У італійському футбольному клубі Дженоа призначили нового головного тренера. Це Даніеле Де Россі, колишній гравець Роми, який раніше вже тренував цю команду. Він вже почав виконувати свої обов’язки, а зустріч із журналістами була перенесена на п’ятницю. Під час роботи з Ромою Де Россі показав добрі результати, вигравши 14 матчів з 30. Дженоа наразі знаходиться на 18-й позиції в Серії А і виграла лише один матч у цьому сезоні.
Позначка: Посада
-
Екс-посол в Україні стане віце-прем’єром з питань повернення Придністров’я
Колишнього молдовського посла в Україні Валеріу Ківеря в Молдові призначать віце-прем’єром з питань повернення Придністров’я. Про це оголосив номінований на посаду прем’єра Молдови Александру Мунтяну на своїй Facebook-сторінці.
Урядовець опублікував допис про останні кадрові рішення щодо своєї команди та додав, що Валеріу Ківеря, кадрового дипломата і посла Молдови в Україні у 2021 – 2025 роках, висувають на посаду віце-прем’єра з реінтеграції Придністров’я.
Головою Міністерства економічного розвитку і цифровізації пропонується зробити Євгена Осмоческу, який раніше протягом своєї кар’єри співпрацював у тому числі з установами ЄС, Світовим банком та ОЕСР.
Міністром фінансів пропонують Андріана Гавріліцу, якого Мунтяну описав як фахівця з 20-річним досвідом в економічній сфері.
Голова Молдови Мая Санду у п’ятницю, 24 жовтня, підписала указ про призначення Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни.
Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону -
Зеленський призначив нового голову адміністрації Маріупольського району
Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Панасенка головою державної адміністрації Маріупольського району, який був окупований з 2022 року. Олександр Панасенко раніше працював заступником директора департаменту капітального будівництва Донецької обласної адміністрації. Маріупольський район був створений у 2020 році і налічує п’ять територіальних громад. Район повністю опинився під окупацією Росії під час вторгнення у 2022 році. Також у новинах згадується, що з водосховища, яке забезпечує водою Маріуполь та інші населені пункти на тимчасово окупованій території Донеччини, залишилося лише 15% запасів води. Крім того, дитячий омбудсмен РФ “похвалився” викраденням дитини з Маріуполя.
-
Шведи вивчають кандидата на посаду головного тренера національної збірної
Шведський футбольний союз виявив зацікавленість у співпраці з Гремом Поттером, англійським тренером, на посаді головного тренера національної збірної Швеції. Поттер був звільнений з Вест Гема у вересні, але має успішний досвід роботи з шведським клубом Естерсунд, з яким він досягнув великих успіхів у кубкових змаганнях і Лізі Європи. Поттер має особисті зв’язки з Швецією, оскільки саме там він розпочав свою тренерську кар’єру. Тепер тривають переговори між функціонерами Шведського футбольного союзу та Поттером щодо можливого призначення на посаду головного тренера національної збірної.
-
Відсутність успіху у чеської збірної вилилася у відставку тренера
Футбольна асоціація Чеської Республіки вирішила звільнити головного тренера національної збірної, Івана Гашека, через неуспіхи команди в останніх матчах. Чехія зіграла внічию з Хорватією, а потім програла Фарерським островам. Наразі вони займають друге місце у своїй групі у кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року. Щоб пройти до плей-офф, команді необхідно перемогти Гібралтар.
-
Макрон відмовився складати повноваження президента
Президент Франції Емманюель Макрон відмовляється від відставки і вказує на необхідність продовження його каденції для забезпечення стабільності у країні. Він заявив про це під час візиту в Єгипет, відповідаючи на заклики опозиції про відставку через політичну кризу у Франції. Макрон наголосив, що його завдання – служити французькому народу, відповідати на їх запитання і діяти для незалежності країни. Він обіцяє продовжувати забезпечувати стабільність на посаді президента. Політична криза в країні загострилася після відставки прем’єра Себастьєна Лекорню, який пояснив свій вчинок невиконанням умов управління країною.
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
У НАН обрали президента
Президентом Національній академії наук України 7 жовтня повторно обрали академіка Анатолія Загороднього, який очолює установу з 2020 року. Про це повідомили у НАН.
Зазначається, що на посаду президента претендували два кандидати – академіки Анатолій Загородній та Богдан Данилишин. Після виступів і обговорення виборчих програм відбулося таємне голосування.
За Анатолія Загороднього віддали 608 голосів, а за Богдана Данилишина – 60 голосів.
Анатолій Загородній – професор, доктор фізико-математичних наук, до 2024 року – директор Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова. До першого обрання очільником НАН України у 2020 році науковець обіймав посаду віцепрезидента Академії наук. -
Віткофф збирається піти з посади спецпредставника Трампа – ЗМІ
Спеціальний представник Дональда Трампа з питань Близького Сходу, Стів Віткофф, може покинути свою посаду наприкінці 2025 року, якщо буде досягнута угода щодо врегулювання конфлікту в Секторі Гази. Віткофф веде переговори про припинення бойових дій у Газі з початку президентства Трампа. Зараз його термін повноважень складає близько 130 днів, а його подальша робота залежатиме від обставин. Є інформація, що Віткофф готується завершити свою місію, особливо у випадку укладення угоди щодо Гази. Також відомо, що команда Віткоффа шукає нові робочі можливості. Дональд Трамп вже представив план завершення війни в Газі, який передбачає звільнення заручників та інші кроки для врегулювання ситуації. Крім того, Сполучені Штати прагнуть також урегулювати війну Росії проти України до кінця року.
-
Кадиров доручив 17-річному синові “контролювати” сплату податків у Чечні
У 17-річного сина голови Чечні, Адама Кадирова, з’явилася нова посада – він буде відповідати за сплату податків на майно організаціями муніципального рівня у Чечні. Це вже сьоме призначення для хлопця, якому раніше довірили важливі посади, такі як начальник особистої служби безпеки голови республіки та куратор різних ініціатив. Адам Кадиров став відомим у 2023 році після того, як він побив хлопця у в’язниці, якого звинувачували у спаленні Корану. Цей випадок викликав обурення громадськості, але Рамзан Кадиров, батько Адама, відзначив сина за цей вчинок і подарував йому звання Героя Чечні. Адам Кадиров отримує різні нагороди майже щомісяця, хоча в ЗМІ з’явилася інформація про його інше ім’я та наявність двох паспортів.