У Гвінея-Бісау, що на заході Африки, у середу, 26 листопада, військові заявили про повне захоплення влади. Чинного лідера Умару Сісоку Ембало усунули від виконання обов’язків та затримали, передає Jeune Afrique.
Ембало був одним з кандидатів на президентських виборах, що відбулися 23 листопада, і міг переобратися на другий термін. За попередніми даними, він отримав 65% голосів. Очікувалося, що офіційні результати оприлюднять у четвер, 27 листопада.
Однак у середу військові офіцери Гвінеї-Бісау оголосили про повалення президента, встановлення “повного контролю” над країною, призупинення виборчого процесу, діяльності всіх державних установ, перекрили сухопутні та повітряні кордони та запровадили комендантську годину. Про все це заявив бригадний генерал Деніс Н’Канья, керівник військового офісу президента.
Президента Гвінеї-Бісау Умаро Сіссоко Ембало заарештували та утримують у штаб-квартирі генерального штабу, де з ним “добре поводяться”, повідомило військове джерело агентству AFP. Той підтвердив, що насильства проти нього не було.
Разом з президентом затримали опозиційних діячів Домінгуша Сімойнса Перейру та Фернандо Діаша. Першого раніше не допустили балотуватися, а другий є головним опонентом Ембало на поточних виборах. Також військові затримали начальника штабу та міністра внутрішніх справ.
За повідомленнями ЗМІ, близько полудня біля президентського палацу та поблизу приміщень виборчої комісії було чути стрілянину, хоча поки про якісь бойові дії або про постраждалих не відомо.
Офіцери також повідомили про створення “Вищої військової команди з відновлення порядку” і збираються поки керувати країною “до подальшого повідомлення”. Гвінея-Бісау – одна із найбідніших держав світу, яка є одним із найбільших перевалочних пунктів під час перевезення наркотиків із Південної Америки до Європи. Гвінея-Бісау, колишня колонія Португалії, отримала незалежність у 1973 році. Відтоді у країні відбулося кілька військових переворотів.
Позначка: Переворот
-
У Гвінеї-Бісау стався військовий переворот
-
The Telegraph: Росія нарешті починає ламатися
Економічні проблеми, спровоковані війною проти України, що викликають невдоволення населення, посилили страхи глави Росії Володимира Путіна щодо можливого державного перевороту. Про це повідомляє The Telegraph.
У Путіна з’являється дедалі більше причин для занепокоєння: ЄС та США запроваджують нові санкції, бізнес паралізований високими відсотковими ставками, державний борг зростає, водночас міністр економічного розвитку Максим Решетников попереджає, що економіка перебуває “на межі рецесії”. За прогнозом російського Мінфіну, дефіцит бюджету Росії у 2025 році може досягти 2,6% ВВП або 5,7 трлн рублів, що у п’ять разів перевищує плановий рівень 0,5%. Запаси Фонду національного добробуту скоротилися удвічі: із майже 10 трлн рублів до 4,2 трлн рублів. Для покриття дефіциту влада змушена підвищувати податки. З початку війни інфляція перевищила 40%, навіть за даними Росстату.
Ситуацію погіршує зростаюча залежність від Китаю та західні санкції. Президент США Дональд Трамп нещодавно запровадив обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії – Роснафти та Лукойлу через відсутність прогресу в українському врегулюванні. Після цього Китай та Індія, головні покупці російської нафти, скоротили імпорт, що загрожує Кремлю падінням валютних доходів.
“Вперше за 3,5 роки Росія справді відчула біль”, – каже Тімоті Еш, науковий співробітник аналітичного центру Chatham House. За його оцінкою, у Кремлі “назріває паніка”. Оточення Путіна шукає вихід через дискредитацію опозиції, щоб “показати, що Захід намагається розколоти Росію”, – зауважує Анджела Стент, почесна директорка Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень Джорджтаунського університету.
Путін раніше вже поставав перед спробами переворотів. У червні 2023 року засновник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин очолив бунт і відправив танки на Москву через давній конфлікт із Міноборони. В останній момент він відмовився від задуму і зупинив найманців, а кілька місяців потому загинув у авіакатастрофі. Попри провал, бунт засвідчив нестійкість режиму Путіна, пояснюють експерти.
-
Лідер перевороту на Мадагаскарі склав присягу президента
Лідер військового перевороту на Мадагаскарі, полковник Мікаель Рандріанірина, присягнув на посаду президента на урочистій церемонії всього кілька днів після захоплення влади під час молодіжних протестів, які змусили попереднього президента покинути країну. Колишній президент Андрі Раджеліна засудив переворот, відмовився від влади і втік за кордон, але відмовився зрікатися влади, незважаючи на підтримку військових та підтвердження перевороту Вищим конституційним судом. Рандріанірина обіцяв справедливо виконувати свої обов’язки, захищати національну єдність і права людини, і очолить комітет під проводом військових, який керуватиме країною до нових виборів. Протестувальники наголошують, що їхні цілі ще не досягнуті, і вимагають уряду, який близький до народу. Мадагаскар стикається з глибокою бідністю і нестачею ресурсів, а середній річний дохід становить близько $600.
-
Лідер перевороту на Мадагаскарі оголосив себе тимчасовим президентом
Лідер військового перевороту на Мадагаскарі, полковник Мікаель Рандріаніріна, заявив, що він виконуватиме обов’язки президента до виборів. Він повідомив, що вони планують залишитися при владі принаймні 18 місяців, а можливо й два роки. Раніше президент країни Андрі Радзуеліна залишив посаду, і військові прийняли контроль над країною. Рандріаніріна заявив, що вони взяли на себе відповідальність через відсутність керівництва в державі. Військові розпустили багато державних інституцій, але залишили нижню палату парламенту. Парламент також проголосував за імпічмент президента, і він покинув країну. Протести на острові почалися через перебої з енергопостачанням та водопостачанням, які призвели до конфліктів з поліцією. На Мадагаскарі також було запобігнуто замаху на президента.
-
Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот
Французькі військові допомогли евакуювати президента Мадагаскару Андрі Раджуеліну після масових протестів та військового перевороту. Ця дія була проведена за згодою французького президента Еммануеля Макрона. Протести розпочалися через проблеми з водопостачанням та електропостачанням, але швидко перетворилися на вимоги боротьби з корупцією та реформами в політичній системі. На жаль, протести призвели до смерті щонайменше 22 осіб через дії правоохоронців. Президент Раджуеліна відправив у відставку прем’єр-міністра та розпустив уряд, але протести продовжуються, і протестувальники вимагають його відставки. У той же час армія країни провела військовий переворот з метою змінити уряд. Французький президент відмовився від усунення від влади, нехтуючи закликами опозиції до відставки у зв’язку з політичною кризою в країні.
-
Прем’єр Грузії заявив про підготовку держперевороту “за участю СБУ”
За словами прем’єра Грузії Іраклія Кобахідзе, Служба безпеки України може брати участь у підготовці державного перевороту в Грузії. Це стосується версії про причетність СБУ до ввезення вибухівки до Грузії. Прем’єр зазначив, що опозиція в Грузії в розпачі і ослаблена, що може призвести до провокацій. Глава уряду вважає, що це питання потребує ретельного розслідування, і важливо встановити, хто зацікавлений у створенні хаосу в країні. Раніше СБ Грузії повідомила про затримання двох українців, яких підозрюють у спробі незаконного ввезення вибухівки до країни. Також в липні були заарештовані особи за незаконну торгівлю ядерними матеріалами.
-
Експрезидента Бразилії приговорили до 27 років тюрми
Бразильський Верховний суд виніс вирок колишньому президенту Жаїру Болсонару, засудивши його до 27 років і трьох місяців ув’язнення за спробу державного перевороту. Болсонару було визнано винним за кілька звинувачень, включаючи керівництво озброєною злочинною організацією та замах на демократію. Він відкидає всі звинувачення, називаючи їх політичною переслідуванням. Його адвокати планують подати апеляцію. Болсонару не був присутній на засіданнях через проблеми зі здоров’ям, а з початку серпня перебуває під домашнім арештом. Рішення суду пов’язане з подіями 2023 року, коли його прихильники штурмували будівлі у столиці країни.
-
У Німеччині затримали трьох “громадян Рейху”
У Німеччині затримали трьох осіб, яких підозрюють у причетності до терористичної організації “рейхсбюргерів”. За даними поліції, їм інкримінують підготовку до насильницького повалення державного ладу. Провели обшуки в трьох землях, затримані – п’ять чоловіків і жінка віком від 40 до 61 року. Трьом чоловікам видали ордери на арешт. Під час обшуків вилучили зброю та носії інформації. Група підозрюваних проводила стрілецькі навчання з метою нападу на Бундестаг. “Рейхсбюргери” – це група людей, які не визнають демократію та законність ФРН, вважаючи себе громадянами “німецького рейху”.
-
Вучич терміново скликав Раду безпеки Сербії
Президент Сербії Александр Вучич скликав екстрене засідання Ради національної безпеки, яке відбудеться 2 серпня. Причина засідання не оголошена, але припускають, що це пов’язано з повідомленнями про можливий державний переворот, який планується прокуратурою з питань організованої злочинності. ЗМІ повідомляють про арешт екс-міністра Томіслава Моміровича та видачу наказу на арешт ще кількох колишніх урядовців. Їх підозрюють у завданні збитків держбюджету на понад 115 мільйонів доларів, що пов’язано з трагедією на вокзалі в Новому Саді, де обвалився навіс.
-
У Польщі розслідують “спонукання до держперевороту”
У Польщі прокурори розпочали розслідування після того, як маршалок нижньої палати польського парламенту Шимон Головня заявив, що на нього чинили тиск, щоб він перешкодив складанню присяги новообраного президента Польщі Кароля Навроцького. Головня назвав це потенційним “державним переворотом”, повідомляє Польське радіо.
За словами речника Варшавської окружної прокуратури Антоні Скіби, Головня буде допитаний як свідок “у найближчі дні або тижні”, передає агентство РАР.
“На цьому етапі публічні заяви спікера вимагають його допиту як свідка”, – сказав Скіба, додавши, що час допиту залежатиме від того, коли Головня буде доступний.
Днями в ефірі приватного телеканалу Polsat News Головня заявив, що його “неодноразово” закликали відкласти або відмовитися від скликання Національних зборів – спільної сесії обох палат парламенту, яка офіційно інавгурує президента.
За його словами, тиск чинили ті, хто не визнає результатів президентських виборів.
Нам дуже цікаво, що скаже спікер щодо підбурювання до можливого державного перевороту, – сказав Скіба, додавши, що прокурори готові до “дуже довгого, вичерпного слухання”.
Розслідування проводиться на вимогу консервативної опозиції Польщі, яка закликала до розслідування висловлювань Головні.
Адвокат ультраконсервативної юридичної групи Ordo Iuris Бартош Левандовський заявив, що подав до прокуратури клопотання із проханням допитати Головню та змусити його назвати імена осіб, причетних до цієї справи.
Головня, який є ключовою фігурою у центристській правлячій коаліції, відмовився назвати імена людей, які нібито зверталися до нього. Він заявив, що “настане час”, коли він зможе розкрити їхні особи, можливо, у майбутніх мемуарах.