Компанія Агрогазтрейдінг (Agro Gas Trading) подала скаргу до Антимонопольного комітету України, заявивши про ознаки дискримінації та порушення законодавства про конкуренцію з боку електронного майданчика SmartTender під час підготовки до приватизації Одеського припортового заводу. Про це говориться в повідомленні, опублікованому на офіційному сайті компанії.
В Агрогазтрейдінг вказують, що “попри виконання всіх вимог конкурсу – подання повного пакета документів та сплату доступу до інформаційного пакета – компанія зіткнулася з численними перешкодами, які суперечать принципам відкритості та добросовісної конкуренції”.
“Agro Gas Trading із початку процедури подання документів на участь у приватизації отримала три різні версії одного й того ж договору про нерозголошення (NDA) від SmartTender (електронний майданчик аукціонів) з суперечливими умовами -зокрема, з вимогою підписання договору за допомогою “спеціального ключа”, який не передбачено жодними регламентами. Крім того, представники SmartTender усно заявляли про відмови, вимагали оплату втричі більшої суми, а також вимагали надання додаткових документів, які не передбачені ні умовами конкурсу, ні Законом України Про приватизацію державного і комунального майна”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що, окрім скарги до АМКУ, подали запити до Фонду держмайна щодо правомірності дій майданчика та до Національного банку через блокування гарантійного платежу.
“Компанії запропонували сплатити додатковий “забезпечувальний платіж”, що не передбачено законом, а також висували вимогу про надання дозволу від акціонерів AGT на підписання NDA”, – повідомили в Агрогазтрейдінгу.
Також компанія звертає увагу на те, що “процедурні бар’єри супроводжуються медійним тиском, який збігся в часі з поданням документів на приватизацію ОПЗ”.
“Паралельно з бюрократичними перешкодами AGT опинилася в центрі хвилі медійних атак, які стали з’являтися щоразу, коли компанія наближалась до участі у приватизації ОПЗ. У публічний простір одночасно вкидалися взаємовиключні версії – від нібито “зв’язків із Kernel” до фантазій про “вплив Дмитра Фірташа”, хоча співпраця AGT з ОПЗ розпочалася задовго до появи будь-яких згадок про це прізвище у контексті приватизації. Також у статтях розганялися інсинуації про особисті чи бізнесові зв’язки партнера AGT Олександра Горбуненка з Тимуром Міндичем. У реальності, як підтверджено в офіційній позиції, ні Горбуненко, ні компанії, з якими він пов’язаний, ніколи не мали жодних стосунків з Міндичем чи його структурами. Поява цих трьох взаємовиключних наративів у однаковий період часу не є випадковістю – це спроба створити інформаційний фон, який дискредитує незалежного учасника приватизації та зменшує конкуренцію на аукціоні”, – говориться в заяві Агрогазтрейдінгу.
Автори заяви підкреслили, що готові надати всі документи, які підтверджують факти перешкоджання участі у конкурсі.
Позначка: Приватизация
-

Агрогазтрейдінг поскаржилася в АМКУ на порушення в ході приватизації ОПЗ
-

Надходження від приватизації сягнуть 10-річного максимуму – Мінекономіки
Цьогоріч очікуються рекордні надходження від приватизації – понад 10 млрд грн. Про це повідомив очільник Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, передає Інтерфакс-Україна.
“Цього року буде рекордний показник за останні 10 років. Тобто від 10 млрд грн цього року продадуть”, зазначив він.
За словами міністра, в довгостроковій перспективі корпоративної реформи потрібна максимальна приватизація державних компаній.
Він додав, що уряд вже подав законопроєкти, які зареєстровані в економічному комітеті Верховної Ради і дають змогу продавати частки таких компаній. -

