У світі все менше вірять у якийсь дипломатичний прорив у рамках зусиль з дипломатичного завершення російсько-української війни. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні вважає, що повномасштабну агресію Росії проти України навряд чи вдасться припинити до кінця цього року. А за даними The Atlantic, Дональда Трампа не влаштовують вимоги європейських лідерів і українського президента Володимира Зеленського щодо завершення війни, він хоче миру “будь-якою ціною”.
Мир не в 2025
Коментуючи останній масований російський обстріл України, Антоніо Таяні назвав неприйнятними удари по цивільному населенню. Він нагадав, що Італія запропонувала свій план гарантій безпеки Україні.
“Але спочатку потрібно закінчити війну, а часові рамки не такі короткі, як хтось думав. Війна не закінчиться завтра, і я не думаю, що вона закінчиться до кінця року”, – додав глава італійського МЗС.
Він також розповів, що Італія підтримує введення додаткових санкцій проти Росії у відповідь на вбивство українських цивільних.
“Ми оцінемо, чи буде можливість накласти додаткові санкції на Росію, і я вважаю, що слід накласти фінансові санкції. Ми не проти нових санкцій, але вони приймаються на рівні ЄС”, – сказав Таяні.
Зустрічі не буде?
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у четвер, що, ймовірно, зустріч Володимира Путіна і президента України Володимира Зеленського не відбудеться.
Як повідомляє Reuters, Мерц зробив цю заяву під час спільного брифінгу для журналістів з президентом Франції Еммануелем Макроном.
“До зустрічі президента Зеленського і президента Путіна, як це було між президентом Трампом і президентом Путіним, справа не дійде”, — цитує Мерца агентство AFP.
Трамп розчаровується
Як розповіли журналістам The Atlantic неназваний високопоставлений чиновник і екс-чиновник Білого дому, в останні дні Дональд Трамп у приватних бесідах висловлював роздратування тим, що його гучні дипломатичні зусилля не принесли результату.
«Форма можливого мирного договору, якщо і коли він буде укладений, залишається неясною: Сполучені Штати твердо не зобов’язалися надавати гарантії безпеки Україні, але адміністрація Трампа розглядає можливість продовження обміну розвідувальними даними з українцями і потенційної пропозиції допомоги з протиповітряною обороною», — йдеться у публікації.
Співрозмовники видання також розповіли, що останнім часом Трамп також висловив певне розчарування Зеленським і Європою, вважаючи, що їхні вимоги є нереалістичними і що вони повинні прийняти той факт, що Україна має втратити частину території.
«Він просто хоче, щоб це закінчилося… Майже не має значення, як саме», — розповів високопоставлений чиновник.
Позначка: Німеччина
-
Європа не вірить. Проблеми з мирними переговорами
-
ФРН запускає другий LNG-термінал у порту Вільгельмсгафен
Німеччина 29 серпня офіційно розпочне комерційну експлуатацію свого другого термінала у порту Вільгельмсгафен для приймання зрідженого природного газу. Про це повідомив державний оператор Deutsche Energy Terminal (DET).
Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Німеччина перейшла на глобальні постачання LNG морем, щоб замінити російський трубопровідний газ, від якого вона раніше залежала. Також Німеччина збільшила імпорт трубопровідного газу з Норвегії.
Перший LNG-термінал у Вільгельмсгафені було збудовано у листопаді 2022 року. Роботи вдалося виконати менше ніж за 200 днів – це безпрецедентні темпи для будівництва в Німеччині. Запрацював термінал у грудні.
Новий термінал Вільгельмсгафен-2 – це спеціальна плавуча установка Excelsior для зберігання та регазифікації. Він приймає зріджений газ, знову перетворює його на звичайний і подає до німецької газової мережі. Термінал успішно протестували у травні.
За словами керівника оператора термінала DET Пітера Ретгена, стабільна робота допоможе забезпечити Німеччину газом та заповнити сховища перед наступною зимою.
