Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога.
Позначка: НАТО
-

Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися
-

У Балтійському морі стартували навчання НАТО
У Балтійському морі стартували навчання НАТО Baltops 2025, які триватимуть два тижні. Участь у вправах беруть близько 50 кораблів різних типів. США відправили на навчання штабний корабель USS Mount Whitney, а Німеччина приєднається з фрегатом FGS Bay та кораблями P2000. Польські військові також взяли участь у навчаннях, відправивши корвети та тральщики. Учасники вправ будуть діяти на великих ділянках південної частини Балтійського моря, проводити артилерійські стрілянини та боротьбу з безпілотниками. У навчаннях також братиме участь військова авіація.
-

Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО
Україна та країни НАТО планують координувати дії своїх бойових літаків за допомогою спільної цифрової системи. Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко повідомила, що підписано угоду про використання програмного забезпечення НАТО, яке дозволить краще управляти літаками, засобами оборони та координувати дії під час спільних операцій. Ця система використовується більшістю країн НАТО, що забезпечить взаємодію з союзниками. Це крок до покращення співпраці та підвищення ефективності оборони.
-

НАТО і Росія одночасно проведуть навчання на Балтиці
Країни НАТО і Росія планують провести навчання в Балтійському морі одночасно. Є страхи щодо можливих провокацій, повідомляє німецьке видання Bild. Країни НАТО почнуть свої традиційні військово-морські навчання Baltops на початку червня, а Росія вже відправила свій флот на навчання місяцем раніше, ніж зазвичай. Цього разу участь беруть 20 російських кораблів, що може створити напруженість. Експерти попереджають про ризик ескалації конфлікту в регіоні, хоча не вважають, що Росія атакуватиме під час навчань. Проте можливі провокації, наприклад, перегородження шляху кораблям НАТО чи проліт російських літаків над кораблями Альянсу. Це може бути спробою Росії продемонструвати свою силу та залякування.
-

Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
Голова Міноборони Великобританії Джон Хілі заявив, що країна планує витрачати 3% свого ВВП на оборону до 2034 року. Це підвищення витрат на оборону пов’язане з вимогами США і НАТО до країн-членів блоку витрачати більше коштів на військові потреби. Лідери НАТО можуть підвищити цей показник з 2% до 3% у червні. Ця ініціатива була запропонована після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, який критикував країни-члени НАТО за низькі оборонні витрати.
-

Трамп планує змінити головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп збирається призначити нового Верховного головнокомандувача НАТО в Європі. Він вже повідомив про це генеральному секретарю НАТО Марку Рютте. Ймовірним кандидатом на цю посаду є генерал-лейтенант ВПС Алексус Гринкевич. Це рішення може бути спрямоване на заспокоєння союзників по НАТО, які стурбовані можливим скороченням американської присутності. Також обговорювалася можливість передати посаду представникові європейської країни. США готові обговорити вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід в рамках врегулювання конфлікту в Україні.
-

США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог
Спецпосланець президента США у питаннях України Кіт Келлог заявив, що США визнають обгрунтованість вимог Росії щодо нерозширення НАТО на схід і готові обговорити це питання в рамках мирного врегулювання конфлікту в Україні. Він також заявив, що президент Трамп готовий пообіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід, якщо це буде умовою завершення війни. Келлог підкреслив, що вступ України до НАТО не є пріоритетом і що таку позицію поділяють кілька країн-членів Альянсу.
-

Названо дату наступного засідання Рамштайну
Наступного тижня відбудеться засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. Цю новину повідомила пресслужба НАТО. Засідання заплановане на середу, 4 червня 2025 року, і відбудеться в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Це буде вже 28 засідання Рамштайну. На попередньому засіданні країни-учасниці обговорили надання військової допомоги Україні на 21 млрд євро. Також вирішено, що наступне засідання Рамштайну може відбутися в Україні з участю представників Сил оборони та оборонно-промислового комплексу.
-

Рютте звинуватив Китай у кіберагресії проти Чехії
Генсек НАТО Марк Рютте осудив широкомасштабну кібератаку Китаю на Міністерство закордонних справ Чехії. НАТО висловило підтримку Чехії, яка звинуватила у цій атакі Китай, зокрема групу APT31, яка пов’язана з китайським Міністерством державної безпеки. Альянс вважає цю кібердіяльність спробою підірвати національну безпеку, демократичні інституції та критичну інфраструктуру. НАТО підкреслило, що цей інцидент свідчить про те, що кіберпростір знаходиться у стані постійного конфлікту. Альянс закликав всі країни, у тому числі Китай, припинити зловмисну кібердіяльність та дотримуватися міжнародного права у цифровому просторі відповідно до принципів ООН.
-

Путін висунув умови для припинення війни – ЗМІ
Російський лідер Володимир Путін висунув умови для припинення війни в Україні. Він вимагає від західних країн письмове зобов’язання не розширювати НАТО на схід і часткове скасування санкцій проти Росії. Крім того, Путін хоче, щоб Україна стала нейтральною країною, зняли деякі санкції, пов’язані з російськими активами, та забезпечили захист російськомовних громадян в Україні. Якщо угода на таких умовах не буде досягнута, Путін може намагатися досягти перемог у війні, щоб показати силу. Також він вимагає повний контроль над чотирма регіонами на сході України, на які претендує Росія.