Президент України Володимир Зеленський спілкувався по телефону з президентом Сербії Александром Вучичем. Вони обговорили питання, пов’язані з європейською інтеграцією обох країн, можливості співпраці у сфері регіональної безпеки та міжнародну повістку дня на найближчий час. Зеленський зазначив, що Україна і Сербія мають спільний інтерес у цих питаннях і домовилися продовжувати співпрацю та координацію між собою.
Позначка: Олександр Вучич
-
У Путіна відреагували на плани Сербії щодо зброї
У Росії менше всього хотіли б бачити передачу Україні боєприпасів, які були вироблені в Сербії. Про це казав речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомив Інтерфакс у вівторок, 4 листопада.
“Звичайно, нам найменше хотілося б бачити, щоб озброєння і боєприпаси, зроблені в братській для нас Сербії, стріляли в наших солдатів. Найменше хотілося б це бачити”, – заявив він.
При цьому він зазначив, що у Кремлі розуміють, “який безпрецедентний тиск чиниться на Сербію, тому там історія зовсім непроста”.
“Ми розуміємо, які труднощі серби переживають”, – додав представник Кремля. -
У Сербії оголосили про дострокові вибори через протести
Президент Сербії Александар Вучич повідомив, що парламентські вибори відбудуться раніше запланованого терміну. Це рішення ухвалено на тлі суспільного невдоволення, яке виникло після обвалення навісу на залізничному вокзалі торік. Про це президент заявив під час свого виступу на будівельному майданчику Національного стадіону, зазначає видання Srbija Danas.
Вучич пояснив, що точну дату голосування визначатимуть відповідні державні органи Сербії згідно з Конституцією та чинним законодавством. Він додав, що задля виконання вимог протестувальників про скорочення термінів вибори пройдуть раніше запланованого графіка. Остаточне рішення залишається за компетентними установами, а громадяни, за словами президента, під час виборів визначать курс країни та політику, якій вони віддають перевагу.
“Але, поважаючи вимоги блокувальників щодо завчасних проведення виборів, ми їх задовольнимо, і вибори відбудуться до встановленого терміну. Коли? Це вирішить компетентна установа. А народ на виборах покаже, яку політику він підтримує”, – зазначив президент.
Чутки про дострокові вибори ширяться в Сербії вже декілька тижнів, і серед найімовірніших дат згадується кінець 2026 року.
Нагадаємо, у вересні цього року у Сербії прокуратура висунула звинувачення проти 13 осіб, включаючи колишнього міністра, за їхню роль у обвалі навісу залізничного вокзалу у місті Новий Сад минулого року.
Раніше повідомлялося, що у Сербії тривають антиурядові протести. Протестувальники звинувачують корупцію у цій трагедії та вимагають проведення дострокових виборів.
-
Сербія не проти продавати ЄС снаряди для України
Президент Сербії Александар Вучич пропонує Європейському Союзу купувати боєприпаси з Сербії, а потім передавати їх Україні. Вучич зазначив, що Сербія виробляє багато боєприпасів і готова укладати договір з ЄС на їх продаж. Він відзначив, що це може допомогти у забезпеченні безпеки в Європі. Вучич також зазначив, що Сербія є військово нейтральною країною і засуджує напад Росії на Україну, проте підтримує контакти з Росією через споживання газу та питання Косова. Міністр закордонних справ Сербії також висловив бажання Сербії виступити посередником між Україною та Росією для скорішого завершення конфлікту.
-
Ескалація в Сербії: мітинги стають вуличними боями
З вівторка у Сербії спалахують сутички між антиурядовими протестувальниками та прихильниками влади і поліцією, що стало серйозною ескалацією після понад дев’яти місяців мітингів проти проросійського президента Александара Вучича. Причина протестів Студентські протести в Сербії – найбільші з 1996 року – розпочалися ще в листопаді минулого року після обвалу навісу залізничного вокзалу в Нові-Саді, внаслідок чого загинули 16 людей. Тоді чиновники інфраструктурних проектів отримали звинувачення в корупції.
В результаті трагедії міністр будівництва Горан Весич подав у відставку, а пізніше він і ще 12 осіб, пов’язаних із реконструкцією вокзалу, були затримані.
Відтоді протести зібрали сотні тисяч людей, похитнувши міцну владу друга Путіна Александара Вучича. Нещодавно його прихильники почали організовувати контрдемонстрації, які почали підживлювати атниурядові настрої в країні. Нова хвиля та “іноземні сили” У вівторок-середу у Белграді та Нові-Саді під час мітингів прихильники президента почали атакувати опонентів феєрверками. В ситуацію втрутилась поліція, яка застосувала сльозогінний газ.
На прес-конференції пізно в середу Вучич, якого супроводжував міністр внутрішніх справ Івіца Дачич, заявив, що 16 поліцейських та близько 60 його прихильників отримали поранення в Нові-Саді. Він також звинуватив невстановлені іноземні сили в організації заворушень та пообіцяв провести арешти.
“Особи, які порушили закон, будуть затримані… Сьогодні ввечері нам вдалося запобігти катастрофічному сценарію, спланованому кимось із-за кордону”, – сказав він.
Водночас Вучич не надав доказів на підтвердження своїх звинувачень. Атака на мітингарів На кадрах приватного телебачення N1 видно, як з боку офісів Сербськой прогресивної партії (СПП – правоцентристська партія, яку очолює Александар Вучич) кидають фаєри та петарди в протестувальників у Нові-Саді.
На кадрах також видно антиурядових протестувальників, деякі з яких мали закривавлені обличчя. Вони переконують, що саме прихильники Вучича атакували першими, використавши палиці та кийки.
Опозиційний рух Move-Change також заявив, що прихильники Вучича несуть відповідальність за зіткнення.
“Напади на людей із застосуванням піротехнічних пристроїв порушують їхнє право на життя та протест”, – йдеться у заяві.
Водночас у столиці Белграді поліція у повному спорядженні для боротьби з масовими заворушеннями не дала антиурядовим протестувальникам наблизитися до території в парку біля будівлі парламенту, де з березня розташувалися табори прихильників Вучича.
В інших місцях Белграда антиурядові протестувальники зіткнулися з поліцією, яка не дозволила їм наблизитися до місцевих офісів СПП. -
У соратника Вучича стався інсульт у прямому ефірі
Міністр державних інвестицій Сербії, Дарко Глішич, під час прямого ефіру телеканалу Pink отримав інсульт. Йому стало зле під час розмови з ведучими, його обличчя частково оніміло, і він мав важкість у висловлюванні. Ведучі зауважили це і спитали, чи все гаразд, але Глішич намагався заспокоїти їх. Програму перервали, і міністра доставили до лікарні у важкому стані. Президент Сербії приїхав до нього до медичного закладу. Пізніше стало відомо, що Глішич переніс операцію і перевели його до палати інтенсивної терапії. Лікарі відзначили, що йому потрібно часу для відновлення. Глішич є високопосадовцем у правлячій партії та близьким соратником президента.
-
Вучич терміново скликав Раду безпеки Сербії
Президент Сербії Александр Вучич скликав екстрене засідання Ради національної безпеки, яке відбудеться 2 серпня. Причина засідання не оголошена, але припускають, що це пов’язано з повідомленнями про можливий державний переворот, який планується прокуратурою з питань організованої злочинності. ЗМІ повідомляють про арешт екс-міністра Томіслава Моміровича та видачу наказу на арешт ще кількох колишніх урядовців. Їх підозрюють у завданні збитків держбюджету на понад 115 мільйонів доларів, що пов’язано з трагедією на вокзалі в Новому Саді, де обвалився навіс.
-
Вучич пояснив відмову Сербії карати РФ санкціями
Сербія вирішила не вводити санкції проти Російської Федерації, незважаючи на її військову агресію проти України. Такий крок трактує видання Dnevnik, апелюючи до пояснень президента Сербії Александра Вучича.
За його словами, політика Сербії ґрунтується на принципах і не залежить від моментних вигод або уподобань. Він зазначив, що цей підхід підтримують громадяни держави, в той час як він викликає критику з боку міжнародної спільноти.
“Ми продовжимо вести принципову політику, яку не люблять ні на Заході, ні на Сході, але яку підтримують громадяни Сербії”, – наголосив він.
Окрім цього, президент згадав про дійсну заборону на експорт зброї, яка була запроваджена з 31 липня. На його думку, це рішення вже створює труднощі для роботи оборонної промисловості, а також впливає на здатність забезпечувати оплату праці працівників відповідних підприємств. Він підкреслив: “Сербія не дозволить великим гравцям втягувати нас у свої політичні ігри, наша позиція залишається незмінною – ніяких санкцій”.
Нагадаємо, Сербія наразі продовжує переговори з Росією щодо постачання природного газу, попри рекомендації Євросоюзу повністю відмовитися від імпорту палива з країни-агресорки до 2027 року.
Крім того, раніше стало відомо, що Вучич не підписав спільну декларацію саміту “Україна – Південно-Східна Європа”, яка засуджувала російську агресію та містила заклики до запровадження додаткових санкцій проти Російської Федерації.
-
Вучич спростував слова міністра про можливі санкції проти РФ
Белград не запроваджуватиме санкцій проти Росії. Про це заявив президент Сербії Александар Вучич, коментуючи слова міністра європейської інтеграції Неманьї Старовича про те, що країна запровадить санкції проти Москви, коли стане членом ЄС, передає Dnevnik у неділю, 27 липня. За словами Вучича, Белград продовжуватиме політику, яка “була принциповою і яка досі виявилася правильною”. За його словами, вона не сподобалась ні на Заході, ні на Сході. Він додав, що Старович говорив “необережно, але він говорив інакше”.
“Мені шкода, що деякі наші друзі в російських ЗМІ чекають, щоб знайти щось, за що можна критикувати Сербію, і мені шкода, що у нас на внутрішній політичній арені є багато людей, які швидше кинуться захищати росіян, ніж вони коли-небудь кинуться захищати Сербію. Я маю розчарувати їх усіх разом, Сербія не запровадить санкції проти Росії”, – заявив Вучич.
-
Вучич не підписав декларацію саміту Україна – Південно-Східна Європа
Президент Сербії Александар Вучич відмовився підписати декларацію саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі, ухилившись від зради Росії. Він заявив, що не прийняв декларацію, яка засуджує війну Росії проти України. Таким чином, Сербія захищає свою незалежність і автономію, дотримуючись власних інтересів. Цю декларацію підписали лідери кількох країн, які обговорили підтримку України у процесі післявоєнного відновлення та підтвердили євроатлантичні прагнення країни та регіону.