У липні всі вільні потужності цього термінала з регазифікації на 2025-й та 2026 роки вже були розкуплені газовими компаніями.
Судно Excelsior належить американській компанії Excelerate Energy. Німецька Gasfin Services координуватиме всі процеси місцевого управління, а литовська KN Energies надасть послуги комерційного та технічного обслуговування.
Цьогоріч термінал зможе постачати до мережі до 1,9 млрд кубометрів газу. Цього вистачить, щоб обігріти приблизно 1,5 млн сімей із чотирьох осіб, які мешкають у багатоквартирних будинках. До 2026-2027 років його потужність планують збільшити до 4,6 млрд кубометрів на рік. -
Російські дрони стежать за поставками зброї через Німеччину – ЗМІ
Пов’язані з Росією безпілотники спостерігають у східній німецькій землі Тюрингія за маршрутами, якими США та західні союзники постачають зброю Україні. Про це мовиться у спільному розслідуванні журналістів WirtschaftsWoche та The New York Times.
Росія або її представники запускають безпілотні літаки-розвідники над маршрутами, які США та їх союзники використовують для перевезення військових вантажів через східну частину Німеччини.
Американські та німецькі спецслужби вважають, що ці дані Росія може використати для майбутніх диверсій.
Німеччина продовжує обладнувати свої військові бази протидроновими системами, зазначає WirtschaftsWoche. Частині з них вже вдалося збити російські безпілотники. За даними німецької розвідки, дрони були виготовлені в Ірані та запущені на територію Німеччини з кораблів у Балтійському морі.
Кремль уже заявив, що розслідування журналістів “виглядає як фейк”, цитує Reuters прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова.
Водночас у 2025 році кількість російських диверсій на території Європи скоротилася, зазначає The New York Times із посиланням на джерела у західних спецслужбах. США та європейські країни посилили обмін інформацією про дії російської розвідки в ЄС. Саме завдяки цій співпраці у травні в Німеччині та Швейцарії затримали трьох українців, які планували напад на вантажний транспорт у ФРН.
За словами західних посадовців, хоча розвідувальні операції Росії перебувають під все більш суворим контролем, вони зберегли здатність вербувати людей для здійснення атак по всій Європі. Тож західні військові посадовці все більше стурбовані польотами дронів у Німеччині.
У Вашингтоні підтвердили ці польоти, втім заявили, що не можуть відстежити їхнє походження. Вони вважають, що дрони пілотували росіяни або особи, котрі працюють на російські розвідслужби. -
Підрив Північних потоків: Німеччина видала ордери на арешт українців
У Німеччині видали ордери на арешт шістьох осіб, яких підозрюють у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. За даними слідства, всі можливі виконавці операції ідентифіковані, і вони є громадянами України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили німецькі ЗМІ.
Спільне розслідування видань Die Zeit, Suddeutsche Zeitung та телеканалу ARD встановило, що до підготовки вибухів були залучені четверо водолазів, серед яких одна жінка, спеціалістка з вибухівки, а також шкіпер і координатор операції. Координатора вдалося затримати в Італії, і наразі Німеччина домагається його екстрадиції. Йому висунули звинувачення в антиконституційному саботажі, організації вибуху та знищенні будівель, що може призвести до максимального покарання у вигляді 15 років ув’язнення.
Повідомляється, що один із ймовірних учасників операції загинув на фронті, тоді як решта можуть переховуватися в Україні. Одного з підозрюваних спробували затримати в Польщі, але він утік, скориставшись автомобілем українського військового аташе. Водночас Німеччина поки що не направила офіційний запит на екстрадицію інших підозрюваних українській владі.
Згідно з матеріалом, уряд Німеччини прагне зберігати дистанцію від цього розслідування. Журналісти зазначають, що висновки слідства створюють політичне напруження для кабінету Фрідріха Мерца. Однак українська сторона заперечує будь-яку причетність до диверсії.
