Президент України Володимир Зеленський анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі. Про це він розповів у своєму відеозверненні, опублікованому на його офіційній сторінці у Facebook.
За його словами, уряд готує три рішення для захисту України.
“Ми зі свого боку в Україні ухвалили ряд нових рішень, враховуючи відвертість російських вбивць, які заявляють, що не збираються зупинятись. Будуть нові наші міжнародні заходи заради дійсно відчутних міжнародних санкцій проти Росії. Знаємо кожну мішень для міжнародних санкцій. Я доручив окремо працювати з глобальним корпоративним сектором, і особливо по тому, що зберігає звʼязки російської енергетики та ОПК зі світом”, – заявив він у Telegram.
Він додав, що буде активізовано всю санкційну роботу в Україні – внутрішню роботу, щоб кожен, хто досі допомагає Росії, або будь-яким чином з нею співпрацює, або зберігає бізнеси на окупованій території, – відчув, що це абсолютно злочинна діяльність.
Крім того, буде направлено більше ресурсів в наші дрони всіх типів, “від дипстрайків до конкретного захисту від російських ніг на фронті”.
Позначка: Оборона
-
Зеленський: Уряд готує “відповідь” на заяви Путіна
-
Трамп зробив заяву про оборону країн НАТО
Усі країни НАТО мусять витрачати 5% від ВВП на оборону, крім США. З такою заявою виступив американський президент Дональд Трамп під час розмови з журналістами.
Один з журналістів запитав у Трампа, чи вважає той й досі, що країни НАТО мусять виділяти 5% від ВВП на оборону. Американський лідер заявив, що вважає, що так має бути, але на його думку це не стосується США.
“Я не думаю, що ми (США – ред.) мусимо (виділяти 5% – ред.) Але вважаю, що країни НАТО мусять, і це точно. Ми вже так багато років підтримуємо НАТО. У багатьох випадках, як мені здається, ми платили майже 100% усіх витрат. Тому я не думаю, що ми маємо (виділяти такий процент – ред.), а от країни НАТО – так”, – заявив голова Білого дому.
Йому також поставили уточнювальне запитання щодо Іспанії, яка раніше публічно виступила проти плану Альянсу збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП і повʼязані з обороною видатки – до 1,5% ВВП. Трамп заявив, що “НАТО має розібратися” з нею.
“Іспанія завжди виділяла дуже мало. Так завжди було – вони платили дуже мало. Іспанія мусить платити стільки ж, скільки й усі інші. Іспанія відома своїми низькими платежами”, – запевнив Трамп.
Трамп під час цієї промови також шпурнув камінець до городу Канади.
“Знаєте, хто ще платив найменше? Країна, відома як Канада. Тому що Канада казала: “Нащо платити, якщо Сполучені Штати й так захистять нас безплатно?”, – стверджує Трамп. -
Лежало місяцями. Скандал з укріпленнями на Сумщині
Інженерно-фортифікаційні споруди грають важливу роль у стратегії оборони України від можливого наступу російської армії. Проте, деякі помилки в їх використанні можуть призвести до небажаних наслідків, як це сталося в Сумській області. Там не встигли встановити інженерні споруди, які мали б захищати позиції Сил оборони, і тепер територія практично окупована. У той же час, в іншому районі Донецької області інженерна підготовка дала позитивні результати, що значно ускладнило просування російських військ. Проте, основною проблемою залишається недостатній особовий склад для утримання таких позицій. Також було відзначено відсутність ефективних інженерних споруд в Сумській області, а також критикували рішення місцевої влади щодо захисту доріг від дронів. Важливою є своєчасна та ефективна будівництво інженерних споруд для забезпечення безпеки та обороноздатності України.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати кредитного підрозділу Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для потроєння фінансування оборонної промисловості ЄС. Рішення було ухвалено на засіданні правління банку у Люксембурзі перед офіційним схваленням міністрами фінансів ЄС. Це рішення дозволить більш ніж потроїти фінансування проектів, пов’язаних із обороною, в тому числі для будівництва армійських баз і систем подвійного призначення, таких як системи GPS. ЄІБ також отримав дозвіл на фінансування однієї з армійських баз у Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця ініціатива є відповіддю на заклики до збільшення витрат на оборону, зокрема від США, які заявили, що більше не можуть гарантувати безпеку Європи та закликають союзників по НАТО до збільшення оборонних витрат.
-
Іспанія не підтримає підвищення оборонних витрат до 5% ВВП
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив генсеку НАТО Марку Рютте, що Іспанія не погодиться зі збільшенням витрат на оборону до 5% від ВВП та закликав зробити цю ціль необов’язковою. Він вважає, що досягнення такого рівня витрат стане неможливим без серйозних втручань у економіку країни. Санчес вважає, що 2% від ВВП вже є достатнім для виконання зобов’язань НАТО, і підкреслює, що Іспанія є одним з лідерів Альянсу за темпами зростання оборонного бюджету. Водночас, він визнаває загрозу, яку становить Росія, і підтримує зміцнення НАТО за умови повної відданості Європи та США. Прем’єр також заявив, що Іспанія до літа розробить план посилення оборонного сектору.
-
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції. -
Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету
Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
В ЄС домовилися щодо програми фінансування оборони
Країни Європейського союзу на тлі побоювань нападу Росії досягли угоди про схему на 1,5 млрд євро (1,73 млрд доларів США) для фінансування оборонних інвестицій. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Уряди країн понад рік сперечалися про пропозицію Єврокомісії стосовно Європейської оборонно-промислової програми (EDIP), частини ширшого руху з переозброєння, спричиненого побоюваннями перед Росією після її вторгнення в Україну 2022 року.
Більша частина дебатів була зосереджена на правилах. Франція наполягала на суворих правилах “купуй європейське” для стимулювання європейської промисловості. Проте такі країни, як Нідерланди, виступали за більшу гнучкість у закупівлі зброї у США, Великої Британії та інших країн.
Компроміс передбачає: принаймні 65% вартості компонентів товару, що фінансується за схемою, мають походити з ЄС або певних асоційованих країн, за деякими винятками.
Посли 27 країн ЄС схвалять угоду в понеділок. Потім вона стане предметом переговорів з Європейським парламентом, перш ніж набуде чинності.
Група з 10 країн – Нідерланди, Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина і Фінляндія – стверджувала, що правила мали б більшою мірою враховувати нагальну необхідність зміцнення оборони Європи.
Чиновники ЄС зазначили, що бюджет програми в розмірі 1,5 млрд євро скромний для оборонного сектора, але критерії стали предметом запеклих суперечок, бо в майбутньому він може мати більше фінансування.
Раніше Євросоюз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ -
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.