Королівство Саудівська Аравія вирішило надати фінансову допомогу Палестинській адміністрації у розмірі 90 мільйонів доларів. Міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Файсал бін Фархан оголосив про створення Міжнародної коаліції для фінансової підтримки Палестини, в рамках якої передаються зазначені кошти. Принц вважає, що це допоможе забезпечити безпеку і мир у регіоні. Він також зазначив, що визнання Палестини 159 країнами світу свідчить про незворотність процесу створення палестинської держави. Деякі країни, такі як Франція, Велика Британія, Канада, Австралія та Португалія, офіційно визнали державу Палестина. Однак Ізраїль відреагував на це критикою, погрожуючи “знищенням палестинської терористичної влади”.
Позначка: Палестина
-
Макрон визнав державу Палестина
Президент Франції Емманюель Макрон визнав державу Палестина з трибуни Генасамблеї ООН у понеділок, 22 вересня. За його словами, це допоможе розірвати спіраль насильства, звільнити заручників ХАМАС та припинити операцію, яку проводить Ізраїль в Газі, ставши на шлях мирного врегулювання.
“Вірна своїм історичним зобов’язанням на Близькому Сході Франція сьогодні визнає Державу Палестина”, – урочисто проголосив Еммануель Макрон під оплески дипломатів.
Водночас він додав, що Франція ніколи не підводила Ізраїль, коли на кону стояла його безпека.
“Визнання Держави Палестина – це поразка для ХАМАС, це визнання відкриває шлях до корисних переговорів. Воно несе в собі амбіцію розірвати спіраль насильства”, – сказав французький президент, який взяв слово першим з 39 лідерів, які мають виступити на конференції.
Макрон також підкреслив, що настав час звільнити 48 заручників та зупинити масові вбивства в Газі. На його думку, лідери країн несуть колективну відповідальність за те, що не змогли досягти справедливого і тривалого миру, а обіцянка арабської держави донині залишається невиконаною.
За словами президента Франції, він ухвалить рішення про відкриття посольства в Палестині, як тільки всі ізраїльські заручники, які утримуються в Газі угрупованням ХАМАС, будуть звільнені та буде встановлено режим припинення вогню. -
Питання Палестини: Італію сколихнули заворушення
В Італії 22 вересня спалахнули заворушення через відмову прем’єрки Джорджи Мелоні визнавати Палестину, пише Reuters.
Окрім цього мітингувальники заблокували під’їзні дороги до портів Італії, а в центрі Мілана спалахнули сутички під час пропалестинської акції, організованої профспілками на знак протесту проти ізраїльської операції в секторі Газа.
Протестувальники заявляють, що прагнуть не допустити використання Італії як перевалочного пункту для постачання зброї та інших ресурсів до Ізраїлю, який веде війну з Хамасом у секторі Газа.
Поліція в бронежилетах і зі сльозогінним газом зіткнулася з протестувальниками біля центрального вокзалу в Мілані, а демонстранти намагалися зупинити рух на автомагістралі поблизу міста Болонья.
У південному місті Неаполь відбулися сутички з поліцією, коли протестувальники силою увірвалися на головний залізничний вокзал. Деякі з них на короткий час вийшли на колії, що спричинило затримки в русі поїздів. Тисячі людей вийшли на демонстрації в інших італійських містах, школи були закриті, а деякі види громадського транспорту постраждали від страйків, оголошених профспілками.
Видання пише, що правий уряд Італії на чолі з прем’єр-міністром Джорджією Мелоні є традиційним прихильником Ізраїлю в Європі і відмовився слідувати прикладу інших західних країн, які визнали Палестинську державу. -
Ізраїль жорстко відреагував на визнання Палестини
Ізраїль, реагуючи на визнання Палестини деякими країнами, загрожує жорсткою відповіддю. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху заявив, що Ізраїль відповість на ці заклики найближчими днями і навіть висловив думку про анексію частин окупованого Західного берега річки Йордан. Нетаньяху також підкреслив необхідність “боротьби” з цими ініціативами, стверджуючи, що вони ставлять під загрозу існування Ізраїлю. Він заявив про намір представити правду на Генасамблеї ООН та зустрітися з президентом США Дональдом Трампом для обговорення ситуації.
-
Низка країн оголосили про визнання Палестини
Велика Британія, Канада та Австралія визнали Державу Палестина, що стало важливим кроком наперед у зусиллях збереження перспективи двох держав на Близькому Сході. Прем’єр-міністр Великої Британії підкреслив, що це рішення прийнято в умовах підвищеного напруження в регіоні та базується на кордонах 1967 року з можливістю уточнень під час майбутніх переговорів. Канада стала першою країною G7, яка офіційно визнала Палестину. Реакція Ізраїлю була негативною, оцінюючи визнання як підтримку ХАМАСу і закликаючи до посилення тиску на угруповання.
-
Рубіо прибув з тижневим візитом до Ізраїлю
Державний секретар США Марко Рубіо розпочав поїздку до Ізраїлю, де разом з прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу помолився біля Стіни Плачу у Єрусалимі, висловивши сподівання на мир. Під час візиту він також планує зустрітися з міністром закордонних справ Ізраїлю та президентом країни. Рубіо обговорюватиме можливу анексію Західного берега річки Йордан та реакцію США на цей крок. Нетаньягу, у свою чергу, вирішив розширити поселення на Західному березі, що викликало обурення від Об’єднаних Арабських Еміратів через загрозу для Угоди Авраама.
-
ООН схвалила дводержавне вирішення конфлікту між Ізраїлем і Палестиною
Генеральна Асамблея ООН підтримала Нью-Йоркську декларацію про мирне врегулювання палестинського питання та створення двох держав – Ізраїлю і Палестини. Більшість країн підтримали цей документ, але Ізраїль та дев’ять інших країн проголосували проти, а ще 12 утрималися. У декларації йдеться про припинення вогню в Газі, звільнення заручників, створення суверенної Палестинської держави, роззброєння ХАМАСу та нормалізацію відносин між Ізраїлем та арабськими країнами. Представники країн мали різні думки щодо цієї декларації, заявляючи про її ефективність або безперспективність.
-
Генасамблея ООН підтримала створення Палестини
Генеральна Асамблея ООН ухвалила Нью-Йоркську декларацію щодо мирного врегулювання конфлікту між Ізраїлем і Палестиною та реалізації рішення про створення двох держав. За цей документ проголосували 142 країни-члени ООН, але Ізраїль і дев’ять інших країн були проти, а ще 12 утрималися. Декларація визиває до припинення вогню в Газі, звільнення заручників, створення суверенної Палестинської держави, роззброєння ХАМАСу та нормалізації відносин між Ізраїлем і арабськими країнами. Представники Ізраїлю вважають, що ця декларація лише послаблює довіру до Асамблеї та приносить користь ХАМАСу.
-
У Канаді висловилися щодо удару Ізраїля по Катару
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні висловив занепокоєння щодо ізраїльського авіаудару по керівництву ХАМАСу в Катарі. Він назвав ці дії “неприпустимим насильством” і порушенням суверенітету Катару. Карні застеріг, що такі кроки можуть загострити конфлікт на Близькому Сході та ускладнити зусилля забезпечити мир і безпеку в регіоні. Раніше президент США Дональд Трамп висунув ультиматум ХАМАСу щодо звільнення заручників і завершення конфлікту в секторі Газа. У відповідь на це палестинське угруповання висловило готовність до переговорів, а Трамп заявив, що мирна угода можлива найближчим часом.
-
Ізраїль завдав удар по керівництву ХАМАС у Катарі
Армія оборони Ізраїлю завдала удару по вищому керівництву терористичної організації ХАМАС в столиці Катару – місті Доха. Цей удар був спрямований на тих, хто керував діяльністю ХАМАСу та відповідає за організацію бойових дій проти Ізраїлю. Військові заявили, що перед атакою були прийняті заходи для мінімізації шкоди для мирних мешканців, використовуючи високоточну зброю та розвідувальну інформацію. Це сталося після того, як президент США Трамп закликав ХАМАС до звільнення заручників та припинення конфлікту в секторі Газа. Ця подія відбулася в контексті заяв про наближення мирної угоди щодо Гази.