НАТО має бути готове реагувати на зростаючі гібридні загрози, щоб захистити територію своїх держав-членів. Про це заявив верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, повідомляє Reuters.
За його словами, гібридні загрози є реальною проблемою.
“Я дійсно вважаю, що ми можемо очікувати на їх подальше зростання”, – заявив він.
Гринкевич зазначив, що деякі з них були необдуманими, а деякі – навмисними.
Військовий зазначив, що важливо встановити, хто стоїть за гібридними інцидентами, і що НАТО знає, що за деякими з них стоїть Росія.
“Ми також думаємо про те, щоб діяти проактивно. Якщо Росія намагається поставити нас перед дилемою, то, можливо, є способи, як ми можемо поставити дилему перед ними”, – додав він.
Як ми вже писали, російський диктатор Володимир Путін заявив, що Європа “заважає мирним зусиллям” американського президента Дональда Трампа. Очільник Кремля наголосив, що Росія “готова до війни” проти Європи, за умови, якщо “Європа розпочне війну проти Росії”.
У НАТО відповіли на погрози Путіна воювати з Європою
Позначка: Погрози
-
В НАТО закликали готуватися до зростання гібридних загроз
-
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
Москва погрожує ЄС війною через суверенні активи
За використання російських активів РФ погрожує ЄС арештом майна європейських інвесторів на своїй території та позовами до різних судів. Які з цих погроз реальні, чому Росія активізувалась у цьому питанні та як просувається надання Україні репараційного кредиту? Судова війна протягом 50 років Голова російського банку ВТБ Андрій Костін попередив, що якщо ЄС використає заморожені суверенні активи Росії для фінансування кредиту Україні, Москва розпочне масштабну судову війну, що може тривати 50 “років навіть після встановлення миру”. “Європа прагне воювати чужими руками та чужими коштами – це вершина цинізму. Жодного виправдання цьому немає”, – заявив Костін. За його словами, Росія застосує дзеркальні заходи у відповідь: арешт майна європейських інвесторів на російській території; подання позовів до російських судів, а також до судів Бельгії та Міжнародного суду ООН.
Водночас Костін уперше публічно визнав можливість компромісу: якщо заморожені кошти будуть спрямовані на відновлення України в рамках великої мирної угоди (наприклад, через спільний фонд США – Росія), Москва готова розглянути такий варіант. “Якщо Росія дасть згоду – будь ласка. Питання полягає лише в домовленостях. Рано чи пізно угода буде укладена. Життя показує, що компроміси необхідні. Росія також готова до них”, – наголосив банкір. Дзеркальна відповідь неможлива Водночас не все з того, чим погрожує РФ, вона реально може здійснити.
Росія гарантовано подасть численні позови до міжнародних, європейських та російських судів, оскаржуючи конфіскацію. Мета цих позовів – не стільки виграти, скільки затягнути процес на роки, зробити його максимально складним та дорогим для ЄС і, найголовніше, заблокувати передачу коштів Україні.
Росія може націлитися на фінансові активи та цінні папери іноземних інвесторів з “недружніх країн”, які досі зберігаються на спеціальних рахунках та заблоковані. Москва вже взяла під “тимчасове управління” активи деяких західних компаній. У відповідь на конфіскацію суверенних активів можуть бути проведені подальші акти експропріації або жорсткіші заходи щодо тих західних компаній, що ще залишаються у РФ.
Водночас західні санкції значно зменшили обсяг іноземних активів у РФ, тому симетрична відповідь (еквівалентна 300 млрд дол.) неможлива. Проте дії проти європейських інвесторів можуть завдати їм значних локальних збитків.
Росія часто погрожує, що конфіскація її активів підірве довіру до євро та західної фінансової системи загалом. Хоча цей аргумент стримує деякі країни ЄС, більшість експертів вважають, що конфіскація активів країни-агресора, що порушила міжнародне право, є унікальним прецедентом і навряд чи змусить більшість інвесторів масово виводити кошти з ЄС чи США. Проблеми з репараційним кредитом Наразі є дві невтішні новини щодо надання Україні кредиту коштом активів РФ. По-перше: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився надавати гарантії щодо виплат “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. По-друге: Бельгія продовжує відмовлятись від надання Україні коштів із заморожених активів РФ.
Тож, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція ЄК порушує його мандат. “ЄЦБ відмовився стати гарантом з виплати 140 млрд євро Україні, завдавши удару по планах ЄС залучити “репараційну позику”, забезпечену замороженими російськими активами”, – пише Financial Times. Це є технічним, але фундаментальним застереженням, яке базується на ключових правилах роботи ЦБ.
