Росія має намір виробляти понад 6000 “шахедів” щомісяця. Про це повідомляє американський телеканал CNN, посилаючись на джерело в українській розвідці.
ЗМІ зазначає, що крім збільшення кількості, виробництво ударних безпілотників у РФ обходиться набагато дешевше, ніж на початку війни, коли Москва закупила їх в Тегерана.
“У 2022 році Росія платила в середньому 200 000 доларів за один такий безпілотник. У 2025 році ця цифра знизилася приблизно до 70 000 доларів”, – зазначило джерело.
Здешевлення стало можливим завдяки масштабному виробництву “шахедів” на заводі безпілотників Алабуга в Татарстані.
Телеканал все ж зазначає, що оцінки вартості можуть відрізнятися Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) виявив, що вартість Шахед-136 варіюється від 20 тисяч до 50 тисяч доларів за один дрон. Видання наводить для порівняння також приклад, що один перехоплювач ракет “земля-повітря” може коштувати понад 3 млн доларів.
“(Така – ред.) відносно низька вартість дозволяє Кремлю активізувати нічні атаки за допомогою дронів, а також проводити частіші великомасштабні атаки”, – пише CNN.
На початку війни великі залпи ракет і безпілотників відбувалися приблизно раз на місяць. Та тепер, згідно з аналізом CSIS, такі атаки відбуваються в середньому кожні 8 днів.
Як ми вже писали, росіяни почали наносити на корпуси “шахедів” отруйні речовини щоб збільшити шкоду для мирного населення.
Додамо, що росіяни почали застосовувати “шахеди” зі штучним інтелектом.
Позначка: План
-
Росія планує збільшити випуск “шахедів” до 6000 одиниць на місяць – CNN
-
Швеція стане логістичним хабом для сил НАТО
Місто Енчепінг у Швеції стане логістичним вузлом НАТО, звідки керуватимуть переміщенням військ Альянсу в Північній Європі. Про це повідомляє SVT 21 серпня.
Питання узгодили ще під час переговорів із НАТО, тоді як рішення уряд ухвалив у четвер. Контроль за пересуванням військ НАТО в Північній Європі здійснюватиметься зі Швеції, у Командуванні матеріально-технічного забезпечення НАТО працюватиме близько 70 осіб.
Логістичний центр у Швеції відповідатиме за можливі передислокації військ чисельністю до дивізії – понад 20 000 солдатів і всього, що з цим пов’язано.
“Мова про можливість перевозити велику кількість особового складу та таких матеріалів, як пальне, боєприпаси й запасні частини”, – зазначив міністр оборони країни Пол Йонсон.
Як повідомляє SVT, логістична база в Енчепінгу відповідатиме за зону операцій, котра включає Північну Америку, Велику Британію та країни Північної Європи.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Классон наголосив, що тепер країна матиме важливі зони відповідальності як у логістичних місіях, так і зі стримування поблизу російського кордону – зокрема у фронтових базах у Латвії та Фінляндії. -
Чотири опори Плану дій уряду
Уряд презентував проєкт програми дій. Що він містить, яким є ключові пріоритети розвитку України? Що входить в плани Кабміна Кабмін України представив новий план дій на 2025-2026 рр. Документ окреслює пріоритети розвитку держави у воєнних умовах і включає напрями від соціальної політики до підтримки ЗСУ. Для суспільства це важливий сигнал: навіть під час війни уряд будує довгострокове бачення і намагається закласти фундамент для післявоєнного відновлення.
Проєкт програми дій Уряду базується на чотирьох головних опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова. На їх основі визначено 12 стратегічних пріоритетів, які уряд планує втілити у конкретні рішення.
Перший – безпека та оборона – половина бюджету озброєнь має залишатися в українських виробників, запуск Defence City та спільні виробництва з Rheinmetall, BAE Systems та іншими компаніями.
Другий – євроінтеграція – готовність до переговорів про вступ до ЄС за шістьма кластерами вже до кінця року.
Третій – боротьба з корупцією за допомогою цифрових можливостей: запровадження “е-Суду”, “е-Акцизу”, “ЦНАПу 2.0”.
Четвертий – добробут – компенсації за зруйноване житло (вже цьогоріч їх отримають 180 тис. сімей), зміни в пенсійній системі, 75 млрд грн для розвитку прифронтових регіонів, підвищена допомога при народженні дитини, програми “єЯсла” і “єСадок”, не менше 5 тис. іпотек у межах “єОселя” до кінця 2025 р.
П’ятий – ветеранська політика – ухвалення Кодексу законів про захисників і захисниць, житлові сертифікати (їх мають отримати 1 580 сімей до 2026 р.), 600 грантів для бізнесу ветеранів; запуск 10 нових послуг у “Дії”; робота 3 тис. спеціалістів із супроводу ветеранів (до кінця 2025 р.), які надаватимуть 500 тис. послуг супроводу.
Шостий – макрофінанси та реформи – підтримка партнерів на 37,4 млрд дол. у 2026–2027 рр., нова програма МВФ, ухвалення Митного кодексу, аудит витрат і заходи з детінізації економіки.
Сьомий – бізнес інвестиції. Планується запуск першого проєкту в рамках Інвестиційного фонду відбудови зі США (понад 100 млн дол.); понад 5 млрд євро інвестицій до 2026 р. через створення інвестфондів з ЄС і МФО, 55 млрд грн на політику “Зроблено в Україні”, розвиток агрохабів та зрошувальних систем, масштабна дерегуляція, зокрема впровадження мораторію на перевірки на 5 років (200 процедур спростять, ще 60 – скасують до кінця наступного року); проведення приватизації активів на 12 млрд грн.
Прем’єрка наголосила на важливості збільшення масштабів приватизації. Мовляв, боятися цього не треба, оскільки йдеться про залучення українського досвіду та міжнародної експертизи. “Я б туди додала ще і концесію… Нам треба зробити зараз правильний перший крок. У нас є низка проєктів готових до концесії. Ми, я сподіваюся, на початку вересня будемо представляти. Це будуть об’єкти інфраструктурні”, – наголосила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Восьмий – здоров’я та спорт – підвищення зарплат лікарям первинної ланки до 35 тис. грн, з 2026 р. – щорічна перевірка для українців віком від 40 років; відкриття 200 Центрів ментального здоров’я, 300 реабілітаційних просторів, запуск “е-Кабінету” пацієнта та ініціатив у сфері масового спорту, зокрема, запуск наукового парку “Olympic Lab” та цифрових сервісів для залучення до спортивних проєктів.
Дев’ятий – освіта і наука – реформа системи фінансування науки та вищої освіти, підвищення кваліфікації 150 тис. освітян, відкриття 500 нових дитсадків, створення ScienceCity, підтримка молодих дослідників та запуск програми “Мрія” для 1,1 млн дітей.
Десятий – відбудова – формування Фонду Відновлення, комплексні інфраструктурні та житлові проєкти, програма “ВідновиДім” і механізм множинного громадянства.
Вже до кінця 2026 р. Кабмін планує завершити підготовку до запуску європейських фондів з відбудови за участю європейського капіталу.
Одинадцятий – культура – реставрація щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, інвестиції 500 млн грн у сферу культури, оцифрування 100 тис. музейних експонатів, підтримка 180 грантів для креативного бізнесу.
Дванадцятий – зимова стабільність – підготовка до нового опалювального сезону; накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей і захист енергетичної інфраструктури.
