Продукти харчування – Життя у ритмі новин

Позначка: Продукти харчування

Яблука, хліб, яйця подорожчають: які ціни очікувати восени

У липні цього року в Україні спостерігалося перше зниження споживчих цін за два роки, що є позитивним сигналом для економіки країни. Індекс споживчих цін зменшився на 0,2%, а річна інфляція сповільнилася до 14,1%. Це було викликано здешевленням деяких категорій товарів, зокрема продуктів харчування та одягу. Однак ціни на алкоголь та тютюнові вироби зросли через подорожчання тютюнової продукції. На тлі цих змін, Національний банк України прогнозує подальше збереження інфляційних процесів, але з їхньою сповільненням.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради передбачає поступове зниження цін на овочі наприкінці літа через значний приріст врожаю. Однак ціни на фрукти можуть лишитися високими через несприятливі погодні умови, що вплинули на врожай. Щодо хліба, молочних продуктів та м’яса, експерти прогнозують їхнє подорожчання восени через різні фактори, такі як зростання цін на енергію та корми. Ціни на молоко та вершкове масло вже зросли, а на яблука очікується подорожчання у зв’язку з несприятливими умовами для врожаю.

13.08.2025
Ціни в Україні впали вперше за два роки

У липні в Україні відбулося зниження споживчих цін, що сталося вперше за два роки. За даними Державної служби статистики, ціни впали на 0,2%. Річна інфляція також зменшилася до 14,1%. Особливо помітне здешевлення зафіксувалося у цінах на продукти харчування, зокрема овочі подешевшали найбільше – на 23,9%. Ціни на цукор також знизилися на 2,8%. У той же час, ціни на інші продукти трошки підвищилися, але це не мало значного впливу на загальну інфляцію. Одяг та взуття також подешевшали на 4,6%.

08.08.2025
Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
“Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
Приклади короткострокових стрибків включають:
у Великій Британії подорожчання картоплі;
в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
у Китаї овочі подорожчали на 30%;
у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.

Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
“Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
“Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
“Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування

Інфляція в Україні знизилася, а в Росії б’є рекорди

У червні 2025 р. інфляція в Україні сповільнилася. А в Росії на початок липня зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції. В чому причини та яка ситуація з річними показниками? Чому в Україні знизилась інфляція? У червні 2025 р. річна інфляція в Україні сповільнилася до 14,3%, тоді як у травні цей показник становив 15,9%. За місяць споживчі ціни зросли на 0,8%.
В НБУ кажуть, що зниження інфляції в літній період було прогнозованим явищем, що пояснюється високою минулорічною базою, особливо щодо цін, які регулюються адміністративно. Водночас темпи уповільнення інфляції в червні виявилися меншими, ніж передбачалося у квітневому Інфляційному звіті регулятора. “Відхилення від прогнозу зумовлювалося насамперед суттєвішим подорожчанням сирих продовольчих товарів в останні місяці на тлі скорочення їх пропозиції через весняні заморозки”, – зазначили в НБУ. Своєю чергою базова інфляція у червні сповільнилася до 12,1%. На це вплинули заходи НБУ щодо посилення монетарної політики та стабільна ситуація з електропостачанням. Девальвація гривні стосовно євро поки що не мала суттєвого впливу на загальний рівень цін.
У НБУ наголошують, що інфляція досягла свого піку в травні та в червні почала поступово знижуватися, згідно з прогнозами. “У другій половині року очікується подальше зниження інфляційних темпів, що стане результатом монетарної політики регулятора”, – прогнозують в НБУ. Фрукти та м’ясо подорожчали, а овочі та хліб ні У червні було зафіксовано прискорене зростання цін на сирі продукти харчування -до 28,7%. Найбільше подорожчали кісточкові фрукти, яблука та ягоди.
Зросли також темпи подорожчання оброблених харчових продуктів – до 18,2%. Зокрема, збільшились ціни на м’ясні вироби. Це пов’язано зі збільшенням собівартості виробництва, зменшенням поголів’я худоби та підвищенням цін на зовнішніх ринках.
Виросли в ціні й безалкогольні напої.
Зростання цін на хліб, олію, молочні продукти та овочі, навпаки, сповільнилося. Темпи зростання цін на овочі сповільнилися внаслідок надходження нового врожаю та активного імпорту продукції. Непродовольчі товари подорожчали, а послуги ні Непродовольчі товари подорожчали на 3,6%. При цьому ціни на одяг і взуття залишаються нижчими, ніж торік.
Водночас зростання вартості послуг знизилося до 14,4%, що свідчить про помірний тиск на ринку праці. Повільніше дорожчали транспортні послуги, зв’язок і послуги з особистого догляду.
Своєю чергою паливо подорожчало на 3,1%, що пов’язують із підвищенням світових цін на нафту та ослабленням гривні щодо євро. На ринку зрідженого газу, навпаки, спостерігалося зниження цінового тиску через профіцит постачань. Інфляція в Росії б’є історичні рекорди Своєю чергою в Росії інфляція побила історичні рекорди. “На першому тижні липня в Росії зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції – 0,79% лише за сім днів, що стало абсолютним максимумом за всю історію подібних спостережень. У річному вираженні показник підскочив до 9,45%”, – пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Головною причиною цінового сплеску стало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, яке набуло чинності з 1 липня. У середньому по країні послуги ЖКГ подорожчали на 11,9%, але в низці регіонів зростання досягло 14-15%. Це стало найсильнішим інфляційним тригером на старті місяця.
За його словами, ефект від зростання тарифів не обмежиться першим тижнем. Він поступово проникатиме у всі сфери економіки, підштовхуючи вартість товарів та послуг вгору протягом як мінімум серпня. Це посилить інфляційний тиск і може посилити ситуацію для домогосподарств, чиї витрати на базові потреби стрімко зростають. Крім реального зростання цін, серйозне занепокоєння викликає зміна очікувань громадян.
Експерт каже, що інфляційні очікування населення – один із ключових індикаторів, на які орієнтується Центробанк при ухваленні рішень за ключовою ставкою. Зараз ці очікування, швидше за все, почнуть рости, що ще більше ускладнить завдання щодо стримування інфляції. На цьому тлі можливе зниження ключової ставки ЦП, що раніше обговорювалося, в липні стає все менш ймовірним. Посилення інфляційного тиску робить такий крок економічно недоцільним, адже головне завдання регулятора – утримати ціни під контролем, а не стимулювати зростання на тлі нестабільності. “Економічна ситуація у Росії демонструє явні ознаки перегріву: зростання витрат, тиск бюджет домогосподарств і зниження купівельної спроможності громадян. На цьому фоні посилення інфляції стає не лише економічною проблемою, а й соціальним викликом”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. В річному вимірі інфляція у РФ нижча, ніж в Україні Попри зниження в червні, інфляція в Україні залишається вищою, ніж у РФ.
Головна причина – це розв’язана РФ війна, що призвела до руйнування підприємств, збою ланцюгів постачання, зростання витрат на логістику та виробництво. Все це спричинило різке подорожчання цін. Цього року до цього додався поганий урожай та дефіцит електроенергії. Менша пропозиція продуктів харчування плюс перебої з енергозабезпеченням – це також тиснуло на ціни.
Водночас монетарна політика НБУ сприяє зниженню інфляції. В березні була піднята процентна ставка, щоб приборкати інфляцію, а зараз стартує її поступове зниження після піку.
Наразі НБУ має чітку стратегію зниження до 8–9 % до кінця року й до 5 % у 2026 р.
Своєю чергою, інфляція у РФ зростає через високі державні витрати на війну. Військовий бюджет РФ у 2024–2025 рр. сягнув рекордних 30–40 % загальних витрат, що спричинило перегрів економіки. Ці витрати створюють додатковий попит на матеріали, ресурси, робочу силу, що тисне на ціни. Другою причиною зростання інфляції є ослаблення рубля. Через санкції, втечу капіталу, обмежений експорт, рубль послаблюється. Слабший рубль призводить до здорожчення імпорту та зростання цін на іноземні товари. Третьою причиною є санкції та імпортозаміщення. Обмеження імпорту (техніки, електроніки, медикаментів тощо) є причиною дефіциту якісних товарів, що веде до зростання цін на наявні внутрішні аналоги. Четвертою – зростання зарплат у держсекторі. Російський уряд збільшує зарплати бюджетникам та військовим, це призводить до сплеску споживчого попиту без відповідного зростання виробництва. П’ятою – кредитне стимулювання. Держава підтримує економіку через субсидії, пільгові кредити оборонним підприємствам, програми іпотеки тощо. Навіть висока ключова ставка не стримує повністю кредитну активність, особливо у стратегічних галузях.
Водночас попри це, інфляція ще не вийшла з-під контролю тому, що ЦБ РФ утримує жорстку політику: ключова ставка (21%) – це одне з найвищих значень у світі. Крім того, частково спрацювали валютні обмеження, валютний контроль та експортний виторг (нафта, газ, золото тощо). Тому інфляція у РФ не 15–20 %, як могла б бути, а 9–10 %, хоча зростає знову у 2025 р.
В обох країнах інфляція зростає насамперед через війну, але в Україні її зростання викликано знищенням інфраструктури, зменшенням виробництва, перебоями з електрикою, тоді як у Росії причиною зростання інфляції є фінансування війни за рахунок високих бюджетних видатків та підвищення зарплат військовим.
Вікторія Хаджирадєва

Держстат заявив про зниження річної інфляції

У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%.

