Членство України в ЄС може забезпечити країні кращий захист, ніж НАТО завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС. Водночас вступ України до ЄС може зайняти багато років через спротив Угорщини. ЄС може дати більше гарантій У Bloombergвважають, що ЄС може бутигарною гарантією безпеки для України. Крім економічних переваг членство в ЄС має і безпекову вигоду, оскільки ця організація передбачає і взаємну оборону. Зокрема, членство України в ЄС може забезпечити захист завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС.
Видання написало, що хоч членство в ЄС не є оперативним варіантом, проте потенційно це може забезпечити Україні безпеку від російської агресії.
Bloombergнавіть припускає, що це кращий варіант, ніж членство у НАТО, оскільки його статут зобов’язує своїх членів вжити для допомоги союзнику тих дій, які “вважають необхідними”. Угода ж про ЄС зобов’язує членів задіяти “усі можливі засоби”. “Пункт про взаємну оборону, викладений у статті 42.7 Договору про ЄС, детально визначає, що якщо держава-член стає жертвою збройної агресії, інші країни ЄС зобов’язані допомагати їй усіма можливими засобами”, – ідеться у статті. Водночас пункт про взаємну оборону ЄС досі ніколи не був перевірений в умовах військового нападу з боку іншої держави.
Втім, відомо, що у 2015 р. Франція його використала після терористичних атак у Парижі.
Тож членство України в ЄС могло б стати важливим елементом повоєнних гарантій для Києва, оскільки хоч це й економічний блок, проте він має більш суворі формальні зобов’язання в обороні, ніж НАТО. Вступ до ЄС може зайняти багато років Водночас вступ до ЄС може тривати ще не один рік. Не в останню чергу через спротив друзів Росії всередині ЄС, серед яких, зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно Орбан прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Зараз ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2025 р. або 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Кажуть, що Орбан не змінив думку, щодо цього питання навіть після того, як йому на прохання європейських лідерів зателефонував президент США Дональд Трамп. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС.
На жаль про те, що вступ України до ЄС може бути не швидким каже й канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема, він заявив, що Україна навряд чи стане членом ЄС до 2034 р. За словами Мерца, малоймовірно те, що приєднання України до ЄС відбудеться в момент, який вплине на середньострокові фінансові плани блоку, розраховані до 2034 р. “Для нас абсолютним пріоритетом є, перш за все, зробити все можливе, щоб покласти край цій війні. Тоді ми поговоримо про відновлення України… Але на це піде кілька років… Ймовірно, це навіть не вплине на поточні середньострокові фінансові перспективи ЄС”, -сказав канцлер Німеччини. Орбан лише камінь спотикання Українська влада вважає, що Орбан – це лише затримка на шляху до ЄС, а не перешкода. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2025 р.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені. Нещодавно Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, у вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС.
За словами Качки, ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне. Як обійти перешкоду? Процес вступу до ЄС вимагає одноголосного схвалення від усіх 27 країн-членів на кількох ключових етапах, що надає Угорщині право вето. Наразі не існує простого механізму для його обходу. Водночас попри відсутність прямого способу обійти вето, існують потенційні стратегії, які можуть бути використані. По-перше, мова йде про дипломатичні переговори. Це найбільш очевидний шлях. Інші країни-члени ЄС та міжнародні партнери можуть чинити тиск на Угорщину, щоб переконати її змінити свою позицію.
По-друге, можливий політичний тиск: ЄС може розглядати можливість активувати статтю 7 Договору про ЄС. Це процедура, яка застосовується до країн-членів, що порушують фундаментальні цінності ЄС. Вона може призвести до призупинення їхніх прав на голосування. Однак для цього також потрібна одностайність (за винятком країни, що розглядається), що робить цей варіант важким для реалізації хоча б тому, що в Орбана є політичний друг у вигляді прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
По-третє, реформи голосування: деякі країни, такі як Німеччина, пропонують реформувати правила голосування в ЄС, щоб дозволити приймати рішення кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Однак зміна цього правила потребує одностайного схвалення всіх країн-членів, що створює замкнене коло.
Тож поки що позиція Угорщини, як і її прем’єр-міністра, залишається незмінною.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: НАТО
-
ЄС може бути кращою гарантією безпеки для України, ніж НАТО
-
Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.
За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.
Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.
Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України
-
У НАТО зробили заяву щодо військ в Україні
Голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що у НАТО вважають, що поки зарано говорити про розміщення іноземного контингенту в Україні, дане питання ще перебуває на початковому етапі. Про це він сказав в інтерв’ю Corriere della Sera.
На питання щодо іноземного контингенту в Україні генерал НАТО відповів: “Це як мінімум передчасно”
“Ми знаємо, що питання контингентів порушувалося окремими країнами, можливо, на двосторонній основі. Але, повторюю, воно все ще перебуває в зародковому стані”, – зазначив Драгоне.
За його словами, гарантії безпеки, окреслені політиками, повинні визначати контекст. Наприклад: на місцях, хто вирішує, чи були порушення угоди, хто розробляє правила застосування військової сили, чи повинен контингент лише спостерігати або ж також захищатися і якою зброєю.
“Нічого не визначено. У моїй галузі я навіть не знаю, чи є насправді доступні війська, і, можливо, хтось може розглянути солдатів з країн, що не входять до НАТО. Все відкрито. З одним твердим пунктом: НАТО залишається відданим захисту громадян своїх держав-членів, перш за все”, – заявив Драгоне. -
У НАТО розповіли про два рівні безпеки для України
Безпекові гарантії для України будуть складатися з двох рівнів. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві п’ятницю, 22 серпня.
“Україна, Сполучені Штати та Європа працюють разом, спільно. І ми говоримо про безпекові гарантії. Ми думаємо, що буде два рівні. На першому рівні буде, власне, встановлення якоїсь мирної угоди або припинення вогню, або поєднання того й іншого. Тож, перший рівень буде для того, щоби Збройні сили України були максимально посиленими, щоб вони могли витримати будь-які труднощі”, – розповів він.
За словами Рютте, другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
“Як ми всі знаємо, Будапештський меморандум і Мінські переговори не привели до справжніх гарантій. І, вірно, нові наші гарантії не мають бути такими. Ми працюємо разом – Україна, Європа і Сполучені Штати, щоб гарантії були такого рівня, щоби Владімір Владімірович, сидячи в Москві, ніколи навіть не подумав нападати на Україну знову”, – зазначив генсек НАТО. -
У Польщі будують табір для навчання українських військових
Польща разом з Норвегією в межах місії НАТО завершує будівництво великого військового навчального табору, де проходитимуть підготовку українські та польські війська. Перший курс стартує вже 1 вересня цього року, повідомив віце-прем’єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
За його словами, на нині полігоні триває спорудження масштабного навчального центру для українських та польських військових.
“Ми хочемо допомогти Україні, і робимо це на польській території. Співпраця з Норвегією вже приносить конкретні результати”, – запевнив польський урядовець.
Він додав, що будівництво стартувало 14 липня й ведеться прискореними темпами: завершити його планують до 1 вересня. Тоді ж таки почнеться перший навчальний курс для українських військових.
Косіняк-Камиш підкреслив, що навчання українців у Польщі триває вже багато місяців, але новий табір стане першим спеціально збудованим для цих цілей інфраструктурним об’єктом, створеним спільно з норвезькими союзниками.
Раніше Косіняк-Камиш оприлюднив нові результати розслідування вибуху військового дрона на Люблінщині, заявивши, що це російська провокація.
Нідерланди перекидають у Польщу ЗРК Patriot -
Генсек НАТО прибув у Київ і зустрівся з Зеленським
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув з візитом у столицю України і зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Про це український лідер повідомив у Телеграм в п’ятницю, 22 серпня.
Під час нашої зустрічі ми говорили передусім про те, які наші наступні спільні кроки можуть дати Україні та всій Європі більше безпеки й наблизити реальне завершення війни, – написав він.
За словами Зеленського, зараз найголовніше – це дипломатія, гарантії безпеки та зброя для ЗСУ.
“Уже працює програма PURL, яка дозволяє купувати американську зброю за кошти партнерів. І вже є 1,5 млрд доларів від європейських країн. Це вагомо. Дякую кожному партнеру. Працюємо, щоб було більше. Дуже цінуємо підтримку генерального секретаря НАТО. Дякую за готовність допомагати”, – додав президент.
Дивіться фото: Генсек НАТО прибув у Київ і зустрівся з ЗеленськимToday, NATO Secretary General Mark Rutte is in Ukraine. During our meeting, we discussed, first and foremost, what next joint steps of ours can provide Ukraine and all of Europe with greater security and bring the real end of the war closer. Most importantly, this includes our… pic.twitter.com/Ve5NrdyQqB — Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) August 22, 2025
-
Росія на кордоні з НАТО будує величезний військовий об’єкт – ЗМІ
Масштабне будівництво військового об’єкту зафіксовано в Калінінградській області Росії всього лишень за 25 кілометрів від кордону з НАТО. Розслідувальна платформа Tochnyi з’ясувала, що йдеться про створення великого кільцевого антенного комплексу у районі міста Черняхівська, повідомляє німецький таблоїд Bild.
За даними супутникових знімків, роботи розпочалися в березні 2023 року. За цей час на місці майбутнього об’єкту розчистили ліс, встановили паркан, проклали дороги та підготували майданчики для спорудження споруд.
На кадрах з космосу помітні котловани під антенні щогли, а також не менше шести концентричних кілець, які мають стати частиною великої конструкції.
Розслідувачі припускають варіант будівництва кільцевої антеної решітки – системи, призначеної для військової радіотехнічної розвідки та зв’язку. Діаметр комплексу може сягати 1,6 кілометра, що значно перевищує розміри стандартних об’єктів цього типу.
Після завершення робіт установка зможе перехоплювати радіозв’язок НАТО на території Східної Європи та країн Балтії, а також забезпечувати більш стійкий зв’язок із російськими підводними човнами у Балтійському морі та північній Атлантиці.
За оцінкою Tochnyi, це будівництво може стати одним із найбільших проектів Росії у сфері радіорозвідки за останні десятиліття.
Раніше в Росії заявляли, що війна в Україні не закінчиться, поки НАТО не прибере свою військову присутність в країнах Балтійського регіону.
ЗМІ підрахували, скільки коштуватиме світові війна РФ з НАТО -
Швеція стане логістичним хабом для сил НАТО
Місто Енчепінг у Швеції стане логістичним вузлом НАТО, звідки керуватимуть переміщенням військ Альянсу в Північній Європі. Про це повідомляє SVT 21 серпня.
Питання узгодили ще під час переговорів із НАТО, тоді як рішення уряд ухвалив у четвер. Контроль за пересуванням військ НАТО в Північній Європі здійснюватиметься зі Швеції, у Командуванні матеріально-технічного забезпечення НАТО працюватиме близько 70 осіб.
Логістичний центр у Швеції відповідатиме за можливі передислокації військ чисельністю до дивізії – понад 20 000 солдатів і всього, що з цим пов’язано.
“Мова про можливість перевозити велику кількість особового складу та таких матеріалів, як пальне, боєприпаси й запасні частини”, – зазначив міністр оборони країни Пол Йонсон.
Як повідомляє SVT, логістична база в Енчепінгу відповідатиме за зону операцій, котра включає Північну Америку, Велику Британію та країни Північної Європи.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Классон наголосив, що тепер країна матиме важливі зони відповідальності як у логістичних місіях, так і зі стримування поблизу російського кордону – зокрема у фронтових базах у Латвії та Фінляндії. -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці