Російські нафтопереробні заводи на Балканах, які потрапили під санкції, можуть змінити власників. Сербія готує поправку до проєкту бюджету, щоб викупити НПЗ NIS. Президент Сербії Александар Вучич запропонував Росії ще 50 днів для пошуку нового власника NIS, після чого Сербія може ввести власне управління на підприємство. У січні 2025 року Мінфін США ввів санкції проти Газпром нафти, власника контрольного пакету NIS. В разі не зняття санкцій, NIS може припинити роботу через зупинку постачання нафти трубопроводами сусідніх країн. Аналогічна ситуація розвивається в Болгарії, де влада готується придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. У листопаді ухвалили закон про зовнішнє управління над активами Лукойла, а зовнішній керуючий вже призначений. Лукойл оголосив про продаж своїх закордонних активів.
Позначка: Націоналізація
-
ПриватБанк відсудив у колишніх власників $3 млрд
У Високому суді Англії прийняли рішення, згідно з яким колишні власники ПриватБанку, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, повинні виплатити банку понад $3 мільярди у вигляді компенсації за збитки та судові витрати. Суд зобов’язав їх сплатити основну суму збитків у розмірі $1,76 мільярди, проценти у розмірі $1,19 мільярдів та авансовий платіж у розмірі 76,4 мільйона фунтів стерлінгів. Якщо гроші не будуть сплачені добровільно до 24 листопада 2025 року, то банк розпочне процес стягнення через активи колишніх власників. Суд визнав, що Коломойський та Боголюбов діяли шахраїськи та недоброчесно, і вказав, що їхні дії були спрямовані на введення суду в оману. Український Верховний суд також вирішив справу щодо повернення ПриватБанку колишнім власникам на користь банку.
-
ISW: Окупанти Криму заробили $28 млн на вкраденому
Окупаційна влада Криму за перше півріччя 2025 року отримала понад 28 мільйонів доларів від продажу майна, яке було вилучене в рамках так званої “націоналізації”. Про це інформує у своєму звіті від 17 липня Інститут вивчення війни (ISW),
У звіті, зокрема, йдеться, що очільник так званої Державної ради Криму Володимир Константинов заявив, що з продажу 25 об’єктів нерухомості, “націоналізованих у ворогів Криму та Росії”, окупаційний бюджет отримав близько 2,2 млрд рублів (приблизно 28 млн доларів).
Експерти зазначають, що Росія систематично використовує вилучення майна на окупованих українських територіях як інструмент репресій, залишаючи людей без власності. Крім того, продаж такого майна забезпечує дохід для окупаційної адміністрації та є одним із джерел її фінансування.
У звіті також зазначено помітне збільшення темпів “націоналізації”. За період з 2022 по 2024 рік до бюджету Криму було спрямовано 4,8 млрд рублів (близько 61 млн доларів). Натомість лише за перше півріччя 2025 року ця сума вже становить половину зазначеного трирічного показника.
Раніше повідомлялося, що Росія вивезла з окупованого Криму понад 100 культурних цінностей. Українська розвідка оприлюднила докази масштабного археологічного пограбування.
Окрім того, протягом десятиліття анексії Криму російська влада замінила понад 35% мешканців півострова.
-
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни -
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати компанію Електричні мережі Вірменії (ENA), яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. Законопроект передбачає, що Комісія з регулювання комунальних послуг матиме право втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Опозиція критикує ці поправки, називаючи їх “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян планує націоналізувати ENA, яка має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у країні. Самвел Карапетян, якого звинувачують у публічних закликах до насильницького захоплення влади, став об’єктом цих поправок.