Двопартійна група американських законодавців найближчими днями відвідає Данію після заяв президента США Дональда Трампа про можливе захоплення автономної частини Королівства Данія острова Гренландія. Делегацію очолить сенатор-демократ Кріс Кунс. Про це повідомило інформагентство Reuters, посилаючись на заяву офісу Кунса.
До складу делегації увійдуть також сенатор-республіканець Том Тілліс, сенатори-демократи Джин Шахін і Дік Дурбін, а також деякі члени Палати представників.
Слід зауважити, що Дурбін раніше заявляв “постійні погрози Трампа на адресу Гренландії є невиправданими й тільки послаблять наш альянс НАТО”.
Делегація перебуватиме в Копенгагені в п’ятницю та суботу, зазначили в офісі Кунса.
У середу відбудеться зустріч міністрів закордонних справ Данії та Гренландії з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо, повідомив міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен.
За його словами, він і його гренландська колега Вівіан Мотцфельдт звернулися з проханням про зустріч із Рубіо після того, як Трамп посилив погрози захопити Гренландію.
Трамп неодноразово заявляв, що Вашингтон “має володіти” Гренландією, щоб нібито запобігти її захопленню Росією чи Китаєм. Проте Гренландія та Данія наголошують, що острів не продається. Утім, Трамп не виключав можливості його захоплення силою.
Американські політики, і демократи, і республіканці, заявили на тому тижні, що чекають від Сената США зрештою голосоування за закон, який обмежить можливості Трампа спробувати відібрати Гренландію у Данії, давнього союзника США.
Позначка: План
-
Законодавці США оголосили візит у Данію на тлі погроз щодо Гренландії
-
Менеджер Ф’юрі розкрив плани боксера щодо кількості боїв цього року
Спенсер Браун, агент колишнього чемпіона світу в суперважкій вазі Тайсона Ф’юрі, поділився найближчими планами свого клієнта після відновлення його кар’єри.
За словами представника британського боксера, він має намір провести три поєдинки цього року. “Я всім казав, що він повернеться. Він повернувся, він любить бокс. Він пропустив рік, але ми, можливо, націлені на три бої цього року. Він хоче провести три поєдинки. Зараз він у Таїланді. Тайсон готовий битися з ким завгодно. Він би провів бій проти Фабіо Вордлі, але треба бути реалістами – він відсутній рік. Йому потрібен бій, щоб спочатку відновити сили. Я б хотів, щоб його першим поєдинком після повернення став бій у Манчестері, а після цього ще кілька поєдинків”, – наводить слова Брауна talkSPORT. Раніше менеджер Ф’юрі пояснив, чому той не буде битися з тимчасовим чемпіоном WBC Агитом Кабаєлом.
Батько Ф’юрі заговорив про несправедливість у бою з Усиком -
Франція відправить в Україну 6000 військових – ЗМІ
Президент Франції Еммануель Макрон повідомив парламенту про план розміщення 6000 французьких військових в Україні після укладення мирної угоди. Перед цим в Єлисейському палаці 8 січня відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій. Про це повідомила французька газета Le Monde.
За словами учасників, Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску в гарантії безпеки для України й підкреслив, що мова йде про сили, які діятимуть не на лінії фронту.
Начальник генштабу Фаб’єн Мандон пояснив, що це будуть не сили стримування або стабілізації, а “сили підтримки української армії”.
Сам Макрон зазначив, що іноземні військові будуть розміщені “далеко від фронту” і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.
Лідер депутатів Непокоренної Франції Матильда Пано заявила, що Франція може направити в Україну до 6 тисяч солдатів, але засумнівалася в надійності американських гарантій безпеки.
Частина опозиції (зокрема, ліві партії) наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН. Але представники правих партій зазначали, що в разі офіційного запиту Києва міжнародний мандат може бути не обов’язковим.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті відбудуться окремі дебати з цього питання.
Як ми вже писали, Емманюель Макрон провів у Єлисейському палаці закриті консультації з парламентськими партіями стосовно можливого розгортання кількох тисяч французьких військових в Україні після укладення мирної угоди з РФ. -
Євросоюз готує кілька планів на випадок нападу США на Гренландію – ЗМІ
Країни Євросоюзу готуються до можливості, що президент США Дональд Трамп може спробувати захопити Гренландію. Європейські чиновники розглядають різні варіанти реагування, у тому числі політичний компроміс, збільшення фінансування острова та вживання економічних санкцій проти США. Якщо дипломатичні зусилля не призведуть до результату, Євросоюз розглядає можливість розміщення військових сил на Гренландії для стримування можливої агресії з боку США. Експерти попереджають, що такі дії можуть призвести до конфлікту, але європейські країни готові захищати суверенітет Данії та Гренландії в разі необхідності.
-
Лавров заявив про План “Б” без США в переговорах
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у своєму інтерв’ю, оприлюдненому МЗС у вівторок, 30 грудня, відкрито представив альтернативний сценарій дій Москви на випадок, якщо США під керівництвом Дональда Трампа вирішать відмовитися від посередницької ролі у війні з Україною.
На запитання щодо можливого плану “Б”, який може бути реалізований у разі виходу США з переговорного процесу стосовно мирного врегулювання конфлікту, Лавров зазначив, що Кремль наразі високо оцінює зусилля адміністрації Трампа, проте не виключає продовження військових дій у разі провалу дипломатичних ініціатив.
Лавров підкреслив активну та результативну посередницьку діяльність Вашингтона під керівництвом Трампа, зауваживши, що контакти між Москвою та США ведуться “практично щодня”. На його переконання, президент Трамп “щиро і серйозно” прагне досягти миру, “не піддаючись тиску з боку Києва та Європи”.
Міністр також згадав домовленості, які нібито були досягнуті під час зустрічі в Анкориджі, однак не уточнив деталей цих угод.
Сергій Лавров наголосив, що стратегічну ініціативу на фронті продовжує утримувати Росія, і Захід, за його словами, це визнає. Відзначивши позицію президента Путіна, він ще раз заявив, що поставлених цілей так званої “спеціальної військової операції” буде досягнуто:
“Цілі “сво” будуть досягнуті – бажано шляхом переговорів, але за потреби – військовим шляхом”.
Наприкінці глава МЗС зазначив, що відносини між Москвою та Вашингтоном не повинні обмежуватися виключно питанням України.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін підписав указ про призов громадян РФ на військову службу в 2026 році.
Також вчора Путін заявив, що РФ продовжить виконувати завдання так званої “СВО”, відповідно до “задумів і планів Генерального штабу”.
-
Буданов: РФ планує в 2026-му набрати в армію понад 400 тисяч солдатів
За інтерв’ю керівника Головного управління розвідки Росії Кирила Буданова для Суспільного стало відомо, що російський режим вже виконав свій мобілізаційний план на 2025 рік, залучивши до окупаційної армії 403 тисячі військовослужбовців. На наступний рік, 2026, РФ планує збільшити цю цифру до 409 тисяч. Головним джерелом поповнення російської армії є контрактники, яких заманюють великими грошима. Щоб залучити більше людей, Росія збільшує рівень одноразових виплат.
-
Україна та США продовжать переговори у понеділок – ЗМІ
Мирні переговори між делегаціями України та США у Берліні продовжаться 15 грудня. Про це інформує німецьке видання Handelsblatt.
Які саме пропозиції нині перебувають на столі переговорів, публічно поки що не повідомляють.
Водночас РФ вважає, що внесок європейських країн і України до мирного плану президента США Дональда Трампа, “навряд чи буде конструктивним”. Про це заявив радник глави РФ Юрій Ушаков напередодні початку переговорів у Берліні.
Як повідомляє Bild, Київ ставить на перше місце гарантії безпеки, і лише після цього представники України готові обговорювати “територіальні питання”.
Водночас ідея демілітаризованої зони проходитиме як окреме питання. Глава Української держави допускає такий формат, втім, лише під міжнародним контролем. -
Угорщина заблокувала в ЄС альтернативу рішення про “репараційний кредит”
Угорщина заблокувала ухвалення потенційного рішення про випуск єврооблігацій для фінансування України. Відповідну ідею Єврокомісія висунула як альтернативу “репараційній позиці” коштом заморожених активів Росії. Про це повідомляє видання Politico.
Під час засідання послів держав ЄС у Брюсселі у пʼятницю, 5 грудня, Будапешт відхилив ідею випуску спільних облігацій, забезпечених семирічним бюджетом ЄС, для фінансування України.
ЗМІ зауважив, що це “позбавляє ЄС потенційного “плану Б” на випадок, якщо не вдасться знайти спосіб використання заморожених активів російської держави для фінансування кредиту Києву в розмірі 165 млрд євро”.
Додамо, що премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер раніше заявив: його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”, але для цього Євросоюз має виконати три умови.
Як ми вже писали, Європейський Союз недавно затвердив остаточні правила поетапної відмови від імпорту російського природного газу. Однак очільник угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина буде оскаржувати у вищому суді Євросоюзу це рішення, бо воно нібито порушує установчі документи Євросоюзу. -
Віткофф і зять Трампа керуватимуть відбудовою сектору Гази – ЗМІ
Зять президент США Дональда Трампа Джаред Кушнер, спецпосланник американського лідера Стів Віткофф та колишній прем’єр Британії Тоні Блер відіграватимуть ключову роль у відбудові та управлінні зруйнованим війною cектором Гази. Про це повідомляє газета The Telegraph, посилаючись на нові плани США, офіційне оголошення яких чекають вже протягом цього місяця
Західні чиновники повідомили ЗМІ, що ці довірені особи, які відіграли ключову роль у забезпеченні припинення вогню, тепер допомагатимуть керувати Сектором Гази.
“Момент істини” для відбудови настав після згоди ХАМАС на роззброєння, пише видання.
Якт відомо, Кушнер і Віткофф також беруть центральну участь у зусиллях США щодо припинення війни в Україні. -
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойла – ЗМІ
Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойла в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині.