Сан-Франциско подало до суду на на харчові корпорації – Coca-Cola, PepsiCo, Kraft Heinz, Mondelēz, WK Kellogg і Mars – через надмірний вміст цукру, солі та жиру в їхній продукції. Про це повідомляє Bild.
У позові мегаполіс посилається, зокрема, на дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), опубліковані в медичному журналі The Lancet. В ультраперероблених продуктах (UPF) згаданих компаній часто містяться цукор, сіль, жири, промислові крохмалі та добавки, такі як емульгатори, барвники чи ароматизатори. ВООЗ попереджає, що споживання таких продуктів підвищує ризик раку, серцево-судинних захворювань і діабету.
Прокуратура Сан-Франциско звинуватила компанії в тому, що продаж шкідливих продуктів призвів до розвитку кризи у галузі охорони здоров’я.
Місто, зокрема, домагається заборони на “таку, що вводить в оману”, рекламу цих продуктів і вимагає фінансової компенсації за збитки, які, на думку прокуратури, були завдані Сан-Франциско.
Асоціація виробників наразі відкидає звинувачення. І пояснює, що не існує загальновизнаного наукового визначення “ультраперероблених продуктів”, а називати товари нездоровими лише тому, що вони перероблені, якраз і вводить споживачів в оману.
Схожий випадок у США вже був у 1990-х роках: тоді Сан-Франциско судився з тютюновою індустрією, і справа завершилася виплатою компенсації у розмірі 539 мільйонів доларів.
Позначка: Позов
-
Сан-Франциско поадло позов проти Mars і Coca-Cola через “шкідливість”
-
Відмова від російського газу: Угорщина пригрозила ЄС судом
Угорщина планує подати апеляцію до Верховного суду Європейського союзу на рішення щодо поступового заборонення імпорту російського газу до Європи. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає, що це рішення суперечить установчим документам ЄС. Він також домовився про спільні дії з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо щодо цього питання. Фіцо також висловив намір подати скаргу через відмову Євросоюзу від російського газу, але це буде залежати від гарантій Єврокомісії щодо запобігання можливому дефіциту газу. Ця ситуація вимагає підтримки більшості країн-членів ЄС, тому в Угорщині та Словаччині немає можливості накласти вето на це рішення.
-
Сліпе наслідування турецьким футболістом Гаррі Поттера привело до позову
Будь-який шанувальник великих і малих мистецтв того чи того роду, перш ніж відкриватися наслідуванню, має подумати про наслідки свого душевного пориву.
Такий висновок слід зробити з повідомлень турецьких ЗМІ про те, що нападнику Фенербахче та збірної Туреччини Керему Актюркоглу надійшов позов від Warner Bros. з претензіями на унікальність.
Свою самобутність американська кіностудія вирішила відстоювати в цивільному суді Стамбула, куди надійшла заява з обвинуваченнями на адресу Актюркоглу, якого підозрюють у порушенні авторських прав.
Справа стосується унікальної франшизи Гаррі Поттера. Зауважимо, що футболіст є чималим фанатом Гаррі Поттера.
У своїх соціальних мережах гравець викладає кадри з фільмів про Гаррі Поттера, удається до використання саундтреків поттеріани. І навіть на полі залишається прихильним улюбленому кіно, коли відзначає забиття голів помахом руки, у якому вбачають використання магічної палички з фільмів про Гаррі Поттера.
Юристи Warner Bros. бачать у цьому порушення авторських прав кіностудії і звернулися до турецької влади провести власне розслідування.
Зокрема, указано, що багато назв, таких як Гоґвортс чи Грифіндор, озвучувані як наслідування франшизі, є загальновизнаними торговими марками та пройшли реєстрацію в Туреччині. Юристи відстоюватимуть думку керівництва Warner Bros., що все, що винайдено студією, представляє не лише виняткову цінність, а й має власну ціну.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”. -
В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки
Державна екологічна інспекція у Сумській області ініціювала перший судовий процес в Україні щодо стягнення екологічних збитків з російських військових посадовців. Служба безпеки України вже оголосила підозри керівному складу збройних формувань РФ, які відповідають за збройне вторгнення на Сумщину. Вони заподіяли шкоду довкіллю, знищивши частину лісового масиву та призвели до смерті більше 20 мирних мешканців, включаючи дітей, під час бомбардування території Сумської міської громади. Інспекція вимагає стягнути шкоду від російських генералів, які видали накази про атаки, включаючи знищення лісових насаджень.
-
YouTube виплатить понад $24 млн для врегулювання претензій Трампа
YouTube погодився виплатити $24,5 млн для вирішення скарг президента США Дональда Трампа, що виникли після того, як його обліковий запис був заблокований після подій під час заворушень біля Капітолію в січні 2021 року. Угода не передбачає визнання відповідальності сторінами. Трамп подав позови проти YouTube, Facebook та Twitter через блокування його акаунтів у 2021 році, зазначаючи, що це було безпідставним. YouTube не заблокував повністю обліковий запис Трампа, а лише обмежив його можливість завантажувати відео, але у 2023 році це обмеження було зняте.
-
Макрони позиваються на американську блогерку через наклеп
Президент Франції Еммануель Макрон та його дружина Бріжит звинуватили праву інфлюенсерку Кендіс Оуенс у наклепі через поширення інформації, нібито перша леді народилася чоловіком. Про це у четвер, 24 липня, повідомляє BBC.
Позов було подано 23 липня в американському штаті Делавер. У ньому зазначається, що блогерка поширювала “химерні, наклепницькі та безпідставні вигадки”.
Як пише видання, Оуенс неодноразово повторювала ці твердження у своєму подкасті та соціальних мережах. У березні 2024 року вона навіть заявила, що готова поставити “свою професійну репутацію” на те, що Бріжит Макрон “насправді є чоловіком”.
В одному з подкастів інфлюенсерка назвала позов “безглуздим” і охарактеризувала його як “відчайдушну спробу привернути увагу”, підтвердивши при цьому свої попередні заяви.
За словами адвокатів сім’ї Макронів, вони неодноразово вимагали від Оуенс спростування цієї інформації. Однак, на їх думку, судовий розгляд залишився єдиним доступним способом захисту.
У заяві зазначено, що кампанія наклепу спрямована на завдання шкоди родині Макронів та привернення уваги до особистості інфлюенсерки. Крім того, позов стверджує, що Оуенс ігнорувала всі достовірні докази, які спростовували її твердження, та використовувала платформу, пов’язану із конспірологами та іншими особами з історією наклепів.
Серед інших звинувачень йдеться про заяви інфлюенсерки про те, що подружжя Макронів є родичами, а також про припущення, нібито президент Франції отримав свою посаду внаслідок таємної операції ЦРУ.
У вересні 2024 року французький суд визнав двох жінок винними у наклепі за поширення аналогічних заяв про Бріжит Макрон. Однак це рішення було скасовано в апеляційному порядку на початку 2025 року.
10 липня 2025 року Апеляційний суд Парижа розглянув справу двох жінок – Наташі Рей, яка називає себе незалежною журналісткою, та Амандін Руа (справжнє ім’я Дельфін Жегюсс). Вони заявляли у відео на YouTube, що перша леді Франції нібито народилася чоловіком. Суд виправдав звинувачуваних.
14 липня 2025 року Бріжит Макрон подала апеляцію на це рішення, продовжуючи боротьбу за захист своєї репутації.
Дружина Макрона – трансгендер. Нова теорія змови
-
Макрони позиваються проти американської блогерки через наклеп
Президент Франції Еммануель Макрон та його дружина Бріжит звинуватили праву інфлюенсерку Кендіс Оуенс у наклепі через поширення інформації, нібито перша леді народилася чоловіком. Про це у четвер, 24 липня, повідомляє BBC.
Позов було подано 23 липня в американському штаті Делавер. У ньому зазначається, що блогерка поширювала “химерні, наклепницькі та безпідставні вигадки”.
Як пише видання, Оуенс неодноразово повторювала ці твердження у своєму подкасті та соціальних мережах. У березні 2024 року вона навіть заявила, що готова поставити “свою професійну репутацію” на те, що Бріжит Макрон “насправді є чоловіком”.
В одному з подкастів інфлюенсерка назвала позов “безглуздим” і охарактеризувала його як “відчайдушну спробу привернути увагу”, підтвердивши при цьому свої попередні заяви.
За словами адвокатів сім’ї Макронів, вони неодноразово вимагали від Оуенс спростування цієї інформації. Однак, на їх думку, судовий розгляд залишився єдиним доступним способом захисту.
У заяві зазначено, що кампанія наклепу спрямована на завдання шкоди родині Макронів та привернення уваги до особистості інфлюенсерки. Крім того, позов стверджує, що Оуенс ігнорувала всі достовірні докази, які спростовували її твердження, та використовувала платформу, пов’язану із конспірологами та іншими особами з історією наклепів.
Серед інших звинувачень йдеться про заяви інфлюенсерки про те, що подружжя Макронів є родичами, а також про припущення, нібито президент Франції отримав свою посаду внаслідок таємної операції ЦРУ.
У вересні 2024 року французький суд визнав двох жінок винними у наклепі за поширення аналогічних заяв про Бріжит Макрон. Однак це рішення було скасовано в апеляційному порядку на початку 2025 року.
10 липня 2025 року Апеляційний суд Парижа розглянув справу двох жінок – Наташі Рей, яка називає себе незалежною журналісткою, та Амандін Руа (справжнє ім’я Дельфін Жегюсс). Вони заявляли у відео на YouTube, що перша леді Франції нібито народилася чоловіком. Суд виправдав звинувачуваних.
14 липня 2025 року Бріжит Макрон подала апеляцію на це рішення, продовжуючи боротьбу за захист своєї репутації.
Дружина Макрона – трансгендер. Нова теорія змови
-
Обрив канатної дороги в Києві: справу передано до суду
Поліція передала до суду обвинувальний акт відносно п’ятьох фігурантів щодо обриву тросу на канатній дорозі у Києві, який призвів до загибелі 20-річного студента. Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва.
Серед обвинувачених – директор атракціону та підприємець, який його орендував, проєктант атракціону, експерт технічного огляду та колишній службовець комунального підприємства КМДА.
В поліції нагадали, що в липні 2024 року при з’їзді з вежі атракціону канатної дороги через річку Дніпро в Києві обірвався трос, через що 20-річний хлопець упав у воду та потонув.
“Тоді слідчі розпочали кримінальні провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 272 – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини та ч. 2 ст. 367 – службова недбалість”, – ідеться в повідомленні.
Поліціянти встановили, що у 2020 році Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради провів конкурс з Облаштування атракціону канатної переправи через річку Дніпро від арки Дружби народів до Труханового острова, у якому перемогла столична компанія. Остання після введення атракціону в експлуатацію передала його в оренду іншому підприємцю.
З моменту розробки проєктної документації та надання необхідних дозволів відповідними особами було допущено низку порушень в проектній документації. Зокрема, закріплений сталевий канат не можна було використовувати через невідповідність технічним характеристикам та цільовому призначенню, що, як наслідок, призвело до обриву канату.- Експерт з технічного огляду мав виявити, що фактично встановлені кріплення та канат не відповідають вимогам конструкторських документів, але не зробив цього, допустивши подальшу експлуатацію атракціону.
- Колишній службовець столичного комунального підприємства під час робіт з аварійно-рятувального обслуговування атракціону, змінив деякі частини механізму, не врахувавши їх впливу на подальше навантаження всієї конструкції.
- Директор атракціону не забезпечив належні умови для його безпечної роботи, а підприємець, який його орендував, не дотримався правил користування та належного обслуговування канатної переправи.
Досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт правоохоронці надіслали до суду. Санкція найбільшого покарання передбачає до восьми років позбавлення волі.
Як 21 липня в Києві сталась трагедія. Хлопець, який переправлявся канатною дорогою впав у воду через розрив тросу. У результаті обриву троса загинув хлопець 2004 року народження. Водолази досі не знайшли тіло.
Обрив канатної дороги у Києві: прокуратура намагалась заборонити атракціон -
Азербайджан готує міжнародний позов проти РФ через аварію літака AZAL
Азербайджан готується до подання позову проти Росії у зв’язку з катастрофою літака авіакомпанії Azerbaijan Airlines (AZAL), повідомляє Report у суботу, 19 липня, з посиланням на заяву президента Азербайджану Ільхама Алієва.
Він зазначив, що ситуація навколо інциденту з літаком є очевидною. За словами президента, протягом семи місяців азербайджанська сторона не отримала жодних чітких відповідей від російської сторони стосовно обставин трагедії. Генеральний прокурор Азербайджану неодноразово звертався до голови Слідчого комітету Росії із запитами, однак отримував лише стандартну відповідь: “розслідування триває”.
Алієв назвав таку позицію неефективною та наголосив, що Азербайджан налаштований звернутися до міжнародних судових інстанцій. Він додав, що розраховує на досягнення справедливості, навіть якщо процес триватиме роками. Як приклад він згадав розслідування катастрофи малайзійського Боїнга, яке зайняло понад десять років.
Президент також висунув конкретні вимоги: офіційне визнання вини, покарання винних у збитті літака, виплату компенсацій родинам загиблих та відшкодування збитків авіакомпанії AZAL за втрату повітряного судна.
Нагадаємо, трагедія сталася 25 грудня 2024 року. Літак Embraer, що належав Azerbaijan Airlines і виконував рейс із Баку до Грозного, потрапив під російський обстріл поблизу Грозного. Повітряне судно здійснило спробу аварійної посадки неподалік Актау (Казахстан). На борту перебували 67 осіб, включаючи п’ятьох членів екіпажу. Загалом загинуло 38 осіб, серед яких 42 громадянина Азербайджану, 16 – Росії, 6 – Казахстану та 3 – Киргизії.
Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відповідальність за катастрофу лежить на представниках РФ.