Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.
Позначка: Наука
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
-
На китайській орбітальній станції виявили невідомий раніше мікроорганізм
Китайські вчені виявили новий штам бактерії на космічній станції Тяньгун. Ця бактерія, названа Niallia tiangongensis, є до цього часу невідомим видом на Землі і стала першим виявленим штамом на китайській космічній лабораторії. Вчені зібрали цей штам у травні 2023 року під час місії екіпажу Шеньчжоу-15 на станції. Виявлено, що ця бактерія добре пристосовується до умов космосу – вона стійка до стресу, мікрогравітації та радіації. Її адаптивні властивості можуть бути корисними для медицини, сільського господарства та космічної промисловості на Землі. Бактерія також виявила здатність розкладати органічні речовини, що може бути корисним для переробки відходів у корисні ресурси. Відкриття цього мікроба стало частиною дослідницької програми CHAMP, яка вивчає мікробіом середовища на космічній станції. Вчені планують подальший аналіз цієї бактерії на Землі.
-
У Південній Африці знайшли вид гекона, що вважався зниклим понад 30 років
Дослідники з Endangered Wildlife Trust виявили рідкісний вид гекона в Південній Африці, якого не бачили з 1991 року. Експедиція тривала лише три дні, але вдалося знайти понад 20 особин цього виду, з яких сім було сфотографовано і взято зразки для подальшого аналізу. Це допоможе підтвердити, що цей гекон є окремим і унікальним видом. Після того, як цей вид був вважаний зниклим, знайдені особини розблокували сумніви щодо їх класифікації. Це вже п’ятий випадок “повернення” виду, який був знайдений Endangered Wildlife Trust за останні роки, що свідчить про успішну роботу з охорони рідкісних видів.
-
Спорт може погіршувати нічний сон – вчені
Недавнє дослідження показало, що фізичні заняття за чотири години до сну можуть ускладнити засинання та скоротити час сну на 43 хвилини. Вчені довго вважали, що активність сприяє кращому сну, але нові дані засвідчили протилежний ефект від вечірнього тренування. Дослідники виявили, що тривалі та інтенсивні заняття спортом ввечері негативно впливають на сон. Людям, які займалися спортом пізно ввечері, потрібно було додатковий час, щоб заснути, і їх якість сну погіршувалася. Рекомендацією вчених є завершення фізичних вправ якнайраніше або вибір легших тренувань для покращення сну.
-
Вчені розробили технологію 3D-друку всередині тіла за допомогою звуку
Команда дослідників з Каліфорнійського технологічного інституту розробила новий метод 3D-друку полімерів в організмі живих істот. Цей метод, названий DIS, використовує ліпосоми – жирові капсули, щоб заповнити агентами для зшивання полімерів. Завдяки ультразвуку, який підігріває зону, ліпосоми вивільняють агент, який спричиняє процес полімеризації і дозволяє створити тривимірну структуру у внутрішній частині організму. Цей метод вже протестували на мишах, друкуючи полімери з ліками поблизу пухлини сечового міхура, що призвело до більшої ефективності у знищенні ракових клітин. DIS може бути використаний для доставки ліків, клітин, а також для моніторингу життєвих функцій, наприклад, у створенні провідних полімерів для електрокардіограм. У майбутньому вчені планують удосконалити цей метод за допомогою штучного інтелекту, щоб можна було автономно друкувати полімери у русі, наприклад, усередині б’ючого серця. Наступним етапом буде випробування на великих тваринах, а потім, можливо, і на людях. Результати дослідження були опубліковані у журналі Science.
-
Штучний інтелект вперше розшифрував назву “нечитабельного” сувою з Везувію
Дослідники успішно використали модель штучного інтелекту для розшифрування тексту на 2000-річному сувої з Везувію, що був відсканований в Бодлеанській бібліотеці в Оксфорді. Вони навчили модель розпізнавати навіть невидимі літери, що дозволило відчитати заголовок і автора тексту. Виявлено, що цей сувій є частиною твору грецького філософа Філодема “Про вади”. Відкриття було зроблено в рамках Vesuvius Challenge, де переможці отримали винагороду у розмірі $60 тисяч. Це досягнення є кроком у розвитку штучного інтелекту для читання обвуглених стародавніх текстів і дає надію на повне прочитання сувоїв, що залишилися в Геркуланумі після виверження Везувію.