НАТО планує створити союзний корпус в Естонії, який об’єднає військових з Естонії, Німеччини та Нідерландів. Ймовірно, корпус розмістять у місті Пярну. Це рішення ще не остаточне і очікується до кінця року. У цьому корпусі візьмуть участь як іноземні військовослужбовці, так і місцеві військові, у тому числі резервісти. Планується спорудити інфраструктуру для розміщення близько 200 осіб. Також Німеччина вже розгортала свою бригаду в Литві, щоб підтримати східний фланг НАТО. Це все відбувається в контексті загальної політики НАТО з посилення оборони в регіоні. Також варто згадати, що НАТО разом зі США працюють над новим механізмом постачання озброєння Україні. Генеральний секретар НАТО вважає, що наразі Росія не планує нападати на Естонію, але можливість такого сценарію в майбутньому він не виключає.
Позначка: Німеччина
-
У Німеччині закликали скасувати виплати українським біженцям
Прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зедер закликав припинити виплату державної допомоги українським біженцям, які прибули до Німеччини. Він вважає, що це заважає їхній інтеграції на ринку праці. Згідно з офіційними даними, у 2024 році Німеччина витратила значну суму грошей на виплати українським біженцям, і Зедер хоче змінити цю ситуацію. Він планує домогтися змін у рамках правлячої коаліції, незважаючи на те, що його ініціатива вийде за межі погодженого плану.
-
Польща продовжила прикордонний контроль з Німеччиною та Литвою
Польща продовжує перевірки на своїх кордонах з Німеччиною та Литвою щонайменше до початку жовтня через тиск нелегальної міграції з Білорусі та Росії. Польські прикордонники перевіряють паспорти та посвідчення особи усіх, хто перетинає кордон, зосереджуючи увагу на автобусах, легкових авто та мікроавтобусах з багатьма пасажирами. Прем’єр-міністр Польщі пояснив, що ці заходи призначені для обмеження нелегального потоку мігрантів, а міністр внутрішніх справ Польщі вважає, що стримування на кордонах змушує нелегальну міграцію шукати інші шляхи. Раніше у Польщі затримали українку за сприяння нелегальній міграції з Афганістану через білорусько-польський кордон.
-
В Німеччині виявили чергову диверсію на залізниці
У німецькій землі Північний Рейн-Вестфалія виявили другу пошкоджену ділянку кабельного каналу на залізниці. Поліція вважає, що це був підпал, оскільки були знайдені запальні пристрої. Ці підпали, ймовірно, були здійснені одночасно. Міністерство внутрішніх справ землі назвало цей випадок “навмисним актом” і повідомило про значні пошкодження. Відновлювальні роботи триватимуть до ранку наступного дня, що призвело до перебоїв у залізничних перевезеннях. Це вже другий випадок підпалу кабелів на залізниці в цьому регіоні, що викликає серйозні обурення та розслідування влади.
-
Німеччина передасть Україні дві системи Patriot
Німеччина поставить Україні ще дві системи Patriot для зміцнення протиповітряної оборони. Це станеться завдяки спільним зусиллям США, Німеччини та інших країн НАТО. Україна вже отримала одну систему Patriot, але тепер отримає ще дві. Бундесвер підтвердив цю інформацію та зазначив, що німецька сторона фінансує цей проєкт. Раніше президент США Дональд Трамп також повідомив про відправку 17 систем Patriot до України, однак уточнень щодо цілісного обсягу поставки не було. Німеччина стане першою країною, яка отримає нові системи Patriot останнього покоління у прискореному темпі.
-
В Німеччині розслідують можливу диверсію на залізниці
Німецька поліція розслідує можливу диверсію на головній залізничній лінії між Дюссельдорфом і Дуйсбургом через який було порушено рух як регіональних, так і міжміських поїздів. Про це повідомляє DW.
В кабельному каналі поблизу Дюссельдорфа спалахнула пожежа. Машиніст поїзда помітив дим і підняв тривогу.
Компанія Deutsche Bahn попередила про значні затримки, зміну маршрутів поїздів та призупинення зупинок на кількох станціях у регіоні.
Також постраждали швидкісні залізничні лінії до Берліна й Франкфурта-на-Майні та сполучення з північною і південною Німеччиною й Нідерландами.
Кабелі в пошкодженій ділянці тунелю були знищені та потребують заміни. -
Для України €8,5 млрд: у ФРН прийняли бюджет-2026
Німецький уряд на засіданні в середу, 30 липня, погодив проєкт бюджету на 2026 рік, а також середньострокове фінансове планування до 2029 року, яке включає збільшену підтримку України. Про це повідомляє Європейська правда.
Згідно з даними видання, федеральний бюджет Німеччини на 2026 рік передбачає витрати у розмірі близько 520,5 мільярда євро, що на 3,5% більше порівняно з цьогорічними показниками. За планом, обсяг запозичень складатиме близько 174,3 мільярда євро, що перевищує показники цього року на 31 мільярд євро.
