Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що країна перебувала під “окупацією” у складі Радянського Союзу. Про це він сказав в інтерв’ю Al Arabiya.
“Коли у 1917 році впала Російська імперія, в Азербайджані була проголошена Азербайджанська Демократична Республіка. Це була перша демократична республіка в мусульманському світі, заснована у травні 1918 року. Вона проіснувала до квітня 1920 року, коли російська армія вторглася в Азербайджан і окупувала його”, – зазначив Алієв.
За його словами, ті, хто здійснив революцію 1917 року, “обманули народ” обіцянками свободи.
“Ми створили власну державу, але більшовики відібрали її у нас”, – нагадав президент.
Алієв також розповів, що саме через дії СРСР Азербайджан втратив частину території: “Регіон Нахічевані став анклавом через те, що Радянський Союз відібрав у Азербайджану Західний Зангезур і передав його Вірменії у 1920 році”.
Окремо він висловився про стосунки з Росією після катастрофи літака “Азербайджанських авіаліній”, збитого над Грозним у грудні 2024 року.
“Сам інцидент і реакція Москви викликають величезне розчарування і невдоволення. У Баку розраховували на покарання винних та компенсації постраждалим. Нічого подібного з боку Росії ми не побачили… Це стало великою несподіванкою. І вони досі не говорять, що сталося”, – наголосив Алієв.
Він також звернув увагу на переслідування азербайджанської діаспори в Росії, яке почалося наприкінці червня після рейду в Єкатеринбурзі. Тоді затримали понад десять осіб, двоє братів Зіяддін та Гусейн Сафарови загинули внаслідок катувань.
“Це був безпрецедентний акт проти нашого народу. Ми несемо відповідальність за погіршення відносин. Ми відповідаємо конструктивно і законно, але ніколи не потерпимо жодних ознак чи проявів агресії або неповаги до нас”, – резюмував глава держави.
Позначка: Претензія
-
Алієв назвав “окупацією” перебування Азербайджану у складі СРСР
-
Путін зменшив вимоги щодо України – ЗМІ
Глава РФ Володимир Путін висунув вимогу відмови України від контролю над усім Донбасом, тоді як раніше він прагнув чотирьох областей Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Про це пише Reuters у четвер, 21 серпня, із посиланням на джерела, обізнані з позицією Кремля.
Під час переговорів із Дональдом Трампом на Алясці, глава Кремля заявив, що Україна має відмовитися від контролю над територіями Донецької та Луганської областей, а також погодитися на нейтральний статус без присутності західних військ.
За даними видання, на трьохгодинному саміті сторони майже весь час обговорювали можливий компроміс щодо війни. Путін нібито дав зрозуміти, що готовий зупинити наступальні дії в Запорізькій та Херсонській областях, вимагаючи, щоб Київ повністю залишив частину Донбасу.
“По суті, за словами російських джерел, Путін пішов на компроміс щодо територіальних вимог, висунутих ним у червні 2024 року, які вимагали від Києва повністю поступитися чотирма областями: Донецькою та Луганською, що входять до складу Донбасу, а також Херсонською та Запорізькою на півдні”, – зазначає агентство.
Крім того, Москва наполягає на юридично закріпленій відмові України від вступу до НАТО та гарантіях нерозширення Альянсу на схід. Також Путін хоче у межах можливої мирної угоди обмежити чисельність української армії та виключити введення західних миротворчих сил.
Своєю чергою, Москва готова передати нещодавно окуповані невеликі частини Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей.
У Кремлі переконують, що нова пропозиція є “компромісом” у порівнянні з попередньою вимогою щодо визнання контролю Росії над чотирма областями.
Водночас західні союзники, зокрема Велика Британія, Франція та Німеччина, заявили, що скептично ставляться до реальної готовності глави Кремля завершити війну. -
Сибіга порадив Угорщині скаржитися щодо нафти “своїм друзям у Москві”
Глава МЗС Андрій Сибіга прокоментував заяву угорського міністра Петера Сіярто, котрий звинуватив Україну в “атаці” на нафтопровід. Свою заяву Сибіга опублікував на платформі Х у понеділок, 18 серпня.
Нещодавно Сіярто поскаржився, що “Україна знову атакувала нафтопровід, що веде до Угорщини, що призвело до зупинки постачань нафти до країни”. Він “нагадав”, що “електроенергія з Угорщини відіграє ключову роль в енергопостачанні України”.
Своєю чергою, український міністр зауважив, що саме Росія, а не Україна, розпочала цю війну і відмовляється її закінчити.
Також Сибіга додав, що Угорщині роками говорили, що Москва є ненадійним партнером, втім, попри це, Будапешт, доклав “всіх зусиль, щоб зберегти свою залежність від Росії”, навіть після початку повномасштабної війни.
“Нині ви можете надсилати скарги і погрози своїм друзям у Москві”, – резюмував дипломат.
Раніше Петер Сіярто заявив, що Угорщина розцінює атаку України на Росію як “напад на свій суверенітет”, позаяк, нібито через це країна перестала отримувати нафтові постачання.
Раніше Сіярто звинуватив Україну в тому, що та поставила Європейський Союз у скрутне економічне становище зупинкою транзиту російського газу. -
Азербайджан звинуватив Росію в умисному вбивстві своїх громадян
В Азербайджані відкрили кримінальну справу “за фактом умисного вбивства” двох членів діаспори в Єкатеринбурзі. Про це повідомила Генеральна прокуратура республіки у вівторок, 1 липня.