Уряд закликає громадськість, експертів та представників громад долучитися до обговорення документа. “Запрошуємо усіх до спільної роботи. Ми збираємо пропозиції від експертів, бізнесу та громадських організацій”, – наголосила Свириденко. Експертна оцінка На думку експертів, документ, представлений Кабміном, збалансований і містить широкий спектр цілей – від економічного розвитку до культури та спорту. Проблема полягає не в наявності завдань, а у швидкості, з якою держава зможе їх виконати. У воєнних умовах ресурси завжди обмежені, і пріоритетність визначається перш за все безпековими викликами. Водночас важливо, що уряд не звужує політику лише до оборонної сфери, а намагається охопити різні сфери життя. Такий підхід допомагає утримувати баланс між нагальними потребами та довгостроковими цілями. “Всі цілі, які там окреслені, амбітні. Досягти їх швидко важко, але рух у всіх напрямах можливий. Там є аспекти, пов’язані з соціальною політикою, відновленням, підтримкою ветеранів. Є спорт, культура – тобто кожен знайде свою сферу. План збалансований і відповідає завданням, які уряд має ставити перед собою”, – сказав в коментарі Новини.LIVE економіст Юрій Грінченко. У плані передбачено спеціальні заходи, пов’язані з ефективністю державного управління та протидією корупції. Експерт наголошує, що навіть у воєнних умовах уряд закладає механізми контролю і прозорості. Це сигнал для міжнародних партнерів, які очікують від України не лише витримки на фронті, але й реформ у сфері управління. Значна увага у програмі приділена підтримці ВПО, ветеранів та відбудові соціальної інфраструктури. “Ми вже четвертий рік живемо у воєнних умовах, і велика роль тут належить міжнародним партнерам, які фінансують як військову, так і цивільну сфери. Бюджет попередніх років виконувався достатньо добре, і нинішній документ враховує всі ризики для економіки”, – пояснює економіст. Попри адаптивність української економіки, виклики залишаються серйозними. Найбільшими загрозами є брак робочої сили через міграцію та мобілізацію, інфляційний тиск, а також складна ситуація для бізнесу в прифронтових і південних регіонах. Водночас, попередні роки показали: навіть під постійним військовим тиском економіка зберігає здатність до відновлення. “Українська економіка показала гнучкість, здатність пристосовуватися. Але є накопичені негативні тенденції – нестача робочої сили, зростання цін, вплив війни на громадський сектор. Це реальні виклики, але поки що економіка витримує тиск”, – каже Грінченко. Що вже зроблено Крім того, Свириденко розповіла про свій перший місяць на посаді. Вона прозвітувала, що за цей період вже вдалося зробити уряду.
Зокрема, Кабмін запровадив мораторій на перевірки бізнесу правоохоронцями. Розпочалося повне перезавантаження Бюро економічної розвідки, митниці та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Вдалося розширити програму медичних оглядів для звільнених українських захисників. Тепер вони одразу отримують лікування, а також допомогу з документами.
Уряд ухвалив пакет підтримки прифронтових регіонів України. Програма охопить 238 громад у десяти областях. Йдеться про 6,6 млн громадян.
Крім того, уряд запровадив субсидії для аграріїв. Розширили й гранти на сади та теплиці у прифронтових регіонах.
Також Кабмін забезпечив безоплатне харчування у школах для 1-11 класів на прифронтових територіях; виділив кошти на укриття в дитячих садочках, школах та закладах культури; продовжив роботу з міжнародними партнерами – наприкінці серпня до України прибуде місія МВФ; продовжив активну співпрацю з ЄС, який надав понад 3 млрд євро; запустив цифрові сервіси – від Дія.Картки до грантів для бізнесу, що постраждав від російських обстрілів.
Вікторія Хаджирадєва -
Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ
Росія не планує скорочувати військові витрати у 2026 році, попри переговори про мир в Україні. Про це повідомляє Reuters у середу, 20 серпня.
Бюджет-2025 передбачає витрати на оборону і безпеку на рівні 8% ВВП, втім, фактична цифра буде трохи вищою.
За даними Reuters, у бюджеті РФ на 2026 рік скорочення витрат на армію не передбачено. Зменшення можливе лише з 2027 року у разі завершення активної фази бойових дій та через інші фінансові зобов’язання.
Навіть за умови перемир’я Росія продовжить виробництво боєприпасів та безпілотників, водночас армійські витрати залишатимуться високими через посилення військових витрат Заходу. Повернення до рівня витрат до 2022 року не очікується.
Глава комітету з бюджету Ради Федерації Анатолій Артамонов у липні зазначав, що військові витрати можуть навіть зрости через зниження нафтових доходів та більш песимістичні економічні прогнози.
