Служба безпеки зібрала докази проти колишнього міністра доходів і зборів України Олександра Клименка, який, за їхніми даними, допомагав Росії фінансувати війну проти України. Клименко виїхав до Росії після подій 2014 року і став частиною фінансово-промислової групи, що отримує прибутки з видобування вугілля на окупованій території Луганщини. Вони взяли під контроль шахту та отримали ліцензію на її розробку, витрачаючи частину прибутків на підтримку російських військових. СБУ повідомила про підозру Клименку та його спільнику, і зараз проводяться заходи для притягнення їх до відповідальності.
Позначка: Підозра
-
Екскерівника Львівської залізниці викрили на мільйонних зловживаннях
Колишньому керівнику Львівської залізниці була пред’явлена підозра, оскільки його дії призвели до збитків державній компанії на суму понад 31 млн грн. Він свідомо дозволив приватній компанії використовувати приватні локомотиви на коліях державної компанії, порушуючи правила. Це призвело до невиплати провізної плати у таку суму, що значно пошкодило фінансові інтереси держави. Дії колишнього керівника кваліфіковані як зловживання службовим становищем, за що йому загрожує до 6 років ув’язнення. Також були виявлені інші випадки корупції серед посадовців Укрзалізниці, які вимагали хабарі, розкрадали гроші та незаконно нараховували надбавки.
-
Греція підтвердила екстрадицію олігарха Плахотнюка до Молдови – ЗМІ
Міністерство юстиції Греції схвалило екстрадицію колишнього лідера Демпартії Молдови Володимира Плахотнюка. Про це 5 вересня повідомило IPN з посиланням на адвоката Лучіана Рогака.
За словами Рогака, Міністерство юстиції Греції затвердило екстрадицію 4 вересня.
Напередодні керівник Генерального інспекторату поліції Молдови Віорел Чернеуцяну заявив, що молдавські правоохоронці досі не отримали офіційного підтвердження від грецьких колег. Він уточнив, що поліція готується до перевезення Плахотнюка і вже зверталася до авіакомпаній, які виконують прямі рейси до Кишинева.
Раніше, 30 серпня, Чернеуцану заявляв, що Плахотнюка доставлять звичайним рейсом через брак коштів на чартер. Після прибуття його помістять під попередній арешт у в’язницю №13 у Кишиневі.
Плахотнюка затримали 22 липня в аеропорту Афін. Під час посадки він пред’явив паспорт на ім’я Кірсанов, що викликало підозри, адже особа з таким прізвищем фігурувала у справі про крадіжку автомобілів в Афінах.
Адвокат повідомив, що Плахотнюк відмовився від екстрадиції до Росії та бажає бути доправленим у Молдову, щоб довести свою невинуватість.
Грецькі правоохоронці під час обшуку вілли олігарха, а також під час його затримання в аеропорту Афін, вилучили у 21 документ, що посвідчує особу. Серед них – паспорти, посвідчення особи та водійські права, нібито видані владою Молдови, Румунії, Росії, України, Болгарії, Іраку та Вануату. Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. На його ім’я видали ордери на арешт за трьома кримінальними справами. А 7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.
Деякий час він жив у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним. У жовтні 2022 року США запровадили санкції проти Плахотнюка.
За даними Інтерполу, Плахотнюк має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений. -
Знущався над мирним населенням: повідомлено підозру військовому РФ
Прокурори ідентифікували ще одного окупанта, причетного до знущань над цивільним населенням під час захоплення села Капитолівка. Про це повідомила пресслужба Харківської обласної прокуратури в п’ятницю, 5 вересня.
Заочно повідомлено про підозру військовослужбовцю 4-ї роти 4-го батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву “ЛНР” 2-го армійського корпусу 8-ї загальновійськової армії південного воєнного округу ЗС РФ у жорстокому поводженні з цивільним населенням та порушенні законів і звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
За даними слідства, у березні 2022 року під час тимчасової окупації села Капітолівка Ізюмського району підозрюваний разом з іншими російськими військовими проводив незаконні обшуки у приватних домогосподарствах місцевих мешканців.Погрожуючи вогнепальною зброєю, окупанти змушували людей віддавати транспортні засоби, електрогенератори, продукти харчування та навіть особисті речі.
Будь-який спротив придушували силою, застосовуючи психологічний тиск, залякування та погрози вбивством. Цивільні жили в постійному страху, їхнє життя перетворювалося на виживання від однієї хвилини до іншої.
Потерпілих обирали переважно серед тих, хто відмовлявся отримувати так звану “гуманітарну допомогу” від РФ. Вони забирали у людей запаси продуктів і навіть худобу: одного з мешканців змусили віддати свиней елітної породи, зарубати їх та завантажити в автомобіль.
У кількох випадках злочинці не обмежувалися грабежами. Цивільних викрадали, утримували у підвалах і катували.
Одному із потерпілих окупанти силою засунули в рот 1 гривню. Вони погрожували, що якщо чоловік прибере “кляп”, його розстріляють. Проте після нелюдського утримування в погребі його таки відпустили.
Зазначається, що вказаний злочин підозрюваний вчинив спільно з іншим окупантом, причетним до вбивства українського дитячого письменника Володимира Вакуленка. Стосовно спільника вже триває судовий розгляд. Російський військовий отримав підозру за тортури та грабежі
-
Керівниця аеропорту Одеси отримала підозру
В.о. генерального директора КП Міжнародний аеропорт Одеса повідомили про підозру у завданні підприємству мільйонних збитків. Про це повідомило НАБУ в п’ятницю, 5 вересня.
“За даними слідства, посадовиця умисно не подала до Державіаслужби заявку на сертифікацію аеродрому, яка дозволяла підприємству з 2003 року отримувати прибуток від авіакомпаній (зліт, посадка та стоянка літаків)”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, підозрювана сприяла тому, щоб статус експлуатанта аеропорту отримала приватна компанія. У результаті в грудні 2020 року КП втратило цей статус, а вказана компанія стала новим експлуатантом аеропорту і почала заробляти на наданні авіакомпаніям відповідних послуг.
Через такі дії територіальній громаді Одеси були завдані збитки на понад 15,6 млн грн.
Дії посадовиці кваліфіковані за статтею про зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України).
Раніше ДБР передало до суду справу колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова, котрого звинувачують у відмиванні понад 140 млн гривень. Ці кошти використали для купівлі елітної нерухомості та автомобілів за кордоном. -
Генералу СБУ Вітюку призначили заставу у 9 млн
Вищий антикорупційний суд 4 вересня обрав для підозрюваного в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку у вигляді застави у 9 мільйонів гривень
Суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення. Прокурор просив погоди заставу у 42 млн грн. Натомість сторона захисту апелювала, що родина не має таких коштів, натомість утримує трьох дітей.
Рішення суду – застава у сумі 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
На Вітюка також покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема здати свої паспорти для виїзду за кордон на зберігання, утриматися від спілкування з низкою осіб тощо. -
У Житомирі лікар отримав підозру через смерть пацієнтки
На Житомирщині лікарю-хірургу обласної лікарні повідомили про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвели до смерті пацієнтки. Про це повідомляє Житомирська обласна прокуратура.
Як пише Суспільне з посиланням на пресофіцерку нацполіції у Житомирській області, у 2023 році 68-річна жінка звернулася до медзакладу через погіршення самопочуття. Результати обстежень і біопсії вказували на можливе онкологічне захворювання.
“Вже наприкінці травня 2023 року хірург, без відповідної онкологічної консультації та додаткових обстежень, провів операцію, після якої стан хворого різко погіршився, що зумовило необхідність наступних невідкладних хірургічних втручань, однак, врятувати життя пацієнта не вдалося”, –зазначили у прокуратурі.
Посмертної експертиза показала, що підозра на онкологію не підтвердилася.
Хірургу КНП Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського оголосили про підозру. Йому загрожує обмеження чи позбавлення волі на строк до двох років або позбавлення права обіймати посаду чи займатися діяльністю на строк до п’яти років. -
Лікар Житомирської обласної лікарні отримав підозру через смерть пацієнтки
На Житомирщині лікарю-хірургу обласної лікарні повідомили про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвели до смерті пацієнтки. Про це повідомляє Житомирська обласна прокуратура.
Як пише Суспільне з посиланням на пресофіцерку нацполіції у Житомирській області, у 2023 році 68-річна жінка звернулася до медзакладу через погіршення самопочуття. Результати обстежень і біопсії вказували на можливе онкологічне захворювання.
“Вже наприкінці травня 2023 року хірург, без відповідної онкологічної консультації та додаткових обстежень, провів операцію, після якої стан хворого різко погіршився, що зумовило необхідність наступних невідкладних хірургічних втручань, однак, врятувати життя пацієнта не вдалося”, –зазначили у прокуратурі.
Посмертної експертиза показала, що підозра на онкологію не підтвердилася.
Хірургу КНП Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського оголосили про підозру. Йому загрожує обмеження чи позбавлення волі на строк до двох років або позбавлення права обіймати посаду чи займатися діяльністю на строк до п’яти років. -
Справа ексголови Верховного суду: підозру отримав бізнесмен
Повідомлено про підозру бізнесмену, який сприяв передачі коштів від власника групи Фінанси та кредит, у справі щодо отримання неправомірної вигади ексголовою Верховного суду Всеволодом Князєвим. Про це 4 вересня повідомило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
За даними слідства, бізнесмен (власник групи Фінанси та кредит) домовився з адвокатом, який мав організувати передачу коштів іншій особі. Та, зі свого боку, мала передати ці кошти керівництву Верховного Суду як неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення в інтересах бізнесмена.
Фігуранту інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.
Встановлено, що у 2002 році бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату. Через 18 років колишні акціонери оскаржили договір у суді, однак перша інстанція відмовила у задоволенні позову. У 2022 році апеляційний суд скасував це рішення та визнав договір недійсним.
Щоб уникнути втрати акцій, у березні 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом бек-офісу у Верховному суді. Протягом березня-квітня 2023 року він за посередництва інших осіб передав адвокату $2,7 млн (з яких $1,8 млн призначались суддям Верховного суду, решта – посередникам). 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. -
Викрито “поставників” наркотиків у Київське СІЗО
Національна поліція знешкодила угруповання, яке забезпечувало трафік наркотиків у Київське СІЗО. Крім слідчого ізолятора, наркотики збували на території столиці шляхом закладок. Місячний прибуток від наркобізнесу сягав пів мільйона гривень. Про це Нацполіція повідомила на своєму сайті в середу, 3 вересня.
“Частину коштів зі збуту наркотиків у Києві ділки передавали до так званого “общака”, утримувач якого перебуває в СІЗО. Також члени цього угруповання формували та надсилали пакунки з наркотиками, сигаретами, алкоголем тощо для “смотрящих” у слідчому ізоляторі – так званий “грєв”. Правоохоронці повідомили підозри організатору та членам угруповання за кількома статтями Кримінального кодексу України”, – йдеться в повідомленні.
За даними правоохоронців, усі фігуранти – жителі Києва та області, віком від 30 до 49 років. Вони спеціалізувалися на постачанні наркотиків у Київське СІЗО. Спеціально для цього організатор налагодив роботу нарколабораторії з виготовлення амфетаміну.
Амфетамін маскували в продукти харчування чи предмети побуту та передавали до слідчого ізолятора. Левову частку наркотиків постачали “клієнтам” в СІЗО, а решту збували в Києві через закладки. Певний процент від продажу передавали до так званого “общака”. Сформовані пакунки зберігали в гаражі одного з фігурантів.
Загалом учасники угруповання “заробляли” на збуті амфетаміну до 500 тисяч гривень на місяць.
Підозри дістали четверо фігурантів – організатор та його спільники, їм інкримінують:- Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 3 ст. 307 ККУ);
- Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (ч. 2 ст. 311 ККУ).
Під час обшуків поліцейські вилучили амфетамін, канабіс, сформовані пакунки для “смотрящих”, гроші, лабораторне обладнання, компоненти для виготовлення амфетаміну тощо.
Зловмисникам тепер загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.