Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
“Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
“Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями.
Позначка: Податки та мита
-
Європейські порти переповнені через мита Трампа
-
Канада заявила про відновлення торгівельних переговорів зі США
Уряд Канади заявив про відновлення торговельних переговори із США після того, як Канада скасувала свій план оподаткування американських технологічних компаній. Про це повідомила пресслужба канадського уряду.
Прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що “Канада витратить на досягнення цієї угоди стільки часу, скільки буде потрібно, але не більше”.
Міністр фінансів і національних доходів Франсуа-Філіп Шампань оголосив про скасування податку на цифрові послуги “в очікуванні укладення взаємовигідної всеосяжної торговельної угоди зі США”.Відповідно до цього рішення, Карні та президент США Дональд Трамп домовилися, що сторони відновлять переговори з метою укладення угоди до 21 липня.
Збір податку з 30 червня буде припинено, а Шампань незабаром подасть на розгляд законопроєкт про скасування Закону про податок на цифрові послуги.
Цей податок було оголошено в 2020 році з метою вирішення проблеми, пов’язаної з тим, що багато великих технологічних компаній, які працюють в Канаді, можуть не сплачувати податки з доходів, отриманих від канадців.
“У переговорах про нові економічні та безпекові відносини між Канадою та Сполученими Штатами новий уряд Канади завжди керуватиметься загальним внеском будь-якої можливої угоди в найкращі інтереси канадських працівників та підприємств”, – заявив Карні.
Нагадаємо, 27 червня Трамп оголосив, що припиняє всі торговельні переговори з Канадою після того, як вона почала впроваджувати податок на цифрові послуги, спрямований проти американських ІТ-гігантів.
-
Нардеп озвучив суми сплати податків аптек і виробників ліків
Аптечні мережі в Україні демонструють найнижче податкове навантаження серед усіх учасників фармацевтичного ринку – лише 0,22-0,25% податку на прибуток від загального доходу. Про це у середу, 25 червня, повідомив народний депутат та голова підкомітету з питань фармації у Комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних у Фейсбук.
Він отримав офіційну відповідь Державної податкової служби України на свій запит. І за даними відомства, за останні три роки виробники лікарських засобів сплачували 2-3% податку на прибуток, дистриб’ютори – близько 1-1,2%, а аптеки – удесятеро менше, всього 0,22-0,25%.
За оцінками Кузьміних, на тлі загального обсягу аптечних продажів, який у 2024 році перевищив 200 млрд грн, це означає мільярди гривень недонадходжень до бюджету.
“Вважаю, що така ситуація неприпустима. ДПС вже оголосила про комплексні перевірки фармринку. Чекаємо на реальні результати і системне донаповнення бюджету”, – зазначив Кузьміних. Фото: Сергій Кузьміних / Фейсбук Раніше експерти ринку вже звертали увагу на те, що аптечні мережі зростають попри загальний спад ринку в упаковках. На цьому тлі низьке податкове навантаження викликає запитання щодо прозорості галузі. -
Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ
У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
“Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
“Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів. -
Китай скасує мита на всі товари з країн Африки
Китай погодився на нульове мито на всі імпортовані товари з 53 африканських країн, які мають дипломатичні відносини з ним. Це сталося під час форуму в місті Чанша, де була підписана спільна декларація про солідарність між Китаєм і Африкою. Китай також обіцяв спростити доступ на свій ринок для найменш розвинених країн континенту, зокрема шляхом полегшення інспекцій, карантинних вимог і митних процедур. Крім того, сторони домовились про співпрацю в таких сферах, як зелена енергетика, електронна комерція, наука і технології. Торгівля між Китаєм і Африкою набуває все більшого обсягу, але поки що частка Африки в загальному товарообігу Китаю є досить невеликою – всього 4,7%.
-
Трамп заявив про нову угоду з Китаєм
США та Китай домовились про угоду з торгівлі, яку повинні схвалити президенти обох країн. Президент США Дональд Трамп повідомив про це в соцмережі Truth Social. Згідно з угодою, Китай буде постачати рідкісноземельні метали, а США дозволить китайським студентам продовжити навчання у своїх закладах. Також угода передбачає мито 10% для товарів США в Китаї та 55% для товарів Китаю в США. Важливе досягнення – відновлення торговельного перемир’я між країнами та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи. Китай також відновив експорт магнітів на Захід. Попередньо китайський експорт до США впав на 34,5%, що стало найрізкішим падінням з 2020 року через пандемію Covid-19.
-
Boeing відновив постачання літаків до Китаю – ЗМІ
У понеділок літак Boeing 737 MAX приземлився в Китаї, що може свідчити про відновлення постачання літаків американським виробником для китайських замовників після тимчасового пом’якшення торговельної напруги між США та Китаєм. Літак, який належить авіакомпанії Xiamen Airlines, прибув до центру добудови Boeing в Чжоушані поблизу Шанхаю після вильоту з Сіетла та зупинок для дозаправки на Гаваях і Гуамі. В квітні Boeing припинив постачання до Китаю через митні обмеження, але пізніше оголосив про відновлення постачання у червні після тимчасового пом’якшення тарифів. Китай є важливим ринком для Boeing, який планує постачити китайським авіакомпаніям 50 літаків до кінця року.
-
Трамп провів розмову з Сі – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп 5 червня провів довгоочікувану телефонну розмову із китайським лідером Сі Цзіньпіном.Про це повідомляє CNN з посиланням на проінформованого співрозмовника.
Білий дім наразі не підтвердив дзвінок, однак, про нього вже повідомили китайські державні ЗМІ.
Сама телефонна розмова Трампа з Сі відбулася після тривалого періоду мовчання між лідерами країн.
Напередодні CNN інформував, що китайські посадовці, котрі дуже насторожені непередбачуваністю Трампа та його досвіду ставити іноземних лідерів у незручні ситуації, відтермінували цю розмову.
Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.
Втім, днями президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів.
Згодом Китай звинуватив США у недотриманні спільних домовленостей, досягнутих під час Женевських економічних перемовин у травні. -
Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі
У понеділок європейські фондові індекси розпочали торги зі зниженням після попереднього зростання у травні. Причиною цього став намір президента США Дональда Трампа збільшити мита на імпорт сталі та алюмінію до 50%, що може призвести до напруження у світовій торгівлі. Європейський індекс STOXX 600 знизився на 0,5%, після зростання приблизно на 4% у травні. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у разі введення нових тарифів. Акції металургійних компаній, зокрема ArcelorMittal і Aperam, втратили близько 1%, а акції автовиробників, зокрема Stellantis, Mercedes-Benz, BMW і Volkswagen, також опустилися на 1,4-3%. Сектор автопрому зазнав втрат у 1,6%. Акції компаній luxury-сегмента, які залежать від експорту до США, також знизилися на 1,6%. Німецький індекс DAX втратив 0,6%. Акції енергетичних компаній зросли внаслідок рішення країн ОПЕК+ збільшити видобуток нафти у липні. Також підвищився індекс оборонних компаній через напругу між Росією та Україною.
-
Китай звинуватив США у зриві митних домовленостей
Китай звинуватив США у порушенні домовленостей, досягнутих на Женевських економічних перемовинах у травні. Китайське Міністерство торгівлі стверджує, що після публікації спільної заяви 12 травня вони скасували або призупинили частину митних обмежень стосовно США, але Вашингтон запровадив нові дискримінаційні обмеження, включаючи контроль над експортом AI-чипів та обмеження на візи для китайських студентів. Китай називає ці дії порушенням угоди і закликає США повернутися до діалогу, щоб уникнути подальшої напруги. Також було узгоджено тимчасове зниження мит на товари між країнами, але президент Трамп звинуватив Китай у порушенні угоди.