Адвокат співвласника Агрогазтрейдінгу відкидає зв’язок компанії з Міндичем
Бізнесмен Тімур Міндіч не має жодного відношення до діяльності компанії АгроГазТрейдинг, як то стверджували журналісти у своєму розслідуванні. Про це заявив Богдан Устименко, адвокат співвласника АГТ Олександра Горбуненка, повідомляють Українські новини з посиланням на лист правника.
В своєму листі адвокат стверджує, що журналісти видання Української правди також опублікували (мова про відеоматеріал під назвою Міндічгейт? Історія того самого друга президента – Ткач – прим. ред.) недостовірну інформацію щодо його клієнта відносно втечі того до США та переслідування в цій країні.
“Зокрема, з-поміж інших неправдивих висловлювань пан Ткач стверджував, що: пан Горбуненко “втік в Сполучені Штати Америки” та “переховувався” в США від українського обвинувачення; після арешту пана Горбуненка в США представники НАБУ та САП поспілкувалися із паном Горбуненком та “поставили питання, в тому числі по Тімуру Міндічу”, після чого мого клієнта “забрали представники ФБР”, “а далі він опинився на волі, що може свідчити, що він дав якісь цікаві свідчення і покази”; пан Горбуненко “перебуває під захистом зараз американським… як можливий свідок в якійсь справі, зокрема, яка може бути пов’язана з Тимуром Міндічем…”, – йдеться в листі адвоката.
Юрист наголосив, що Горбуненко не втікав до США, а 16 лютого 2022 року, за рік до будь-яких претензій до нього з боку НАБУ та САП, прибув до США для того, щоб допомогти своїй дружині повернутися додому до України з двома малолітніми дітьми. Повернення відклали через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, стверждує адвокат.
“Мій клієнт ніколи не переховувався від НАБУ та САП. Навпаки, у 2022, 2023 та 2024 роках мій клієнт як особисто, так і через мене як свого адвоката, офіційно інформував обвинувачення про те, що проживає в США. Ми повідомляли обвинуваченню адресу проживання пана Горбуненка у США та засоби зв’язку. При цьому мій клієнт висловлював бажання дистанційно брати участь у розслідуванні, проте вказані ініціативи були повністю проігноровані стороною обвинувачення. Навпаки, НАБУ зробило все для унеможливлення участі пана Горбуненка у кримінальному провадженні, аби не допустити надання альтернативних доказів невинуватості та пояснень щодо повної неспроможності хибної версії сторони обвинувачення”, – стверджує Устименко.
Окрім того, за твердженням адвоката, представники НАБУ та САП не спілкувалися з Горбуненком після його арешту в США у квітні 2025 року та не проводили з ним будь-яких процесуальних дій.
“Всі докази і пояснення, які підтверджують незаконне кримінальне переслідування Горбуненка та відсутність у нього статусу підозрюваного/обвинуваченого в Україні, були представлені уряду США і жодної згадки Тімура Міндіча не містили”, – пише Устименко і додає, що на підставі цих доказів та пояснень США зняли з Горбуненка обвинувачення та передали до суду клопотання про відхилення обвинувального акту у справі про порушення імміграційного законодавства США, а6 серпня 2025 року Окружний суд Південного округу Флориди (The United States District Court for the Southern District of Florida) задовольнив клопотання.
Також адвокат стверджує, що Федеральне бюро розслідувань США не проводило жодних процесуальних дій з Горбуненком, зокрема, допитів. За його інформацією, Горбуненко не перебуває під захистом в межах програми із захисту свідків або будь-якої іншої аналогічної програми у США.
У зв’язку з цим захист Горбуненка вимагає від авторів розслідування та ЗМІ спростувати інформацію, яка стосується Горбуненка, що була поширена 8 листопада на YouTube-каналі видання Українська правди. -

ПриватБанк відсудив у колишніх власників $3 млрд
У Високому суді Англії прийняли рішення, згідно з яким колишні власники ПриватБанку, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, повинні виплатити банку понад $3 мільярди у вигляді компенсації за збитки та судові витрати. Суд зобов’язав їх сплатити основну суму збитків у розмірі $1,76 мільярди, проценти у розмірі $1,19 мільярдів та авансовий платіж у розмірі 76,4 мільйона фунтів стерлінгів. Якщо гроші не будуть сплачені добровільно до 24 листопада 2025 року, то банк розпочне процес стягнення через активи колишніх власників. Суд визнав, що Коломойський та Боголюбов діяли шахраїськи та недоброчесно, і вказав, що їхні дії були спрямовані на введення суду в оману. Український Верховний суд також вирішив справу щодо повернення ПриватБанку колишнім власникам на користь банку.
-

Співвласник АгроГазТрейдинг заявив про інформатаки на нього та компанію
Співвласник компанії АгроГазТрейдинг Олександр Горбуненко заявив у соцмережі про інформаційні атаки на нього та компанію, які пов’язуються з його наміром взяти участь у приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ). Горбуненко відкидає звинувачення в незаконних діях та наголошує, що ні він, ні його компанія не мали жодних стосунків з іншими бізнесменами, про яких йшлося у статті. Він також наголошує на необхідності прозорої та конкурентної приватизації ОПЗ. Фонд державного майна України оголосив про п’яту спробу приватизації ОПЗ, аукціон заплановано на 25 листопада зі стартовою ціною 4,5 млрд гривень.
-