За 2022-2024 роки Росія витратила на армію та держоборонзамовлення понад 20 трлн рублів. У бюджеті-2025 на національну оборону закладено 13,5 трлн рублів – рекордна частка витрат з часів СРСР. Разом із “національною безпекою” силовики споживають близько 40% федерального бюджету РФ. Для порівняння, у довоєнному бюджеті-2021 на армію передбачалося 3,5 трлн рублів.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Міноборони заявило про випередження плану оборонних контрактів на 18%
Українські виробники оборонної продукції, що працюють за контрактами Міноборони під державні гарантії, станом на серпень 2025 року виконують замовлення з випередженням графіка на 18%. Про це поінформували у пресслужбі оборонного відомства у середу, 20 серпня.
У межах програми в 2024 році відомство уклало 11 контрактів з 8 українськими підприємствами строком на три роки.
Загальна сума держгарантій, передбачених держбюджетом-2024, перевищила 24 млрд грн.
Як зазначається, постачання охоплюють широкий спектр техніки та спеціального обладнання: броньовані бойові автомобілі та медичні евакуаційні машини, вантажну техніку спеціального призначення, паливозаправники та інші засоби забезпечення ЗСУ.
У Міноборони пояснили, що державні гарантії під оборонні контракти стали ефективним інструментом для одночасного посилення армії та підтримки українських виробників.
Наразі оборонне відомство планує подальший розвиток програми укладання контрактів під державні гарантії. -
Свириденко представила план дій нового уряду
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко представила проєкт Програми дій уряду, котрий містить 12 пріоритетів. Про це вона повідомила у Фейсбук у понеділок, 18 серпня.
За її словами, проєкт Програми базується на чотирьох опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова.
На цій основі визначили 12 пріоритетів, котрі пообіцяли перетворювати на конкретні рішення.
Безпека та оборона – ціль, щоб половина бюджету озброєнь йшла українським виробникам, плануємо запуск Defence City і спільні виробництва зі світовими компаніями як Rheinmetall, BAE Systems та інші.
Євроінтеграція – готові розпочати переговори про вступ з ЄС за шістьма кластерами до кінця року.
Антикорупція – від самого початку роботи цього уряду перезавантажили роботу БЕБ, АРМА та Митниці. Плануємо цифрові сервіси е-Нотаріат, е-Суд, ЦНАП 2.0.
Добробут – це допомога тим, хто потребує допомоги.
Зокрема в уряді запланували компенсації за зруйноване житло, зміни в пенсійній системі та наданні соціальних послуг. Планують 75 млрд грн на розвиток прифронтових регіонів у 2025-2026 роках. Також очікують, що 180 000 родин отримають підвищену допомогу при народженні дитини, а також 100 000 родин з дітьми до 3-х років охопить програма єЯсла та єСадок до 2026 року.
Ветеранська політика – планується ухвалення Кодексу законів про Захисників та Захисниць, запуск ветеранських просторів, житлові сертифікати, гранти для ветеранського бізнесу.
Макрофінанси та реформи – Україна має запевнення від партнерів щодо підтримки у 37,4 млрд доларів у 2026-2027 році.
“Очікуємо місію МВФ, з високою долею вірогідності будемо мати нову програму. Також плануємо новий Митний кодекс”, – прокоментувала Свириденко.
Бізнес – до кінця 2026 року уряд має намір залучити понад 5 млрд євро через різні інструменти (UIF, G2G, ППП), перший проєкт Американсько-Українського фонду відбудови оцінюють в 100 млн доларів. На політику Зроблено в Україні передбачимо 55 млрд грн. Бізнес матиме 5 років без перевірок і суттєву дерегуляцію. Також, за словами прем’єрки, уряд очікує понад 12 млрд грн від приватизації, зокрема санкційних активів, а також запуск агрохабів Grain Ukraine та Food from Ukraine, планується масштабний національний проєкт зі зрошення.
Здоров’я та спорт – уряд обіцяє підвищити зарплати лікарів первинки й екстренки до 35 тис. грн, також запроваджують додаткові стимули для медиків у селах та прифронтових регіонах. Окремо запускається щорічний чекап для українців 40+, відкривають 200 Центрів ментального здоров’я, майже 300 реабілітаційних просторів, а також е-Кабінет пацієнта й е-Ліцензію.
