Колишня керівниця секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена) підозрюється у службовій недбалості. Про це повідомив Офіс генпрокурора в середу, 8 жовтня.
“За даними слідства, в травні 2021 року посадовиця, діючи всупереч вимогам Бюджетного кодексу України, підписала договір оренди нежитлового приміщення у м. Києві для потреб працівників секретаріату без належного економічного обґрунтування вартості орендної плати”, – йдеться у повідомленні.
Встановлено, що орендна плата була завищена удвічі від ринкової вартості. Але упродовж 2021-2022 років жінка продовжувала підписувати акти приймання-передачі послуг, на підставі яких орендодавцю було перераховано понад 3,1 млн грн бюджетних коштів.
Експертиза встановила, що орендна плата була завищена на понад 1,5 млн грн, внаслідок чого держбюджету заподіяно збитки.
Колишній посадовиці повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам (ч.2 ст.367 КК України). Їй вручено клопотання про обрання запобіжного заходу.
Позначка: Омбудсмен
-
Колишня керівниця секретаріату омбудсмена отримала підозру
-
До мовного омбудсмена надійшло на 27% більше скарг, ніж торік
Уповноважена із захисту державної мови повідомила, що за три квартали 2025 року отримала 2227 скарг від українців на порушення законодавства, що на 27% більше, ніж у минулому році. Найбільше скарг було пов’язано з відсутністю української версії сайтів, мовою реклами та вивісок, порушеннями під час обслуговування, освітою, культурою та медичними закладами. Також зазначено, що скарги стосувалися інформації про товари та послуги, порушень у сфері медіа, транспорту, книговидання та спорту. Більшість звернень надійшло з Києва, а також з областей, зокрема Одеської, Харківської та Дніпропетровської.
-
В Україні призначено першого військового омбудсмена
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Офісу військового омбудсмена та призначив на цю посаду Ольгу Решетилову. Цей омбудсмен буде вирішувати проблеми, пов’язані зі службою в армії, розглядати скарги та приймати рішення. Кожен рік він буде звітувати перед президентом та парламентом. Ця ініціатива має забезпечити цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців та інших учасників оборонних сил. Ольга Решетилова є правозахисницею з великим досвідом роботи в громадських організаціях, таких як фонд “Повернись живим” та Гельсінська спілка з прав людини.
-
Президент схвалив закон про військового омбудсмена
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана. Цей закон був ухвалений Верховною Радою у другому читанні, за його прийняття проголосували 283 народних депутати. Згідно з новим законом, військовослужбовці, чиї права були порушені, можуть подати скаргу безпосередньо військовому омбудсмену. Ця нова інституція призначена для захисту прав і свобод військовослужбовців, а документ визначає її правовий статус і завдання. Після отримання скарги військовий омбудсмен проводитиме перевірку в даному підрозділі.
-
Рада прийняла закон про військового омбудсмена
Верховна Рада підтримала у другому читанні закон про військового омбудсмена, який дозволить військовослужбовцям подавати скарги на порушення їх прав безпосередньо до омбудсмена. Ця нова інституція буде займатися захистом прав і свобод військовослужбовців, проводячи перевірки у випадках порушень. Закон визначає правовий статус омбудсмена та основні завдання його діяльності. Усього за цей закон проголосували 283 народних депутати.
-
Україна і РФ планують возз’єднати родини у вересні
Росія та Україна планують провести заходи із возз’єднання сімей, які постраждали через повномасштабну війну. Організація таких заходів запланована на початок вересня, коли сторони мають узгодити необхідну логістику, питання безпеки та взаємодію гуманітарних організацій. Про це повідомили росЗмі з посиланням на уповноважену з прав людини в РФ Тетяну Москалькову.
Згідно з інформацією, російська омбудсменка заявила, що йдеться про близько восьми сімей, які хочуть возз’єднатися. Процес ускладнюється через низку бюрократичних і технічних питань, таких як прострочені паспорти або необхідність оформлення інших документів. Особлива увага приділяється людям похилого віку, адже для них потрібно забезпечити проїзд, медичну допомогу, а також співпрацю з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. За її словами, сторони домовилися провести низку возз’єднань уже в вересні.
Російська сторона наголошує, що для успішної реалізації процесу потрібне ретельне узгодження міждержавних питань, координація з гуманітарними організаціями та дотримання всіх заходів безпеки.
Раніше, 25 серпня, Тетяна Москалькова повідомила про зустріч із представником Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за посередництва білоруської сторони. Під час розмови обговорювали питання щодо возз’єднання родин та організували обмін листами від військовополонених для їхніх близьких.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
-
Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами
Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про зустріч із представником офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що пройшла в Білорусі. Про це вона у неділю, 24 серпня, повідомила на своєму Telegram-каналі.
Згідно з повідомленням Москалькової, переговори відбувалися за підтримки білоруської сторони. Розмову було присвячено темам, пов’язаним із возз’єднанням сімей, умовами відвідування військовополонених, передачею посилок та обміном листів між родичами.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
Раніше, 14 серпня Україна і Росія провели 67-й обмін полоненими. Додому повернулися 84 українці – 33 військових та 51 цивільний.
Також Володимир Зеленський розповів, що триває робота над списками щодо обміну 1200 військовополоненими.
-
Мовний омбудсмен зробила заяву щодо вимог Путіна
Вимоги правителя РФ Володимира Путіна надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію є неприйнятними. Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в Facebook у неділю, 17 серпня.
За її словами, “Путін вкотре намагається диктувати Україні свої умови: серед вимог, озвучених під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, – надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію”.
“Ці вимоги – цинічні й неприйнятні. Вони не мають нічого спільного з правами людини чи свободою вибору. Це – зброя ідеологічної війни, спрямована на підрив української незалежності, розкол суспільства та повернення нас у колоніальний статус”, – наголосила Івановська.Уповноваженої зазначила, що російська мова – це не “мова спілкування”, як намагається представити Кремль.
“Це – інструмент імперської політики, яким століттями насаджували меншовартість, знищували українську культуру й намагалися стерти нашу ідентичність. Московська патріархія – частина того ж механізму підкорення”, – підкреслила Івановська.
Мовний омбудсмен зауважила, що “Україна вже заплатила величезну ціну за право бути собою. Тисячі життів віддані на фронті, в наших мирних містах та селах – й кожне із них доводить: наша мова, наша віра, наша культура не продаються і не обмінюються на примарний “мир”.
За її словами, “ми маємо бути свідомими: поступки у мовному питанні дорівнюють поступкам у питанні свободи”.
“Крок назад у мові – це крок до втрати держави. Українська була, є і буде єдиною державною мовою. Наша сила – у власному слові. Наша свобода – в українській мові. Мова – це зброя. І ми не дозволимо її відібрати”, – підсумувала уповноважена. -
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен виявив 524 випадки порушення закону про державну мову. Пресслужба мовного омбудсмана повідомила, що до 15 липня було проведено 521 захід державного контролю, а ще 135 тривають. В результаті проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та винесено 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найбільше порушень зафіксовано в Києві, Одеській, Харківській та Дніпропетровській областях.
-
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування