На пленарному засіданні Верховна Рада призначила Тетяну Бережну віцепрем’єр-міністром з гуманітарної політики і міністром культури України. Кандидатуру Бережної підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко відзначила досвід Бережної у роботі в уряді і міжнародних проєктах, а також в культурній дипломатії. Бережна виступила з пріоритетами своєї роботи, які включають залучення ресурсів до культури, збереження національної культурної спадщини і підтримку автономності культурних інститутів. До цього вона працювала в адвокатському об’єднанні і в Міністерстві економіки.
Позначка: Призначення
-
ЗМІ дізналися про нову посаду генерала Тарнавського
Бригадний генерал Олександр Тарнавський повернувся на посаду командира 9-го армійського корпусу та оперативно-тактичного угрупування Донецьк після того, як у червні залишив її через проблеми зі здоров’ям. Його попередник, генерал-майор Віктор Ніколюк, тим часом очолив 20-й корпус на кордоні Донецької та Дніпропетровської областей. Тарнавський відомий за керівництво військами під час літнього наступу у 2023 році, а згодом був призначений на посаду командира в угрупуванні на Донеччині. Під його керівництвом відбулися зміни в кадрах, а кілька командирів бригад були звільнені за його рішенням.
-
Призначено виконувача обов’язків мера Одеси
З 16 жовтня обов’язки міського голови Одеси виконує секретар Одеської міської ради Ігор Коваль. Це рішення було прийнято у зв’язку з достроковим припиненням повноважень міського голови. Ігор Коваль народився у 1955 році, у 2020 році він став обраним депутатом Одеської міської ради від партії Слуга народу. У минулому він також балотувався до міськради, але не пройшов.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
Знову Лекорню: Макрон призначив прем’єра Франції
У п’ятницю пізно ввечері, 10 жовтня, президент Франції Еммануель Макрон, після тривалих консультацій із ключовими політичними силами, вирішив знову призначити Себастьяна Лекорню на посаду прем’єр-міністра. Про це стало відомо з повідомлення Єлисейського палацу, інформує Укрінформ.
За інформацією канцелярії президента, Макрон офіційно доручив Лекорню сформувати новий уряд.
“Президент республіки призначив Себастьяна Лекорню Прем’єр-міністром і доручив йому сформувати уряд”, – оголосили в канцелярії Макрона.
Повідомляється, що цього ж дня президент провів зустріч із лідерами більшості парламентських політичних партій у своєму палаці. Винятком стали представники ультраправого Національного об’єднання та ультралівої Нескореної Франції.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
Жінку вперше призначили архієпископом Кентерберійським
У Великій Британії призначили Сару Маллаллі новим Кентерберійським архієпископом, що є першим випадком призначення жінки на цю посаду за 1400-річну історію Церкви Англії. Архієпископ Кентерберійський є другим за ієрархією після короля керівником Церкви Англії. Призначення сталося після відставки попереднього архієпископа у зв’язку зі скандалом із неналежним розслідуванням випадків сексуального насильства. Сама Сара Маллаллі, яка раніше працювала медсестрою і має значний досвід у церковних справах, вже відвідала місцеву церкву та допомогла пакувати продуктові набори у свою першу поїздку як архієпископ. Її призначення отримало широку підтримку, зокрема від прем’єр-міністра Великої Британії, який назвав цю подію історичною.
-
У Татарстані учасника війни проти України призначили заступником міністра
У Татарстані призначили сьомого помічника міністра праці та соцзахисту, яким став Расим Баксиков, який отримав звання “Героя Росії” за участь в агресії проти України. Він буде відповідати за соціальні гарантії учасників війни та їхніх сімей, співпрацю з громадськими організаціями та населенням. Рішення про призначення підписав глава Татарстану. Баксиков раніше був членом Державної ради Татарстану, але його повноваження були припинені минулого четверга.
-
Звільненому після скандалу з Signal Волцу знайшли нову посаду
Сенат США підтвердив кандидатуру Майка Волца на посаду постійного представника країни при ООН. Волц був замішаний у скандалі з чатом в Signal, де розголошувалися конфіденційні деталі військового удару в Ємені. Його кандидатуру підтримали 47 сенаторів, тоді як 43 були проти. Посаду посла в ООН, яка була вакантною вже вісім місяців, Волц отримає після указу президента Трампа. У ході слухань демократи обіцяли жорстке розглядання кандидатури Волца через скандал, але сам скандал був згаданий дуже швидко. Волц покинув посаду радника з національної безпеки президента США в травні через цей скандал.
-
Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду
Президент Володимир Зеленський призначив Юрія Барабаша суддею Конституційного Суду України за своєю квотою. Юрій Барабаш є проректором Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого у Харкові та членом-кореспондентом Національної академії правових наук. Тепер лише одна вакансія судді за квотою президента залишається вільною, а дві вакансії за квотою Верховної Ради ще не закриті.