Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП 31 липня. Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбук в п’ятницю, 25 липня.
“Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроєкту Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року”, – написав він.
За словами Стефанчука, він запропонує Раді прийняти законопроєкт одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання.
Також спікер додав, що крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи.
Позначка: Парламент
-
У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП
-
Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП
Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
“Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
- отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.
У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
“Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП. -
НАБУ і САП звернулися до Зеленського
Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
“Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
“Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
“Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
“Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він. -
Верховна Рада призначила новий склад уряду
У четвер, 17 липня, Верховна Рада під час пленарного засідання затвердила новий склад Кабінету міністрів, який очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Рішення підтримали 253 депутати, 13 були проти, 23 утрималися, а 6 не голосували. Голосування проводилося “пакетним” способом, щоб уникнути окремих голосувань за кожного кандидата. Новий уряд включає таких міністрів, як Михайло Федоров, Олексій Соболєв, Світлана Гринчук, Денис Улютін, Герман Галущенко, Тарас Качка та інші. Також відбулася реорганізація міністерств, зокрема об’єднання Міноборони з Міністерством стратегічних галузей промисловості, а також інших об’єднань в одне відомство. Посаду міністра Кабінету міністрів було ліквідовано, а її функції передано до Секретаріату уряду.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
16 липня Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні або в російських застінках. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплати для військових, які отримали поранення під час служби. Це рішення призначене для того, щоб забезпечити адекватну допомогу родинам та військовим, які постраждали від війни.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
У Верховній Раді було прийнято законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету щодо фінансування сектору безпеки і оборони. Зокрема, передбачено збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких найбільшу частину отримають Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші служби. Ці кошти передбачається виділити на придбання зброї, обладнання та інше необхідне для забезпечення обороноздатності. Збільшені видатки будуть фінансуватися за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема через перевиконання планових показників та інші джерела доходів.
-
В Україні продовжили дію воєнного стану
Українська Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану та загальної мобілізації в країні ще на 90 днів – до 5 листопада. Це вже 16-те голосування за збереження таких заходів з початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. За відповідні законопроєкти проголосували 320 депутатів, один голос був проти. Новину про це розповів народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада ухвалила угоду з Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про це у своєму Телеграм-каналі 15 липня. За відомостями, законопроєкт №0328 був підтриманий 323 народними депутатами під час пленарного засідання парламенту.
-
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати компанію Електричні мережі Вірменії (ENA), яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. Законопроект передбачає, що Комісія з регулювання комунальних послуг матиме право втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Опозиція критикує ці поправки, називаючи їх “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян планує націоналізувати ENA, яка має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у країні. Самвел Карапетян, якого звинувачують у публічних закликах до насильницького захоплення влади, став об’єктом цих поправок.