Українським біженцям у Німеччині можуть скоротити соціальні виплати. На думку Штеффена Більгера, парламентського менеджера фракції правлячої партії ХДС/ХСС, українські громадяни, які отримують допомогу, повинні погоджуватися на роботу, навіть якщо вона не відповідає їхній професії.
Зміни правил
“Я не думаю, що українці можуть працювати лише за своєю професією”, – сказав Більгер. За його словами, є багато інших вакансій.
“Наша система, яка вимагає спочатку вивчити німецьку мову, а це може зайняти багато часу, може призвести до того, що люди занадто звикнуть до отримання соціальної допомоги”, – зазначив Більгер.
Політик ХДС вважає, що рішення попередньої коаліції безпосередньо включити українських біженців у систему соціальної допомоги не було правильним.
“Соціальна допомога – це не та система, яка заохочує людей швидко приступати до роботи”, – сказав він.
Водночас він застерігає: “Ми повинні вести дискусію таким чином, щоб не звинувачувати українців”.
Популярна ідея
Прем’єр-міністр німецької Баварії Маркус Зьодер закликав скасувати українським біженцям виплату соцдопомоги “бюргергельд” (від нім. Bürgergeld – гроші для громадян), яку надають тим, хто шукає роботу, або тим, чиї доходи не вистачають для самообслуговування. За словами Зьодера, необхідно вжити заходів, щоб “українці більше не отримували “бюргергельд”. Він вважає, що через соцвиплати багато українців не хочуть влаштовуватися на роботу в Німеччині.
“Ось чому у нас так мало працівників з України, хоча вони мають хорошу освіту”, – сказав прем’єр Баварії.
Прем’єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер також виступив за перегляд системи виплат соціальної допомоги, зокрема українським біженцям.
Кречмер розкритикував розмір витрат на соціальну допомогу, заявивши, що Німеччина витрачає на це 47 млрд євро.
“Я думаю, що кожному зрозуміло, що це не може бути правильно. Ця цифра має бути зменшена”, – зазначив прем’єр Саксонії.
У контексті біженців з України він вказав на людей, які отримують державну допомогу, хоча вони в ній не потребують.
“І це, звичайно, особливо стосується тих, хто шукає захисту, бо ми маємо порівняння з Францією, Нідерландами, Польщею, Чехією щодо українських біженців. У всіх цих країнах частка людей, які працюють, значно вища, ніж у нас”, – додав Кречмер.
Позначка: Німеччина
-
Українці без грошей. Виплати біженцям у Німеччині
-
На дні Боденського озера виявили 31 затонулий корабель
Дослідники вперше системно обстежили підводну культурну спадщину Боденського озера у рамках проєкту “Уламки та глибоке море”, який започаткували у Німеччині в 2022 році, повідомляє Arkeonews. За два роки робіт команда з використанням гідролокаційних технологій, підводних апаратів та груп водолазів виявила 31 невідоме раніше судно, всі вони спочивають на глибині до 251 метра.
Серед них – рештки двох великих металевих корпусів, які, ймовірно, належать колишнім пасажирським колісним пароплавам SD Baden (1871 р.) та SD Friedrichshafen II (1909 р.). Обидва вміщували до 600 пасажирів, але завершили свій шлях трагічно: Friedrichshafen II був знищений під час авіанальоту у Другій світовій війні та затоплений у 1946 році, Baden вивели з експлуатації у 1930-му та опустили на дно.
Найціннішою знахідкою вчені називають майже повністю збережений вантажний вітрильник із цілою щоглою та реями. За відсутністі значного обростання дрейсеною та умов прісної води збереглися навіть дрібні деталі – швартові кнехти, шпильки та зубчасте колесо.
Окрім суден, археологи знайшли розсип із 17 дерев’яних бочок, частина яких зберегла кришки та можливі клейма. Їх походження наразі невідоме.
Дослідження продовжується та триватиме до 2027 року. Підйом уламків не планують через високу вартість – головна мета команди полягає у створенні повного археологічного каталогу затонулих суден Боденського озера та довгостроковому спостереженні їхнього стану. -
Зеленський назвав зібрану суму на зброю США
У межах програми Перелік пріоритетних потреб України (Prioritized Ukraine Requirements List – PURL) Україна вже має $1,5 млрд на закупівлі зброї у США. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм у четвер, 14 серпня. Зеленський нагадав, що Нідерланди внесли $500 млн, спільний внесок Данії, Норвегії та Швеції сягнув $500 млн, а вчора Німеччина додала ще $500 млн.
Президент подякував Берліну за цей важливий крок.
“Продовжуємо обговорення з іншими країнами. Кожен внесок у межах PURL – це прямі інвестиції в нашу здатність захищати життя наших людей і наближати достойний мир. Дякую всім нашим союзникам за підтримку України”, – резюмував він. -
ФРН профінансує пакет військової допомоги Україні
Німеччина 13 серпня оголосила, що оплатить пакет військової допомоги України на суму 500 мільйонів доларів у межах ініціативи НАТО “Перелік пріоритетних потреб для України” (PURL). Про це повідомляється на сайті НАТО.
Генсек НАТО Марк Рютте привітав це як яскраву демонстрацію незмінної відданості Німеччини обороні України.
“Цей пакет допоможе Україні захиститися від російської агресії. Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, і сьогоднішня заява ще раз підкреслює її зобов’язання допомогти українському народу захистити свою свободу та суверенітет”, – заявив він. -
Мерц і Макрон розповіли про переговори з Трампом
Європейські лідери провели переговори з президентом США Дональдом Трампом напередодні його його зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним на Алясці. Про це повідомляють західні ЗМІ в середу, 13 серпня.
Так, канцлер ФРН Фрідріх Мерц на спільному з українським президентом Володимиром Зеленським брифінгу у Берліні заявив, що Європа разом з Україною робить усе можливе, щоб зустріч керівників США і РФ була успішною.
“Ми робимо все, що в наших силах, щоб спрямувати цю зустріч у правильному напрямку”, – заявив він.
Водночас, за словами канцлера, безпекові інтереси України та Європи мають бути збережені.
“На Алясці має йтися про фундаментальні українські та європейські інтереси безпеки. Це був той меседж, який ми прокомунікували сьогодні з американським президентом, і ми були одностайні в оцінці ситуації і також, якої мети можна досягти”, – сказав Мерц.
Водоночас президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Трамп назвав перемир’я між Україною і Росією своєю метою під час зустрічі з Путіним.
За його словами, американський лідер заявив, що будь-які територіальні питання можуть обговорюватися тільки за участю України. -
У Міноборони відреагували на критику з боку Rheinmetall
Міністр оборони Денис Шмигаль обговорив з гендиректором компанії Rheinmetall Group Арміном Паппергером плани щодо будівництва заводу для виробництва артилерійських снарядів в Україні. Шмигаль зазначив, що співпраця з Rheinmetall Group вже стала традиційною та успішною у галузі бронетехніки, боєприпасів та систем ППО. Вони обговорили ключові етапи будівництва заводу та покращену механіку координації проєкту. Паппергер висловив невдоволення повільним просуванням робіт і зазначив, що потужності заводу будуть більшими, ніж планувалося. Він підкреслив, що завод планують запустити наступного року, але зазначив про проблеми з українською бюрократією, яка уповільнює процес будівництва.
-
Зеленський здійснить візит у Берлін – ЗМІ
Президент України Володимир Зеленський відвідав столицю Німеччини, Берлін. Під час візиту він зустрівся з федеральним канцлером Мерцем, а також взяв участь у відеоконференції з європейськими лідерами, генеральним секретарем НАТО Рютте та президентом США Трампом. Після зустрічі можливі заяви для ЗМІ. Також відбулося засідання Коаліції охочих у форматі онлайн. Раніше було оголошено, що Зеленський проведе три окремі онлайн-зустрічі з лідерами країн Європи та Трампом.
-
Топ-клуб Бундесліги визначився із заміною ключового гравця
Футбольний клуб РБ Лейпциг знайшов заміну для гравця Беньяміна Шешка. Вони планують придбати форварда Ромуло з турецького клубу Гезтепе за 23 мільйони євро. Бразильський нападник вже погодив умови контракту з німецьким клубом. У минулому сезоні в турецькій Суперлізі Ромуло відзначився 13 голами та 9 асистами у 29 матчах.
-
Rheinmetall удвічі збільшить виробництво снарядів в Україні
Німецький оборонний концерн Rheinmetall планує подвоїти потужності українського заводу з виробництва 155-міліметрових артилерійських снарядів. Гендиректор компанії заявив, що українська сторона хоче зменшити залежність від поставок боєприпасів від західних партнерів та збільшити власне виробництво. Початково планувалося виробляти 150 тисяч снарядів на рік, але на вимогу української влади вирішили збільшити цю кількість. Завод Rheinmetall в Україні мають запустити наступного року. Паппергер висловив незадоволення повільним просуванням проєкту, звинувативши у цьому українську бюрократію.
-
Експорт Німеччини до України зріс на 30%
У першому півріччі німецький експорт до України збільшився майже на третину, до понад 4,6 млрд євро, за даними Федерального статистичного управління. У той же час український експорт до Німеччини зменшився на 4,5%, до трохи більше ніж 1,5 млрд євро. Голова Комітету з питань східноєвропейських економічних відносин Катріна Клаас-Мюльхойзер зазначила, що підтримка та відновлення України залишаються важливими завданнями для європейської політики та бізнесу, розглядаючи це як довгострокове зобов’язання перед майбутньою державою-членом ЄС.