Польський суд відмовив у видачі українця Володимира Ж. до Німеччини, де його підозрюють у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також Італія відмовила у видачі ще одного українця, Сергія К., якого також підозрюють у цих подіях. Українців затримали в Польщі та Італії за німецьким ордером. Польський прем’єр-міністр вважає, що це рішення не відповідає інтересам Польщі, адже проблема полягає не в тому, що газопровід підірвали, а в його будівництві. Адвокат Володимира Ж. стверджує, що його підзахисний не визнає себе винним та не розуміє обвинувачення. Володимир Ж. жив у Польщі зі своєю сім’єю, а його дружина стверджує, що вони були разом у Польщі під час атак на газопроводи.
Позначка: Німеччина
-
Іван Єрмачков після Німеччини пов’язав свою подальшу гру із черкаським ЛНЗ
Український футбольний талант Іван Єрмачков, 20-річний центрбек, перейшов до черкаського клубу ЛНЗ. Він підписав контракт на два роки як вільний агент, після того як його попередній клуб Вердер відпустив його. Єрмачков раніше грав за Вікторію в Німеччині, де забив два голи у восьми матчах. Він починав свою кар’єру у футбольних колективах Київської області.
-
ФІФА підтверджує мільйонні продажі квитків на Мундіаль
Міжнародна федерація футболу оголосила, що продаж квитків на матчі чемпіонату світу 2026 року у США, Канаді та Мексиці вже почався. Понад мільйон квитків вже продано, а вболівальники з 212 країн виявили інтерес до відвідання турніру. Найбільше квитків купили люди, які проживають в країнах-організаторах чемпіонату, а також представники європейських держав, зокрема з Англії, Німеччини, Іспанії та Франції. Чемпіонат світу 2026 року вперше збере 48 національних збірних, які розподіляться на 12 груп по чотири команди в кожній. Турнір відбудеться в червні-липні, а також буде впроваджено нову стадію 1/16 фіналу.
-
Німці оцінили загрозу війни з Росією
Опитування в Німеччині показало, що думки прихильників різних політичних партій щодо можливості військового конфлікту з Росією розходяться. Згідно з результатами опитування від Ipsos, близько чверті виборців Union, SPD, Зелених та Лівих вважають війну ймовірною протягом наступних шести місяців, в той час як дві третини не очікують такого розвитку подій. Серед прихильників AfD 31% вважають війну можливою, а серед виборців BSW погляди розділилися майже порівну – 41% вважають конфлікт можливим, а 40% – малоймовірним. Жінки та молодші громадяни більше хвилюються щодо можливості війни з Росією, зокрема 33% жінок вважають конфлікт ймовірним порівняно з 21% чоловіків. Результати опитування були зібрані онлайн серед 1000 громадян Німеччини віком від 18 до 75 років. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив необхідність запровадження загальної служби для молоді, включаючи жінок, через дефіцит солдатів у країні.
-
Мерц анонсував план протидії гібридним атакам РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про підготовку комплексного плану протидії гібридній війні, яку, за його словами, веде Росія проти ЄС та країн НАТО. План включатиме заходи проти саботажу, кібератак, шпигунства та дезінформації. Мерц звинуватив Росію в дестабілізації Німеччини та Європи через різні види ворожих дій, такі як кібератаки та шпигунство. Він також зазначив, що Росія використовує шпигунів та “кротів” у країнах ЄС та НАТО. Він закликав до захисту від таких загроз і додав, що ЄС розробив план посилення оборони східного флангу, включаючи заходи проти дронів.
-
Німеччина озброїть Україну на додаткові €2 млрд
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив, що Німеччина надасть Україні додаткову військову допомогу на понад 2 мільярди євро. Ця допомога включатиме системи протиповітряної оборони, перехоплювачі Patriot, радіолокаційні системи, артилерійські ракети та боєприпаси. Також планується поставка протитанкових засобів, засобів зв’язку та інших комплексів для зміцнення української оборони. Німеччина також розпочне проєкт модернізації вже поставленої зброї та продовжить термін її служби. Раніше ці поставки були відкритими, але тепер уряд Німеччини вирішив засекретити цю інформацію.
-
Німеччина і Франція створюють спільну систему раннього виявлення ракет
Німеччина та Франція уклали угоду про створення супутникової системи раннього попередження під назвою Око Одіна, яка допоможе Європі виявляти запуски ракет. Міністр оборони Німеччини та нова очільниця Міноборони Франції підписали угоду, наголосивши на важливості швидкого виявлення загроз для спільної оборони. Система має за завдання виявляти ворожі ракети в момент їхнього запуску. Розробку системи координує німецька компанія OHB. НАТО попереджає про загрозу з боку Росії, яка може вплинути на країни-союзники альянсу.
-
Німеччина скерує €10 млрд на дрони
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі заявив, що Німеччина планує витратити 10 мільярдів євро на розробку безпілотників. Він також підкреслив, що країна готова рішуче відреагувати, якщо Росія порушить німецькі кордони. Німеччина також пропонує взяти на себе провідну роль у системі протиповітряної оборони ЄС. Пісторіус також заявив про розміщення винищувачів у Польщі для патрулювання. Раніше в ЄС було відзначено недостатність можливостей для виявлення безпілотників і наголошено, що для створення повноцінної мережі складатиметься не менше року.
-
В Німеччині росте кількість працевлаштованих українських біженців
Кількість українських біженців, які знайшли роботу в Німеччині, зросла майже утричі за останні два роки. За даними Інституту досліджень зайнятості (IAB) в Нюрнберзі, частка українських працівників в загальній робочій силі зросла до 0,6%. У четвертому кварталі 2024 року близько 242 тисяч українців працювали в Німеччині, з них 165 тисяч мали роботи, за які сплачуються внески на соціальне страхування. Зростання в першу чергу відбулося на малих і середніх підприємствах, де працювали дві третини українських працівників.
-
Виїзд 18-22-річних: у Німеччині вдесятеро побільшало українців
У Німеччині зросла кількість українців, які шукають захист від уряду після того, як Україна скасувала заборону на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років. За останні тижні відзначається значний приріст звернень українців за захистом у ФРН. Це пов’язано зі скасуванням заборони на виїзд для молодих українських чоловіків, що призвело до різкого збільшення кількості заяв – від близько 100 на тиждень до приблизно 1000 на тиждень. Загалом кількість українців, які прибувають до Німеччини, також зростає. Українці, які шукають захист у Німеччині, мають інший правовий статус, ніж біженці, і отримують дозвіл на проживання з правом на роботу та соціальні виплати.