Безпечного рівня споживання обробленого м’яса не існує – дослідження

За результатами глобального огляду понад 70 наукових досліджень було виявлено, що немає безпечної кількості споживання обробленого м’яса. Вчені з Університету Вашингтона у співпраці з міжнародною групою науковців дійшли висновку, що навіть невелике вживання обробленого м’яса може збільшити ризик розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та раку товстої кишки. Дослідники аналізували споживання ультраоброблених продуктів, таких як м’ясні вироби, солодкі газовані напої і трансжири, і встановили, що саме оброблене м’ясо має найгірші наслідки для здоров’я. Навіть невелика кількість обробленого м’яса на день може значно підвищити ризики захворювань. Дослідження показало, що споживання хот-догів асоціюється з підвищеним ризиком діабету та раку товстої кишки. Результати цього дослідження, опублікованого в Nature Medicine, наголошують на важливості обмеження споживання обробленого м’яса для збереження здоров’я.

Стало відомо, як за рік змінився індекс борщу

У червні в Україні ціни на м’ясо значно зросли, тоді як вартість овочів та яєць знизилася. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, ціни на овочі минулого врожаю продовжують зростати. Ціни на м’ясо, зокрема яловичину та курятину, стрімко підвищилися. Споживачам доведеться платити більше за м’ясні продукти через обмежену пропозицію та підвищення витрат на корми для тварин. У той же час, ціни на овочі демонструють сезонну динаміку: овочі нового врожаю стають дешевшими, а старі – дорожчими. Ціни на молочні продукти та бакалію залишаються стабільними завдяки достатнім обсягам продукції на ринку та рівномірному попиту. Ціни на курячі яйця також незначно знизилися.

В Україні планують оновити каталог продуктів для ЗСУ

Команда закупівельної агенції Міноборони Державний оператор тилу презентувала оборонному відомству та командуванням Сил логістики й Медичних сил пропозиції щодо оновлення номенклатури каталогу продуктів харчування для ЗСУ. Про це повідомляє Міноборони.
Метою ініціативи є оптимізація асортименту зі збереженням його різноманітності.
За словами директора Департаменту політики закупівель Міноборони України Гліба Канєвського, лише за минулий рік вдалося зекономити на продовольчому забезпеченні приблизно 6 млрд грн з передбачених на це понад 29 млрд грн.
Зазначається, що перегляд каталогу ґрунтується на даних, отриманих під час цифровізації процесу обліку споживання продуктів харчування.
У зв’язку з активними бойовими діями та зміною запитів від військовослужбовців, пропонується вилучити з каталогу позиції, які фактично не замовляються через складнощі з транспортуванням, зберіганням або споживанням. Йдеться, зокрема, про окремі м’ясні, молочні, овочеві та фруктові позиції. Наприклад, планується замінити малину на лохину, охолоджену свинину та деякі рибні позиції – частково на заморожені тощо.
“Як показує практика, через більш тривалий термін споживання військові, за наявності альтернативи, переважно обирають м’ясні та рибні позиції у замороженому вигляді, а не охолодженому. Ягоди, зокрема малина, потребують спеціальних умов транспортування та зберігання, тому нерідко прибувають вже неналежної якості. Щодо риби – додатково планується розширити асортимент саме українських виробників, зокрема додати калібровані рибні стейки, чищену та патрану заморожену рибу локальних виробництв. Інші позиції, що пропонуються до вилучення, мають у каталозі схожі за характеристиками аналоги, тож ці зміни не позначаться на загальній різноманітності асортименту”, – зазначила директорка програми харчування ДОТ Галина Літош.
Крім того, є запит на додавання до каталогу нових позицій, які наразі не передбачені, але користуються попитом серед особового складу. Серед них – зефір, халва, кекс, заморожений стейк товстолоба, бутильована вода у тарі до 6 літрів тощо.
За словами директорки програми харчування ДОТ, цьогоріч каталог містить 360 артикулів, частина з яких фактично не використовується. Планується скоригувати кількість позицій до приблизно 340.
Окремо триває аналіз описів до товарів: вони повинні відповідати чинним державним стандартам, але також відображати реальну товарну пропозицію на ринку.

В Україні зросли ціни на свинину та борщовий набір

У квітні 2025 року в Україні спостерігалася тенденція до здорожчання свинини та борщового набору, але ціни на яйця і деякі тепличні овочі знизилися. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, ціни на борщ зросли на 19%, цибулю ріпчасту подорожчала на 82%, буряк на 60%, капуста на 42%, та моркву на 14%. Таке здорожчання пов’язане з обмеженими запасами цих овочів. Однак ціни на стару картоплю зменшилися, а молода картопля очікується подешевшати з середини червня.
На ринку м’яса найбільше зросла вартість свинячого ошийка, але ціни на куряче філе та курячі стегна знизилися. Ціни на молочні продукти також підвищилися. Щодо бакалії, ціни на соняшникову олію зросли, а на рис залишилися стабільними.
У той же час, ціни на яйця та салатні овочі знизилися. Ціни на огірки та помідори також скоротилися через збільшення пропозиції тепличної продукції. Експерти прогнозують подальше здешевлення огірків у найближчі тижні.