Відомство прямо звинуватило “співробітників правоохоронних органів” Росії. Справу відкрили за статтями про злочини, вчинені за межами країни: “умисне вбивство групою осіб із особливою жорстокістю, перевищення службових повноважень, а також катування, що призвели до смерті потерпілих”.
Так, 27 червня вранці в Єкатеринбурзі під час спільної операції Національної гвардії РФ, Міністерства внутрішніх справ та Федеральної служби безпеки по Свердловській області були затримані громадяни Азербайджану та особи азербайджанського походження, підозрювані у причетності до раніше скоєних злочинів. Двоє з них – брати Зіяддін та Гусейн Сафарови – загинули.
У Генпрокуратурі вважають, що їх навмисно забили до смерті. Проведений у Баку розтин показав, що причиною смерті стали тяжкі травми, отримані від “багатьох ударів тупими предметами”.
За висновком азербайджанських судово-медичних експертів, у 60-річного Гусейна Сафарова зафіксовано перелом носа, деформацію грудної клітки, крововиливи в області статевих органів. Під час розтину виявлені великі крововиливи, переломи ребер, розриви плеври та легенів, а також ушкодження печінки й очеревини. У 55-річного Зіяддіна підтвердили гематоми і крововиливи “майже по всьому тілу”, зокрема в ділянці статевих органів і нирок. Одного ребра не було, решта – частково зламані.
Азербайджанські фахівці дійшли висновку, що причиною смерті обох братів став посттравматичний і постгеморагічний шок, спричинений численними тяжкими травмами.
Тоді як російський Слідчий комітет стверджував, що один із Сафарових помер від серцевої недостатності, тоді як причини смерті другого встановлюються.
28 червня МЗС країни оприлюднило заяву щодо подій у російському місті Єкатеринбурзі, що сталися напередодні. У документі мовиться про серйозне занепокоєння через силову операцію ФСБ РФ, проведену вранці 27 червня за місцями проживання азербайджанців. Загалом у відділок доправили понад 50 азербайджанців.
У суботу МЗС Азербайджану викликало тимчасового повіреного у справах Росії в Баку Петра Волоковиха з вимогою провести повне розслідування та притягнути винних до відповідальності.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова, не коментуючи смерть азербайджанців, заявила, що рейди є частиною розслідування раніше скоєних злочинів.
Після чого в Азербайджані скасували усі культурні заходи за участі Росії – Кремль висловив жаль стосовно цього.
Напруга у відносинах між Баку та Москвою триває вже кілька місяців. У травні президент Азербайджану Ільхам Алієв проігнорував запрошення на парад до 9 травня в Москві, натомість того ж місяця Баку відвідав глава МЗС України Андрій Сибіга.
Відносини ускладнилися ще у грудні 2024 року після аварії азербайджанського літака в Казахстані, внаслідок якої загинули 38 людей. Алієв заявив, що літак збили над Росією, і звинуватив Кремль у спробах приховати інцидент. Путін вибачився перед Алієвим, назвавши те, що сталося, “трагічним випадком”, але не визнав відповідальність РФ. -
Макрон прибув до Гренландії на тлі претензій США
Президент Франції Емманюель Макрон у неділю прибув до Гренландії, щоби продемонструвати солідарність Європи з данською автономною територією, на яку претендує президент США Дональд Трамп. Під час візиту він заявив про необхідність поважати суверенітет та територіальну цілісність острова. Про це повідомляє France24 у неділю, 15 червня.
“Я прибув до Гренландії з посланням солідарності, підтримки та дружби”, – заявив Макрон після прибуття.
Президент Франції також різко розкритикував заяви Трампа щодо заяв про анекцію острова: “Так союзники не чинять”.
Емманюель Макрон став першим іноземним лідером, який відвідав Гренландію з того часу, як американський президент Дональд Трамп висловив інтерес до приєднання до США цього острова.
Глава Білого дому також не виключав можливості застосування сили для встановлення контролю над територією.
Данія раніше неодноразово наголошувала, що Гренландія не продається.
Макрон акцентував, що його візит має на меті засвідчити “солідарність Франції та Європейського Союзу” щодо “суверенітету й територіальної цілісності” Гренландії.
На місці президента Франції зустрічали прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, а також десятки мешканців з червоно-білими прапорами.
Запрошення Макрона різко контрастує з візитом віцепрезидента США Джей-Ді Венса в березні, котрий сприйняли як провокацію. Тоді Венс, відвідавши військову базу Пітуффік, звинуватив Данію в недбалому ставленні до безпеки та інтересів гренландців.
База Пітуффік є важливою частиною американської системи протиракетної оборони.
Більшість із 57 тисяч жителів Гренландії підтримують ідею незалежності від Данії, однак не хочуть приєднуватися до США.
У межах візиту Макрон планує обговорити безпекові питання регіону та можливості включення Гренландії до “європейських ініціатив”, спрямованих на розвиток території з повагою до її суверенітету.
Франція також заявила про намір “масово інвестувати в дослідження екосистем Арктики”, продовжуючи традиції відомого французького дослідника Поля-Еміля Віктора. Його хижу, збудовану в 1950 році на півночі Гренландії, нещодавно визнали історичною пам’яткою.