Позначка: Президентські вибори

  • В Ірландії визначився переможець на президентських виборах

    В Ірландії визначився переможець на президентських виборах

    Ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемагає на виборах президента Ірландії за результатами часткового підрахунку голосів. Кандидатку вже почали вітати з перемогою. Про це повідомляє місцева газета The Irish Times.
    За обробленими результатами голосування з половини виборчих округів, 68-річна Кетрін Конноллі лідирує з 63% голосів. Цей результат називають навіть кращим за найбільш оптимістичні прогнози.
    Її суперниця, колишня предстаниця уряду Ґізер Гамфріс нині має 29%, а кандидат Джим Гевін, який де-факто вийшов з перегонів перед виборами – 7,5%.
    Підрахунки свідчать, що вибори можуть позначитися історичним рекордом зіпсованих бюлетенів – їх вже тепер налічується 13,2%.
    Тішек (прем’єр-міністр Ірландії) Міхал Мартін привітав Коннолі з перемогою.
    “Хочу привітати Кетрін Коннолі з її майбутньою впевненою перемогою на виборах. Вже зрозуміло, що вона буде наступним президентом Ірландії… Вона здобула явний мандат на те, щоб представляти народ Ірландії як президент наступні 7 років”, – зазначив голова уряду.
    Останні передвиборчі опитування давали Конноллі значну перевагу в перегонах за місце її попередника Майкла Гіґґінса, який пробув на посаді два семирічні терміни.
    Голосування проходило в Ірландії в п’ятницю 24 жовтня.
    Ставлення Коноллі до Брюсселю ЗМІ оцінюють, як “прохолодне”, а до президента США Дональда Трампа – як “вороже”.
    Конноллі давно називає ЄС “неоліберальним та недемократичним” і\ виступає проти ратифікації Ірландією кількох договорів ЄС.
    Що ж до війни Росії проти України, то Конноллі закликала до мирної угоди, але підтримала санкції ЄС проти Москви.

  • У Чехії на виборах переміг одіозний Бабіш: чи стане він другим Орбаном

    У Чехії на виборах переміг одіозний Бабіш: чи стане він другим Орбаном

    У Чехії відбулися парламентські вибори до нижньої палати парламенту – Палати депутатів. Явка виборців була високою – 68,95%, що є третім найвищим показником з часу здобуття країною незалежності. Політична партія Бабіша “Акція незадоволених громадян” (ANO) здобула понад 34% голосів і отримала близько 80 місць у парламенті. Нині правлячий блок Spolu отримав близько 23% голосів. Шість партій подолали 5-відсотковий бар’єр для отримання місць у парламенті. Партія STAN зайняла третє місце, а після неї Чеська піратська партія. Лідер партії ANO, Бабіш, виражав намір сформувати однопартійний уряд, але результати виборів показали, що йому доведеться утворювати коаліцію. Президент ще не доручив ANO формувати уряд, але Петр Павел зазначив, що це можливо після представлення плану уряду. Очікується, що установче засідання парламенту відбудеться на початку листопада. ANO використовує невдоволення населенням соціально-економічними проблемами, корупцією та іншими негараздами. Партія не має вираженої ідеології, але зацікавлена у покращенні життя громадян. Хоча деякі думки Бабіша можуть створювати загрозу для підтримки України з боку ЄС, він не є відкрито проросійським політиком. Бабіш також має багатий досвід у бізнесі та політиці, і його ставок на однопартійний уряд може змінитися на коаліцію з іншими партіями.

  • Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові

    Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові

    Проросійська опозиція в Молдові знову програла на парламентських виборах, де перемогу здобула партія Дія та солідарність (PAS). PAS отримала більшість місць у парламенті, що дає їй можливість формувати уряд. Проросійський Патріотичний блок також отримав певну кількість місць у парламенті. Кремль витратив значні зусилля та ресурси на підтримку проросійських сил, але ця спроба не увінчалася успіхом через прагнення молдавського суспільства до європейської інтеграції. Поразка проросійських сил в Молдові може прискорити євроінтеграцію України. Наслідком цього може бути закриття проблеми Придністров’я та дезокупація цієї частини Молдови.

  • Лукашенко відповів, чи бачить своїм наступником сина Миколу

    Лукашенко відповів, чи бачить своїм наступником сина Миколу

    Лідер Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю американському журналу Time заявив, що не планує брати участь у наступних президентських виборах. Він відмовився від ідеї виборів, а також відімкнув можливість того, що його син Микола може його наступити. Лукашенко висловив думку, що наступним президентом може стати людина, яка змінить політику країни. З 1994 року Лукашенко обіймає посаду президента Білорусі, але після сумнозвісних виборів у 2020 році був втягнутий у масові протести та не отримав визнання з боку деяких країн. Також, раніше він висловив ідею про “союз” Росії та Європейського Союзу, закликаючи Європу не конфліктувати з Білоруссю, а спільно працювати.

  • Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти

    Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти

    92-річний президент Камеруну Поль Бія оголосив, що намірений балотуватися на виборах у жовтні цього року для отримання восьмого терміну. Він підтримав свої плани в соцмережі, заявивши про свою рішучість служити народу. Бія очолює країну з 1982 року і у 2008 році скасував обмеження на кількість президентських термінів. Його адміністрацію критикували за корупцію та неефективне управління. Його стан здоров’я та здатність керувати державою також стають предметом обговорення. Оппозиція висунула своїх кандидатів на майбутні вибори, закликаючи Бія піти на пенсію та дати можливість новим лідерам.

  • Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів

    Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів

    Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
    Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
    І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
    У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
    Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
    Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
    Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
    Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
    У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
    Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
    Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
    З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
    Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
    Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
    Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
    Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
    Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
    Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
    Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
    А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:

  • Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
  • Блокування руху України до ЄС.
  • Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
  • “Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля

  • У Польщі збираються переглянути результати виборів президента

    У Польщі збираються переглянути результати виборів президента

    У Польщі виникла ситуація, коли у проблемних округах під час президентських виборів були виявлені неправильні результати. Тепер можливий перегляд цих результатів за рішенням Верховного суду. Громадяни активно виражають свою незадоволеність і вимагають повторного підрахунку голосів, що вже підтримали понад 160 тисяч осіб. Є скарги на порушення під час голосування, зокрема, переплутання результатів кандидатів у деяких виборчих дільницях. Прем’єр-міністр закликав утриматися від емоційних висновків та запевнив, що будуть ретельно розслідувати всі скарги на фальсифікації. Державна виборча комісія Польщі планує провести засідання для розгляду неправильно заповнених протоколів у деяких виборчих округах.

  • Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї

    Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї

    У Південній Кореї завершилося голосування на дострокових виборах президента. Лідирує кандидат від головної опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон. Про це повідомляє Yonhap у вівторок, 3 червня.

    Зазначається, що явка виборців становила рекордні з 1997 року 78,8%.

    Екзитполи віддають перемогу та 51,7% голосів 61-річному Лі Чже Мену від Демократичної партії. Натомість його опонент Кім Мун Су від партії Сила народу – політсили попереднього президента Юн Сок Йоля – набирає 39,3% голосів.

    У передвиборчій кампанії Лі Чже Мен пообіцяв зміцнювати обороноздатність Південної Кореї та зробити країну лідером у високотехнологічних галузях, центром культури й зразковою демократією. А також – знизити напругу у відносинах із Північною Кореєю. У Південній Кореї вибори проходять в один тур за мажоритарною системою відносної більшості. Офіційно переможця президентських перегонів буде оголошено 4 червня.

  • Вибори президента Польщі: став відомий переможець

    Вибори президента Польщі: став відомий переможець

    На виборах президента Польщі переміг Кароль Навроцький з невеликим відривом від опонента Рафала Тшасковського. За офіційними даними Національної виборчої комісії, після підрахунку 100% голосів, Навроцький отримав 50,89%, а Тшасковський – 49,11%. Раніше екзит-поли показували різні результати, але після фінального підрахунку перемогу здобув Навроцький. Також варто відзначити, що Навроцький у другому турі виборів пристав на вимоги лідера антиукраїнської Конфедерації, серед яких була обіцянка не пускати Україну до НАТО.

  • У Польщі – другий тур президентських виборів

    У Польщі – другий тур президентських виборів

    У Польщі 1 червня розпочався другий тур президентських виборів. Це сталося після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі не набрав більшість голосів. У другий тур пройшли мер Варшави Рафал Тшасковський та директор Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. Загалом понад 29 мільйонів поляків та понад 700 тисяч осіб за кордоном мають право голосу у другому турі. Опитування показують, що обидва кандидати мають подібні шанси на перемогу, а явка виборців може бути найвищою з 1989 року. Голосування триватиме з 7:00 до 21:00 за місцевим часом.