Позначка: Підприємство

В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства

Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №11533, що передбачає обмеження доступу в реєстрах до відомостей про оборонні підприємства. Про це свідчить картка проєкту закону на сайті Верховної Ради.
Законопроєкт Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів підтримали 231 голосами народних депутатів на засіданні парламенту 21 серпня.
Документ встановлює можливість для оборонних підприємств не вказувати види діяльності, пов’язані із забезпеченням обороноздатності держави, та фактичне місцезнаходження.
Підприємствам дозволяється на період дії воєнного стану та протягом року після його скасування не вказувати точні адреси об’єктів нерухомості та кадастрові номери земельних ділянок в їхній власності.
У вказаний період в Державному земельному кадастрі не вказується інформація щодо власників земельних ділянок. Витяг з такою інформацією з кадастру надається лише за заявою особи, яка є власником (користувачем) даної земельної ділянки або нотаріусом.
Водночас протягом двох місяців з дня набрання чинності закону Мінюст має забезпечити оприлюднення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як відкритих даних.
Як ми вже писали, війська РФ вночі атакували ракетами Закарпатську область. Під удар потрапив завод американської компанії з виробництва побутових приладів у Мукачево.
Дрони РФ атакували Балаклію: горить підприємство

22.08.2025
“Податок на Google” приніс до бюджету понад 7,2 млрд

У першому півріччі 2025 року міжнародні компанії – нерезиденти, що надають електронні послуги українцям, перерахували до бюджету 85,7 млн доларів та 76,5 млн євро. Про це повідомила в.о. голови ДПС Леся Карнаух у п’ятницю, 22 серпня.
Це на 16,2 млн доларів (+23%) та 15,9 млн євро (+26%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про нараховані суми податку прозвітували 132 особи – нерезиденти.
Серед найбільших платників зокрема Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Окрім того, зазначила Карнаух, також зростає кількість осіб-нерезидентів, котрі надають електронні послуги фізичним особам. Станом на сьогодні їх вже 141, – на 16 більше, ніж торік.
“Це значні надходження до бюджету, які посилюють нашу стійкість в надскладних умовах. Більше того, це вирівнює умови конкуренції між українськими й міжнародними бізнесами у сфері цифрових сервісів”, – додала вона.
Раніше стало відомо, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал.

22.08.2025
Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City

Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про:
Законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
Законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

“Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – прокоментував він.
Гетманцев зауважив, що до документи були суттєво доопрацьовані. Відтак, правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС), замість переліку підприємств ОПК створюється реєстр Defence City під управлінням Міноборони.
Окрім того, розроблені чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль, що визначаються законом “Про нацбезпеку”.
Також передбачається, що частка кваліфікованого доходу резидента має становити від 75% (для літакобудування – від 50%)
Стосовно інструментів підтримки резидентів режиму, – їм надаватимуться податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку), спрощені митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду, а також підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
Згідно з онлайн-трансляцією на YouTube нардепа Олексія Гончаренка, рішення щодо прийняття законопроєкту №13420 підтримали 260 парламентарів, а за проєкт закону №13421 нардепи віддали 258 голосів (за необхідного мінімуму 226 голосів).

21.08.2025

Прифронтові критичні підприємства зможуть бронювати всіх працівників

Бронь від мобілізації можуть отриматидо 100% працівників критично важливих компаній, що працюють у зонах можливих або активних бойових дій. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що зміна ліміту бронювання здійснюватиметься через портал Дія державним органом, який визнав підприємство критично важливим, – на підставі звернення обласних військових адміністрацій, за місцем фактичної діяльності підприємства.
Порядок бронювання залишається незмінним. Підприємство має бути включене до переліку критично важливих -за поданням уповноваженого органу.Заяви та повідомлення подаються виключно в електронному вигляді через портал Дія.Формування та подання списків до бронювання здійснює підприємство самостійно.

Підпали в Британії на замовлення ПВК Вагнера: засуджено трьох осіб

Суд у Британії у вівторок, 8 липня, визнав трьох чоловіків винними в підпалі підприємств у Лондоні, пов’язаних з Україною. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.
Напад був організований за наказом російської ПВК Вагнер і став черговим проявом злочинної діяльності Москви на території Великої Британії.
Пожежа сталася торік на промисловому об’єкті в Лондоні та була спрямована на два приміщення, включно з компанією, яка доставляла посилки в Україну, зокрема супутникове обладнання від Starlink Ілона Маска.
Прокурор Данкан Пенні під час відкриття судового процесу в суді Олд-Бейлі минулого місяця заявив, що підпал організував 21-річний Ділан Ерл, який визнав свою провину в підпалі з обтяжувальними обставинами та вчиненні дій за Законом про національну безпеку.
Ерл став першою особою, засудженою за новим Законом про національну безпеку, ухваленим торік для протидії ворожій діяльності іноземних держав.
ЗМІ зазначає, що 23-річні Нії Коджо Менса і Джакім Роуз, а також 20-річний Угнюс Асмена заперечували свою вину в підпалі з обтяжувальними обставинами, але присяжні визнали їх винними. Водночас 61-річного Пола Інгліша за цим самим обвинуваченням було виправдано.
Крім того, ще двоє обвинувачених: 23-річний Дмитріюс Паулаускас і 20-річний Ештон Еванс заперечували, що знали про терористичні акти, але не повідомили про них.
Еванса визнали винним за одним пунктом і виправдали за другим, а Паулаускаса – повністю виправдали.

Україна збільшила обсяг бронювання від мобілізації

Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку бронювання військовозобовʼязаних на період мобілізації та на воєнний час. Про це розповів представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук на своєму Telegram-каналі.
“Збільшено обсяги бронювання військовозобовʼязаних працівників підприємств, установ і організацій, які визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань”, – повідомив народний депутат.
В Мінекономіки уточнили, що уряд дозволив бронювання 100% військовозобов’язаних підприємств, установ та організацій, які визначені критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань
Запроваджені особливі умови для підприємств, які охороняють об’єкти паливно-енергетичного комплексу державних підприємств.
Для них скасовано вимоги щодо рівня середньомісячної зарплати заброньованих не менше 20 тис. гривень.
Тарас Мельничук також додав, що Кабмін вніс зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та визначив, що відстрочка науково-педагогічним працівникам від мобілізації надаватиметься на 1 рік, якщо особа працює мінімум на 0,75 ставки.
“…Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, надається строком на 1 рік, але не більше як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України чи настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку”, – повідомив Мельничук.
В разі продовження встановленого Указом Президента України строку проведення мобілізації, для продовження відстрочки від призову вищезазначені військовозобовʼязані не раніше ніж за 1 тиждень до завершення попереднього встановленого Указом Президента України строку проведення мобілізації, мають подати до районних (міських) ТЦК та СП довідку про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці.
Як ми вже писали, правила бронювання від служби в ЗСУ оновили. Тепер до кількості військовозобов’язаних додали працівників критичних підприємств, офіційно мобілізованих після 18 травня 2024 року.
В Україні оновили правила бронювання військовозобов’язаних

Україна оновила правила бронювання від мобілізації

Українська служба в Збройних Силах оновила правила бронювання, додаючи до кількості військовозобов’язаних працівників критичних підприємств, які були мобілізовані після 18 травня 2024 року. Тепер підприємства зможуть бронювати більше спеціалістів, якщо вони мають офіційне працевлаштування. Ці зміни допоможуть підприємствам забезпечити собі необхідні кадри для роботи, враховуючи військову службу працівників.

В Україні нині зареєстровано 38 підприємств з вирощування конопель

Україна планує розвивати вирощування та переробку конопель для промислових цілей. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, 38 компаній вже зареєструвалися в електронній системі єКоноплі з метою вирощування цих рослин. Деякі з них вже запланували площі для посівів на земельних ділянках. Система єКоноплі дозволить спростити процес ліцензування на виробництво конопель, а також інтегрується з державними реєстрами та системами для забезпечення прозорості та уникнення корупції. Цей проєкт реалізований у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації та за підтримки Європейського Союзу. Це відкриває нові перспективи для розвитку промислових конопель в Україні.

“Податок на Google” приніс бюджету 7 млрд – Гетманцев

За словами голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, надходження до державного бюджету від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні, значно зросли. Протягом перших п’яти місяців 2025 року до бюджету надійшло майже 7 мільярдів гривень, що на 1,8 мільярда більше, ніж у минулому році. За результатами першого кварталу 2025 року обсяг оподатковуваних електронних послуг від іноземних компаній збільшився на 29,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Також було відзначено, що кількість платників ПДВ серед цих компаній зросла до 136, серед яких є такі глобальні гравці, як Google, Apple, Meta, Valve, Sony, Netflix, Spotify та інші. Крім того, сервіси таксі, такі як Bolt і Uklon, також сплачують податки, що свідчить про позитивну динаміку у сфері оподаткування цифрових послуг українськими користувачами.

“Податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал

У першому кварталі 2025 року надходження до держбюджету України від так званого “податку на Google” зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це голова ДПС поінформував у четвер, 22 травня.
Так, у січні-березні 2025 року нерезиденти, котрі надають електронні послуги українським споживачам, сплатили до бюджету: