Щонайменше 57 регіонів Росії зіткнулися з перебоями у постачанні палива після українських ударів по НПЗ. Про це напередодні повідомила Російська служба ВВС.
Вказано, що переважно, проблеми спостерігалися на незалежних автозаправках, які складають 60% у країні. Журналісти враховували всі випадки, про які повідомлялося з серпня, навіть якщо на даний момент ситуація на місцях стабілізувалася.
Атаки торкнулися кожного третього нафтопереробного заводу Росії. У серпні було зафіксовано не менше 14 атак, у вересні – вісім, а за перші десять днів жовтня – ще чотири.
Відповідно до аналізу Reuters, Bloomberg та S&P Global Commodity Insights, як мінімум десять підприємств, включаючи експортно-орієнтовані, були частково або повністю зупинені у серпні–вересні.
За підрахунками ВВС, з січня українські дрони атакували 21 із 38 найбільших НПЗ країни, що на 48% перевищує показник за весь 2024 рік.
Як повідомляє Reuters, у серпні простій первинних потужностей російських нафтозаводів досягав 23% і став рекордним в історії, а у вересні виріс ще більше. У жовтні обсяги переробки нафти впали до 4,86 млн барелів на добу – майже на 10% порівняно з липнем – і стали мінімальними за останні п’ять років, пише Bloomberg.
За оцінкою старшого наукового співробітника Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Сергія Вакуленка, з липневого піку продуктивність російських НПЗ скоротилася приблизно на 10%.
Вакуленко зазначає, що у разі погіршення ситуації російська влада має кілька варіантів дій – від введення лімітів на споживання палива до тимчасового ослаблення екологічних норм для бензину. Однак, за його словами, “за нинішнього рівня пошкоджень заводи відновлюються за два-три тижні”.
Розвиток кризи, вважає експерт, залежатиме від інтенсивності українських атак та виробничих можливостей Києва: “Скільки дронів може виробляти Україна, наскільки часто і масовано вона зможе їх запускати, і чи продовжуватиме концентрувати зусилля саме на нафтопереробці чи вибере інші цілі?”.
На тлі скорочення переробки палива та зростання цін на бензин, що досягло 14-річного максимуму, у низці регіонів Росії, а також в анексованому Криму було введено обмеження на продаж палива в одні руки. Щоб пом’якшити кризу, російський уряд запровадив заборону на експорт бензину та дизпалива, збільшив закупівлю палива в Білорусі і, за даними Комерсанта, готується розпочати імпорт із Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.
Позначка: НПЗ
-
З нестачею бензину зіткнулися 57 регіонів Росії – ЗМІ
-
США допомагають Україні бити по НПЗ в Росії – ЗМІ
СШАвже кілька місяців допомагають Україні завдавати далекобійних ударів по російських енергетичних об’єктах,включаючи нафтопереробні заводи (НПЗ). Про це повідомляє Financial Times з посиланням на кількох американських і українських посадовців в неділю, 12 жовтня.
“Ця раніше не оголошена підтримка посилилася з середини літа і стала вирішальною у допомозі Україні в проведенні атак, від яких адміністрація Джо Байдена відмовляла. Удари Києва призвели до зростання цін на енергоносії в Росії і змусили Москву скоротити експорт дизельного палива та імпортувати паливо”, – йдеться у публікації.
Вказано, що зміна сталася після телефонної розмови між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським у липні, коли, за повідомленням ЗМІ, президент США запитав, чи може Україна завдати удару по Москві, якщо Вашингтон надасть зброю великої дальності.
Трамп заявив про свою підтримку стратегії, яка має “змусити їх (росіян) відчути біль” і змусити Кремль до переговорів, повідомили два джерела, які були ознайомлені з розмовою. Пізніше Білий дім заявив, що Трамп “просто ставив питання, а не заохочував до подальших вбивств”.
За словами офіційних осіб, знайомих з цим питанням, американська розвідка допомагає Києву формувати планування маршруту, висоту, час та рішення щодо місії, що дозволяє українським далекобійним дронам уникати російських засобів ППО.
“Троє людей, знайомих з операцією, заявили, що Вашингтон був тісно залучений до всіх етапів планування. Посадовець США сказав, що Україна вибрала цілі для далекобійних ударів, а потім Вашингтон надав розвідувальні дані про вразливості цих об’єктів”, – пишуть журналісти.
Але інші причетні до операцій та ознайомлені з ними особи заявили, що США також визначили пріоритетні цілі для українців. Один із них назвав українські дрони “інструментом” для Вашингтона, щоб підірвати економіку Росії та підштовхнути Путіна до врегулювання. -
Дрони СБУ атакували НПЗ Башнафта – ЗМІ
Вранці 11 жовтня далекобійні безпілотники Центру спецоперацій “А” Служби безпеки України атакували нафтопереробний завод”Башнафта-УНПЗ в Уфі (Республіка Башкортостан, РФ). Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на поінформоване джерело в СБУ.
Як відомо, Уфа є одним із найбільших нафтопереробних центрів Росії та забезпечує паливом та паливно-мастильними матеріалами збройні сили РФ.
Після вибухів на території Башнафта-УНПЗ туди поїхала пожежна техніка, а над самим заводом підіймається стовп чорного диму.
За попередніми даними, після удару безпілотників загоряння сталося в районі установки для переробки сирої нафти ЕЛОУ-АВТ-6.
“Це вже третій за останній місяць діпстрайк СБУ в Башкортостані – за 1400 кілометрів від України. Такі удари демонструють, що в глибокому тилу РФ немає безпечних місць. СБУ може дотягнутися до будь-яких об’єктів на території ворога, які працюють на війну проти України”, – завив співрозмовник з СБУ. -
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.
“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.
Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.
Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.
За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.
Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.
Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. -
Дефіцит пального у Росії сягнув 20% – Зеленський
Дефіцит бензину в Росії вже становить майже 20%. Крім того, РФ використовує резервні запаси дизелю через удари по нафтопереробних заводах. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час вечірього відеозвернення в середу, 8 жовтня.
“Україна досягає дійсно значних речей, зокрема наші далекобійні санкції проти Росії це демонструють. За нашими даними, дефіцит пального в Росії вже йде до показника 20%”, – сказав глава держави.
Це значення стосується бензину, а щодо дизелю, то, за словами Зеленського, Росія вже використовує резерви, які берегла на “чорний день”.
Президент нагадав, що російському диктатору Володимиру Путіну неодноразово пропонували закінчити війну або хоча б припинити вогонь.
“Він відкинув усі пропозиції – наші пропозиції, американські пропозиції. Саме тому цілком справедливо, що Росія повинна відчувати повну ціну війни. Виробники зброї це забезпечують, наші далекобійні удари стали точнішими”, – підкреслив Зеленський.
-
У НПЗ в Тюмені поцілили два дрони, є пошкодження – соцмережі
У Тюменському нафтопереробному заводі сталися дві атаки дронами, які спричинили пошкодження ректифікаційної колони та системи водопостачання. Цю інформацію опублікував Telegram-канал Astra. Зазначається, що раніше завод мав назву Антипінський НПЗ і був найбільшим незалежним нафтопереробним заводом у Росії. Після фінансових проблем і банкрутства у 2019 році завод було придбано компанією РІ-ІНВЕСТ.
-
У Росії зупинив роботу один з найбільших НПЗ – ЗМІ
Одна з найбільших нафтопереробних заводів у Росії припинила роботу своєї найпотужнішої установки первинної переробки нафти після атаки дронів. Це призвело до зупинки виробництва нафтопродуктів на заводі. Через це може збільшитися дефіцит бензину в Росії, яка вже має проблеми з енергетичною інфраструктурою через атаки дронів. Незважаючи на це, завод буде працювати на 70% потужності завдяки залученню інших агрегатів. У 2024 році цей завод переробив 17,5 мільйона тонн нафти, що становило 6,6% загального обсягу переробки нафти в Росії.
-
Перетворення з бензоколонки на каністру: Україна доб’є російські НПЗ
За останні кілька днів командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) опублікував звіт про успішні удари у вересні, які нанесли велику шкоду російській нафтовій інфраструктурі. Українські безпілотники здійснили більше 85 ударів по ключовим об’єктам на території РФ, що призвело до великих збитків і кризової ситуації в російському енергетичному секторі. Росія почала закуповувати бензин з-за кордону, а іноземні компанії відступили від російського ринку, що призвело до серйозних втрат інвестицій. Українські безпілотники, зокрема Fire Point FP-1, успішно виконують удари на великі відстані, наносячи значні пошкодження російським об’єктам. Також з’явилася інформація про використання українськими військовими ракет FP-5 Фламінго, які можуть пробивати протиповітряну оборону, що піднімає українську кампанію дипломатичних ударів на новий рівень.
-
У РФ горить черговий НПЗ
У ніч проти неділі, 5 жовтня, БПЛА атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижегородської області РФ. Про це повідомляє низка Telegram-каналів, публікуючи відео, зняте очевидцями.
Зазначається, що на місці прильоту на заводі Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез спалахнула пожежа.
НПЗ у Кстово – четвертий за обсягами виробництва у Росії.
Раніше його багаторазово атакували дрони. Так у березні 2024 року він зупиняв роботу після атаки безпілотників. Вочевидь згодом він поновив роботу, адже у січні 2025 року БПЛА атакували його знову. -
В Росії уражено НПЗ і ракетний корабель – Генштаб
У відомостях, що надійшли від Генштабу ЗСУ, зазначено, що у ніч на суботу українські військові здійснили удари по декільком об’єктам та цілям, які належать російським загарбникам. Серед цих об’єктів було нафтопереробне підприємство Кіришінефтеоргсинтез у місті Кіриші Ленінградської області Росії. На заводі відбулись вибухи та пожежа, результати ураження ще уточнюються. Також було повідомлено про пошкодження малого ракетного корабля Буян-М у Карелії, радіолокаційного комплексу Гармонь та транспортно-заряджаючої машини зі складу ОТРК Іскандер у Курській області. Додатково, було здійснено удар по командному пункту 8 армії збройних сил РФ на тимчасово окупованій території Донецької області. Російська сторона підтвердила факт наліту дронів, які завдали значних збитків нафтовій промисловості. Внаслідок цього виробництво бензину в Росії зменшилося, а дефіцит на внутрішньому ринку сягнув 20%.