Спроби грузинського уряду заборонити три основні опозиційні сили можуть призвести до “однопартійної диктатури” в країні. Про це йдеться у заяві Едіт Естрели та Сабіни Чудич – співдоповідачок ПАРЄ з питань моніторингу ситуації в Грузії.
Вони висловили “глибоку стурбованість” рішенням “Грузинської мрії” звернутися до Конституційного суду з проханням заборонити три з чотирьох опозиційних партій.
“Як підкреслила Асамблея у своїй нещодавній резолюції про підтримку демократії та верховенства права в Грузії, заборона демократичної опозиції фактично призведе до встановлення однопартійної диктатури і буде несумісною з членством у Раді Європи”, – йдеться у заяві.
“Грузинську мрію” закликали переглянути своє рішення і зупинити стрімкий демократичний регрес у країні.
Зазначається, що Естрела та Чудич мають намір провести місію з встановлення фактів у Тбілісі до кінця року.
Позначка: ПАРЄ
-
У ПАРЄ стурбовані спробою Грузії встановити “однопартійну диктатуру”
-
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАСЕ
Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення створити платформу для діалогу з російськими демократичними силами у вигнанні. Це означає, що представники цих сил отримають можливість взяти участь у роботі Ради Європи. Проект підтримав головний лобіст ініціативи Володимир Кара-Мурза, який назвав це “історичним днем у Раді Європи”. Ухвалене рішення спрямоване на розвиток діалогу з опозиційними силами в Росії та підтримку демократії в цій країні. Через дебати у ПАРЄ було вирішено створити платформу, яка буде підтримувати принципи демократії, включаючи визнання територіальної цілісності країн, підтримку створення Спецтрибуналу за агресію проти України та заборону демонстрування російських державних символів. Також було закликано країни-члени Ради Європи надавати підтримку російській опозиції в вигнанні.
-
ПАРЄ закликала Росію звільнити з полону 26 українських журналістів
Парламентська асамблея Ради Європи закликала до негайного звільнення 26 українських журналістів, яких тримає в полоні Росія, а також вимагає введення санкцій проти відповідальних за це осіб. У резолюції, яку підтримали на пленарному засіданні в Страсбурзі, зазначено понад 800 злочинів проти журналістів, зокрема загибель 108 українських журналістів з початку війни. У документі також є вимога до Росії звільнити полонених журналістів, припинити катування та убивства, надати інформацію про них та допустити до них представників Міжнародного комітету Червоного Хреста. Також у резолюції йдеться про використання міжнародних механізмів відповідальності, таких як Реєстр збитків, Комісія з розгляду заяв та Спеціальний трибунал за злочин агресії, для притягнення до відповідальності російських посадовців.