Сан-Франциско подало до суду на на харчові корпорації – Coca-Cola, PepsiCo, Kraft Heinz, Mondelēz, WK Kellogg і Mars – через надмірний вміст цукру, солі та жиру в їхній продукції. Про це повідомляє Bild.
У позові мегаполіс посилається, зокрема, на дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), опубліковані в медичному журналі The Lancet. В ультраперероблених продуктах (UPF) згаданих компаній часто містяться цукор, сіль, жири, промислові крохмалі та добавки, такі як емульгатори, барвники чи ароматизатори. ВООЗ попереджає, що споживання таких продуктів підвищує ризик раку, серцево-судинних захворювань і діабету.
Прокуратура Сан-Франциско звинуватила компанії в тому, що продаж шкідливих продуктів призвів до розвитку кризи у галузі охорони здоров’я.
Місто, зокрема, домагається заборони на “таку, що вводить в оману”, рекламу цих продуктів і вимагає фінансової компенсації за збитки, які, на думку прокуратури, були завдані Сан-Франциско.
Асоціація виробників наразі відкидає звинувачення. І пояснює, що не існує загальновизнаного наукового визначення “ультраперероблених продуктів”, а називати товари нездоровими лише тому, що вони перероблені, якраз і вводить споживачів в оману.
Схожий випадок у США вже був у 1990-х роках: тоді Сан-Франциско судився з тютюновою індустрією, і справа завершилася виплатою компенсації у розмірі 539 мільйонів доларів.
Позначка: Продукти
-
Сан-Франциско поадло позов проти Mars і Coca-Cola через “шкідливість”
-
Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС
Україна стала одним з основних постачальників продовольства та кормів до Європейського союзу та частково замістила експорт з Росії. Рада ЄС висловила позитивне ставлення до цього факту і наголосила на потенціалі України як важливого партнера у диверсифікації білків. Вони також підкреслили необхідність спрощення регулювання продовольчої галузі ЄС та подальшої співпраці з Україною для забезпечення продовольчої безпеки. Оновлена торговельна угода між Україною та ЄС, яка набула чинності 29 жовтня, сприятиме взаємовигідній лібералізації торгівлі та врахує інтереси обох сторін.
-
Начальницю їдальні викрили на крадіжці продуктів з військової частини
На Київщині правоохоронці викрили начальницю їдальні військової частини, котра спільно з інструктором та водієм організувала систематичне викрадення продуктів для продажу на понад 3 млн грн. Про це інформує ДБР у середу, 12 листопада.
Жінка залучила до злочинної діяльності інструктора їдальні та водія частини. За її вказівками вони не використовували частину продуктів під час приготування страв, а накопичували їх для подальшого продажу. Викрадене вивозили службовим автомобілем до місць збуту. Схема діяла щонайменше з січня 2025 року. Загальна сума лише задокументованих фактів викрадення становить понад 3 млн грн.
Щоб мати необмежений доступ до складів і приховувати нестачу, начальниця їдальні оформила на роботу власну доньку 2005 року народження, котра вносила неправдиві дані до облікових документів та допомагала приховувати крадіжки.
Через розкрадання продуктів у частині погіршилася якість харчування, надходили численні скарги від військовослужбовців, що негативно впливало на моральний стан особового складу.
Під час обшуків вилучили понад 600 кг м’яса, 80 кг риби, 60 кг ковбаси, 110 кг сиру, 12 кг масла та інші продукти на суму близько 160 тис. грн.
Усім трьом повідомили про підозру у викраденні військового майна, вчинене групою осіб за попередньою змовою за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до 15 років.
Усім трьом підозрюваним обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі майже 1 млн грн з особи.
Нині перевіряють можливу причетність інших посадових осіб військової частини, зокрема її командира, та встановлюють додаткові епізоди злочину. -
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, в Росії через проблеми у економіці, спричинені війною і санкціями, росіяни стали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Вони з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Витрати на продукти зросли через подорожчання. Російський уряд переконує своїх громадян, що їхні доходи зростають, але в реальності звичайні росіяни починають відчувати погіршення у житті. Це пов’язують із продовженням війни з Україною, яка потребує все більше коштів, які, за словами ЦПД, “Кремль витягає з гаманців своїх підданих”.
-
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив. -
Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН
У вересні світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак ціни на інші базові продукти, такі як зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії, знизилися. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні склав 128,8 пунктів, що на 0,7% менше, ніж у серпні. Ціни на м’ясо зросли через попит на яловичину та баранину, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишилися стабільними. Ціни на молочні продукти теж знизилися, особливо на масло і молочний порошок, через збільшену доступність і конкуренцію на експорт. Ціни на рослинні олії також зменшилися, особливо на пальмову та соєву олії, але зросли на соняшникову та рапсову олії. Крім того, ціни на цукор впали через високе виробництво в Бразилії. Ціни на зернові також знизилися, особливо на пшеницю та кукурудзу, через надлишкові поставки з деяких країн.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року в Україні спостерігалося зниження споживчих цін на 0,2% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція склала 13,2%. За даними Державної служби статистики, ціни на продукти харчування та напої без алкоголю знизилися на 0,8% у серпні. Особливо помітною була знижка цін на овочі та фрукти (на 12,7% та 10,2 відповідно), а також на рис і цукор (на 1,5% та 1,0%). Проте ціни на деякі продукти, такі як м’ясо, риба, молоко та інші, зросли. Ціни на одяг та взуття також зменшилися у серпні, а вартість послуг зв’язку зросла через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Високі ціни на продукти харчування та алкогольні напої залишаються основними факторами впливу на рівень інфляції.
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні -
Імпорт молокопродуктів в Україну рекордно зріс
В Україні у першій половині серпня імпорт молочних продуктів зріс до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів. Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Зазначається, що попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, коли в Україну за пів місяця імпортували молокопродуктів на $13,2 млн. У грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази відносно першої половини червня
“У натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: в країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%)”, – йдеться у повідомленні СМПУ.
Сальдо зовнішньої торгівлі молокопродуктами вперше з березня стало негативним: імпорт цієї продукції в Україну перевищив експорт на $4,3 млн.
За даними аналітиків, такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
У Спілці молочних підприємств України додали, що така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів.
Раніше повдомлялося, що Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. -
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні
Попри те, що збір яблук нового врожаю в Україні розпочався відносно нещодавно, відпускні ціни на ці фрукти стрімко знижуються. Про це повідомляють аналітики EastFruit у п’ятницю, 22 серпня.
Основною причиною падіння виробники називають практично повну відсутність попиту на літні сорти яблук нового врожаю.
Так, лише з початку тижня яблука нового врожаю подешевшали в середньому на 12%, і станом на сьогодні реалізація цих фруктів відбувається в межах 35-45 грн/кг залежно від сорту та обсягів партій. Водночас більшість оптових компаній і роздрібних мереж ще продовжують продавати минулорічні яблука, зокрема польського виробництва.
Низхідний ціновий тренд учасники ринку пояснюють сезонним збільшенням пропозиції українських яблук. Тоді як попит як з боку місцевих оптовиків, так і експортерів залишається досить низьким, що також тисне на ціни.
Втім, попри зниження вартості, нинішні ціни на яблука в Україні в середньому у 2,2 раза вищі проти аналогічного періоду минулого року.