Державний оператор тилу Міністерства оборони України планує закупити харчові продукти для Збройних Сил на весь 2026 рік. Це новий підхід, оскільки раніше закупівлі здійснювалися окремо для кожного півріччя. Очікувана вартість закупівель становить близько 37 мільярдів гривень. Такий крок дозволить забезпечити стабільне постачання харчування військовим одиницям і сприятиме плануванню виробництва. У нових договорах буде збережений контроль якості, особливо у постачанні молочних продуктів, щоб уникнути фальсифікації. Також буде продовжено регіональну стратегію, де постачальник закріплюється за певним регіоном для зручності в управлінні логістикою та оперативністю поставок. Наразі вже відвантажено значну кількість харчових продуктів та питної води, а також оброблено тисячі заявок від військових частин.
Позначка: Продукти харчування
-
Україна скоротила виробництво гречки на 15%
Врожай гречки в Україні цьогоріч на 15% нижчий, ніж роком раніше. Про це заявив директор спілки Борошномели України Родіон Рибчинський на форумі Agro2Food Profit у Києві, передає Інтерфакс-Україна в середу, 29 жовтня.
“По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він, пояснивши, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти.
Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.
“Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив він.
Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки та закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.
У сезоні-2025 аграрії України скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.
-
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив. -
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).
-
Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН
У вересні світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак ціни на інші базові продукти, такі як зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії, знизилися. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні склав 128,8 пунктів, що на 0,7% менше, ніж у серпні. Ціни на м’ясо зросли через попит на яловичину та баранину, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишилися стабільними. Ціни на молочні продукти теж знизилися, особливо на масло і молочний порошок, через збільшену доступність і конкуренцію на експорт. Ціни на рослинні олії також зменшилися, особливо на пальмову та соєву олії, але зросли на соняшникову та рапсову олії. Крім того, ціни на цукор впали через високе виробництво в Бразилії. Ціни на зернові також знизилися, особливо на пшеницю та кукурудзу, через надлишкові поставки з деяких країн.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що дієта з великою кількістю жирної “швидкої їжі” може впливати на роботу мозку. Вони встановили, що така їжа активує певний тип клітин у гіпокампі, які відповідають за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Після всього лише кількох днів споживання такої дієти пам’ять може почати працювати гірше. Однак відновлення рівня глюкози у мозку може покращити ситуацію. Інші методи, які можуть допомогти, це періодичне голодування після споживання жирної їжі, яке знижує активність відповідних клітин і покращує мозкові функції. Ці результати підкреслюють важливість здорового харчування для пам’яті і можуть виявитися корисними для боротьби з деменцією та хворобою Альцгеймера, пов’язаними з ожирінням та порушеннями обміну речовин.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року в Україні спостерігалося зниження споживчих цін на 0,2% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція склала 13,2%. За даними Державної служби статистики, ціни на продукти харчування та напої без алкоголю знизилися на 0,8% у серпні. Особливо помітною була знижка цін на овочі та фрукти (на 12,7% та 10,2 відповідно), а також на рис і цукор (на 1,5% та 1,0%). Проте ціни на деякі продукти, такі як м’ясо, риба, молоко та інші, зросли. Ціни на одяг та взуття також зменшилися у серпні, а вартість послуг зв’язку зросла через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Високі ціни на продукти харчування та алкогольні напої залишаються основними факторами впливу на рівень інфляції.
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні -
Яблука, хліб, яйця подорожчають: які ціни очікувати восени
У липні цього року в Україні спостерігалося перше зниження споживчих цін за два роки, що є позитивним сигналом для економіки країни. Індекс споживчих цін зменшився на 0,2%, а річна інфляція сповільнилася до 14,1%. Це було викликано здешевленням деяких категорій товарів, зокрема продуктів харчування та одягу. Однак ціни на алкоголь та тютюнові вироби зросли через подорожчання тютюнової продукції. На тлі цих змін, Національний банк України прогнозує подальше збереження інфляційних процесів, але з їхньою сповільненням.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради передбачає поступове зниження цін на овочі наприкінці літа через значний приріст врожаю. Однак ціни на фрукти можуть лишитися високими через несприятливі погодні умови, що вплинули на врожай. Щодо хліба, молочних продуктів та м’яса, експерти прогнозують їхнє подорожчання восени через різні фактори, такі як зростання цін на енергію та корми. Ціни на молоко та вершкове масло вже зросли, а на яблука очікується подорожчання у зв’язку з несприятливими умовами для врожаю.
-
Ціни в Україні впали вперше за два роки
У липні в Україні відбулося зниження споживчих цін, що сталося вперше за два роки. За даними Державної служби статистики, ціни впали на 0,2%. Річна інфляція також зменшилася до 14,1%. Особливо помітне здешевлення зафіксувалося у цінах на продукти харчування, зокрема овочі подешевшали найбільше – на 23,9%. Ціни на цукор також знизилися на 2,8%. У той же час, ціни на інші продукти трошки підвищилися, але це не мало значного впливу на загальну інфляцію. Одяг та взуття також подешевшали на 4,6%.