Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас представили “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яка спрямована на зміцнення європейського оборонного потенціалу. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що цей документ включає чотири ключові ініціативи, такі як європейська ініціатива з оборони від безпілотників, східне флангове спостереження, європейський повітряний щит і оборонний космічний щит. Ці кроки сприятимуть зміцненню оборонної промисловості, прискорять виробництво та допоможуть підтримати Україну. Дорожня карта також визначає конкретні віхи розвитку оборонних спроможностей та закликає держави-члени формувати коаліції можливостей у дев’яти галузях, серед яких протиповітряна оборона, військова мобільність, кібербезпека та інші. ЄК також підкреслює важливість масштабування оборонного виробництва, інновацій та зменшення залежності від критичних сировин. Мета – створити єдиний ринок оборонного обладнання ЄС до 2030 року з гармонізованими правилами. Документ буде обговорений на саміті Європейської ради у жовтні у Брюсселі.
Позначка: Оборона
-
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
Євросоюз обговорив питання оборонної готовності, зокрема співпрацю з Україною, через збільшення випадків порушення повітряного простору дронами. Міністри оборони країн-членів ЄС обговорили стратегію до 2030 року, яка включає усунення прогалин у військових можливостях та співпрацю з Україною. Важливою є захист від дронів, які можуть становити загрозу для безпеки Європи. Євросоюз планує допомагати членам у реалізації оборонних проєктів, доповнюючи роботу НАТО. Стратегія також передбачає підвищення захисту східного флангу ЄС через систему виявлення і нейтралізації дронів.
-
В Іспанії відповіли на нову погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії відповів на загрози президента США щодо введення нових мит через недостатні витрати на оборону. Іспанія вважає себе надійним союзником НАТО і виконує свої зобов’язання щодо військових витрат. Іспанія має близько 3000 військовослужбовців, які забезпечують безпеку на східному фланзі НАТО. Дональд Трамп вимагав, щоб Іспанія витрачала на оборону 5% ВВП, а не 2%, як встановлено на саміті НАТО в 2014 році. Трамп також висловив думку про виключення Іспанії з НАТО через невиконання нових вимог щодо військових витрат.
-
В Іспанії відповіли на нові погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії відреагував на загрози президента США щодо введення нових мит на країну через недостатні витрати на оборону. Іспанія вважається надійним союзником в НАТО, а її відданість євроатлантичній безпеці не підлягає сумнівам. Міністр зазначив, що країна має значний внесок у безпеку на сходному фланзі НАТО, де розміщені військовослужбовці для гарантування безпеки країн Балтії. Іспанія дотримується зобов’язань стосовно військових витрат у розмірі 2% від ВВП, як було визначено на саміті НАТО в 2014 році. Дональд Трамп висловив намір накласти торгові тарифи на Іспанію через відсутність згоди на збільшення витрат на оборону до 5% ВВП. Також він висловив думку про можливе виключення Іспанії з НАТО через невиконання нових вимог щодо військових витрат.
-
Трамп пригрозив “єдиній відстаючій” країні НАТО за неповагу до Альянсу
Президент США Дональд Трамп висловив намір ввести торгові тарифи проти Іспанії через відмову Мадрида збільшувати військові витрати до рівня, рекомендованого НАТО. Трамп назвав такий підхід “шкідливим для НАТО” і загрожує введенням митних обмежень на іспанські товари. Уряд Іспанії стверджує, що їхні витрати на оборону є адекватними та реалістичними, вказуючи на участь у спільних місіях НАТО. Європейські політики та дипломати висловили різні думки щодо конфлікту між Трампом та Іспанією, обурюючись загостренням риторики між лідерами держав-членів НАТО.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Європейська комісія планує прийняти “дорожню карту” щодо готовності Європейського Союзу до оборонних питань. Головна речниця Єврокомісії, Паула Піньо, повідомила журналістам в Брюсселі про це. За її словами, цей план буде оприлюднений до 2030 року. Презентація “дорожньої карти” відбудеться після засідання колегії, де також виступлять висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
Орбан почав збір підписів проти “військового плану” ЄС
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив у країні збір підписів проти плану оборони, який обговорюють лідери країн-членів Євросоюзу. Про це він написав у своєму Facebook.
Голова угорського уряду інтерпретував відповідний план на свій власний лад.
“Європа стрімко наближається до війни. Кілька тижнів тому в Копенгагені був представлений військовий план Брюсселя: Європа платить, українці воюють, а Росія буде виснажена”, – стверджує у своєму повідомленні угорський чиновник.
За його словами, проти Угорщини “була розгорнута кампанія”, що містить звинувачення у шпигунстві, скандали з фальшивими новинами і юридичні маніпуляції.
“Ми не можемо просто бездіяти! Ми маємо ще раз продемонструвати, що угорський народ не хоче війни.
Саме тому сьогодні ми починаємо збір підписів проти військових планів Брюсселя. Ми будемо там у кожному місті і в кожному селі, тому що зараз нам потрібні всі миролюбні угорці”, – заявив він.
Орбан опублікував кілька фотографій з фермерського ринку Пештержебет, на одній з яких він підписує петицію “проти військових планів ЄС”. -
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури. План охоплює закупівлю 16 винищувачів F-35, двох арктичних патрульних кораблів, морського патрульного літака, нових безпілотників і підводного кабелю в Північній Атлантиці. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Також буде побудовано штаб-квартиру Об’єднаного арктичного командування в Нууку, а в Гренландії створять окремий військовий підрозділ.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив на необхідності посилення присутності для забезпечення суверенітету, проведення навчань та ефективного спостереження. За його словами, ситуація в північній частині Королівства, особливо в Гренландії, стала складнішою за останні роки.
Зазначається, що заходи вживаються на тлі активізації інтересу до Арктики, де Росія нарощує військову присутність, а президент США Дональд Трамп прагне контролювати Гренландію. Танення льодів відкриває нові маршрути судноплавства і доступ до корисних копалин, перетворюючи регіон на центр глобальної конкуренції. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав ЄС зміцнювати співпрацю для захисту цифрової інфраструктури.
Як повідомляється, на закупівлю нових винищувачів Lockheed Martin виділено 4,5 млрд доларів. Загальний парк F-35 досягне 43 одиниць, що істотно підвищує бойову міць і внесок Данії в НАТО.
Як відомо, Данія лідирує серед європейських країн за обсягом допомоги Україні, поступаючись лише Німеччині та Великій Британії. Порівняно з Францією, яка виділила 7,56 млрд євро, Данія з меншою економікою надала 10,1 млрд євро, демонструючи значну підтримку. -
Конституція Німеччини заважає збивати російські дрони у власному небі – ЗМІ
Післявоєнна Конституція Німеччини, створена для запобігання повторенню нацистського минулого, нині ускладнює боротьбу країни з новими викликами, зокрема із вторгненнями російських дронів у її повітряний простір. Про це повідомляє Politico.
Як повідомляє видання, основний закон 1949 року забороняє армії Німеччини, Бундесверу, втручатися у внутрішні питання безпеки. Це обмеження було запроваджене як реакція на використання військових силами нацистського режиму для придушення інакомислення та політичних супротивників.
Сьогодні ж така норма має несподівані наслідки: вона заважає країні належним чином реагувати на агресивні дії Кремля, який, за словами Берліна, випробовує європейську систему оборони шляхом численних вторгнень дронів.
Голова комітету оборони Бундестагу Томас Ревекамп із консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца наголошує на необхідності законодавчих змін. За його словами, армії потрібно надати відповідні повноваження для дій проти таких загроз. Проте сьогоднішнє законодавство дозволяє Бундесверу збивати дрони виключно над військовими базами. Поліція, формально уповноважена протидіяти безпілотникам у разі небезпеки, не має достатніх технічних засобів для цього.
Як зазначив Ревекамп, ні федеральна, ні земельні поліції наразі не оснащені системами боротьби з дронами. Торік невідомі дрони були помічені над об’єктами компаній Rheinmetall і BASF. Хоча немає доказів озброєння цих апаратів, їх підозрюють у шпигунстві.
Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт анонсував створення спеціального підрозділу федеральної поліції для боротьби з дронами. Планується також організація національного координаційного центру для співпраці поліції, спецслужб і військових та розробка закону, який дозволить армії перехоплювати дрони в разі загрози життю.
Однак юридична спільнота висловлює побоювання щодо конституційності такого закону. Депутатка Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначила, що подібні ініціативи можуть стати предметом розгляду Конституційного суду, якщо завдання Бундесверу виходитимуть за рамки адміністративної допомоги.
У публікації зазначається, що коаліція канцлера Фрідріха Мерца наразі має слабку більшість у парламенті. Для внесення змін до Конституції потрібна підтримка двох третин депутатів, якої наразі бракує. Таким чином, Німеччина залишатиметься вразливою до атак дронів з боку Росії щонайменше до того часу, поки поліція не отримає власні ефективні системи захисту.
Ревекамп підсумував, що сучасний світ змінився, межа між внутрішньою та зовнішньою безпекою розмилася, і тому необхідно адаптувати Конституцію до нових реалій.
Раніше повідомлялося, що міністерство оборони ФРН замовить у оборонного концерну Rheinmetall мобільні антидронові системи Skyranger, щоб усунути прогалину в протиповітряній обороні, яка утворилась після виведення з експлуатації установок Gepard.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз.