Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати кредитного підрозділу Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для потроєння фінансування оборонної промисловості ЄС. Рішення було ухвалено на засіданні правління банку у Люксембурзі перед офіційним схваленням міністрами фінансів ЄС. Це рішення дозволить більш ніж потроїти фінансування проектів, пов’язаних із обороною, в тому числі для будівництва армійських баз і систем подвійного призначення, таких як системи GPS. ЄІБ також отримав дозвіл на фінансування однієї з армійських баз у Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця ініціатива є відповіддю на заклики до збільшення витрат на оборону, зокрема від США, які заявили, що більше не можуть гарантувати безпеку Європи та закликають союзників по НАТО до збільшення оборонних витрат.
Позначка: Оборона
-
Іспанія не підтримає підвищення оборонних витрат до 5% ВВП
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив генсеку НАТО Марку Рютте, що Іспанія не погодиться зі збільшенням витрат на оборону до 5% від ВВП та закликав зробити цю ціль необов’язковою. Він вважає, що досягнення такого рівня витрат стане неможливим без серйозних втручань у економіку країни. Санчес вважає, що 2% від ВВП вже є достатнім для виконання зобов’язань НАТО, і підкреслює, що Іспанія є одним з лідерів Альянсу за темпами зростання оборонного бюджету. Водночас, він визнаває загрозу, яку становить Росія, і підтримує зміцнення НАТО за умови повної відданості Європи та США. Прем’єр також заявив, що Іспанія до літа розробить план посилення оборонного сектору.
-
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції. -
Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету
Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
В ЄС домовилися щодо програми фінансування оборони
Країни Європейського союзу на тлі побоювань нападу Росії досягли угоди про схему на 1,5 млрд євро (1,73 млрд доларів США) для фінансування оборонних інвестицій. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Уряди країн понад рік сперечалися про пропозицію Єврокомісії стосовно Європейської оборонно-промислової програми (EDIP), частини ширшого руху з переозброєння, спричиненого побоюваннями перед Росією після її вторгнення в Україну 2022 року.
Більша частина дебатів була зосереджена на правилах. Франція наполягала на суворих правилах “купуй європейське” для стимулювання європейської промисловості. Проте такі країни, як Нідерланди, виступали за більшу гнучкість у закупівлі зброї у США, Великої Британії та інших країн.
Компроміс передбачає: принаймні 65% вартості компонентів товару, що фінансується за схемою, мають походити з ЄС або певних асоційованих країн, за деякими винятками.
Посли 27 країн ЄС схвалять угоду в понеділок. Потім вона стане предметом переговорів з Європейським парламентом, перш ніж набуде чинності.
Група з 10 країн – Нідерланди, Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина і Фінляндія – стверджувала, що правила мали б більшою мірою враховувати нагальну необхідність зміцнення оборони Європи.
Чиновники ЄС зазначили, що бюджет програми в розмірі 1,5 млрд євро скромний для оборонного сектора, але критерії стали предметом запеклих суперечок, бо в майбутньому він може мати більше фінансування.
Раніше Євросоюз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ -
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні
Комітет Палати представників з питань асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік. Він передбачив видатки на оборону на рівні 2025 року та відмовився виділяти додаткові 300 мільйонів доларів на допомогу Україні. Про це повідомляє BreakingDefence.
Оборонні витрати США у 2026 році становитимуть 832 мільярди доларів, що відповідає оборонним витратам поточного року. Видатки потенційно можуть збільшити до 1 трильйона доларів коштом не використаних фінансів, виділених на інші цілі.
Серед іншого США можуть витратити у наступному році 13 мільярдів доларів на протиракетну оборону і космічні програми, пов’язані з протиракетним щитом Золотий купол, 8,5 мільярдів доларів на 69 винищувачів F-35 і 36,9 мільярдів доларів на суднобудування, зокрема, на два есмінці класу Арлі Берк, які не були включені в плани Пентагону.
Конгресмени не підтримали поправку до проєкту оборонного бюджету, яка передбачала збільшення допомоги Україні на 300 мільйонів доларів.
Голова комітету Палати представників з питань асигнувань Том Коул перед голосуванням застеріг, що збільшення фінансування для України нібито може призвести до провалу оборонного бюджету, оскільки деякі республіканці виступатимуть проти поправки. Також він додав, що демократи не підтримають оборонний бюджет через консервативну політику закладену в ньому.
“Я кажу це як людина, яка послідовно підтримує Україну. Я написав законопроект для найбільшого пакету допомоги, і моя думка щодо цього не змінилася, але політика є практичною… Я хочу схвалити оборонний законопроект, і я не зацікавлений в тому, щоб розділити тих, хто його підтримає”, – пояснив свою позицію конгресмен.
Як ми вєже писали, Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік.
Допомогу від США скоротять: як це вплине на війну -
Німеччина зводить бункери через загрозу з Росії – ЗМІ
Німеччина почала посилювати цивільну оборону та збільшувати кількість бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Глава Федерального управління цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах Ральф Тізлер заявив, що країна готується до можливої агресії з боку РФ протягом наступних чотирьох років. Планується розширення мережі бомбосховищ та укриттів, щоб забезпечити захист для щонайменше 1 мільйона осіб. На це потрібно значні кошти – 10 мільярдів євро протягом чотирьох років та 30 мільярдів протягом десятиліття. Також уряд планує оновлення системи оповіщення та захист від хакерських атак. Тізлер закликав громадян робити запаси продуктів та води на 72 години і бути готовими до можливих небезпек. Німеччина також збільшить чисельність армії на 60 000 військовослужбовців через загрозу з боку Росії та закликає інші країни НАТО посилити свої оборонні потужності.
-
Німеччина зводить бункери через російську загрозу
Німеччина почала посилювати цивільну оборону та збільшувати кількість бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Голова Федерального управління цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах, Ральф Тізлер, заявив, що країна готується до можливої широкомасштабної агресії з боку РФ протягом наступних чотирьох років. Німеччина планує розширити мережу бомбосховищ та укриттів для щонайменше 1 мільйона осіб. Також планується оновлення системи оповіщення та захист від хакерських атак. Тізлер закликав громадян робити запаси продуктів та води на кілька днів у разі надзвичайної ситуації. Німеччина також планує збільшити чисельність своєї армії на 60 000 військовослужбовців через загрозу з боку Росії.