Вихід з глухого кута Права рука Трампа озвучив такий прогноз в етері NBC News після атаки РФ по українських містах, у тому числі й по американському підприємству в Мукачеві. “Від чого я в захваті зараз – це що ми маємо президента, який бере участь в енергійній дипломатії, щоб спробувати зупинити вбивства. І що б не було, результатом цього стане те, що закінчиться війна через три місяці чи – шість місяців, сподіваюся, не пізніше”, – сказав Венс. А ось канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, як передає FREEДОМ, вважає що всі хочуть завершення війни Росії проти України, але – не за будь-яку ціну. Тобто, термін, коли буде зроблено останній постріл, все ж не головне, важливо – на яких умовах буде встановлено мир. “Війна в Україні повинна закінчитися, але не за будь-яку ціну. Ми не хочемо, щоб Україна капітулювала. Така капітуляція тільки дасть Росії час, і Путін використає його для підготовки до наступної війни”,- заявив Мерц. У той же час міністр закордонних справ, віце-прем’єр-міністр Італії Антоніо Таяні на пресконференції зазначив, що малоймовірно, що до кінця цього року буде досягнуто мирної угоди між Україною і Росією. Про це повідомила Corriere Della Sera.
Італійський урядовець зазначив, що не хоче бути песимістом, але малоймовірно, що до найближчим часом в Україні буде досягнуто “переговорного рішення”.
Загалом мало хто сподівається на те, що агресивна Росія раптом перестане воювати і Путін сяде за стіл перемовин із Зеленським, не вигадуючи більше причин для затягування часу.
Наприклад, міжнародний оглядач Девід Ігнатіус зазначив у статті в The Washington Post, що коли найближчим часом Росія не погодиться на припинення війни в Україні, Захід повинен надати Києву безпекові гарантії вже зараз, не чекаючи закінчення бойових дій. Нинішню ситуацію він вважає стратегічним глухим кутом, оскільки Україна та її європейські партнери хочуть мирної угоди, яка б передбачала певні гарантії безпеки на майбутнє. А ось Росія вимагає, щоб Захід спочатку виконав усі її забаганки, які Кремль називає “вирішенням корінних причин війни”. Тобто РФ хоче гарантії безпеки (нібито від нападу на неї війська НАТО) передусім для себе.
У публікації йдеться також про те, що потенційним виходом з глухого кута могло б стати вирівнювання далекобійних можливостей України та РФ. “Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволено грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу!”,- нещодавно заявив Дональд Трамп. Разом з тим у матеріалі висловлені сумніви стосовно того, що у Заходу вистачить мужності надати Україні достатньо далекобійної зброї, щоб розпочати симетричні бомбардування Москви. Тому автор вважає реальною альтернативою оборонні гарантії, надані Києву не пiсля війни, а саме зараз. “Союзники України можуть оголосити про односторонні кроки для обмеження страждань в Україні, якщо війна продовжиться. Я можу уявити собі цілий ряд військових варіантів – від безпольотної зони над Україною до ротаційних навчальних та дорадчих сил всередині України та нових можливостей у відповідь, якщо Росія продовжуватиме атакувати цивільне населення чи енергетичну інфраструктуру. Це були б гарантії безпеки – не на майбутнє, а негайно”, – зазначено в публікації. Оглядач переконаний у тому, що навіть сам факт обговорення таких варіантів змусив би Кремль переглянути свої плани. Війна надовго У той час, коли активно обговорюються можливості досягнення миру між Україною й Росією, сама РФ відчутно нарощує виробництво зброї та навіть отримує західні комплектуючі в обхід санкцій.
Тому Російська Федерація може зберігати доволі високу інтенсивність війни проти України ще досить тривалий час – щонайменше рік.
Про це сказав перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк під час міжнародного форуму експертної мережі Кримської платформи, передає УНІАН.
За його словами,Росія ще може протриматися досить довгий час – не менше року. Адже росіяни помітно наростили виробництво зброї і засобів ураження, підняли рівень оборонно-промислового комплексу. Крім того, їм допомагають інші “серйозні країни”. “І саме головне в тому, що санкції, які введені країнами Європейського Союзу і Сполученими Штатами Америки – не відіграють ту роль, яку вони мали б відігравати. У першу чергу, через те, що відсутній моніторинг виконання санкцій з боку тих же країн, які вводять ці санкції”,- зазначив Гаврилюк. Він зауважив, що комплектуючі і багато компонентів у російських засобах ураження, якими російські загарбники завдають ударів по Києву та інших українських містах – це комплектуючі виробництва західних країн, а не виробництво самої Росії. Особливо – це системи наведення і системи управління в ракетах і безпілотних системах. Ці західні системи забезпечують Росії надійне наведення для ураження об’єктів на українській території.
Незважаючи на це, нині дехто з експертів каже, що літній наступ російських окупаційних військ в Україні провалився. Однак стосовно цього є й протилежна думка.
Військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко у коментарі ТСН сказав, що тенденцій до провалу літнього наступу Путіна не спостерігається. Навпаки, зупинити просування противника нам не вдалося.
Він коротко описав ситуацію на фронті. За його словами, після захоплення Луганської області російські війська почали наступ на Донеччині. Ворог зосередив свої дії довкола агломерації Покровськ -Мирноград, намагаючись оточити ці міста. Там тривають інтенсивні бойові дії, але Сили оборони організовують контратаки. Після рейду росіян до Добропілля наші захисники зупинили просування їх, та, попри це, росіяни від своїх намірів не відмовилися.
За словами Романенка, противник також продовжує рух в напрямку Костянтинівки зі сторони Покровська, Торецька та Часового Яру з перспективою подальшого просування на Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ.
Окупанти також не полишають спроб увійти на Дніпропетровщину, зосередивши там серйозні сили. Важка ситуація складається і навколо Купʼянська на Харківщині та Лимана на Донеччині.
Говорячи про те, як будуть розвиватися події восени, Романенко зазначив, що у ворога є резерви, а Україні слід посилювати дії оборонного характеру, щоб зупинити просування противника.
Він вважає, що нам треба піднімати потенціал щодо виробництва озброєння, техніки та боєприпасів, а також поліпшувати ситуацію з мобілізацією. Це головні питання для підвищення потенціалу Сил оборони України на поточний час.
Галина Гірак
Позначка: Прогноз
-
Ключі від миру: чи реальне здійснення прогнозу Венса
-
Українцям обіцяють суху та спекотну погоду на вихідних
По всій території України у суботу, 30 серпня, очікується суха погода. Вітер південно-східний, 7-12 м/с, у Приазов’ї та східних областях вдень можливі пориви до 15-20 м/с. Про це повідомляє Укргідрометцентр.
Температура вночі становитиме 13-18°, вдень 26-31°, на півдні країни стовпчики термометрів піднімуться до 34°. Водночас у Карпатах вночі прогнозують 7-12°, вдень 20-25°.
У Києві також опадів не очікується. Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі близько 15°, вдень 28-30°. За даними Центральної геофізичної обсерваторії, найвища температура цього дня у столиці була зафіксована в 1890 році (+33,6°С), найнижча – у 1966 році (+3,3°С).
У неділю, 31 серпня, в Україні також переважатиме суха погода, лише на крайньому заході вдень можливі короткочасні дощі та грози. Вітер східних напрямків, 5-10 м/с.
Температура вночі 13-18°, вдень 26-31°, на півдні до 34°, у західних областях 23-28°. У Карпатах вночі 9-14°, вдень 20-25°.
У Києві 31 серпня без опадів, вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі близько 15°, вдень 28-30°. -
Goldman Sachs спрогнозував обвал цін на нафту до $50
Інвестиційний банк Goldman Sachs очікує, що ціни на нафту Brent впадуть до $50 за барель вже до кінця 2026 року через збільшення надлишку нафти. Про це пише Reuters у середу, 27 серпня.
“Ми очікуємо, що надлишок нафти зросте і в середньому складе 1,8 млн барелів на день у IV кварталі 2025 року до IV кварталу 2026 року, що призведе до майже 800 млн барелів збільшення світових запасів до кінця 2026 року”, – зазначили у банку.