Державні інвестиції теж зростуть, досягнувши рекордної позначки в 126,7 мільярда євро – це на 11 мільярдів євро більше, ніж у 2023 році. Таке збільшення стало можливим завдяки послабленню боргових обмежень.
Повідомляється, що значне зростання спостерігається і в оборонному секторі. Видатки на оборону у 2026 році піднімуться з 62,4 мільярда євро до 82,7 мільярда євро, головним чином через фінансування закупівель зброї та боєприпасів.
Крім того, середньострокова фінансова стратегія передбачає поступове збільшення оборонного бюджету до 2029 року, щоб досягти квоти НАТО у розмірі 3,5% ВВП.
Окремо в бюджеті закладено близько 8,5 мільярда євро військової допомоги для України. Такі плани були озвучені раніше і тепер підтверджені у фінансовому документі.
Остаточне обговорення бюджету розпочнеться наприкінці вересня в Бундестазі, після чого його мають схвалити обидві палати парламенту Німеччини до кінця року.
Нагадаємо, лідер ХДС Фрідріх Мерц ініціював переговори з соціал-демократами щодо можливого створення спеціального фонду оборони обсягом до €200 мільярдів. Це вдвічі більше за аналогічний фонд, затверджений три роки тому.
Німеччина додатково озброїть Україну – Пісторіус
-
Масована атака дронів на Київ: є перші наслідки
Російські війська і надалі здійснюють терористичні атаки, спрямовані проти мирних українських міст. Пізно увечері 30 липня у Києві прогриміли вибухи на тлі атаки ударних дронів типу Шахед. Про це інформують Telegram-канали очільника міста Володимира Кличка та начальника КМВА Тимура Ткаченка.
Після 23:00 у Києві пролунали звуки вибухів, мер Києва повідомив про роботу ППО.
Згодом, о 23:49 Тимур Ткаченко повідомив про перші наслідки атаки дронами.
Попередньо без постраждалих, – повідомляє начальник КМВА.
Доповнення. Ткаченко пізніше уточнив, що вже п’ять локацій з ураженнями. Серед наслідків:
– пожежа в освітньому закладі,
– загоряння автомобілів,
– уламки впали на дев’ятий поверх житлового будинку.Начальник КМВА додав, що у Соломʼянському районі також горить квартира на п’ятому поверсі.
Інформації щодо постраждалих у Києві наразі не надходило.Водночас Повітряні сили ЗСУ попередили, що групи ударних дронів рухаються в кількох напрямках.
Нагадаємо, у Києві пізно ввечері 27 липня лунали вибухи. Російські військові атакували українську столицю дронами.
Також вночі 21 липня російські війська здійснили масовану атаку на Київ. Внаслідок нічної атаки Росії на столицю України постраждали семеро людей, одна людина загинула.
-
Падіння гелікоптера Бундесверу: відомо про загиблих
У німецькій Саксонії під час навчального польоту впав військовий вертоліт Бундесверу. Двоє членів екіпажу загинули, пошуки третього тривають. Про це повідомляє Spiegel у середу, 30 липня.
Інцидент стався 29 липня. Військовий вертоліт Бундесверу зазнав аварії поблизу міста Ґрімма.
Двоє членів екіпажу загинули, їхні тіла дістали з річки Мульде. Ще одну людину, яка перебувала на борту, наразі вважають зниклою безвісти. Пошуково-рятувальна операція триває. На місце прибув міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Він висловив співчуття родинам загиблих і пообіцяв ретельне розслідування.
За попередніми даними, політ проходив на низькій висоті. Слідство встановлює обставини катастрофи.
Нагадаємо, вертоліт Бундесверу зник з радарів зранку 29 липня. Згодом човнярі повідомили поліції, що виявили у воді його уламки. 21 липня літак Військово-повітряних сил Німеччини з урядового загону здійснив екстрену посадку в Лейпцигу.
-
Крадіїв кельтського скарбу засудили до тривалого ув’язнення
Суд в Інгольштадті завершив справу про одну з найзухваліших крадіжок культурної спадщини в історії Німеччини.Про це повідомляє BILD.
Чотирьох обвинувачених у викраденні найбільшого кельтського скарбу – Максиміліана Ш., Александра К., Роберта К. та Йорна М. – засудили до 11, 8, 7 років та 4 років 9 місяців позбавлення волі відповідно.
В листопаді 2022 року з музею в Манхінгу злочинці викрали 483 золоті монети віком понад 2000 років – вартістю понад 1,5 мільйона євро. Протягом піврічного судового процесу було заслухано понад 120 свідків та експертів, а підсудним інкримінували ще й близько 20 інших злочинів, зокрема злами в торгових центрах.
Попри те, що частину монет досі не знайдено, злочинці відмовилися співпрацювати зі слідством і не розкрили місце їхнього зберігання – навіть попри обіцянку пом’якшення вироку.
Процес виявив серйозні недоліки в системі охорони музею та комунікації з поліцією. Зловмисники просто вивели з ладу телефонну розподільчу коробку, а сигналізація через відсутність резервної лінії не передала тривогу. Патруль зреагував лише через дві години, і то перевірив банкомати, але не музей.