У польському суді відмовились екстрадувати українця Володимира Журавльова до Німеччини, де його підозрювали у саботажі газопроводу Північний потік-2. Варшава також звільнила Журавльова з-під варти. Прем’єр-міністр Польщі вважає, що це справедливе рішення, оскільки вважає, що Україна бореться проти Росії. Журавльов в інтерв’ю відкидає обвинувачення і каже, що не мав стосунку до саботажу. Він зазначив, що працює в Польщі в будівельній галузі і займається дайвінгом як хобі. Журавльов виїхав з України з родиною перед вторгненням російських військ. Адвокат зазначив, що німецька сторона не надала достатніх доказів причетності Журавльова до саботажу.
Позначка: Німеччина
-
Німеччина відкликає посла з Грузії
Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії перед зустріччю посадовців Європейського Союзу в понеділок через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною. Про це повідомляє Reuters у недлію, 19 жовтня.
“Протягом багатьох місяців грузинське керівництво агітує проти ЄС, Німеччини та особисто проти німецького посла Ернста Петера Фішера”, – зазначили у МЗС країни.
Відкликання відбувається “для консультацій щодо подальших дій”, – заявило німецьке міністерство. У понеділок “Рада ЄС у закордонних справах розгляне питання Грузії”.
Жодних коментарів від уряду Грузії не було.
Минулого місяця Міністерство закордонних справ Грузії викликало Фішера, припустивши, що він брав участь у спробах просування “радикального порядку денного” у країні напередодні виборів.
Грузинські посадовці місяцями звинувачували Фішера та інших послів ЄС у підтримці спроб повалення уряду в Тбілісі.
Влада Грузії вживає жорстких заходів проти проєвропейських опозиційних діячів та протестувальників, котрі влаштовують демонстрації після суперечливих парламентських виборів у жовтні минулого року та подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС.
Раніше речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада фактично веде російську пропаганду, поширюючи дезінформацію, зокрема, про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. -
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони
Аеропорт Мюнхена, один із найбільших у Німеччині, тимчасово закрився у ніч на суботу через повідомлення про дрони, підтвердити наявність яких влада не змогла. Про це пише AP у неділю, 19 жовтня.
Аеропорт відновив роботу до опівночі, тоді як вранці неділі повітряний рух здійснювався у звичайному режимі, зазначили в адміністрації аеропорту.
Про “підозрілі спостереження” поінформували кілька осіб, зокрема працівники служби безпеки та персонал аеропорту. Спостереження відбулися близько 22:00 за місцевим часом протягом приблизно 30 хвилин, а потім знову близько 23:00.
Втім, як зазначається, вплив на рейси та пасажирів був незначним: три рейси змінили маршрут – два з них згодом змогли приземлитися в Мюнхені, а один виліт скасував.
Федеральна поліція повідомила, що не виявила дронів чи підозрілих осіб на території аеропорту.
Це вже не перший випадок прольотів дронів у повітряному просторі країн ЄС. Раніше аеропорт Мюнхена двічі закривався протягом 24 годин через фіксування дронів, що вплинуло на тисячі пасажирів. Нагадаємо, що перший випадок стався ввечері 2 жовтня, коли неподалік аеропорту були помічені невідомі безпілотники. Через це робота повітряної гавані була тимчасово заморожена, а доступ до злітно-посадкових смуг закрито з міркувань безпеки. Як відомо, в минулі тижні різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. Сьгодні вночі з цієї причини знову зупиняв роботу аеропорт у столиці Норвегії – Осло. У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України
Уряд Німеччини проводить розслідування щодо виявлення сотень громадян Угорщини, які представлялися біженцями з України, але насправді не мали стосунку до України. Багато з них виявилися власниками угорських паспортів, які отримали завдяки програмі натуралізації, яку запровадив угорський прем’єр Віктор Орбан. Ці люди намагалися скористатися цим статусом для отримання фінансової допомоги в Німеччині як українські біженці, але згідно з німецьким законодавством громадяни ЄС, зокрема угорці, не мають права на таку допомогу. Також зазначається, що ромам з паспортами України не виникають проблем в Німеччині, але тим, хто має угорське громадянство, важко отримати допомогу через статус громадянина ЄС.
-
Мерц оцінив візит Зеленського у Вашингтон
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що візит президента України Володимира Зеленського до президента США Дональда Трампа показав необхідність допомоги Європи Україні. Він зазначив, що важливо підтримати Україну фінансово, політично та військово, оскільки капітуляція країни може призвести до подальшої агресії Росії. Мерц висловив підтримку ідеї надання Україні військової допомоги для зупинення війни. Під час зустрічі Зеленського з Трампом у Білому домі Трамп, за даними видання Axios, відмовив у наданні далекобійних ракет Україні, оскільки зараз акцентується на дипломатії після розмови з Путіним.
-
Європейські лідери прокоментували переговори у США
Європейські лідери висловили повну підтримку президенту України Володимиру Зеленському після його розмови з президентом США Дональдом Трампом. Після групової телефонної розмови з Європою, лідери заявили про рішучість у подальшій підтримці України, включаючи військову, фінансову допомогу, гарантії безпеки та підтримку мирного процесу. Президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив про обговорення конкретних кроків для посилення підтримки та тиску на Росію для досягнення миру. Канцлер Німеччини та прем’єр-міністр Великої Британії також підтвердили свою підтримку Україні та готовність надсилати допомогу. Всі лідери висловили спільну мету – справедливий та тривалий мир для України.
-
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
У Вищому земельному суді у Франкфурті-на-Майні розглядається справа про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку РФ, на який були накладені європейські санкції у 2022 році. Федеральна прокуратура Німеччини ініціювала цю справу. Назва банку не розголошується, а дата слухань ще не визначена. Причиною конфіскації стало порушення заборони на розпорядження коштами, які були заморожені через війну Росії проти України. ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але операцію відхилили. Також зазначається, що канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримав ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. ВЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” для України.
-
Польща не видаватиме українця, підозрюваного у підриві Північного потоку
Польський суд відмовив у видачі українця Володимира Ж. до Німеччини, де його підозрюють у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також Італія відмовила у видачі ще одного українця, Сергія К., якого також підозрюють у цих подіях. Українців затримали в Польщі та Італії за німецьким ордером. Польський прем’єр-міністр вважає, що це рішення не відповідає інтересам Польщі, адже проблема полягає не в тому, що газопровід підірвали, а в його будівництві. Адвокат Володимира Ж. стверджує, що його підзахисний не визнає себе винним та не розуміє обвинувачення. Володимир Ж. жив у Польщі зі своєю сім’єю, а його дружина стверджує, що вони були разом у Польщі під час атак на газопроводи.
-
Іван Єрмачков після Німеччини пов’язав свою подальшу гру із черкаським ЛНЗ
Український футбольний талант Іван Єрмачков, 20-річний центрбек, перейшов до черкаського клубу ЛНЗ. Він підписав контракт на два роки як вільний агент, після того як його попередній клуб Вердер відпустив його. Єрмачков раніше грав за Вікторію в Німеччині, де забив два голи у восьми матчах. Він починав свою кар’єру у футбольних колективах Київської області.