Росію не можуть виключити з проєкту будівництва Міжнародного термоядерного експериментального реактора (ITER) у Франції – найбільшого у світі наукового проєкту в галузі керованого термоядерного синтезу. Про це мовиться у відповіді єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена на запит депутатів Європарламенту.
“Угода щодо ITER не передбачає можливості припинення участі або призупинення прав жодного з членів, включно з участю в Раді ITER – керівному органі проєкту”, – зазначив Йоргенсен.
За його словами, документ передбачає лише “можливість добровільного виходу члена зі складу учасників”.
Росія не виконувала обов’язків ротаційного голови Ради ITER протягом останніх двох років.
Москва також здійснила свій внесок до проєкту у “натуральній формі”, – шляхом надання відповідних технологій.
“Двосторонні контакти та взаємодія з Росією зведені до мінімуму”, – запевнили у відповіді Єврокомісії.
Окрім того, у Брюсселі уточнили, що подальша робота, розвиток і експлуатація реактора не залежатимуть від російських прав інтелектуальної власності.
Єврокомісія планує до кінця 2025 року ухвалити Стратегію ЄС у галузі термоядерного синтезу, яка спиратиметься на провідну роль Європейського Союзу. Документ має на меті створити конкурентоспроможну промислову екосистему термоядерних технологій у Європі та розширити фінансування сектору.
Як повідомляє Міжнародне агентство з атомної енергії, реактор ITER матиме вагу 23 000 тонн і майже 30 метрів заввишки. Він розташований на території площею 180 гектарів. У проєкті беруть участь 35 країн, зокрема Франція, інші країни ЄС, Росія, Китай, Індія, Японія, Південна Корея та США.
Перші тестові запуски заплановано на 2025 рік. Повноцінний запуск реактора очікується у 2035 році.
Міжнародний Експериментальний Термоядерний Реактор – експериментальний проєкт, який передбачає побудову, випробовування і використання токамака, у якому завдяки реакції термоядерного синтезу вдасться отримувати значну кількість енергії без викидів діоксиду вуглецю та небезпеки радіації.
Позначка: Проект
-
Росію не виключать з проєкту термоядерного реактора ЄС
-
Україна та Світовий банк запустили нову програму на 200 млн доларів
Україна та Світовий банк узгодили старт нової п’ятирічної програми PREPARE Ukraine на 200 млн доларів для підготовки проєктів відбудови. Про це повідомили в Мінекономіки в п’ятницю, 11 липня.
Програма PREPARE фінансується з Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), керівництво яким здійснює Світовий банк.
Програма перетворює донорські ґранти на конкретні проєкти – відбудови мостів, лікарень, запуск нових виробництв, здатних інтегруватися у глобальні ланцюги постачання.
Початковий грант – 44,3 млн доларів – спрямують на “формування портфеля публічних інвестицій і посилення інституційної спроможності”.
За результатами переговорів із віце-президентом Світового банку Анною Б’єрде сторони узгодили дорожній план запуску PREPARE Ukraine.
Перший транш буде доступний до використання, починаючи з серпня й покриватиме технічну підтримку державних замовників.
Найближчим часом Світовий банк і Мінекономіки затвердять операційний посібник програми, відкриють фонд підготовки проєктів і почнуть фінансувати технічну підтримку державних замовників.
Угоду підписали у межах Ukraine Recovery Conference 2025. -
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60. -
У Росії провалився проєкт заміни літака Ан-2
У Росії припинили розробку нового легкого багатоцільового літака Байкал, який мав замінити застарілий Ан-2. Віцепрем’єр РФ Юрій Трутнєв заявив, що проєкт не вдалося реалізувати, і тепер планують модернізувати старі Ан-2. Розробку вели “Уральський завод цивільної авіації” через дочірню компанію “Байкал Інжиніринг”. Через технічні проблеми, затримки та імпортозаміщення проєкт було припинено. РФ стикається з проблемами у авіаційній галузі через санкції, що призвело до зростання кількості авіапригод та технічних несправностей.
-
Триста колаборантів “просяться” в Росію – проєкт Хочу к своим
Згідно з даними проєкту “Хочу жити”, близько трьохсот колаборантів виразили бажання виїхати на територію Російської Федерації за умови, що українці, які перебувають у російській неволі, будуть повернуті. У профілях засуджених є таймери, які показують, скільки днів вони уже чекають на виїзд. Москва отримала інформацію про бажання колаборантів, але відмовляється повертати їх. Деякі вже виїхали, деякі припинили співпрацю з ворогом, а інші розглядають можливість переїзду. Після обміну полоненими між Україною та Росією, який відбувся 19 квітня, 277 українських воїнів повернулися додому. Головне управління розвідки Міністерства оборони України готується до подальших операцій з повернення українців з російської неволі.
-
Женя Галич запускає сольний проєкт
Женя Галич, фронтмен українського рок-гурту O.TORVALD, оголосив про початок свого сольного проєкту. У свій 41-й день народження артист повідомив про це в соцмережах. Він зазначив, що вже працює над новою музикою, яка буде відрізнятися від стилю O.TORVALD. Галич підкреслив, що не покидає гурт, але хоче випустити ще один музичний проект, який буде ще особистішим і відвертішим. Музикант обіцяє своїм шанувальникам гучний старт та щирий матеріал.
-
В ЄС стартував масштабний проєкт з модернізації танків
У Європейському Союзі розпочався проєкт FMBTech (Technologies for Existing and Future Main Battle Tanks), спрямований на модернізацію основних бойових танків для відповідності сучасним вимогам гібридної війни. Координатором проєкту є компанія Thales. Протягом трьох років учасники проєкту розроблятимуть модульні та адаптивні рішення для підвищення готовності до дій у різних бойових умовах. Метою FMBTech є створення маневрених, інтелектуальних та здатних до взаємодії танків, які перевершать застарілі моделі у країнах ЄС і Норвегії. У проєкті беруть участь 26 організацій з 13 країн-членів ЄС та Норвегії, а його фінансування здійснюється за рахунок Європейського оборонного фонду та внесків учасників консорціуму на суму 19 мільйонів євро.