Запорізький алюмінієвий комбінат повторно виставили на продаж
Фонд державного майна України оголосив про проведення аукціону з приватизації державного пакета акцій Запорізького алюмінієвого комбінату. Стартова ціна за акції встановлена на рівні 151,9 млн гривень. Аукціон відбудеться 4 листопада у електронній торговій системі Prozorro.Продажі. Комбінат спеціалізується на виробництві алюмінію, має значну площу приміщень та земельних ділянок. На балансі підприємства знаходиться також нерухоме майно, транспортна техніка та інші активи. Запорізький алюмінієвий комбінат був побудований у 1930 році і єдиним виробником первинного алюмінію в Україні з потужністю понад 100 тис. тонн на рік. Раніше цей комбінат належав російському олігарху Олегу Дерипасці, і вже раніше він був виставлений на приватизацію.
-

Рівненський радіозавод продали на “голландському аукціоні”
Фонд державного майна продав на приватизаційному аукціоні з пониженням ціни державну частку ПАТ Рівненський радіотехнічний завод за 31 млн гривень. Про це напередодні повідомила пресслужба ФДМУ.
“Команда Фонду держмайна провела аукціон з продажу 50% +1 акції ПАТ Рівненський радіотехнічний завод у системі Prozorro.Продажі. Об’єкт знайшов покупця на так званому “Голландському аукціоні”. Після повної проплати переможець отримає контрольний пакет (50%+1 акцій) і стане акціонером компанії замість фонду”, – йдеться у повідомленні.
Відомо, що “Голландський аукціон” (на пониження ціни з етапом закритих цінових пропозицій) стартував із ціною лота у 60,8 млн грн.
У ФДМУ нагадали, що це була вісімнадцята спроба приватизації підприємства, яке має значну просторочену кредиторську заборгованість у 55,3 млн грн, з яких більше 15,8 млн грн – із заробітної плати та перед бюджетом.
За умовами приватизації новий власник має 6 місяців, аби погасити борги із зарплати та перед бюджетом (вже станом на дату переходу права власності) і зберегти колектив.
Раніше Вінницяпобутхім продали за понад 600 млн гривень. Раніше це підприємство належало підсанкційному російському олігарху Володимиру Плесовських. -

Кабмін почав підготовку до приватизації Сенс Банку та Укргазбанку
Уряд прийняв рішення розпочати підготовку до продажу частки державних акцій у банках Сенс Банк та Укргазбанк. Про це повідомило Міністерство фінансів. Процес продажу буде відбуватися у три етапи згідно з українським законодавством. Наразі розпочинається підготовка акцій до продажу. Рада з фінансової стабільності перевірила можливі ризики цього кроку для фінансової системи, та підтвердила, що це не вплине негативно на стабільність банківської системи. До кінця 2025 року планується провести конкурс для вибору радника з продажу акцій цих банків.
-

Кабмін визначив терміни приватизації двох держбанків
Уряд України визначив плани щодо приватизації державних банків – Сенс Банку та Укргазбанку. Ця інформація міститься у проєкті Програми діяльності уряду, який ще має бути затверджений парламентом. Однією з мет цих заходів є зменшення участі держави у банківському секторі для підвищення конкурентної боротьби та ефективності системи. Планується залучити радника для підготовки банків до приватизації та провести конкурсний відбір. Продаж пакетів акцій банків заплановано на другу половину 2026 року.
-

Одеський припортовий завод виставлять на торги
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про приватизацію Одеського припортового заводу Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у вівторок, 26 серпня.
Державний пакет акцій виставлять на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд грн.
Свириденко нагадала, що ОПЗ – один із найбільших хімічних комплексів України. До війни він виробляв аміак і карбамід, експортував добрива. Втім, з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу.
“Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо лише через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – додала глава уряду.
Основними умовами продажу пакета акцій АТ Одеський припортовий завод є:- збереження основних видів діяльності підприємства протягом 5 років;
- здійснення інвестицій у сумі не менше 500 млн. грн. протягом 5 років;
- погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом протягом 1 року;
- погашення протягом 5 років простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед фізичними/юридичними особами, щодо яких застосовано санкції відповідно до ЗУ «Про санкції», та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та Республіки Білорусь;
- забезпечення соціальних гарантій працівникам підприємства;
- дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Фонд державного майна має щорічно інформувати Кабінет Міністрів України про виконання покупцем умов договору купівлі-продажу державного пакета акцій АТ ОПЗ.
Основним видом діяльності ПАТ Одеський припортовий завод є виробництво аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції.