Позначка: Опалювальний сезон

  • Опалювальний сезон 2025: до чого готуватись українцям

    Опалювальний сезон 2025: до чого готуватись українцям

    Стан готовності системи до зими Опалювальний сезон 2025-2026 років в Україні орієнтовно розпочнеться в середині жовтня, залежно від погодних умов у регіонах.
    Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба 22 серпня повідомив, що підготовка України до зими відбувається за планом. За його словами, загальна готовність країни по ключових секторах становить уже понад 70%.
    Основні показники готовності:

  • Житловий фонд. До зими підготовлено 71% житлових будинків. Відремонтовано дахи, системи тепло- і водопостачання, а також електромережі.
  • Соціальна сфера. Готовність до зими закладів соціальної сфери становить понад 77%.
  • Теплопостачання. Підготовлено 17,5 тисячі котелень, на 13 тисячах з яких уже завершено ремонтні роботи.
  • Водопостачання. Підготовлено понад 1200 км водопровідних мереж, а насосні станції забезпечені генераторами на випадок відключень електроенергії.
  • Кулеба підкреслив, що це вже четвертий опалювальний сезон в умовах повномасштабного вторгнення. З початку війни пошкоджено або зруйновано близько тисячі об’єктів критичної інфраструктури, проте більше половини з них уже відновлено. За його словами, Україна готується до всіх можливих сценаріїв, щоб забезпечити стале проходження опалювального сезону.
    Тарифи не зміняться. Уряд запевняє, що до кінця війни діятиме мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ для населення. Це означає, що платіжки за опалення залишатимуться на нинішньому рівні.
    У Києві вартість опалення для населення з 2019 року залишається незмінною. Як і раніше, тариф на тепло становить – 1654,41 грн/Гкал.
    Але газу в сховищах поки що недостатньо. Заповненість – 80% В Україні накопичено значні запаси палива: майже 11 млрд кубометрів газу в підземних сховищах, 2,4 млн тонн вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ, а також запаси рідкого палива, дров і пелет.Але до початку опалювального сезону 2025-2026 років плнують накопичити щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу. Та чи можливо це?
    Влада заспокоює: мовляв, до опалювального сезону встигнуть заповнити ПСГ. Заступник міністра енергетики Микола Колісник в ефірі телемарафону повідомив, що Міненерго разом з енергетичними компаніями вже значно диверсифікували маршрути постачання газу, що гарантує його надходження через різні напрямки.
    На початок серпня обсяги газу в підземних сховищах перевищують планові показники, а темпи закачування в півтора раза вищі, ніж торік. За словами Колісника, Україна досягне цільових показників заповнення сховищ.
    Міністерство енергетики також уклало домовленості про фінансування закупівлі імпортного газу, що має забезпечити необхідні запаси. Європейський банк реконструкції та розвитку виділив на це 500 млн євро, а уряд Норвегії – майже 100 млн доларів. Завдяки цій допомозі Україна не лише покриє власні потреби в газі, а й зможе транспортувати його для країн Східної Європи.
    Міністерка енергетики Світлана Гринчук під час виступу на презентації Програми дій уряду теж наголосила, що закачування газу іде згідно з планом, іноді – навіть із випередженням планових показників. “Думаю, і по газу, і по вугіллю у нас буде достатньо запасів для проходження опалювального сезону”,- додала Гринчук. Але експерти не такі оптимістичні. Виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”, експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк в етері Еспресо заявив: цього року Україна заходить в опалювальний сезон з надзвичайно малими запасами газу, такого ще не було. “І це несе дуже великий ризик”,- заявив він. Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко теж вважає, що наступна зима для України може виявитися складною через можливий дефіцит газу. І хоча уряд обіцяє досягти позначки в 13,2 млрд кубометрів, Омельченко сумнівається, що це вдасться, прогнозуючи наявність лише 12,5 млрд кубометрів до початку холодів.
    Є і інші проблеми. Борги та обстріли Поприоптимістичні офіційні заяви, міжгалузева асоціація “Укртеплокомуненерго” попереджає про високий ризик зриву опалювального сезону через критичний фінансовий стан підприємств. Асоціація заявляє, що держава заборгувала підприємствам 62 млрд гривень за компенсацію різниці в тарифах, що призвело до блокування рахунків теплокомуненерго та унеможливлює проведення ремонтних робіт.
    Причому ростуть борги і в населення. За даними Держстату, у 2 кварталі 2025 року борги українців за комуналку перевищили 100 млрд. гривень. І найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень.
    Також не варто забувати про постійні обстріли. Володимир Омельченко не виключає, що через удари росіян деякі українські регіони залишаться без тепла. Передусім йдеться про населені пункти, наближені до фронту, де об’єкти енергетики постійно страждають від обстрілів. “Також складна ситуація в Кривому Розі, тому що рашисти дуже сильно обстрілювали це місто і регіон загалом. Харківський регіон теж достатньо проблемний, Одеський”,– повідомив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. В столиці теж не обійдеться без проблем. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко застерігає, що цієї зими близько 180 тисяч мешканців Києва можуть залишитися без опалення. Основна причина – серйозні пошкодження інфраструктури, які унеможливлюють повне газове обстеження понад тисячі постраждалих будинків.
    За словами Попенка, фізично неможливо провести необхідні перевірки до початку опалювального сезону. Як наслідок, значна частина будинків просто не буде підключена до опалення. У зв’язку з цим експерт наголошує, що держава має компенсувати людям витрати на електроенергію, оскільки обігрівачі стануть для багатьох єдиним способом зігрітися.
    А голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея додав, що в деяких будинках газопостачання відсутнє вже майже два роки, оскільки газові служби відмовляються підключати їх, доки не будуть перевірені всі квартири.
    Причому росіяни не припиняють обстріли, а лиш нарощують. Як повідомило Міністерство енергетики, у ніч з 26 на 27 серпня ворог здійснив чергову масовану терористичну атаку з використанням безпілотних літальних апаратів: цілеспрямованих руйнівних ударів зазнали об’єкти енергетичної та газотранспортної систем у шести областях України: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій.
    Президент України Володимир Зеленський 25 серпня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере заявив, що Росія намагається зірвати підготовку до зими, завдаючи ударів по українській енергетичній інфраструктурі. “При чому це стосується не тільки генерації електрики та тепла, але й видобутку нашого природного газу”,– сказав він. Саме тому до зими варто готуватися вже зараз. Павлюк зазначає, що певні базові речі треба вирішувати на базовому рівні будинків. Це зокрема питання енергоефективності, формування альтернативних запасів для опалення. “Треба мати свої власні варіанти, яким чином я, моя сім’я, мій будинок проходитимуть цей опалювальний сезон”,- нагадує експерт. Валерія Шипуля

  • Опалювальний сезон: кого можуть позбавити субсидій

    Опалювальний сезон: кого можуть позбавити субсидій

    Червоні лінії для отримувачів допомоги В Україні стає все складніше отримати субсидію, адже існує низка фінансових, майнових і соціальних обмежень.
    Серед основних причини відмови – борги за комунальні послуги, перебування членів родини за кордоном понад 60 днів або наявність значних фінансових активів.
    Систему підтримки людей з оплати комуналки намагаються зробити більш адресною, встановлюють суворі правила, які мають на меті зробити допомогу максимально чесною та прозорою, але водночас це значно звужує коло отримувачів і створює труднощі для багатьох родин.
    Право на призначення або продовження отримання житлової субсидії втрачають ті домогосподарства, які мають борги за оплату комунальних послуг за три місяці та більше, якщо такий борг перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 680 грн. Однак якщо сплата заборгованості підтверджена або укладений договір про її реструктуризацію, або вона оскаржена в судовому порядку, житлова субсидія може бути надана.
    Про це повідомили в Пенсійному фонді України.
    Окрім того, на отримання субсидії не можуть претендувати ті домогосподарства, у складі яких є особи, котрі досягли 18-річного віку на початок періоду, за який враховують доходи для призначення житлової субсидії, і в цей час вони перебували за кордоном сукупно понад 60 днів.
    З-поміж інших причин відмови у призначенні субсидії (відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабміну 21.10.1995 № 848), є такі:
    – у складі сім’ї є повнолітні безробітні, одержувачі доходу нижче мінімальної зарплати або особи, які не сплачують ЄСВ (крім студентів та одержувачів соціальної пенсії);
    – хтось із прописаних у житлі членів сім’ї протягом року перед зверненням за субсидією здійснив покупку на суму понад 50 тисяч грн (крім лікування). Це не стосується випадків, коли за пів року перед покупкою нового житла продали інше;
    – хтось із членів сім’ї має депозит у розмірі понад 100 тисяч грн;
    – хтось із членів сім’ї купував валюту на загальну суму у розмірі 50 тисяч грн протягом року перед зверненням;
    – не було повернуто надмірно виплачену субсидію за попередні періоди;
    – у складі сім’ї є неплатник аліментів (за понад три місяці);
    – у складі сім’ї є власник більш ніж одного житлового приміщення (крім житла на тимчасово окупованих територіях або житла, що належить людині на праві спільної сумісної чи пайової власності та розташованої у сільській місцевості);
    – якщо загальна площа квартири перевищує 130 кв. м, а приватного будинку – 230 кв. м (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей);
    – якщо будь-хто зі складу домогосподарства або член сім’ї особи зі складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має у власності транспортний засіб, з року випуску якого пройшло менше 5 років (крім мопеда та причепа) або більше одного транспортного засобу, з року випуску якого пройшло менш як 15 років.
    Разом з тим для багатодітних сімей та дитячих будинків сімейного типу правила стали лояльнішими: наявність депозитів, додаткового житла чи навіть боргів не обов’язково призведе до відмови у наданні субсидії, якщо родина надає документи, що підтверджують витрати на дітей.
    То ж щоб не залишитися без державної допомоги, українцям варто уважно перевірити свої борги, майновий стан і дотриматися всіх нових правил. Адже ціною помилки може стати холодна квартира взимку. Хто має право на пільги У Пенсійному фонді також пояснили, що з 1 травня 2025 року в Україні запроваджено новий порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Відтепер право на пільгу визначається залежно від сукупного доходу сімְ’ї. “За новими правилами пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаватимуться з урахуванням середньомісячного доходу родини за останні шість місяців, якщо дохід в розрахунку на одну особу не перевищує 4240 гривень (величина податкової соціальної пільги у 2025 році)”,- зазначила пресслужба фонду. Однак за окремими категоріями зберігається право на використання пільги на оплату послуг житлово-комунального господарства, незалежно від доходу. Зокрема, це:
    – учасники бойових дій;
    – особи з інвалідністю внаслідок війни;
    – члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
    – члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
    – постраждалі учасники Революції Гідності.
    Пільги з урахуванням доходів можуть отримати:
    – реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або пенсіонерами;
    – постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії І та ІІ), чоловіки й дружини померлих ліквідаторів, опікуни дітей загиблих;
    – дружини (чоловіки) померлих громадян, якщо та (той) не одружилися вдруге, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях;
    – звільнені з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, а також родини загиблих або зниклих безвісти військових;
    – батьки і члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
    – ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції та інших державних органів, а також вдови і вдівці померлих ветеранів цієї категорії;
    – колишні неповнолітні в’язні нацистських таборів, гетто, а також їхні діти, що народилися в місцях примусового утримання;
    – депортовані особи, які досягли пенсійного віку або мають інвалідність.
    Право на пільгу визначається автоматично, без додаткового особистого звернення до Пенсійного фонду.
    Окрім того, знижку 100% на оплату житлово-комунальних послуг, а також на придбання палива та скрапленого газу можуть отримати пенсіонери, які працювали у соціальній сфері в селі.
    Про це повідомляє видання “На пенсії”.
    Пільга на оплату ЖКП сільським пенсіонерам надається у тому випадку, якщо вони працювали в педагогічній, медичній, фармацевтичній сферах, були спеціалістами із захисту рослин або працівниками музеїв, бібліотек і закладів культури в сільській місцевості, мають щонайменше три роки стажу на відповідній посаді та продовжують проживати в сільських населених пунктах після виходу на пенсію, а середньомісячний дохід на одного члена сім’ї не перевищує 4 240 грн.
    Подати документи на оформлення такої пільги можна особисто, поштою або онлайн через ПФУ чи портал “Дія”.
    Галина Гірак

  • Росія зриває підготовку до зими – Зеленський

    Росія зриває підготовку до зими – Зеленський

    Країна-агресор Росія намагається зірвати підготовку України до зими. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере в Києві в понеділок, 25 серпня.
    “Росія намагається зірвати нашу підготовку до зими, завдаючи ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Це стосується не тільки генерації електрики, генерації тепла, але й видобутку нашого природного газу. Тому ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу”, – заявив він.
    За словами Зеленського, минулого року щонайменше мільйон українських сімей мали тепло в оселях завдяки співпраці з Норвегією.
    “Цього року виклики також значні. Вже є рішення Норвегії щодо підтримки наших закупівель газу, і дуже розраховуємо на наступні кроки Норвегії”, – додав він.

  • Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом

    Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом

    Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
    За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
    Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
    З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
    Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
    За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
    Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
    Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань.

  • Опалювальний сезон: Зеленський заявив про домовленості із партнерами

    Опалювальний сезон: Зеленський заявив про домовленості із партнерами

    Київ розраховує на підписання угод з партнерами щодо забезпечення країни енергоресурсами на опалювальний сезон. Про такі плани у суботу, 5 липня, повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
    “Була сьогодні доповідь міністра закордонних справ Андрія Сибіги по його комунікації з нашими європейськими партнерами. У нас є перелік абсолютно чітких цілей у підготовці до наступного опалювального сезону. Є речі, про які я говорив на найвищому політичному рівні з лідерами Європи”, – розповів глава держави.
    Зараз на рівні МЗС, Міністерства енергетики та Нафтогазу такі домовленості з партнерами готуються до втілення, додав президент.
    “Україна розраховує, що вже наступного тижня, під час Конференції у Римі, її урядовці зможуть підписати відповідні угоди з європейськими країнами, аби забезпечувати країну енергоресурсами”, – зазначив Зеленський.
    Раніше в Укренерго оцінили можливість відключень влітку. Наразі на ринку електроенергії спостерігається профіцит обсягом 300-2000 МВт потужностей на годину. З 1 липня 2025 року в Україні діє європейський стандарт напруги 230/400 В.

  • Україна почала підготовку до опалювального сезону

    Україна почала підготовку до опалювального сезону

    Україна почала підготовку до зими. Уряд створив штаб з підготовки до опалювального сезону, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм за пісумками засідання Кабінету міністрів в п’ятницю, 30 травня.
    “Утворили сьогодні штаб з підготовки до опалювального сезону, аби гарантувати людям світло й тепло наступної зими”, – написав він.
    Він зазначив, що штаб, який очолить віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, матиме низку завдань. А саме: координуватиме дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, сприятиме створенню обласних та міських штабів, оперативно розв’язуватиме проблемні питання та здійснюватиме моніторинг підготовки об’єктів ЖКГ.
    “Обсяги газу, закачаного в травні до газосховищ, на 40% перевищили обсяги за аналогічний період минулого року. Вже введено в експлуатацію 130 МВт потужності когенераційних установок та 250 МВт теплової потужності блочно-модульних котелень. Загалом у 2025 році плануємо підключити понад 900 МВт таких потужностей”, – розповів Шмигаль.
    Очільник уряду також повідомив, що у Фонді підтримки енергетики України вже акумульовано внесків на понад 1,1 млрд євро. Їх передбачається використати для закупівель енергетичного обладнання на відновлення та модернізацію енергетичної інфраструктури.
    Раніше у травні повідомлялося, що запаси газу в Україні впали до найнижчого рівня за 11 років. Сезон закачування цьогоріч почався пізніше через холодну погоду – у першій половині квітня.