Goldman Sachs підрахував, що запаси нафти у країнах ОЕСР становитимуть третину світових запасів, або 270 млн барелів у 2026 році. Разом із скороченням попиту в цих країнах це знизить “справедливу” вартість Brent із нинішніх середніх $70.
Банк прогнозує, що ціни Brent залишатимуться близькими до ф’ючерсних контрактів до кінця 2025 року, але впадуть нижче цих контрактів у 2026 році через прискорене зростання запасів в ОЕСР.
Водночас можливе прискорене зростання запасів Китаю з 0,4 млн барелів на день до 0,8 млн барелів на день у 2026 році підвищить середню ціну Brent на $6 за барель до $62, порівняно з базовим сценарієм банку.
На ранкових торгах у Азії у середу ф’ючерси на Brent становили близько $67 за барель, на West Texas Intermediate – $63. -
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника.. -
В Україні уповільнилася промислова інфляція
У липні ціни виробників промислової продукції зросли на 4,7% у річному вимірі. Тоді як показник за червень становив 13,1%. Про це поінформувала Державна служба статистики у четвер, 21 серпня. За даними Держстату, індекс цін виробників у липні склав 100,7% показника за червень. Основним чинником зростання стала ситуація в добувній промисловості.
Зокрема, добування сирої нафти та природного газу подорожчало на 8,3% проти минулого місяця. Тоді як вартість добування металевих руд зменшилася проти червня цього року на 1,3%, виробництва коксу і продуктів нафтоперероблення – на 3,4%. -
В Україні прогнозують суттєве зменшення врожаю основних культур
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) прогнозує зменшення врожаю більшості основних культур у 2025/26 маркетинговому році, який триватиме з липня 2025 до червня 2026. Очікується, що загальний валовий збір зернових та олійних культур становитиме близько 73,4 млн тонн, що на 5% менше від минулорічного показника. Про це свідчить прогноз УКАБ від 20 серпня.
Так, виробництво зернових культур прогнозується на рівні 54,6 млн тонн, що на 3% менше, порівняно з минулим роком. У той час виробництво олійних культур може скоротитися на 11% – до показника в 18,8 млн тонн.
УКАБ деталізує дані по основних культурах:
– Пшениця: попри збільшення площ посівів на 2%, урожай знизиться до 21 млн тонн (-6%). Найбільший вплив на це мало зниження врожайності культури на 17% – до 42 ц/га, після торішніх високих показників (50,6 ц/га).
– Кукурудза: врожай залишиться майже незмінним, порівняно з минулим роком, і становитиме 26,7 млн тонн. Посівні площі залишаються стабільними, але низька врожайність продовжує бути проблемою.
– Ячмінь: очікується збір у розмірі 5,2 млн тонн (-1%).
– Соняшник: урожай скоротиться на 7%, незважаючи на збільшення площ під цією культурою, і становитиме 10,1 млн тонн. Основною причиною є суттєве падіння врожайності.
– Соя: найбільше скорочення спостерігається саме по цій культурі – до 5,4 млн тонн (-19%). Це зумовлено зменшенням площ посіву на 16%, а також незначним падінням врожайності.
– Ріпак: прогнозується зниження обсягів виробництва на 8%, до 3,3 млн тонн. На урожай негативно вплинули несприятливі погодні умови, серед яких заморозки, що стали причиною втрати врожайності.Експерти зазначають, що існують суттєві регіональні диспропорції врожайності між південними і східними областями та іншими регіонами країни. Аграрії з півдня і сходу стикаються з надзвичайно низькою врожайністю або навіть втратою посівів через недостатню кількість опадів, весняні заморозки і аномальну літню посуху. Водночас центральні, західні та північні області демонструють стабільні або навіть покращені результати у порівнянні з минулим роком.
Директор клубу акцентує увагу на тому, що прогноз залишається попереднім і може змінитися залежно від подальших погодних умов.
Раніше Міністерство аграрної політики повідомляло про ризик зниження урожаю зернових в Україні у найбільш песимістичному сценарії – до близько 51 млн тонн у 2025 році (-10% порівняно з 2024 роком). Урожаї олійних культур також можуть скоротитися на 5%.
Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці
-
МЕА прогнозує рекордний профіцит нафти
На світовому ринку нафти очікується рекордний профіцит вже наступного року, оскільки попит майже не зростає, тоді як пропозиція збільшується завдяки нарощуванню видобутку. Про це свідчать дані щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Запаси нафти зростатимуть зі швидкістю 2,96 млн барелів на добу, перевищивши навіть середній рівень, зафіксований під час пандемії COVID-19 у 2020 році, коли економічна активність і споживання нафти різко впали.
Темпи зростання світового попиту на нафту у цьому та наступному роках будуть удвічі нижчими проти рівня 2023 року, і становитимуть близько 700 тис. барелів на добу. У 2026 році середньодобове споживання очікується на рівні 104,4 млн барелів, тоді як виробництво вже у липні цього року сягнуло 105,6 млн.
Зауважується, що підвищення квот на видобуток, яке країни ОПЕК+ реалізують уже кілька місяців, призведе до зростання пропозиції на 2,5 млн барелів у цьому році та ще на 1,9 млн – у наступному.
Аналітики агентства зазначають, що дисбаланс на нафтовому ринку стає дедалі відчутнішим, оскільки прогнозована пропозиція суттєво перевищить попит наприкінці цього року та у 2026-му. Водночас нові санкції проти Росії та Ірану можуть змінити ситуацію.
“Очевидно, що для балансування ринку щось має відбутися”, – мовиться у звіті. Зараз цим “щось” є падіння цін на нафту, яка з початку року знизилася приблизно на 12%. Нині Brent торгується на рівні близько $66 за барель.
Серед впливових факторів для ціни МЕА називає нарощування видобутку країнами ОПЕК+ і торговельну війну, розв’язану Дональдом Трампом: підвищення імпортних мит, за прогнозами, вдарить по темпах зростання світової економіки. -
Росія готується до ціни на нафту у $40 за барель – розвідка
Росія готується до зниження цін на нафту до $40 за барель через надлишок пропозиції, уповільнення економіки Китаю та збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 10 серпня.
Світові ціни на нафту наприкінці 2025 – на початку 2026 роках можуть впасти до 40-50 доларів за барель, – про це мовиться у звіті російського фонду Росконгрес. У розвідці нагадали, що нині барель коштує 66-68 доларів, втім, ринок переживає “нову цінову війну”.
“Нафтова угода ОПЕК+ тріщить по швах: Саудівська Аравія збільшує видобуток нафти, що створює надлишок пропозиції. Своє слово додають і експортери сланцевої галузі, які стрімко нарощують буріння, незважаючи на ціну”, – пояснили у СЗРУ.
Окрім того, додатковий тиск на ринок чинить уповільнення економіки Китаю, а також зростання експорту нафти з Бразилії, Гаяні та Норвегії. Тоді як геополітичні ризики, котрі раніше “підтягували” котирування на кілька доларів, тепер майже не впливають на ціни. Тож, як наслідок, пропозиція нафти у світі зростає швидше, ніж попит. -
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України підвищив курс долара до гривні, але євро різко подорожчало. Курси валют залежать від багатьох факторів, таких як глобальні тенденції та політика НБУ. Експерти передбачають, що курси долара та євро можуть трохи коливатися, але загалом будуть стабільними. Різке падіння курсу євро пояснюють угодою між Євросоюзом і США. Експерти радять бути обережними з валютними операціями та розглядати різні можливості для інвестування коштів. НБУ має достатні ресурси для стабілізації ситуації на валютному ринку, але важливо бути готовим до можливих змін.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
Національний банк України у липневому Інфляційному звіті повідомив, що завдяки оперативному ремонту в енергетичній галузі дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж прогнозувалося раніше. У звіті також зазначено, що ремонтні роботи тривають у 2025 році, включаючи відновлення генеруючих потужностей. Прогноз дефіциту електроенергії знижено з 3% до 1% за умови стабільної ситуації у першій половині року. Нацбанк також попереджає про ризики, пов’язані з можливими атаками на енергетичну інфраструктуру з боку Росії, які можуть ускладнити постачання енергії та вплинути на економіку. Утім, розвиток відновлюваної енергетики та інші заходи можуть допомогти забезпечити стабільність енергосистеми й підтримати економічне зростання.