Міністр внутрішніх справ Німеччини планує посилити міграційну політику країни, взявши за приклад Данію. Данія ввела жорсткі заходи, які допомогли зменшити кількість заяв на отримання притулку до 2300 у 2024 році. Це стало можливим завдяки суворій системі, яка передбачає тимчасові дозволи на перебування, мінімальні соціальні виплати, жорстку реєстрацію та переведення до депортаційного центру у разі порушень. Данія також акцентує увагу на працевлаштуванні, що сприяє інтеграції переселенців. Німеччина та Данія підтримують ідею прискорення процедур надання притулку та можливість перенесення деяких процесів за межі Євросоюзу. Данія не критикує Німеччину за посилення прикордонного контролю, що є важливим аспектом співпраці між країнами.
Позначка: Політика
-
Рада ЄС обговорить позбавлення Угорщини права голосу
На засіданні Ради ЄС із загальних питань (General Affairs Council), яке відбудеться в Брюсселі 27 травня, буде обговорена можливість позбавлення Угорщини права голосу в Євросоюзі.Про це повідомили в пресслужбі Ради ЄС, передає Європейська правда.
“Міністри проведуть восьме слухання щодо Угорщини в рамках процедури за статтею 7, ініційованої аргументованою пропозицією Європейського парламенту у вересні 2018 року”, – йдеться у проєкті порядку денного Ради ЄС із загальних питань.
Стаття 7 Договору про Європейський Союз дозволяє призупинити дію певних прав держави-члена, зокрема, права голосу, якщо відбувається серйозне і постійне порушення державою-членом засадничих цінностей ЄС. -
У Мехіко кілери на мотоциклах застрелили двох помічників мера
У центрі Мехіко двох найближчих помічників мера Клари Бругади – Хімену Гусмана та Хосе Муньйоса – розстріляли невідомі кілери. Інцидент стався 20 травня, коли озброєні чоловіки на мотоциклі влаштували засідку на проспекті та вбили Муньйоса на вулиці, а Гусмана в її автомобілі. Мер пообіцяла, що винуватці не залишаться безкарними. Експерти вважають, що напад був помстою злочинного угруповання, яке вже раніше конфліктувало з місцевою владою. Наразі правоохоронці аналізують докази, зокрема мотоцикл та автомобіль, які можуть бути пов’язані з нападниками.
-
Кандидат у президенти Польщі заявив, що не підтримує вступ України до НАТО
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький, який пройшов до другого туру виборів, заявив, що не буде підтримувати вступ України до НАТО. Цю позицію він висловив у відповідь на заклик глави Конфедерації Славоміра Менцена підписати декларацію, яка відповідала б очікуванням виборців. Менцен відомий антиукраїнською риторикою та протистоянням військовій допомозі Україні. Навроцький заявив, що готовий обговорити ці питання на YouTube-каналі Менцена. У Польщі також відбулися вибори, до другого туру яких пройшли Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький. Також у Польщі сталася спроба втрутитися Росії у вибори, а також хакерська атака на державну ІТ-інфраструктуру.
-
Кандидат у президенти Польщі готовий виступити проти вступу України в НАТО
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький, який пройшов до другого туру виборів, пообіцяв не підтримувати вступ України до НАТО. Він відповів на заклик глави Конфедерації Славоміра Менцена і готовий до підписання документа, який включає відмову відправляти польські війська в Україну та відмову від підписання закону про ратифікацію приєднання України до НАТО. Славомір Менцен відомий своєю антиукраїнською риторикою. У Польщі також відбулись президентські вибори, у яких до другого туру вийшли Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький. Польща також стала мішенню російської втрутки у вибори та зазнала хакерської атаки на державну ІТ-інфраструктуру.
-
Кандидат у президенти Польщі готовий відмовити Україні на шляху до НАТО
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький, який пройшов до другого туру виборів, пообіцяв не підтримувати вступ України до НАТО. Він відповів на заклик глави Конфедерації Славоміра Менцена підписати документ, який відмовляється від військової допомоги Україні та вступу до НАТО. Менцен відомий своєю антиукраїнською позицією. У Польщі також відбулися вибори, в яких у другий тур пройшли мер Варшави Тшасковський та Навроцький. Також у Польщі сталася спроба російської втрутки у вибори та хакерська атака на державну ІТ-інфраструктуру.
-
В Польщі заявили, що Китай міг би “показати Путіну його місце”
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив думку, що Китай міг би показати російському президенту Путіну його місце. Він наголосив, що зараз Росія залежить від Китаю економічно, і якби Китай ввів торговельне ембарго проти Росії, то та була б змушена підкоритися. Проте, зауважив міністр, такий сценарій зараз малоймовірний. Зазначено також, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається посередництвом допомогти вирішити конфлікт між Росією та Україною.
-
Більше 100 тисяч. Найдорожчі вишиванки політиків
Україна відзначила День вишиванки 15 травня, коли соцмережі засипали світлини політиків та чиновників, які вдягли українські вишиванки. Один з Telergam-каналів розкрив деталі про найдорожчі вишиванки, які вони одягли. Наприклад, лідер Батьківщини Юлія Тимошенко показала вишиванку від дизайнера Юлії Магдич, яка коштує 117 030 грн. Також голова Національного агентства Олена Дума вибрала костюм від Роксолани Богутської на 1500 доларів. Українські політики та посадовці продемонстрували різні вишиванки відомих дизайнерів, а ціна на них коливається від декількох тисяч до десятків тисяч гривень. День вишиванки святкують не лише в Україні, а й за кордоном, а також цього дня відзначають Міжнародний день сім’ї.
-
В новому уряді Німеччини спалахнув перший скандал – ЗМІ
У новій урядовій коаліції Німеччини виник конфлікт через несподіваний крок міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля, який на зустрічі міністрів НАТО висловив готовність виділяти 5% ВВП на оборону, що становить понад 200 мільярдів євро на рік. Це викликало шок у Берліні, оскільки рішення не було узгоджене з канцлером Фрідріхом Мерцем та віце-канцлером та міністром фінансів Ларсом Клінгбайлем. Після термінових консультацій підтвердили, що конкретні суми будуть визначені на саміті НАТО у червні. Також обговорювалася можлива введення нових санкцій ЄС проти Росії у разі продовження війни на сході України.
-
Бельгія офіційно відмовилася закривати АЕС
Бельгія вирішила не виводити з експлуатації свої атомні електростанції, як було заплановано у 2003 році. Парламент країни проголосував за збереження і розвиток ядерної енергетики, включаючи продовження терміну служби існуючих реакторів і будівництво нових. Рішення підтримали більшість депутатів, хоча воно викликало занепокоєння у Німеччині через можливі технічні проблеми на старих реакторах. Прем’єр-міністр Бельгії та його партія виступають за збереження і навіть будівництво нових ядерних реакторів.