Позначка: Оборона

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • Зеленський анонсував кадрові перезавантаження в обороні та енергетиці

    Зеленський анонсував кадрові перезавантаження в обороні та енергетиці

    Президент України Володимир Зеленський оголосив, що у середу, 3 грудня, будуть припинені повноваження більшості членів наглядових рад основних державних енергетичних компаній. Він заявив про це у своєму каналі в Telegram. Зеленський обговорив з прем’єр-міністром Юлією Свириденко питання змін у керівництві в енергетичному секторі. Президент вважає, що швидкість реформування є високою і має забезпечити прозоре управління державними компаніями. Зеленський також доручив міністру оборони Денису Шмигалю провести оновлення наглядових рад у сфері оборони. Він наголосив на важливості ефективного управління цими компаніями та забезпеченні повного контролю. Крім того, президент поклав на Шмигаля обов’язок інформувати міжнародних партнерів про кроки українського уряду для підвищення довіри до країни та її інституцій. Нагадаємо, що 26 листопада розпочався конкурсний відбір на чотири посади незалежних членів наглядової ради Енергоатома.

  • ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною

    ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною

    Європейський Союз підтвердив свою готовність продовжувати співпрацю в галузі оборони з Україною. Міністр оборони Денис Шмигаль висловив подяку за підтримку та лідерство ЄС у наданні допомоги Україні. Сторони обговорили спільні оборонні ініціативи, які мають підсилити обороноздатність України та Європи, зокрема участь в проєктах SAFE. Також було обговорено використання заморожених російських активів на користь України. Міністр висловив вдячність Євросоюзу за підтримку та співпрацю. Нагадаємо, що раніше було оголошено про запуск спільного виробництва безпілотників з Нідерландами та Норвегією.

  • Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
    Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
    Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
    Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
    Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
    Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
    Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
    Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.

  • Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
    Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
    На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
    “Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
    За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
    Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
    Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.

  • ВВС: Туман зупинив дрони ЗСУ, 300 росіян у Покровську

    ВВС: Туман зупинив дрони ЗСУ, 300 росіян у Покровську

    Густий туман зіграв на руку російським військовим, сприяючи їхньому проникненню вглиб ключового стратегічного міста на сході України – Покровська. Погодні умови ускладнили роботу українських дронів та послабили оборону. Про це йдеться в сюжеті BBC.

    У відео, яке набуло значного резонансу у соцмережах, зафіксовано, як російська колона у складі двох мотоциклістів і одного авто безперешкодно в’їжджає в Покровськ під прикриттям туману. Кадри зроблено на південному в’їзді в місто, на трасі Селідове-Покровськ.
    Росіяни, які в’їжджають у Покровськ у тумані

    За словами військового з позивним Гусь із 68-ї бригади, такі погодні умови паралізували роботу української техніки спостереження:

    “Через туман безпілотники не працювали, що дало ворогу змогу пересуватися відкрито. За інших умов ми ліквідували б цю колону одразу”.

    Українські сили припускають, що кількість окупантів у районі зросла за останній час. Військові також повідомляють, що ворог просунувся в більшість районів Покровська, де нині тривають бої за контроль ледь не за кожну вулицю. Частину міста класифікують як “сіру зону”.

    Гусь додає: “Ми утримуємо позиції в одному будинку, а ворог перебуває поруч, у сусідньому. Їхня мета – оточити нас і зайти нам за спину”.

    Російські війська намагаються створити оперативний “котел” навколо Покровська і сусіднього Мирнограда, обстрілюючи транспортні артерії FPV-дронами. Щоб попередити повне оточення, українські сили здійснили контратаку на схід від міста. Завдяки цьому ворога було відкинуто від Суворова та Родинського, що тимчасово послабило тиск на логістичні маршрути.

    Тактика інфільтрації з боку росіян включає проникнення невеликих підрозділів у місто під виглядом місцевих мешканців або українських військових. Це створює додаткову напругу й хаос перед наступом великих сил.

    Експерт Костянтин Машовець зазначає, що ефективність таких дій ще більше зростає через активне полювання росіян на операторів українських дронів.

    Як повыдомляэ видання, стан фронту залишається складним і поза межами Покровська. Російські військові продовжують атакувати під Куп’янськом і на півдні Запорізької області. Хоча заяви Москви про оточення Куп’янська спростовуються, там фіксується активне закріплення противника на південних підступах до міста, що погіршує загальну ситуацію.

    Нагадаємо, українські сили оборони відтіснили російських окупантів у районі Шахового на Донеччині, проте противник досяг успіхів у Запорізькій області, зайнявши Рівнопілля та Яблукове. Таку інформацію 12 листопада оприлюднив аналітичний проєкт DeepState.

    Також повідомлялося, що, згідно з інформацією головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, українські війська продовжують обороняти Покровськ на Донеччині. Наразі про контроль російських окупантів над цим містом або оперативне оточення Сил оборони не йдеться, запевнив він.

    За добу росіяни окупували рекордну площу – DeepState

  • Рубіо повідомив, чи є діалог із Києвом щодо зброї та енергообладнання

    Рубіо повідомив, чи є діалог із Києвом щодо зброї та енергообладнання

    Сполучені Штати продовжують обговорення з Україною щодо надання оборонної зброї і технічного обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури, яка систематично страждає від цілеспрямованих атак Росії. Цю інформацію озвучив державний секретар США Марко Рубіо під час брифінгу для журналістів після міністерської зустрічі G7, яка відбулася у Канаді, інформує Укрінформ у четвер, 13 листопада.

    Держсекретар зазначив, що США активно обговорюють з українською стороною їхні потреби і що консультації тривають. Він наголосив на важливості підтримки України в зимовий період, оскільки російська стратегія спрямована на руйнування енергетичної інфраструктури, аби деморалізувати український народ і послабити його здатність до опору.

    Марко Рубіо акцентував увагу на тому, що США ведуть діалог з Україною не лише щодо постачання оборонної зброї для захисту енергоінфраструктури, але й щодо точного енергетичного обладнання, яке необхідне для відновлювальних робіт.

    Крім того, він зазначив поточні позиції сторін щодо припинення війни. Росія заявляє про свої наміри контролювати всю територію Донецької області, чого Україна принципово не готова прийняти. У цей час російські сили продовжують завдавати ударів по енергетичній системі України, створюючи додаткові труднощі.

    Як повідомлялося раніше, зустріч міністрів країн G7 у Канаді завершилася спільною домовленістю посилити економічний тиск на Росію з метою змусити її припинити агресію проти України.

    Військова допомога Україні впала на 43% – ЗМІ

  • Сибіга провів зустріч з Рубіо

    Сибіга провів зустріч з Рубіо

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся з державним секретарем США Марком Рубіо надав оновлену інформацію про поточну ситуацію на полі бою, мирні зусилля та пріоритети щодо зміцнення обороноздатності та енергетичної стійкості. Про це український урядовець написав у соцмережі Х.
    “Радий зустрітися з Марко Рубіо під час нашої сесії G7 у Канаді. Україна цінує мирні зусилля президента Дональда Трампа та дуже ефективні енергетичні санкції проти Росії”, – написав голова МЗС України.
    Сибіга закликав продовжувати збільшувати ціну війни для Путіна та його режиму, змушуючи Росію припинити війну.
    “Я також надав оновлену інформацію про поточну ситуацію на полі бою, мирні зусилля та наші конкретні пріоритети щодо зміцнення обороноздатності та енергетичної стійкості України”, – зазначив глава МЗС.
    Своєю чергою Марко Рубіо за результатами переговорів з Андрієм Сибігою запевнив, що США непохитні у співпраці з партнерами, щоб заохотити Росію до дипломатії та безпосереднього діалогу з Україною задля тривалого мирує. Про це він повідомив на своїй сторінці у соцмережі Х.
    “Сполучені Штати залишаються непохитними у співпраці з нашими партнерами, щоб заохотити Росію до дипломатії та безпосередньої взаємодії з Україною заради міцного та тривалого миру”, – написав держсекретар.
    Американський чиновник написав, що зустрівся з міністром закордонних справ України та колегами з країн G7, щоб обговорити “шляхи зміцнення оборони України та припинення цього кривавого конфлікту”.

  • ЗМІ: Україна стала світовим лідером з випуску БпЛА

    ЗМІ: Україна стала світовим лідером з випуску БпЛА

    Україна стала одним із глобальних лідерів у виробництві безпілотних технологій, зокрема дронів. Вітчизняні компанії активно постачають дрони для потреб фронту і готуються до виходу на міжнародні ринки, що зміцнює оборонну стійкість України. Український сектор безпілотних систем набув великого значення в оборонній індустрії країни, виготовляючи щороку мільйони дронів різних типів. Це досягнення стало можливим завдяки необхідності реагувати на російську агресію та зростаючому попиту з боку країн НАТО. Українські виробники також розширюють свою присутність у Європі через партнерства та інвестиції. Українські дрони відзначаються низькою вартістю, простотою обслуговування і можливістю швидкого відновлення, що привертає увагу європейських країн. Україна планує нарощувати експорт озброєнь та відкривати представництва у Берліні та Копенгагені для просування своїх продуктів на зовнішніх ринках. Це може забезпечити стабільний фінансовий потік для подальшого розвитку виробництва. У Європі також обговорюється впровадження моделі постійного оборонного фінансування, яка сприятиме співпраці з Україною та впровадженню новітніх технологій.

  • Україна та Швеція підписали оборонну угоду

    Україна та Швеція підписали оборонну угоду

    Глава Міністерства оборони України Денис Шмигаль та міністр оборони Швеції Пол Йонсон уклали лист про наміри щодо співпраці у сфері інноваційних оборонних технологій. Цей документ відкриває можливості для залучення шведських інвестицій і технологій у розвиток українського оборонно-промислового комплексу. Також сприятиме розвитку нових форматів співпраці та інтеграції України в європейський інноваційний простір. Шмигаль висловив вдячність Швеції за підтримку від початку війни, зазначивши, що країна надала Україні значну допомогу. Також обговорювали можливості розвитку українських повітряних сил, включаючи можливі постачання військових літаків Gripen. Шмигаль також запропонував спільну розробку зенітно-ракетних систем та виробництво радарів для посилення протиповітряної оборони України.