У Високому Суді Англії та Уельсу вирішили заморозити активи Костянтина Жеваго, колишнього власника банку “Фінанси та кредит”, який перебуває під ліквідацією з 2015 року. Національний банк України подав позов з метою виконання судового рішення в Англії, яке зобов’язує Жеваго погасити борг перед НБУ. Суд у Києві визнав, що Жеваго не погасив борг, який гарантував для банку “Фінанси та кредит”. У 2015 році НБУ визнав банк “Фінанси та кредит” неплатоспроможним, коли Жеваго був акціонером банку. Йому також ставлять підозру у розтраті і легалізації коштів банку, а також у наданні хабаря ексголові Верховного суду.
Позначка: НБУ
-
У НБУ заявили про зниження резервів України
У липні міжнародні резерви України скоротились на понад $2 млрд і становили $43,03 млрд станом на 1 серпня. Це зниження було викликане валютними операціями Національного банку України та виплатами країни у іноземній валюті, але частково було компенсовано надходженнями від міжнародних партнерів та розміщенням валютних облігацій внутрішньої державної позики. Національний банк України в липні продав валюту на $3,46 млрд. Уряд отримав $2,12 млрд на валютні рахунки у НБУ, зокрема від Євросоюзу, МВФ, розміщення ОВДП та Світового банку. Також було спрямовано $793 млн на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Україна також сплатила $2,6 млн Міжнародному валютному фонду. Також вартість фінансових інструментів збільшилася на $101,5 млн завдяки їх переоцінці в липні.
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України вводить нові заходи валютної лібералізації з 6 серпня. Ці зміни дозволять компаніям репатріювати дивіденди за 2023 рік, розширять можливості форвардних угод, підтримають ювелірну галузь та нададуть додаткові можливості компаніям, що підтримують ЗСУ. НБУ також дозволяє повертати помилково зараховані кошти в іноземній валюті, спрощує регулювання зовнішніх позик і стимулює валютну лібералізацію. Ці заходи спрямовані на залучення нових інвестицій, розвиток внутрішнього виробництва та зменшення тіньового сектору. Це дозволить підтримати економіку та підвищити довіру до української банківської системи.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України заявив про зміцнення курсу гривні до долара і євро. Офіційний курс долара на середу склав 41,6845 грн, що на 0,1056 грн менше, ніж попереднього дня. Це найнижчий рівень з кінця червня. Курс євро також зменшився і складе 48,0914 грн, що на 0,2556 грн менше, ніж раніше. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, або на 30,9%, до $3,69 млрд. Курс гривні до долара на готівковому ринку також зміцнився на 13 копійок.
-
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України підвищив курс долара до гривні, але євро різко подорожчало. Курси валют залежать від багатьох факторів, таких як глобальні тенденції та політика НБУ. Експерти передбачають, що курси долара та євро можуть трохи коливатися, але загалом будуть стабільними. Різке падіння курсу євро пояснюють угодою між Євросоюзом і США. Експерти радять бути обережними з валютними операціями та розглядати різні можливості для інвестування коштів. НБУ має достатні ресурси для стабілізації ситуації на валютному ринку, але важливо бути готовим до можливих змін.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
Національний банк України у липневому Інфляційному звіті повідомив, що завдяки оперативному ремонту в енергетичній галузі дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж прогнозувалося раніше. У звіті також зазначено, що ремонтні роботи тривають у 2025 році, включаючи відновлення генеруючих потужностей. Прогноз дефіциту електроенергії знижено з 3% до 1% за умови стабільної ситуації у першій половині року. Нацбанк також попереджає про ризики, пов’язані з можливими атаками на енергетичну інфраструктуру з боку Росії, які можуть ускладнити постачання енергії та вплинути на економіку. Утім, розвиток відновлюваної енергетики та інші заходи можуть допомогти забезпечити стабільність енергосистеми й підтримати економічне зростання.
-
В Україні зникне з обігу монета 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він.