..
Позначка: Пшениця
-
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
-
Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка
Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
“Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
“Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста. -
Російські БПЛА спалили пшеничне поле під Сумами
Атака російських дронів знищила близько гектара пшениці у Сумському районі. Про це у неділю, 10 серпня, повідомили в Сумській ОВА.
“Внаслідок атаки російського ударного БпЛА на території одного з агропідприємств загорілося поле – знищено близько гектара пшениці”, – йдеться в повідомленні.
Окрім того, ударом ворожого дрона пошкоджено автомобіль. -
Україна продала мільйон тонн пшениці нового врожаю
За даними Мінагрополітики України, станом на 8 серпня 2025 року країна експортувала 2,135 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1 млн тонн становить пшениця. У порівнянні з попереднім роком, обсяг експорту цього періоду майже вдвічі менший. Також відомо, що цьогорічний урожай пшениці в Україні буде найнижчим за останні 13 років. Зібрано майже 20 млн тонн нового врожаю, що становить 47% від запланованої площі.
-
В Україні обмолотили половину засіяних площ ранніх зернових
На 8 серпня українські фермери зібрали понад 20 мільйонів тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Обмолочено 47% від усієї посіяної площі. Лідирують за кількістю зібраного зерна Одеська, Кіровоградська та Полтавська області. Наприклад, пшеницю обмолочено з 3 713,4 тис. гектарів, намолочено – 14 914,1 тис. тонн; ячмінь обмолочено з 1 165,8 тис. гектарів, намолочено – 4 250 тис. тонн; горох обмолочено з 223,7 тис. гектарів намолочено – 541,2 тис. тонн. Решта зернових та зернобобових обмолочено на площі 195,1 тис. гектарів і намолочено 203,6 тис. тонн. Найбільше зерна вже зібрали в Одеській, Кіровоградській та Полтавській областях. Наприклад, у Одеській області обмолочено 1 070,4 тис. гектарів, намолочено – 3 089,1 тис. тонн; у Кіровоградській області – обмолочено 521 тис. гектарів, намолочено – 2 161,6 тис. тонн; у Полтавській області – обмолочено 361,3 тис. гектарів, намолочено – 1 636,5 тис. тонн. Ріпаку вже зібрали 2 538,2 тис. тонн на площі 1 023,4 тис. гектарів.
-
Логістичні компанії Польщі скаржаться на відсутність українського зерна
Через зупинку транзиту українського зерна польські транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали несуть значні збитки. Бізнес застерігає: термінали пусті, витрати ростуть, тоді як влада зволікає з рішенням. Про це повідомляє Rynek infrastruktury.
“Ми маємо розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товару в обіг. Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болісним для нашої економіки”, – заявила генеральна директорка групи CSL Лаура Головач.
Впродовж багатьох місяців на польських кордонах спостерігається відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України. Така ситуація призвела до відчутних витрат та загрози звільнень.
“Польські термінали, ймовірно, всі порожні, втім, несуть дуже високі експлуатаційні витрати. Ми також помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків”, – додала Головач.
Заборона на імпорт збіжжя (пшениця, кукурудза, ріпак, соняшник) з Українитриває з 15 квітня 2023 року.
Раніше польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Фермери з ЄС знову протестують проти українського імпорту -
В Україні зібрали понад 10 млн тонн нового врожаю
В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:- Пшениці – обмолочено 2 177,9 тис. га, намолочено – 7 088,8 тис. тонн;
- Ячмінь – обмолочено 838,7 тис. га, намолочено – 2 791,8 тис. тонн;
- Горох – обмолочено 190,9 тис. га намолочено – 412,4 тис. тонн.
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:- Одеська область – обмолочено 884,5 тис. га, намолочено – 2 501,4 тис. тонн;
- Кіровоградська область – обмолочено 368,7 тис. га, намолочено – 1 529,9 тис. тонн.
- Миколаївська область – обмолочено 577,3 тис. га, намолочено – 1 386,7 тис. тонн;
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.
-
В Україні зібрали понад 10 млн тонн зерна нового врожаю
В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:- Пшениці – обмолочено 2 177,9 тис. га, намолочено – 7 088,8 тис. тонн;
- Ячмінь – обмолочено 838,7 тис. га, намолочено – 2 791,8 тис. тонн;
- Горох – обмолочено 190,9 тис. га намолочено – 412,4 тис. тонн.
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:- Одеська область – обмолочено 884,5 тис. га, намолочено – 2 501,4 тис. тонн;
- Кіровоградська область – обмолочено 368,7 тис. га, намолочено – 1 529,9 тис. тонн.
- Миколаївська область – обмолочено 577,3 тис. га, намолочено – 1 386,7 тис. тонн;
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.
-
Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів
За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”. -
На Миколаївщині вигоріло 70 гектарів пшениці
У Миколаївській області вогонь знищив 70 гектарів пшениці. Про це повідомила пресслужба ДСНС у понеділок, 21 липня.
“20 липня та в ніч проти 21 на території Миколаївщини виникла 31 пожежа, одна з яких сталась вранці між с. Ясна Поляна та с. Зелений Гай Ольшанської громади Миколаївського району. Однак виявили її вже надвечір, коли вогонь знищив близько 70 га пшениці на корені”, – йдеться у повідомленні. До гасіння підрозділи ДСНС не залучались, оскільки займання на той час вже самоліквідувалося.
Нагадаємо, днями на Одещині сталася масштабної пожежі на площі 18 000 кв. м. Горіла суха трава.На Волині блискавка влучила у житловий будинок, в якому перебувала мати з трьома малолітніми дітьми. Виникла пожежа.