Вперше в історії НАТО військово-морські сили України очолили та керували силами умовного противника під час навчань у Португалії. Участь у цих навчаннях дозволила перевірити спроможності двадцяти країн-членів НАТО. Під час навчань звертали увагу на використання безпілотних систем для скоординованих ударів і реагування на загрози. Українські військові успішно організували спільну роботу з планування та управлінням силами умовного противника разом з країнами-партнерами. Участь України у цих навчаннях є важливою для демонстрації ключових тенденцій сучасної морської війни. У навчаннях взяли участь представники сил, підприємств та науково-дослідницьких центрів 26 країн-партнерів, а також представники НАТО.
Позначка: НАТО
-
У Фінляндії відкрили штаб сухопутних військ НАТО
У Фінляндії, в місті Міккелі, відкрили штаб сухопутних військ НАТО в Північній Європі, близько кордону з Росією. Міністр оборони Фінляндії відзначив важливість організації сухопутної оборони та підкреслив важливість участі НАТО в цьому регіоні. Штаб, що розташований за 300 кілометрів від Санкт-Петербурга, розпочав роботу на початку вересня. Він відповідає як за планування та проведення спільних навчань у мирний час, так і за командування військами НАТО в разі війни в Північній Європі. Штаб очолює норвежець разом із командувачем фінської армії, і підпорядкований командуванню НАТО в Норфолку. У штабі працюватиме близько 50 постійних співробітників з різних країн у мирний час.
-
Греція не хоче передати Україні винищувачі Mirage
Американські та натівські партнери вимагають від Греції передати Україні частину високотехнологічних бойових літаків Mirage 2000-5 у рамках програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Грецький уряд пропонує застаріле озброєння, а не сучасні системи, які вимагають партнери України. США, Франція та інші країни закликають Грецію активніше підтримувати Україну, передаючи їй потрібну зброю. Грецька сторона також розглядає варіанти продажу літаків Mirage іншим країнам, включаючи можливість передачі їх Україні. Програма PURL була створена для сприяння постачанню необхідної зброї Україні, і тиск на Грецію є частиною цієї стратегії.
-
В НАТО виникла сварка через російські літаки – ЗМІ
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив своє обурення під час обговорення з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом щодо реакції на проліт російських літаків МіГ-31 19 вересня. Виникли розбіжності між ними після того, як Естонія використала четверту статтю договору НАТО про консультації у випадку загрози безпеці. Рютте вважає, що занадто часте використання цієї статті може послабити силу договору. Зазначається, що він навіть підвищив голос на Міхала, попереджаючи, що НАТО має бути обережним у використанні сигналів тривоги.
-
Президент Фінляндії: Ми не воюємо з Росією
Президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв’ю CNN заявив, що їхня країна не веде війну з Росією і відносини потребують збалансованого підходу. Він висловив думку, що у відносинах з Росією потрібно поєднувати “батіг і пряник”. Стубб вважає, що заяви про можливе збиття російських літаків країнами НАТО є частиною стримувальної політики президента Трампа. Він підкреслив, що в ситуаціях повітряних провокацій Росії важливо не реагувати занадто агресивно, але при цьому треба підтримувати спокій і зміцнювати оборонні механізми.
-
Зеленський та Рютте провели розмову
Президент України Володимир Зеленський розповів про свою телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. У розмові вони обговорили російську атаку на Україну, яка включала ударні дрони та ракети. Також обговорили програму PURL, яка допомагає Україні закуповувати необхідну зброю для захисту життя людей. Зеленський також обговорив можливість розширення цієї програми та залучення інших країн до її підтримки.
-
У РФ заявили, що не планують нападати на країни НАТО
На Генасамблеї ООН Очільник російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Росія ніколи не мала і не має наміру нападати на країни-члени НАТО та Євросоюз. Він сказав, що Росія пропонувала державам НАТО “поважати свої зобов’язання і домовитися про юридично зобов’язальні гарантії безпеки”, але ці пропозиції були ігноровані. Лавров також підкреслив, що будь-яка агресія проти Росії отримає “рішучу відсіч”. Він висловив обурення загрозам застосування сили проти Росії та заявив, що Росія не має намірів нападати на країни НАТО та Євросоюзу.
-
НАТО заявило про збільшення присутності у Балтиці
НАТО оголосило про розширення своєї місії в Балтійському морі через вторгнення безпілотників у Данії. Альянс збирається зосередити увагу та контроль за допомогою нового обладнання, такого як платформи для розвідки та зенітні фрегати. Нові засоби також мають підсилити місію НАТО “Балтійська варта” у зв’язку із пошкодженням кабелів та ліній на дні моря. Крім того, в Естонії помітили перекидання американських танків до кордонів з Росією. Фото з перевезенням танків розповсюджується в соцмережах.
-
Латвія закликала НАТО боротися з дронами РФ методами України
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс закликав НАТО створити місію протиповітряної оборони в Балтиці та використовувати український досвід у боротьбі з російськими дронами. Він зазначив, що збільшення витрат на оборону є важливим для кожної країни Європи. Рінкевичс наголосив на необхідності ефективного стримування російських загроз, зокрема через патрулювання повітряного простору і використання технологічних рішень. Латвія також планує спрямувати на оборону 5% свого ВВП.
-
ISW пояснив, нащо Росії запуск дронів над Європою
Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), Російська Федерація проводить перевірку протиповітряної оборони НАТО та збирає інформацію, щоб використати її у можливій війні з Альянсом. Європейські країни стикаються з діяльністю невідомих дронів у прикордонних районах та біля інфраструктури. Наприклад, у Латвії НАТО підняло в повітря винищувачі для перехоплення російських літаків, які порушували повітряний простір. Також були помічені дрони в Німеччині та Данії. Експерти вважають, що ця активність може бути частиною кампанії Росії щодо перевірки оборони НАТО та демонстрації своєї сили.