ЄК запропонувала, щоб ЄЦБ виступив у ролі кредитора для бельгійського депозитарію Euroclear. Ця роль мала б забезпечити Euroclear тимчасову ліквідність на випадок кризи або швидкого судового рішення, щоб не допустити дефолту.
ЄЦБ відмовився, керуючись своїми основними принципами: за договорами ЄС, ЄЦБ суворо заборонено надавати пряме фінансування урядам або покривати фінансові зобов’язання держав-членів. У ЄЦБ вважають, що ця пропозиція ЄК фактично рівнозначна прямому фінансуванню, оскільки регулятор покривав би фінансові зобов’язання країн-членів.
Також ця практика, відома як “монетарне фінансування”, заборонена, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до євро як єдиної валюти та до самого регулятора на міжнародних ринках. Головний мандат ЄЦБ – це забезпечення цінової стабільності, а не покриття фінансових ризиків політичних рішень.
Відмова ЄЦБ стала серйозним ударом по плану. Це фактично усунуло ключового фінансового гаранта, без якого ризики для Euroclear і для Бельгії значно зросли.
Ця відмова додала аргументів Бельгії, яка вимагала повних та надійних гарантій від ЄС, щоб не нести одноосібно фінансових ризиків у разі російських позовів. Відсутність підтримки ЄЦБ лише посилила її занепокоєння.
Після того, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю виданню La Libre зробив скандальну заяву, що Росія не програє війну в Україні. “Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – сказав він. Вевер заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. При цьому він вперто називає спробу передати кошти агресора Україні “крадіжкою”. “Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші ЦБ Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – заявив він. Не все це втрачено Росія саме зараз активізувала свої погрози у питанні використання її заморожених активів, оскільки ЄС перейшов до практичного етапу розробки механізму для виділення великого кредиту Україні.
Це вже не просто розмови, а формування конкретних юридичних та фінансових схем, які мають на меті використати ці кошти, що є значним кроком уперед.
Основна мета Кремля – залякати європейські країни та зупинити цей процес, який Москва вважає неправомірним. І, як бачимо на прикладі Бельгії, на жаль, це працює.
Водночас попри труднощі ЄК не покидає спроб надати репараційний кредит Україні коштом активів РФ.
Після того, як ЄЦБ відхилив роль фінансового гаранта для великого кредиту Україні, забезпеченого замороженими російськими активами, ЄК одразу почала розробляти альтернативні пропозиції. Суть цих пошуків полягає в тому, щоб знайти спосіб забезпечити необхідну ліквідність для цієї позики, але вже без участі ЦБ.
Найбільш обговорюваний варіант передбачає, що всі 27 країн-членів ЄС спільно гарантують покриття потенційних збитків. Замість того, щоб одна Бельгія була відповідальною за весь ризик, усі члени ЄС вносять фінансові зобов’язання або створюють спеціальний фонд, щоб Euroclear або Бельгія могли звернутися до нього у випадку непередбачуваних судових рішень. Це безпосередньо задовольняє ключову вимогу Бельгії про солідарність та розподіл ризиків.
Інший варіант передбачає, що загальний бюджет ЄС виступатиме кінцевим гарантом покриття втрат. Це складний шлях, оскільки вимагає одностайної згоди всіх країн ЄС на використання бюджету в такому контексті, і він також викликає спротив у деяких держав.
Також ЄК готує юридичне рішення, щоб нівелювати побоювання Бельгії щодо репараційного кредиту.
ЄК хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, що дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, які відповідають економічній ситуації”. ЄК хоче інтерпретувати це положення таким чином, що для схвалення продовження санкцій буде достатньо голосів кваліфікованої більшості. Це допоможе уникнути вето Угорщини чи Словаччини. Ця стратегія є способом “забезпечити підтримку Бельгії”.
Ці пропозиції зараз є предметом інтенсивних переговорів перед ключовим самітом. Рішення щодо того, чи будуть надані ці фінансові гарантії і чи вдасться врешті-решт переконати Бельгію, очікується на найближчому засіданні лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ
Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
“Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву. -
Дрісколл під час візиту в Київ лякав Україну “програшем” – ЗМІ
Міністр Сухопутних військ США Ден Дрісколл під час візиту до Києва представив українським посадовцям “мирний план” з 28 пунктів, попереджаючи про загрозу поразки та погіршення переговорних позицій, якщо бойові дії триватимуть. Дрісколл наголосив на скрутному становищі ЗСУ на фронті та наростанні масштабів та інтенсивності російських повітряних ударів. Він закликав український уряд укласти мирну угоду зараз, оскільки ситуація тільки погіршуватиметься. Американські посадовці також заявили про недостатню швидкість поставок зброї до України для захисту інфраструктури та населення. Однак держсекретар США Марко Рубіо відкинув ці звинувачення як “брехню”, а віце-президент Джей Ді Венс вважає, що ЗМІ намагаються зірвати порядок денний президента Трампа. Україна погодилася на “мирний план” зі змінами, виключивши деякі вимоги Росії.
-
Скандал через Тайвань: Китай заборонив японські морепродукти
Китай повністю заборонив імпорт японських морепродуктів через загострення відносин з Японією. Напруженість між країнами зросла після висловлення прем’єр-міністром Японії Такаїчі заяви про можливу військову відповідь на китайську атаку на Тайвань. Китай вимагає відкликати заяви та відгукнувся забороною подорожей до Японії, що призвело до масових скасувань поїздок. Японія рекомендує своїм громадянам в Китаї підвищити безпеку. Китай пояснив заборону імпорту морепродуктів необхідністю контролю за викидами з АЕС Фукусіма. Токіо відзначило, що заяви Такаїчі відповідають позиції уряду, який не передбачає прориву в найближчому майбутньому.
-
Китай вимагає від прем’єра Японії відмовитися від своїх слів про Тайвань
Майбутні відносини між Японією та Китаєм стали напруженими через висловлення голови японського уряду Санае Такаїчі про Тайвань, які обурили Китай. Китай закликає Японію відкликати свої заяви і пояснити свою позицію. Китайська сторона вважає, що такі висловлення втручаються у їхні внутрішні справи та шкодять відносинам між країнами. Напруга між ними почалася після того, як Такаїчі висловила думку, що напад на Тайвань може загрожувати Японії. Генеральний консул Китаю в Осаці навіть загрожував японській прем’єрці.
-
Прем’єр Нідерландів попередив громадян про загрози
Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф закликав громадян бути готовими до можливих надзвичайних ситуацій, які можуть загрожувати звичайному життю країни. Він наголосив на тому, що інші країни можуть впливати на Нідерланди через інтернет, розповсюджуючи фейкові новини та здійснюючи атаки на комп’ютерні системи. Також було зазначено, що важливо мати можливість протриматися вдома протягом перших 72 годин у випадку надзвичайної ситуації. Міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл підкреслив, що міжнародна безпекова ситуація швидко змінюється і цифрові загрози не зупиняються на кордонах, тому важливо бути готовими до можливих загроз у власній країні.
-
КНДР пригрозила Південній Кореї та США “наступальними діями”
Північна Корея погрожує проведенням “наступальних дій” у відповідь на переговори між США та Південною Кореєю щодо безпеки та спільних військових кроків. Міністр оборони Північної Кореї критикує візит міністрів оборони США та Південної Кореї до демілітаризованої зони та їхні переговори в Сеулі, звинувачуючи союзників у прагненні відвести увагу від Північної Кореї та посилити стримування. Пхеньян обіцяє провести більше наступальних дій для забезпечення миру силою. Після запуску балістичної ракети у бік Японського моря, який став відповіддю на нові санкції США, ситуація загострилася. Південна Корея засудила дії Пхеньяна, називаючи їх провокацією, а критику переговорів між США та Південною Кореєю – жалюгідною. На тлі цих подій, захід до Пусана американського авіаносця George Washington був сприйнятий Пхеньяном як загроза його безпеці. Американське командування заявило, що запуск ракети не був загрозою для США чи їх союзників, але підкреслило дестабілізуючий характер поведінки Північної Кореї.
-
У Нігерії відповіли на погрози США через “переслідування християн”
Уряд Нігерії заявив, що США не можуть виконувати військові операції на її території через недостатні підстави щодо переслідування християн. Представник президента Нігерії Болі Тінубу Даніел Бвала назвав заяву Дональда Трампа про можливу військову операцію у Нігерії частиною стратегії тиску для проведення переговорів. Трамп погрожував зупинити допомогу Нігерії та відправити війська для боротьби з ісламськими терористами. Уряд Нігерії відкинув ці обвинувачення, наголошуючи, що будь-які військові дії на їхній території мають бути здійснені за взаємною згодою. Релігійні та дослідницькі групи вказують, що насильство в Нігерії має територіальний, а не релігійний характер, з численними жертвами серед християн і мусульман. Від початку 2009 року в Нігерії було вбито близько 185 009 людей, зокрема 125 009 християн та 60 000 мусульман. Також було зруйновано церкви, вигнано християн та захоплено землю. Лідер Нігерії планує зустрітися з Трампом після цих подій.