Позначка: Німеччина

  • Німецька компанія придбає виробника підводних дронів з Австралії

    Німецька компанія придбає виробника підводних дронів з Австралії

    Німецька компанія в галузі оборонних технологій Helsing повідомила, що перебуває в процесі придбання австралійського виробника підводних дронів Blue Ocean.
    Зазначається, що разом Helsing та Blue Ocean прискорять розробку та масове виробництво автономних платформ для захисту “підводного бойового простору, надаючи демократичним союзникам вирішальну технологічну перевагу в морській сфері”.
    “Спільно розвиваючи суверенні можливості в Європі та Австралії, ми зможемо захищати себе, особливо в Північній Атлантиці та морських регіонах партнерів AUKUS (оборонний альянс Австралії, Великої Британії та США – ред.)”, – зазначають у Helsing.
    У компанії додали, що придбання об’єднає апаратні та виробничі можливості Blue Ocean зі штучним інтелектом Helsing, інтегрувавши команду та операційну діяльність Blue Ocean у Helsing.
    Наголошується, що придбання Blue Ocean прискорить реалізацію планів Helsing щодо подальшого розвитку автономних систем на базі штучного інтелекту.
    “Необхідність розумного автономного масового підходу є очевидною, і разом із Blue Ocean ми можемо створити автономний підводний апарат, який стане великим кроком уперед для ведення підводної розвідки, спостереження та рекогностування (ISR) для Військово-Морських сил”, – заявила генеральна менеджерка морського напряму в Helsing Амелія Ґоулд.
    Як відомо, компанія Helsing постачає Україні “ланцетоподібні” дрони-камікадзе HF-1 та HX-2 зі здатністю працювати на дальність у 100 км та використанням ШІ. Також влітку 2025 року стало відомо, що Збройні сили Франції, Німеччини, Великої Британії та інших європейських країн проводять тестування ударного дрона HX-2.

  • Підрив Північних потоків. Новий арешт українця

    Підрив Північних потоків. Новий арешт українця

    Трубопроводи Північний потік-1 і Північний потік-2, призначені для доставки російського газу до Європи, були підірвані 26 вересня 2022 року. Внаслідок цього розташовані під водою трубопроводи були пошкоджені одразу в чотирьох місцях. У той момент паливо по них не доставлялося, проте труби були заповнені технічним газом.
    Незабаром після вибухів New York Times, Die Zeit і Washington Post опублікували матеріали, у яких йшлося про можливу причетність проукраїнської групи до вибухів на Північному потоці. Газета The Wall Street Journal повідомляла, що до підриву газопроводу в Балтійському морі причетні українські топ-чиновники. Зокрема, президент Володимир Зеленський нібито схвалив операцію з підриву Північних потоків і вона пройшла під наглядом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна не причетна до вибухів, які сталися на російських газопроводах, і запропонував проаналізувати, яким гравцям міг бути потрібен такий інформаційний вкид.
    Затримання українця
    Громадянина України на ім’я Володимир затримали в польському Прушкові 30 вересня на підставі німецького європейського ордера на арешт у справі про вибухи на газопроводах.
    Володимир Журавльов під час допиту заперечував, що брав участь у диверсійній акції трирічної давнини в Балтійському морі. Його адвокат Тимотеуш Папроцький підкреслив при цьому, що це питання є побічним, оскільки важливим є інше. “На мою думку, жоден громадянин України не може бути звинувачений у Європі у знищенні російської власності, коли його країна веде бойові дії”, – зазначив адвокат.
    У Німеччині Володимира називають “кваліфікованим водолазом”, який входив до групи людей, що встановили вибухові пристрої на Північних потоках.
    Українцю інкримінують приведення в дію вибухового пристрою в складі групи осіб, антиконституційний саботаж і руйнування будівель.
    Німецька прокуратура вимагає видачі Володимира з Польщі, після чого він має постати перед слідчим суддею федерального суду.
    За даними польського Radio Zet, Володимир раніше служив в українській армії, де займався бухгалтерією. Його дружина Юліана також підтвердила, що його хобі було підводне плавання.
    Обвинувачення проти чоловіка Юліана відкидає, запевняючи, що в момент підриву Північних потоків у Німеччині вони були разом у Польщі. Чи їздив Володимир в Україну, жінка не пам’ятає, але каже, що знала б, якби її чоловік був причетний до диверсії.
    Польща не видасть
    Польський прем’єр-міністр Дональд Туск вважає, що екстрадиція українця, затриманого за запитом Німеччини у справі про підрив Північних потоків, не відповідає інтересам Польщі.
    “Моя роль не полягає в тому, щоб з’ясовувати, чому громадянин України знову приїхав до Польщі, незважаючи на те, що він знав про видачу європейського ордера на арешт, але наша позиція не змінилася”, – сказав глава уряду Польщі.
    “В інтересах Польщі, безумовно, не є звинувачення або видача цього громадянина іншій державі. Рішення буде приймати суд”, – додав він.
    “Проблема для Європи, України, Литви і Польщі полягає не в тому, що Північний потік-2 був підірваний, а в тому, що його побудували. Росія за гроші деяких європейських країн, німецьких компаній і голландських компаній побудувала Північний потік-2 всупереч найважливішим інтересам усієї Європи”, – підкреслив політик.
    Варшавський суд 6 жовтня продовжив на 40 днів арешт Журавльова. 6 жовтня перед будівлею суду в Польщі, де розглядали справу українця, зібралися протестувальники. Вони вимагали не екстрадувати чоловіка до Німеччини.
    Юридична фірма, що захищає українця в суді, також збирала підписи на його підтримку. За словами його адвоката, вже зібрали понад 2000 підписів.
    Не перший арешт
    А от італійський суд виніс рішення про екстрадицію до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, підозрюваного в координації атак на газопроводи Північний потік.
    Апеляційний суд Болоньї постановив передати до Верховного федерального касаційного суду Німеччини Сергія Кузнєцова, затриманого за європейським ордером у Ріміні 21 серпня. Рішення було прийняте після слухання 9 вересня.
    Захисник Кузнєцова, адвокат Нікола Канестріні оголосив про плани подання апеляції до Касаційного суду Італії, оскільки, за його словами, були порушені основні права українця – право на справедливий судовий розгляд, умови тримання під вартою і функціональний імунітет.
    Згідно з заявою, опублікованою німецькою прокуратурою в серпні, Кузнєцов був членом групи осіб, які встановили вибухові пристрої на трубопроводах поблизу данського острова Борнгольм у Балтійському морі. Йому пред’явлені звинувачення у змові з метою спричинення вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні важливих споруд.

  • У Німеччині жорстоко поранили новообраного мера

    У Німеччині жорстоко поранили новообраного мера

    У місті Хердек, що в Німеччині, новообрана мера Іріс Штальцер була важко поранена ножем у своїй квартирі. Її син знайшов її і викликав екстрені служби. Поліція затримала 15-річного прийомного сина мера, який разом із своєю 17-річною сестрою викликав допомогу. Жінка зараз у критичному стані, а лікарі борються за її життя. Іріс Штальцер перемогла на виборах у 2025 році. Варто зазначити, що цей напад стався після різанини в синагозі у Великій Британії, де загинули двоє людей, а троє отримали поранення.

  • Напад РФ на НАТО: німецька розвідка заявила про докази

    Напад РФ на НАТО: німецька розвідка заявила про докази

    Німецька розвідка має докази про обговорення можливої агресії проти НАТО з боку Кремля. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс вважає, що сигнали про можливий напад потрібно серйозно враховувати. Він закликав НАТО і Європу бути готовими до будь-яких сценаріїв, навчаючись на досвіді конфлікту між Україною і Росією. Європейська комісія посилює підтримку військової промисловості, щоб підготувати себе до можливої загрози. Росія відкидає звинувачення у планах нападу на НАТО, назвавши їх абсурдними, тоді як у Путіна заявили про “де-факто війну з НАТО”.

  • Мерц просуває обов’язкову службу в Німеччині для чоловіків та жінок

    Мерц просуває обов’язкову службу в Німеччині для чоловіків та жінок

    Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, висловив думку про введення загальної служби для молоді, включаючи жінок. Він вважає, що це може бути обов’язковою, а не добровільною. Мерц пропонує повернутися до загального військового обов’язку, який був скасований у 2011 році. Йому здається, що Бундесверу не вистачає військовослужбовців, щоб виконати зобов’язання перед НАТО. Він пропонує, щоб служба тривала рік і можна було служити не тільки в армії, а й у соціальних чи цивільних структурах. Але для цього потрібно змінити Конституцію. Ця ідея викликала розбіжності в уряді, але обговорення нового закону про військову службу перенесено на середину жовтня.

  • У Німеччині створять спеціальний підрозділ боротьби з дронами

    У Німеччині створять спеціальний підрозділ боротьби з дронами

    Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт оголосив про створення нового підрозділу федеральної поліції, який буде займатися боротьбою з безпілотниками. Він заявив про це під час конференції Munich Migration Meeting. Міністр наголосив, що Німеччина готова розробляти нові методи для нейтралізації дронів і брати участь у “гонці озброєнь”. У планах також посилити повноваження відповідальних органів, об’єднати ресурси та забезпечити їх сучасним озброєнням. Федеральна поліція отримає нове технічне обладнання, а бундесвер зможе долучатися до операцій зі знищення дронів на законних підставах. Також буде створено дослідницький підрозділ для розробки технологій у сфері захисту від дронів. Планується співпраця з Ізраїлем, Україною, країнами ЄС і Єврокомісією у цьому напрямі.

  • Аеропорт Мюнхена знову закрили через появу дронів

    Аеропорт Мюнхена знову закрили через появу дронів

    Аеропорт Мюнхена вже другу ніч поспіль припиняє роботу через можливу загрозу з боку безпілотників. Це спричинило значні затримки авіарейсів і перенаправлення літаків до інших аеропортів, що створило незручності для пасажирів. Поліція Німеччини негайно реагує на сигнали про можливу присутність дронів та проводить пошукові операції. Аеропорт повідомив, що робота буде відновлена лише після отримання відсутності загрози. Ця ситуація вже створила труднощі для пасажирів, які були змушені переночувати в терміналах. Нагадаю, що подібна ситуація виникла і раніше в північній Німеччині, коли помітили безпілотники над стратегічними об’єктами.

  • Провокації дронів у Європі. Нові інциденти

    Провокації дронів у Європі. Нові інциденти

    У Європі продовжуються проблеми з дронами, які викликають провокації. Невідомі безпілотники з’явилися над військовими базами в Бельгії і призвели до призупинення роботи аеропорту в Мюнхені. Ці події співпадають з маршрутом танкерів, які відносять до “тіньового флоту” Росії. У Бельгії триває розслідування щодо появи 15 дронів над військовою базою, а в Німеччині аеропорт Мюнхена довелося призупинити роботу через повідомлення про дрони, що вплинуло на тисячі пасажирів. Прем’єр-міністр Баварії вимагає збивати невідомі дрони і зазначив необхідність ефективного захисту інфраструктури. Рух танкера Boracay, що пов’язують з РФ, також став об’єктом уваги через співпадіння з інцидентами з дронами над Данією та Німеччиною.

  • Футболіст Баварії став рекордсменом за кількістю трофеїв серед німців

    Футболіст Баварії став рекордсменом за кількістю трофеїв серед німців

    Півзахисник Ванкувер Вайткепс Томас Мюллер отримав свій 35-й трофей у кар’єрі, допомігши своєму клубу виграти чемпіонат Канади. У фіналі Вайткепс переміг Ванкувер ФК, а Мюллер забив один з голів. Відзначається, що завдяки цій перемозі він обійшов Тоні Крооса, у якого 34 нагороди. У цьому сезоні Мюллер провів 10 матчів за Вайткепс, в яких забив 7 голів і віддав 5 результативних передач.

  • Зеленський і Мерц провели переговори у Копенгагені

    Зеленський і Мерц провели переговори у Копенгагені

    Президент України Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі у Копенгагені обговорили питання посилення української ППО. Зеленський подякував Німеччині за підтримку України і розповів про потреби країни. Лідери обговорили постачання систем Patriot та ракет для них, а також розглянули ініціативу PURL. Німеччина виділила 500 млн доларів на фінансування третього пакета допомоги Україні. Також розглядали можливість використання заморожених російських активів для захисту та відновлення України. Лідери домовились про подальші контакти для підготовки міжурядових консультацій. Данія також виділила фінансування для українського виробництва та на закупівлю американської зброї в рамках ініціативи PURL.