“У спорті залучимо 3 млн українців до масових проєктів, створимо Olympic Lab і запровадимо ініціативу ЄС Молодіжна гарантія”, – додала Свириденко.
Освіта і наука – 100 тис. учителів і 50 тис. вихователів підвищать кваліфікацію, відкривають 500 садків. Також планується реформа фінансування вищої освіти та науки. Запускають ScienceCity, гранти для 2000 молодих дослідників і STEM-аспірантуру. До 2026 року мають намір профінансувати 10 спільних науково-технічних проєктів із бізнесом, а система Мрія охопить 1,1 млн дітей.
Відбудова – створюють Фонд Відновлення та комплексний план відбудови. У фокусі – житло, енергетика й інфраструктура: 10 проєктів у ЖКГ, 5 – у транспорті, 4 – у житлі.
“Запускаємо програму ВідновиДім, спеціальні програми для повернення українців із житлом, роботою й соцпідтримкою, а також механізм множинного громадянства”, – зазначила глава уряду.
Культура – вже цього року планують розпочати реставрацію щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, тоді як до 2026-го інвестують 500 млн грн в її збереження й відновлення. Також, за словами Свириденко, планують гранти для креативних індустрій, внесення всіх об’єктів національного значення до реєстру та оцифрування 100 тис. музейних експонатів.
Зимова стабільність – уряд планує накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей, захист енергооб’єктів.
Раніше Свириденко повідомила, що Кабмін готує аудит усіх державних видатків. Планує значне скорочення бюрократичних процедур.
Найменший Кабмін. Уряд Свириденко -
ЗМІ розсекретили знайдені документи з деталями зустрічі Трампа і Путіна
У готелі Captain Cook в Анкориджі, штат Аляска, були виявлені секретні документи з деталями зустрічі між делегаціями США та Росії, запланованої на 15 серпня. Ці папери, позначені як матеріали Державного департаменту США, випадково залишили в одному з принтерів готелю. Про це повідомило Національне громадське радіо США NPR у суботу, 16 серпня.
Повідомляється, що у п’ятницю, близько 9 ранку за американським часом, ще до запланованої зустрічі президента США Дональда Трампа з правителем Російської Федерації Володимиром Путіним, троє гостей чотиризіркового готелю Captain Cook в Анкориджі натрапили на забуті документи. Готель розташований, приблизно, за 20 хвилин від спільної бази Елмендорф-Річардсон, де мали зібратися лідери двох країн. Документи були знайдені в одному з громадських принтерів готелю.
На восьми сторінках, ймовірно складених працівниками Держдепартаменту США, що опинилися в розпорядженні видання, були зазначені точні місця та час проведення саміту, а також контактні номери телефонів урядових службовців США.
На першій сторінці документа описано розклад заходів і назви приміщень бази Елмендорф-Річардсон в Анкориджі, де мали проходити зустрічі. Крім того, вказано, що президент США Дональд Трамп планував вручити російському лідеру Володимиру Путіну символічний подарунок – статуетку білоголового орлана.
Інші сторінки містили імена та контакти представників обох країн, список високопосадовців, формулу транслітерації імен російських учасників та деталі протоколу ланчу. Наприклад, меню передбачало три страви “на честь його високоповажності Володимира Путіна”, а seating plan розташовував Трампа і Путіна один навпроти одного.
Спочатку планували обід за участі шести американських чиновників (праворуч – держсекретар Марко Рубіо, міністр оборони Піт Хегсет і глава адміністрації Білого дому Сьюзі Вайлз, а ліворуч – міністр фінансів Скотт Бессент, міністр торгівлі Говард Лутнік і спеціальний посланник з питань миротворчих місій Стів Віткофф). Поруч із Путіним мали сидіти його міністр закордонних справ Сергій Лавров і радник із зовнішньої політики Юрій Ушаков.
Згідно з документами, ланч мав бути простим, з трьох страв. Однак після переговорів у форматі “три-на-три” та спільної пресконференції подальші заходи були скасовані.
Також зазначалося, що під час спільного брифінгу президента США Дональда Трампа та лідера Росії Володимира Путіна в Анкориджі 15 серпня було зафіксовано відступ від традиційного протоколу, на що звернули увагу американські ЗМІ.
-
Україна та Європа проти пропозиції Путіна – WSJ
Україна спільно з європейськими союзниками у суботу представили контрпропозицію щодо припинення російсько-української у відповідь на план Володимира Путіна. Про це повідомляє Wall Street Journal 9 серпня.
За словами двох європейських посадовців, ознайомлених із перемовинами, їхній план має стати рамковою основою для майбутньої зустрічі президента США Дональда Трампа та російського лідера.
У пропозиції наголошується на необхідності припинення вогню до будь-яких інших кроків, а також на взаємному обміні територіями, що виключає односторонні поступки. Крім того, план передбачає обов’язкові гарантії безпеки для Києва, потенційно включно з членством України в НАТО.
План відкидає вимогу Путіна про передачу частини Донецької області без взаємних поступок і має на меті встановити чіткі “червоні лінії” перед зустріччю Трампа і Путіна на Алясці.
Українсько-європейський план представили віцепрезиденту США Джей Ді Венсу під час зустрічі у Великій Британії. Інші американські посадовці, зокрема державний секретар Марко Рубіо, спецпосланець США з питань України Кіт Келлогг та посланець з питань Росії Стів Віткофф, брали участь у перемовинах по відеозв’язку.
За словами європейських переговорників, “не можна розпочати процес, поступаючись територією посеред бойових дій”.
Деякі посадовці також наголошують, що якщо Україна передасть всю Донецьку область Росії, Москва повинна буде вивести свої війська з окупованих частин Запорізької та Херсонської областей.
Як відомо, напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що його зустріч з Володимиром Путіним відбудеться 15 серпня на Алясці.
Водночас Трамп зазначив, що розглядається можливість обміну територіями і деталі угоди обговорюватимуться протягом наступних днів. Він додав, що, йдеться про територіальні поступки, вигідні і Україні, і РФ.
Своєю чергою, ЗМІ повідомляли, що Путін начебто готовий припинити вогонь в обмін на вихід ЗСУ із східної частини Донецької області.
Вже сьогодні вранці Зеленський виступив із заявою, що Україна не даруватиме свою землю окупантам, але готова до реальних рішень, які можуть дати мир. -
Голова НАБУ озвучив “план Б” у разі нових посягань
Голова Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос розповів про “план Б” у разі спроб ліквідувати незалежність НАБУ. Він заявив, що бюро буде продовжувати захищати свою автономію, щоб зберегти здатність розкривати корупцію. У разі спроб втручання з боку генпрокурора або інших органів, НАБУ публічно інформуватиме суспільство. Кривонос наголосив, що планом Б є підвищення ефективності та розкриття більше корупційних схем. Також він зазначив, що бюро співпрацює з громадськістю та міжнародними партнерами. Нагадаю, що у липні Верховна Рада прийняла закон, який обмежував незалежність НАБУ, але пізніше це рішення було скасовано за ініціативи президента Зеленського та підтримки парламенту.
-
План Росії щодо Сумщини зірвано – Зеленський
Силам оборони України вдалось зірвати план російських військ у Сумській області та відтиснути ворога на даному напрямку. Про це заявив президент України Володимир Зеленський в Telegram.
“Тривають наші активні дії на Сумщині, і я вдячний кожному підрозділу, який поступово витискає російські сили”, – заявив Зеленський.
Аналітики з DeepState нещодано повідомили про звільнення села Кіндратівка Сумської області.
Глава держави після доповіді Головкома Олександра Сирського також зазначив, що Силам оборони вдалося зірвати російський план щодо Сумщини.
За його словами, хоч цей регіон залишається одним із пріоритетних напрямків для ворога, Сили оборони незмінно блокують російські спроби просунутися вглиб Сумської області з прикордоння.
“Є за тиждень також результати в поповненні обмінного фонду для України. Продовжуємо діяти і на російській території”, – додав Зеленський.