Життя у ритмі новин

Позначка: Облігація

  • Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

    Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

    У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.

    За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.

    Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.

    За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.

    Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.

    На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.

    З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.

    Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.

    Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.

  • Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Міністерство фінансів України заявило, що на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики залучило до державного бюджету 14,5 мільярда гривень. З цієї суми 8,2 мільярда гривень було отримано від продажу гривневих паперів, а 153 мільйони доларів – від продажу валютних. Інвесторам пропонувались облігації як у гривнях, так і в доларах на різний строк та з різними процентними ставками. За вересень Мінфін залучив загалом 52,5 мільярда гривень, з початку року – 408,5 мільярда гривень, а з початку війни – понад 1,8 трлн гривень.

  • Держоблігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків

    Держоблігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків

    Проблеми з бюджетом та анонсоване підвищення податків призвели до падіння цін та зростання доходностей російських держоблігацій. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу (ОФЗ), опустився зі 121 пункту на початку вересня до 117. Прибутки довгих паперів зросли приблизно на 1 процентний пункт до 14,4% річних. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на експертів.
    Його дефіцит за підсумками восьми місяців становив 4,2 трлн руб., що більше річного плану.
    На початку наступного тижня (до 1 жовтня) до Думи має бути внесений бюджет на наступні три роки, а також поправки до бюджету-2025. Це нині головна інтрига: що запропонує уряд, коли можливості щодо безболісного нарощування видатків, як це було три останні роки, обмежені.
    В очікуванні цього вибору Центробанк 12 вересня несподівано знизив ключову ставку з 18% до 17%. Ринок чекав від ЦБ різкішого зниження – до 16%, які були закладені в ціни, – і почав переналаштовуватися на вищі ставки.
    Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна пояснила рішення ЦБ невизначеністю щодо того, якою будуть бюджетна політика.
    За її словами, для ЦБ головне не витрати бюджету, а дефіцит: чим він буде більшим, тим вищою буде ключова ставка. Якщо ж витрати покриватимуться коштом надходження податків, то ставка може бути нижчою.
    Прибутки ОФЗ, як і інші ставки на ринку, залежать від ключової ставки та її очікуваної траєкторії.
    Як відомо, правлячий режим Росії нині вже обговорює нове підвищення податків, зокрема ПДВ із 20% до 22%.
    “Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики

  • Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні

    Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні

    Інвестори, які ставили на повернення Дональда Трампа до Білого дому для укладання мирної угоди, зазнали значних збитків через згасання сподівань. Це призвело до понад 10% втрат від доларових облігацій України у 2025 році, що є найгіршим результатом серед країн, що розвиваються. Раніше очікування мирного врегулювання конфлікту зробили українські боргові папери лідерами за прибутковістю, але тепер інвестори знижують оптимізм через невизначеність у вирішенні ситуації. Ситуація на українському ринку облігацій стала протилежною до ринків Східної Європи, де очікують стабільності та інвестицій через обіцянки урядів на оборону. Угорщина та інші країни регіону підтримують активи, але геополітичні ризики все ще створюють напруженість на ринках.

  • Україна не платитиме за облігаціями 2015 року

    Україна не платитиме за облігаціями 2015 року

    Україна не змогла домовитися з групою кредиторів щодо реструктуризації заборгованості у розмірі 2,6 мільярдів доларів. Ці угоди базувалися на умові економічного зростання. Уряд України відмовився прийняти пропозицію кредиторів і не пропонувати свої варіанти. Тим не менш, вони заявили про намір продовжити співпрацю з кредиторами та розглянути інші варіанти реструктуризації боргу. Ці угоди були випущені для пом’якшення реструктуризації боргу в 2015 році після окупації Криму. Однак, їхній термін погашення закінчується у 2041 році. Міністр фінансів України вважає, що ці угоди були розроблені для іншого світу, і що навіть помірне відновлення економіки не врятувало країну від наслідків вторгнення Росії в 2022 році.