Життя у ритмі новин

Позначка: Права людини

  • ЄС ввів санкції проти росіян через катування журналістки Вікторії Рощиної

    ЄС ввів санкції проти росіян через катування журналістки Вікторії Рощиної

    Рада Європейського Союзу схвалила санкції проти 10 осіб, причетних до порушення прав людини у Росії, зокрема катувань цивільних заручників та переслідування опозиції. Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС у четвер, 20 листопада.

    Під нові санкції Євросоюзу потрапили високопосадовці головного управління Федеральної служби виконання покарань Росії в Ростовській області, причетні до катування ув’язнених, зокрема українських військовополонених.

    “Щонайменше 15 ув’язнених померли внаслідок жорстокого поводження, серед них – українська журналістка-розслідувачка Вікторія Рощина”, – йдеться в повідомленні.

    У документах ЄС вказано, що полонені регулярно зазнавали побиттів, недоїдали та майже не мали доступу до медичної чи юридичної допомоги. Під час допитів їх піддавали психологічному й фізичному тиску, щоб вибити зізнання в “тероризмі” чи “воєнних злочинах”. Санкції також ввели проти російських суддів, які брали участь у переслідуванні журналістів та активістів.

    Нагадаємо, українська журналістка Вікторія Рощина загинула в ізоляторі в російському місті Кізел, яке розташоване в Пермському краї РФ. Дівчина зникла безвісти в серпні 2023 року під час поїздки на тимчасово захоплені Росією території. У травні 2024 року Росія визнала її затримання, а вже у жовтні стало відомо про її загибель у російському ув’язненні.
    Зауважимо, що тіло Рощиної в лютому цього року повернули в Україну без деяких внутрішніх органів, а у документах вона була вказана як “невстановлена особа чоловічої статі”.

  • Уряд створив Нацраду з гарантій прав дитини

    Уряд створив Нацраду з гарантій прав дитини

    Кабінет Міністрів 19 листопада прийняв рішення створити Національну раду з гарантій прав дитини, а також затвердив Положення про її діяльність. Про це інформує пресслужба Мінсоцполітики. Зауважується, що консультативно-дорадчий орган працюватиме на постійній основі та стане ключовим майданчиком для формування, координації й моніторингу державної політики у сфері охорони дитинства.
    “Створення Національної ради – це важливий крок до побудови системної моделі захисту прав кожної дитини в Україні. Вона стане інструментом узгодження рішень, координації реформ і впровадження міжнародних стандартів, які наближають нас до європейського рівня захисту прав дитини”, – зазначив іністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.
    Крім того, Нацрада забезпечуватиме взаємодію органів державної влади, громадського сектору та міжнародних партнерів у питаннях захисту прав дітей, запобігання дитячій бідності та соціальній ізоляції, а також сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов’язань, включно з Конвенцією ООН про права дитини та впровадженням Європейської гарантії для дітей.
    Серед основних завдань – аналіз стан реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема щодо подолання дитячої бідності, участь у розробленні нормативно-правових актів та координації впровадження стратегій і міжнародних ініціатив. За результатами роботи Рада подаватиме Уряду пропозиції, готуватиме щорічну доповідь про становище дітей в Україні та звітуватиме про виконання Національного плану з упровадження Європейської гарантії для дітей.
    У відомсвіт нагадали, що уряд затвердив Національний план щодо впровадження Європейської гарантії для дітей до 2030 року.

  • Військовий омбудсман назвала найчастіші скарги на фронті

    Військовий омбудсман назвала найчастіші скарги на фронті

    Військова омбудсманка Ольга Решетилова повідомила, що надходить все більше скарг від військових, які тривалий час перебувають на передових позиціях. Вона застерегла про критичне становище виснаження особового складу в умовах нової війни і закликала до проведення ротацій. Решетилова також зазначила, що багато скарг стосується соціальних та правових гарантій, і наголосила на важливості звертатися до відповідних органів у разі невирішення проблем власноруч. Крім того, вона зазначила, що недостатньо військових для проведення повноцінних замін на передових позиціях, і закликала командирів дбати про ресурси особового складу.

  • Військова омбудсманка назвала найчастіші на фронті

    Військова омбудсманка назвала найчастіші на фронті

    Військова омбудсманка Ольга Решетилова повідомила, що отримує все більше скарг від військових, які тривалий час перебувають на передовій без перерви. Вона підкреслила, що необхідно проводити ротації, оскільки виснаження особового складу стає критичним у нових умовах війни. Решетилова також зазначила, що багато скарг стосуються соціальних та правових гарантій, але ці питання можна вирішувати через відповідні органи в Міноборони та інших військових структурах. Вона також вказала на проблему ненадання лікування оборонцям через складні умови ротацій. Решетилова закликала командирів не виснажувати особовий склад та шукати шляхи проведення ротацій в умовах нової війни.

  • У Криму зафіксовано понад 700 випадків порушення прав людини з початку року

    У Криму зафіксовано понад 700 випадків порушення прав людини з початку року

    З початку року в тимчасово окупованому Криму зафіксовано більше 700 випадків порушення прав людини. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram у четвер, 9 жовтня. За його словами, щодня мешканці Криму зазнають тиску, залякувань і обмежень своїх основних соціальних, економічних та культурних прав, а також стають жертвами переслідувань, незаконних арештів і репресій з боку окупаційних сил.
    “Порушень зазнають як українці, так і кримські татари. Зокрема, за даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, протягом 9 місяців 2025 року в окупованому Криму зафіксовано: 100 затримань; 177 арештів; 239 випадків порушення права на справедливий суд; 25 обшуків; 108 випадків допитів, опитувань та “розмов”; 57 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я”, – повідомив Лубінець.

    Крім того, нещодавно Міжнародний комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав підкреслив, що збройна агресія Росії спричинила серйозні порушення соціально-економічних і культурних прав на тимчасово окупованих територіях. Комітет висловив стурбованість примусовим вилученням приватної власності та виселенням етнічних українців, закликав розслідувати ці випадки, повернути майно або виплатити компенсацію. Також він наголосив на необхідності припинення політики примусової культурної асиміляції.

    “Ці факти показують наскільки серйозними є порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, і наголошують на необхідності термінового втручання міжнародної спільноти для захисту українців. Кожен день окупації означає нові злочини та страждання людей. Тому наш обов’язок – говорити правду, фіксувати порушення й домагатися покарання для агресора”, – підкреслив омбудсмен. Раніше повідомлялося, що окупанти встановлюють камери відеоспостереження в мечетях Криму.

  • Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини

    Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини

    Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
    Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
    Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
    Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
    Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
    Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір.

  • В Ірані стратили сімох засуджених

    В Ірані стратили сімох засуджених

    У Ірані у суботу було стратено сімох людей, яких засуджено за атаки на силовиків та вбивство священника. Також був страчений в’язень, якого обвинувачували в убивстві священнослужителя у 2009 році. Арабське населення Хузестану скаржиться на дискримінацію від центрального уряду Ірану, а повстанці атакують нафтопроводи в регіоні. Цей регіон був також охоплений протестами, які тривають в країні останні роки. Іран стрімко збільшив кількість страт у відповідь на протести та конфлікт з Ізраїлем. Активісти критикують країну за використання примусових зізнань та закритих судових процесів у справах про смертну кару. У 2025 році Іран стратив щонайменше 1000 осіб, але ця цифра може бути навіть більшою, оскільки країна не повідомляє про кожну страту. За даними ООН, Іран здійснив майже 1000 страт у 2024 році, що є найвищим показником з 2015 року.

  • Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами

    Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами

    Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про зустріч із представником офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що пройшла в Білорусі. Про це вона у неділю, 24 серпня, повідомила на своєму Telegram-каналі.

    Згідно з повідомленням Москалькової, переговори відбувалися за підтримки білоруської сторони. Розмову було присвячено темам, пов’язаним із возз’єднанням сімей, умовами відвідування військовополонених, передачею посилок та обміном листів між родичами.

    За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.

    Раніше, 14 серпня Україна і Росія провели 67-й обмін полоненими. Додому повернулися 84 українці – 33 військових та 51 цивільний.

    Також Володимир Зеленський розповів, що триває робота над списками щодо обміну 1200 військовополоненими.

  • Афганські жінки змушені працювати у тіні через політику Талібану – WP

    Афганські жінки змушені працювати у тіні через політику Талібану – WP

    В Афганістані режим Талібану заборонив салони краси, через що багато жінок, які часто є єдиними годувальницями родин, змушені працювати нелегально. Це рішення посилило фінансові проблеми багатьох сімей, що й без того перебувають на межі виживання. Про це повідомляє The Washington Post.
    Так, 22-річна Сімін, керівниця одного з таких салонів, розповідає, що клієнти залишають машини за кілька кварталів від її будинку і потай пробираються до дверей без вивіски, уникаючи солдатів, котрі патрулюють район.
    “Я хвилююся, що таліби нас знайдуть, але в мене немає іншого вибору. Це єдине джерело доходу нашої родини”, – каже вона.
    За її словами, бізнес процвітав до 2021 року, коли Талібан заборонив салони, назвавши їх “вадами, які заборонені в ісламі”. До того часу в Афганістані працювало близько 12 тисяч салонів, де жінки могли збиратися й підтримувати одна одну.
    Талібан також заборонив жінкам здобувати освіту після 6-го класу, обіймати державні посади та з’являтися на публіці без хіджабу або паранджі. Відомі випадки арештів за порушення цих правил.
    У 2023 році Міністерство чеснот і доброчесності заборонило салонам працювати взагалі, аргументуючи це тим, що косметичні процедури “не дозволені за законами шаріату” і “стали фінансовим тягарем для сімей наречених”.
    Після заборони багато жінок перейшли на онлайн-бізнеси, проте покарання за порушення правил залишаються невизначеними. ООН задокументувала випадки затримань власниць салонів, які відмовлялися закривати свої заклади.
    У країні, де багато чоловіків загинули або стали інвалідами через десятиліття війни, жінки змушені брати на себе роль основних годувальниць, часто в умовах дискримінації і низькооплачуваної праці.
    Талібан не приховував наміру витіснити жінок з ринку праці. В інтерв’ю 2023 року заступник міністра праці Дін Мохаммад Хакбін зокрема заявив, що “95% афганців не хочуть, щоб їхні жінки йшли на роботу”, звинувативши решту 5% у “промитих мізках”.
    Нині режим дозволив жінкам працювати без шкоди для політики гендерної сегрегації. Так, представники Талібану взяли участь в урочистому відкритті гендерно сегрегованих ринків, де жінки можуть торгувати одягом, керамікою та іншими товарами. Їх також заохочують працювати в школах для дівчат, жіночих лікарнях і тюремних відділеннях.
    Раніше у МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”.

  • Австралія вимагає від РФ відшкодування за збитий літак MH17

    Австралія вимагає від РФ відшкодування за збитий літак MH17

    Міністр закордонних справ Австралії Пенні Вонг у четвер, 10 липня, виступила із заявою, в якій закликала Росію виплатити компенсації сім’ям жертв катастрофи рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, що сталася у 2014 році. Про це повідомляє The Moscow Times.

    Приводом до цього звернення стало рішення Європейського суду з прав людини, який офіційно визнав Москву відповідальною за трагедію. Вонг зазначила у своєму повідомленні у соціальній мережі X, що це рішення є значним кроком у справі відновлення справедливості для 298 загиблих та їхніх близьких.

    Вона також нагадала, що вердикт суду доповнює раніше винесену ухвалу Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), зроблену в травні. ІКАО дійшла висновку, що Росія має взяти на себе відповідальність за те, що сталося, і розпочати переговори з Австралією та Нідерландами щодо компенсації.

    Міністр наполегливо закликала Москву визнати свою провину та відшкодувати збитки, наголосивши на необхідності залучення до відповіді за цей трагічний інцидент.

    Раніше Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у великій міждержавній справі, що об’єднує скарги України та Нідерландів стосовно численних порушень прав людини під час війни до й після 24 лютого 2022 року та щодо збиття рейсу MH17.

    Нагадаємо, раніше в Москві заявили, що не збираються виконувати будь-які рішення ЄСПЛ, зокрема й рішення щодо катастрофи літака.