Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро повідомив, що його країна планує виділяти 5% свого ВВП на військові витрати та безпеку. Він висловив це під час саміту НАТО в Анталії, відповідаючи на заклик генсека Марка Рютте виділяти не менше 3,5% ВВП на військові витрати та додатково 1,5% на ширші витрати на безпеку. Барро також зазначив, що ця ціль в 3,5% є правильною для підтримки оборонного потенціалу. Франція наразі витрачає близько 2% ВВП на оборонні витрати, але міністр вважає, що підняття цього показника до 3,5% буде важливим для збільшення обороноздатності країни. У Німеччині також заявили про збільшення оборонних витрат до 5% ВВП, що складе понад 215 мільярдів євро на рік.
Позначка: НАТО
-
Присутність України на червневому саміті НАТО під питанням
У Нідерландах, де в червні відбудеться саміт НАТО, виникла суперечка щодо запрошення президента України Володимира Зеленського. Міністр закордонних справ Нідерландів заявив, що США проти цього, але представник Вашингтона спростував цю інформацію. За словами нідерландського міністра, саме Нідерланди вирішують, кого запрошувати на саміт, але остаточне рішення прийматиме генеральний секретар НАТО. США заявили, що не заперечують проти запрошення Зеленського. Сам саміт відбудеться у Гаазі 24-25 червня, і його вартість зросла через збільшені витрати на безпеку.
-
США запропонували відновити роботу Ради Росія-НАТО – ЗМІ
США запропонували відновити роботу Ради Росія – НАТО для вирішення конфлікту в Україні. Росія поки що не погодилася з умовами, які включають припинення вогню, визнання Криму російським територієм і скасування санкцій. Сполучені Штати пропонують нові деталі, включаючи переговори з питань безпеки в рамках Ради НАТО-Росія. Рада була створена після Холодної війни для співпраці з питань безпеки, але припинила свою діяльність після вторгнення Росії в Україну.
-
Берлін підтримав вимогу Трампа про 5% ВВП на оборону
Німецький уряд планує суттєво збільшити витрати на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту, що складатиме понад 215 мільярдів євро на рік. Це рішення було оголошено після зустрічі міністра закордонних справ Німеччини з державним секретарем США. Нині Німеччина витрачає близько 2% ВВП на оборону, але не завжди досягає навіть цього рівня. Підвищення видатків на оборону відбувається під тиском союзників з НАТО, зокрема США, які вимагають більшої участі урядів країн-членів у фінансуванні оборони. Німеччина також планує забезпечити 10% оборонних зусиль Альянсу до 2023 року. Рішення про збільшення витрат на оборону відзначається як важливий крок у політиці безпеки Німеччини та підтримується більшістю європейських країн.
-
Сибіга та Рютте обговорили “інтенсивну дипломатію”
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та генеральний секретар НАТО Марк Рютте провели зустріч у місті Анталія, де обговорили спільні дії для досягнення мирного процесу. Сибіга повідомив про відмову Росії укласти перемир’я та постійні напади вздовж лінії фронту. Обидва лідери погодилися на спільні зусилля для просування мирного процесу. Міністри закордонних справ країн НАТО також планують зібратися на неформальну зустріч у турецькій Анталії 14-15 травня.
-
Рютте побачив можливість покращити ситуацію в Україні
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив оптимістичну думку про можливість покращення ситуації в Україні через мирні переговори у Стамбулі. Він зазначив, що під керівництвом президента Зеленського та американського уряду, а також з важливою роллю Туреччини, є шанс на позитивні зміни. Дипломатичні зусилля також продовжуються, зокрема президент США заявив про готовність до мирних ініціатив. Президент Зеленський планує зустріч з президентом Туреччини та, можливо, з президентом Росії у майбутньому. Рютте також висловив обурення щодо поведінки Росії та назвав її “довгостроковою загрозою”.
-
Фінляндія оновить залізничну колію для оборонної мобільності
Фінляндія планує перейти на залізничну колію західноєвропейського стандарту ширини 1435 мм. Міністерка транспорту та зв’язку Фінляндії Лулу Ранне заявила про це під час пресконференції в Гельсінкі. Перехід на нову колію пов’язаний з необхідністю посилення безпеки постачання та військової мобільності, а також розвитком транскордонних зв’язків зі Швецією та Норвегією. Це є спільним проєктом усієї Європи та НАТО. Європейський Союз може фінансувати частину витрат на проєктування та будівництво. Планується, що роботи з переходу на нову колію розпочнуться на півночі країни та триватимуть до 2032 року. Учасники зустрічі міністрів транспорту Північних країн висловили спільну заяву про важливість військової мобільності та безпеки постачання.
-
В небі, на морі та на землі: хто і як може моніторити припинення вогню
Під час пресконференції у Києві президент Франції Еммануель Макрон заявив, що у моніторингу запропонованого 30-денного припинення вогню між Росією та Україною ключову роль будуть відігравати американці за участю інших партнерів. Якщо перемир’я буде порушено, Захід запровадить санкції проти Росії. Прем’єр-міністр Британії закликав президента Путіна продемонструвати серйозність наміру до миру. Туреччина також підтримала ідею встановлення перемир’я та висловила готовність моніторити його дотримання. Турецький міністр закордонних справ підкреслив підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і висловив готовність своєї країни взяти на себе місію моніторингу припинення вогню, якщо воно буде узгоджено.
-
Рютте назвав кількість учасників у засіданні “коаліції охочих”
Більше 20 лідерів “коаліції охочих” провели переговори, під час яких закликали Росію до повного припинення вогню в Україні протягом 30 днів з 12 травня. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про це у соцмережі. Президент Фінляндії також заявив про прогрес у досягненні миру в Україні і погодження на безумовному припиненні вогню, загрожуючи новими санкціями у разі порушення угоди.
-
Угорщина давно шпигує за Україною – журналіст
Журналіст Саболч Паньї з Угорщини заявив, що угорські спецслужби шпигували за Україною ще кілька років тому, надаючи інформацію про Україну замість спільного обміну розвідданими про Росію з іншими країнами НАТО. Він також згадав про провал угорської військової розвідки перед атакою Росії на Україну. 9 травня Служба безпеки України повідомила про викриття агентурної мережі військової розвідки Угорщини на Закарпатті, де були затримані двоє шпигунів.