-
Шукають добровольців. Дефіцит солдат в Німеччині
Німеччина має намір не лише краще оснастити свої збройні сили, а й значно їх розширити: замість нинішніх 183 тисяч діючих солдатів їхня чисельність має зрости до 260 тисяч до початку 2030-х років. А чисельність оперативних резервістів має подвоїтися зі 100 до 200 тисяч.
Щоб залучити в армію людей уряд країни хоче зробити привабливішою військову службу і мотивувати десятки тисяч молодих людей служити в Бундесвері в найближчі роки.
Міністр оборони Німеччини очікує великого припливу добровольців, проте критики кажуть про дефіцит і закликають до повернення обов’язкової військової служби в країні. Повернення системи військового обліку Хоча військова служба в Німеччині залишається добровільною, новий закон встановлює вимогу: починаючи з 2026 року всім 18-річним буде надіслано анкету. Чоловіки будуть зобов’язані її заповнити, а для жінок це добровільно, пише Deutsche Welle.
Анкетування оцінить їхню зацікавленість у службі в Бундесвері. Ідея полягає в тому, що, заповнивши анкету, молоді люди зв’яжуться з Бундесвером як потенційним роботодавцем. Відповідних кандидатів запросять до участі в призові.
Починаючи з липня 2027 року, всі 18-річні чоловіки повинні будуть пройти медичний огляд, навіть якщо вони не обрали добровільну військову службу. Комісія визначатиме їхню придатність до військової служби за станом здоров’я.
Мета міністерства оборони Німеччини – отримати уявлення про кількість чоловіків, придатних до військової служби в країні. З моменту призупинення військового обов’язку у 2011 році уряд та органи влади більше не мають даних про те, хто був би доступний для служби у надзвичайній ситуації. Повернення до так званої системи військового обліку має на меті заповнити цю прогалину.
Більше того, коли ще існував призов, Бундесвер мав відповідну інфраструктуру. Зараз це не так. Міністр оборони Пісторіус наголошує, що Бундесвер просто не зможе одночасно розмістити та навчити всіх мобілізованих чоловіків.
Канцлер Мерц повторив цей аргумент після засідання кабінету міністрів: “Нам не вистачає казарм і нам не вистачає інструкторів. Це означає, що тепер усе має розвиватися знизу вгору”. Більше грошей та безкоштовних послуг Мінімальна тривалість нової служби буде становити шість місяців, максимальна – 23 місяці. Протягом перших шести місяців новобранці проходять базову військову підготовку, включаючи керування безпілотниками. Потім вони можуть отримати додаткову кваліфікацію в одному з роді військ – піхоті, Повітряних силах, ВМС або кіберкомандуванні.
У майбутньому всі військовослужбовці будуть класифіковані як тимчасові солдати. З таким статусом військовослужбовці отримуватимуть значно кращу оплату праці, чиста щомісячна зарплата становитиме приблизно 2300 євро. Крім того, вони отримуватимуть безкоштовне проживання, медичне обслуговування та проїзд залізницею.
За даними Міністерства оборони, цього року 15 тисяч солдатів добровільно підуть на військову службу.
“Є вагомі підстави вважати, що ми спостерігатимемо збільшення кількості на кілька тисяч щороку, досягнувши приблизно 30 тисяч до 2029 року”, – пояснив Пісторіус.
Однак якщо добровольців буде замало, то в Німеччині автоматично відновлять призов. Без шансів на успіх? Політики з консервативних партій ХДС та ХСС сумніваються в успіху добровільної військової служби, хоч би якою привабливою вона була.
“Добровільна військова служба не вирішить кадрову проблему Бундесверу, а лише коштуватиме Німеччині дорогоцінного часу”, – сказав лідер ХСС Маркус Седер
Навіть серед німецької молоді ентузіазм обмежений: згідно з опитуванням YouGov, більшість із них не мають бажання проходити військову службу чи будь-яку іншу обов’язкову військову службу. 55 відсотків молоді віком від 16 до 26 років у Німеччині виступають проти запровадження обов’язкової військової служби, згідно з опитуванням проведеним у липні. -
Німеччина вперше створює Раду нацбезпеки
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц та міністр оборони Борис Пісторіус оголосили про створення нового органу – Ради національної безпеки Німеччини (РНБ), яка спростить консультації високого рівня з питань оборони та безпеки. Про це повідомляє Euractive.
Німецькі чиновники називають Раду нацбезпеки “новим ядром архітектури безпеки Німеччини”.
Зазначається, що новостворена РНБ об’єднає два попередні органи: Федеральну раду безпеки Німеччини, відповідальну за експорт зброї та оборонну політику, та Кабінет міністрів безпеки, який скликався для ухвалення кризових рішень.
Як заявив Мерц, вперше створена Рада займатиметься як довгостроковим плануванням “інтегрованої політики безпеки” країни, так і “міжгалузевими питаннями національної безпеки на перетині внутрішньої, зовнішньої, економічної та цифрової безпеки”.
Він додав, що загрози європейській безпеці з боку Росії та інших країн вимагають більш гнучкого ухвалення рішень та реагування.
“Ми повинні стати швидшими, креативнішими та рішучішими, зміцнюючи нашу інфраструктуру, покращуючи нашу координацію та роблячи наше суспільство загалом більш стійким”, – зазначив канцлер.
До складу новоствореної РНБ увійдуть канцлер та дев’ять міністрів уряду Німеччини. Посадовці та експерти німецьких служб безпеки та розвідки, 16 федеральних земель країни та таких інституцій, як НАТО та ЄС також будуть запрошуватися на засідання за потреби.
За словами офіційних осіб, ключовим завданням РНБ буде стратегічне прогнозування: “визначати середньострокові та довгострокові сценарії загроз, розробляти варіанти дій та проводити необхідну підготовку”.
Роботу РНБ координуватиме керівник апарату канцелярії Мерца Якоб Шрот. -
Rheinmetall відкрив найбільший у Європі завод боєприпасів
Німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів. Про це пише Bloomberg у середу, 27 серпня.
У церемонії відкриття взяли участь генеральний директор компанії Армін Папперґер, міністр фінансів та віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль, міністр оборони Борис Пісторіус і генеральний секретар НАТО Марко Рютте.
Будівництво розпочалося на початку 2024 року за участі колишнього канцлера Олафа Шольца. Завод почав тестові операції у другому кварталі 2025-го, тоді як повної потужності – виробництво до 350 тисяч артилерійських снарядів на рік – планує досягти у 2027 році.
Комплекс складається з двох будівель: одна призначена для виробництва 155-мм снарядів, інша – для їхнього заряджання, складання та пакування.
Інвестиції у проєкт становлять близько €500 млн. На підприємстві створять понад 500 робочих місць. З 2026 року тут також планують випускати реактивні боєприпаси.
Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди.
Також німецький концерн Rheinmetall і американська компанія Anduril Industries оголосили про стратегічне партнерство. Партнери планують організувати в Європі виробництво американських ударних дронів Fury і крилатих ракет Barracuda.
Раніше стало відомо, що Rheinmetallі американська корпорація LockheedMartinстворять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot. -
Німеччина відмовила у в’їзді майже 12 тисячам осіб з травня
Від травня у Німеччині діють посилені прикордонні перевірки, запроваджені міністром внутрішніх справ Александером Добріндтом. За даними Міністерства внутрішніх справ, з того часу на кордоні відмовили у в’їзді близько 11,900 осіб, серед них – 660 людей із заявами про притулок. Про це інформує Tagesschau у середу, 27 серпня.
Правомірність таких дій залишається спірною. Як зазначає правовий експерт ARD Франк Бройтігам, Адміністративний суд Берліна раніше визнав відмови шукачам притулку такими, що суперечать праву ЄС. Чи підтримають цю позицію інші суди, поки що відкрите питання.
Добріндт, своєю чергою, вважає заходи повністю законними та називає їх “успішними”. У коментарі ARD він акцентував, що рішення відповідають як німецькому, так і європейському праву.
Посилені перевірки означають додаткове навантаження для Федеральної поліції. Водночас у Німецькій поліцейській спілці (DPolG) закликають поступово скорочувати кількість залучених сил, оскільки зараз потік мігрантів зменшився.
Попри це, уряд уже повідомив ЄС про продовження контролю. За словами Добріндта, відмовитися від нього можна буде лише тоді, коли зовнішні кордони Євросоюзу будуть захищені надійніше.
Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про намір посилити міграційну політику країни за прикладом Данії.
Німеччина посилить контроль над міграцією -
Мерц розкритикував підхід Росії до мирних переговорів
Росія використовує “стратегію затягування” в мирних переговорах щодо завершення війни в Україні. Це стосується запланованої зустрічі голови Кремля Володимира Путіна з українським президентом Володимиром Зеленським. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє німецький телеканал n-tv.
“Путін вважає правильним висунути попередні умови для цієї зустрічі, які абсолютно неприйнятні як з точки зору України, так і з нашої, і з моєї особистої точки зору”, – наголосив голова німецького уряду.
Він нагадав, що президент США Дональд Трамп після зустрічей спочатку з Путіним на Алясці, а потім у Вашингтоні з Зеленським та іншими главами європейських держав і урядів заявив: зустріч Путіна і Зеленського мала відбутися протягом найближчих двох тижнів. Однак цей “дедлайн” спливає через кілька днів.
Мерц вважає, що тепер настала черга Росії діяти.
“Якщо російська сторона не зробить цей крок, знадобиться ще більший тиск”, – додав Мерц.
За його словами, Європейський союз уже працює над подальшими санкціями.
Як відомо, ЗМІ раніше заявили, що Путін погодився на зустріч із Зеленським до кінця серпня. Про це він начебто сказав у розмові з Трампом. Зустріч спершу повинна відбутися у двосторонньому форматі, а пізніше – за участі лідерів України, США і РФ.
Мерц оцінив прогрес у врегулюванні війни в Україні -
Німеччина і Бельгія виступили проти конфіскації активів РФ
Конфіскація активів російського Центробанку може негативно позначитися на фінансових ринках і є проблемною з юридичного погляду. Про це заявили канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер на спільній пресконференції у вівторок, 26 серпня, передає DW.
“Я знаю, що є уряди, які мріють конфіскувати ці кошти. Але я хотів би застерегти: з юридичного погляду, це не так просто”, – сказав Де Вевер.
Глава уряду Бельгії пояснив, що кошти центральних банків, включно з російським, мають імунітет, і якщо буде ухвалено політичне рішення про конфіскацію державних коштів, то інші країни можуть почати виводити свої активи з ЄС.
“І з юридичного погляду, це дуже небезпечно”, – додав бельгійський прем’єр.
Канцлер Німеччини поділив стурбованість свого бельгійського колеги. Особливо з огляду того, що депозитарій Euroclear, де заморожені активи ЦБ РФ, розташований на території Бельгії. Відповідно, ця країна має нести державну відповідальність, якщо доступ до цих коштів буде отримано незаконно.
Повідомляється, що в Euroclear зберігається понад 200 мільярдів євро, що належать Центробанку РФ. Країни G7 ухвалили рішення щодо замороження цих коштів, але відсотки та доходи від них вони використовують на користь України. Втім, всю суму, можливо, можна буде використати лише після укладення мирної угоди про припинення війни.
Раніше російський диктатор Володимир Путін поскаржився на конфіскацію резервів Росії, назвавши дії Заходу “відкритим грабунком”.
Не лише війна: чому ЄС не хоче розморожувати російські активи