Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США “несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
“Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував Індії збільшити тарифи, бо вона купує великі обсяги російської нафти.
Додамо, що Індія теж звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як Трамп пригрозив їй тарифами.
Позначка: Нафта
-
Трамп запровадив 50% мита на імпорт з Індії
-
Нафтогазовий гігант США веде таємні переговори щодо повернення у РФ – ЗМІ
Американська корпорація ExxonMobil веде таємні переговори з російською Роснєфтю щодо повернення на російський ринок. Про це у вівторок, 26 серпня, повідомило видання The Wall Street Journal.
Зазначається, що найбільший виробник нафти у західних країнах готується продовжити інвестування у проєкт Сахалін-1, яке було перервано після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За даними видання, перемовини про це з росіянами у форматі за зачиненими дверима з боку Exxon вів старший віцепрезидент компанії Ніл Чапмен. Роснєфть представляв виконавчий директор Ігор Сєчін.
Водночас CEO компанії Даррен Вудс зустрічався у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом та домовлявся про те, що адміністрація США сприятиме поверненню Exxon до капіталовкладень у РФ.
Зазначається, що Росія максимально зацікавлена у швидкому відновленні зв’язків з Exxon для порятунку своєї економіки. Роснєфть та Exxon, за словами людей, знайомих з ситуацією, зберігали таємний канал зв’язку упродовж всієї повномасштабної війни. ExxonMobil – американська нафтова та газова компанія, яка займається розвідкою, видобутком, переробкою та продажем нафти, газу та хімікатів у всьому світі. -
Індія скоротить закупівлі нафти з Росії перед підвищенням мит США – ЗМІ
Нафтопереробні компанії Індії планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Це невеличка поступка Вашингтону менш ніж за добу до підвищення мит США та сигнал про те, що Нью-Делі не планує розривати відносини з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела
Державні та приватні переробники, зокрема велика компанія Reliance Industries Ltd., як очікується, купуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на день для відвантаження в жовтні й далі. Для порівняння: у першому півріччі середній обсяг закупівель становив 1,8 млн барелів на день.
Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка прагне скоротити торговий дефіцит з Індією, посилила тиск на торгівлю енергоносіями країни з Росією. Це включає подвоєння мит США, яке набуде чинності 27 серпня.
Обсяги можуть змінитися, якщо Індія досягне торговельної угоди з Трампом, а США послаблять тиск на Нью-Делі у зв’язку з фінансуванням війни Росії з Україною.
Під тиском необхідності укласти торговельну угоду і домогтися прогресу в Україні, Трамп піддав Індію критиці за закупівлі російської нафти, і, зокрема, за різке збільшення обсягів закупівель з початку війни в Україні.
За даними Kasatkin Consulting, якщо до 2022 року обсяги закупівель були мінімальними, то зараз на частку цієї країни припадає 37% експорту нафти з Москви. Відтоді офіційні особи адміністрації США посилили тиск, виступивши з публічною критикою на адресу енергетичних магнатів країни. -
Примус до Дружби. Новий конфлікт з Угорщиною
Україна продовжує атакувати інфраструктуру російського нафтопроводу Дружба, за яким російську нафту отримують Угорщина та Словаччина. 22 серпня, після того як українські Сили оборони вкотре атакували інфраструктуру нафтопроводу, втретє за місяць зупинивши постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини, глава угорського МЗС Петер Сійярто назвав це “ударом по енергетичній безпеці”.
Нафтопровід і вступ до ЄС
Володимира Зеленського запитали, чи з’явилося у нього більше важелів впливу на угорського прем’єра Віктора Орбана, який блокує відкриття першого кластера переговорів про вступ між Україною та ЄС, після ударів по нафтопроводу Дружба.
“Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. А тепер існування “Дружби” залежить від позиції Угорщини”, – сказав Зеленський з усмішкою.
Досі Київ утримувався від ударів по Дружбі – передусім, щоб остаточно не псувати відносини з Угорщиною.
“Але новий курс Орбана не залишив нам вибору… Офіційно Україна, звичайно, не визнає зв’язок цих ударів із вступним процесом, але надто велика кількість “співпадінь” не залишає в цьому значних сумнівів”, – вважають в Європейській правді.
Тобто удари по Дружбі журналісти пов’язують зокрема з блокуванням Будапештом вступу України до ЄС.
Дипломатичні перепалки
Глави МЗС України та Угорщини вступили в перепалку через висловлювання Зеленського та атаки на нафтопровід.
“Ми рішуче відкидаємо залякування з боку президента України. Ми вважаємо суверенітет і територіальну цілісність фундаментальними цінностями міжнародної політики. Тому ми поважаємо суверенітет і територіальну цілісність кожної країни і очікуємо того ж від інших”, – заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Він сказав, що в останні дні Україна здійснила серйозні атаки на енергопостачання Угорщини, а атака на енергетичну безпеку, за його словами, є атакою на суверенітет.
“Війна, до якої Угорщина не має жодного відношення, ніколи не може виправдати порушення нашого суверенітету. Ми закликаємо Зеленського припинити погрози на адресу Угорщини та безрозсудні атаки на нашу енергетичну безпеку!” – підкреслив Сійярто.
Глава МЗС України Андрій Сибіга відреагував на цей випад колеги з Будапешта, зазначивши, що відповідає “в угорському стилі”.
“Вам не потрібно вказувати президенту України, що робити, що говорити і коли. Він є президентом України, а не Угорщини. Енергетична безпека Угорщини – у ваших руках. Диверсифікуйте енергоносії і станьте незалежними від Росії, як решта Європи”, – написав Сибіга в соцмережі Х.
Євродепутат від угорської правлячої партії Фідес Томаш Дейч прирівняв удар України по нафтопроводу Дружба до “озброєного нападу на Європейський Союз”. Європейська комісія, у свою чергу, заявила, що українська атака на нафтопровід Дружба не впливає на постачання нафти до Угорщини та Словаччини, незважаючи на скарги Будапешта на Київ.
Орбан скаржиться Трампу
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирішив написати листа президенту США Дональду Трампу у зв’язку з атакою України на нафтопровід Дружба.
“Трубопровід постачає нафту до Угорщини та Словаччини – двох країн, які не мають іншого способу імпортувати нафту. Угорщина підтримує Україну бензином та електроенергією, а у відповідь вони бомбардують інфраструктуру, яка нас постачає. Це дуже недружній жест! Я бажаю президенту Трампу успіхів у його прагненні до миру”, – написав Орбан.
Американський президент нібито відповів: “Вікторе, мені не подобається те, що я чую – я дуже злий через це. Передай Словаччині, що ти мій великий друг”. -
Китайська компанія інвестує $1 млрд у нафтовидобуток Венесуели
Китайська компанія China Concord Resources Corp (CCRC) розпочала розробку двох нафтових родовищ у Венесуелі. За словами представника компанії, інвестиції перевищать $1 млрд. Про це повідомляє Reuters.
До кінця 2026 року планується досягти видобутку у 60 тис. барелів нафти на добу.
Це рідкісний випадок інвестицій приватної китайської компанії в економіку країни-члена ОПЕК, котра вже кілька років постає перед дефіцитом капіталу через міжнародні санкції проти уряду Ніколаса Мадуро.
Контракт на 20 років CCRC підписала у травні 2024 року в межах “антиблокадного” закону, ухваленого Венесуелою для залучення іноземних партнерів. Модель дозволяє інвесторам виступати операторами в обмін на частку у видобутку.
Розробка відбувається на родовищах Lago Cinco та Lagunillas Lago в районі озера Маракайбо – другому за обсягами нафтовидобутку регіоні Венесуели. Видобуток на цих родовищах тривалий час був майже зупинений через нестачу інвестицій і технологій.
Наразі CCRC вже відновила близько 100 свердловин, залучивши 60 фахівців і китайську бурову установку. Добове виробництво сягнуло 12 тис. барелів, втім, до 2026 року компанія планує розвинути 500 свердловин. Мовиться про суміш легкої та важкої нафти: легку поставлятимуть PDVSA, а важку – експортуватимуть до Китаю.
Великі енергетичні корпорації Китаю після американських санкцій 2019 року призупинили діяльність у Венесуелі. Це відкрило шлях для менш відомих компаній на кшталт CCRC, котра скористалася обмеженнями для глобальних гравців.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти -
Удари по Дружбі шкодять Україні – МЗС Словаччини
Занепокоєння щодо атак Збройних сил України на нафтопровід Дружба, яким російська нафта транспортується до Словаччини, висловив міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Він зазначив, що такі дії не лише суперечать інтересам його країни, але й можуть спричинити дефіцит дизельного палива в самій Україні. Про це Бланар заявив в ефірі програми Politika 24 на телеканалі JOJ.
За його словами, словацький нафтопереробний завод Slovnaft постачає бензин та дизель Україні, і в Києві мають на це зважати.
“На частку Slovnaft припадає 10% щомісячного споживання дизеля в Україні. Цю інформацію мій український колега (Андрій Сибіга, – ред.) взяв до уваги і сказав, що буде її далі комунікувати”, – заявив Бланар.
Глава словацької дипломатії також планує провести додаткові переговори з українським віцепрем’єром з питань європейської інтеграції, наголосивши на важливості збереження енергетичної інфраструктури для обох сторін. Він підкреслив, що, попри складну ситуацію для України, атаки на інфраструктуру можуть завдати шкоди її власним інтересам, створивши ризик нестачі палива всередині країни.
Бланар нагадав, що ще в січні Європейський Союз закликав усі сторони конфлікту дотримуватися принципу недоторканності енергетичних об’єктів. У цьому контексті Словаччина разом з Угорщиною вже зверталися до європейської дипломатії з відкритим листом, вимагаючи забезпечення безпеки енергопостачання.
Нагадаємо: в Європейській комісії заявили, що уважно слідкують за тимчасовим припиненням постачання нафти по трубопроводу Дружба до Словаччини та Угорщини після ударів ЗСУ по нафтоперекачувальній станції Унєча і не вбачають у припиненні постачання російської нафти енергетичної небезпеки для ЄС.
Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Удар по Дружбі: в ЄК прокоментували скарги Словаччини і Угорщини
В Європейській комісії заявили, що уважно слідкують за тимчасовим припиненням постачання нафти по трубопроводу Дружба до Словаччини та Угорщини після ударів ЗСУ по нафтоперекачувальній станції Унєча. Про це у п’ятницю, 22 серпня, повідомляє Суспільне із посиланням на відповідь пресслужби Єврокомісії.
Там заявили, що не вбачають у цьому припиненні енергетичної небезпеки для ЄС.
Водночас у Єврокомісії зазначили, що перебувають у тісному контакті з Словаччиною та Угорщиною для з’ясування обставин та захисту критичної інфраструктури. В Єврокомісії підтвердили, що отримали лист від словацької та угорської влади, і нададуть відповідь на нього в належний час.
“Безпека постачання є пріоритетом для Комісії, і ми перебуваємо в тісному і постійному контакті з нашими державами-членами з метою її забезпечення. ЄС має інструменти для подолання раптового дефіциту або перебоїв у постачанні сирої нафти або нафтопродуктів”, – повідомили у Єврокомісії.
Держави-члени Євросоюзу мають утримувати запаси нафти на 90 днів на випадок аварійних ситуацій – це вимога Директиви ЄС про запаси нафти, яка діє з 2009 року.
“Словаччина, і Угорщина підтримують такі необхідні рівні аварійних запасів нафти і можуть випустити такі запаси на ринок у разі надзвичайної ситуації”, – йдется у відповіді Єврокомісії.
Там також додали, що досі не отримували повідомлень про вивільнення запасів від Словаччини чи Угорщини. -
Нафтова війна: чому Україна атакувала Дружбу під час переговорів
Що буває, коли друзі – тамбовські вовки У росіян є таке прислів’я: “Дружба дружбою, але тютюнець окремо”. Здається, зараз воно найкраще описує події з нафтопроводом Дружба, котрий залишався донедавна єдиною гілкою з доставки російської трубопровідної нафти до деяких крах Європи (зокрема, Угорщину та Словаччину, що отримували по ньому дешеву нафту Urals в обмін на лояльність до Москви).
Та раптом сталася халепа: в ніч проти 18 серпня Сили оборони України завдали удару по нафтоперекачувальній станції Нікольське у Тамбовській області РФ. Внаслідок влучання на об’єкті спалахнула пожежа. Перекачування нафти магістральним нафтопроводом Дружба було повністю зупинено. “Повний стоп перекачки нафти на невизначений термін. Вітаннячко від Птахів СБС”, – написав у соцмережі командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр). Втім вже наступного дня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив: нафтопровід Дружба відновив роботу, і його країна очікує, що Україна більше не атакуватиме його. “Я щойно подякував заступнику міністра енергетики Росії Павлу Сорокіну за швидке усунення наслідків атаки. Ми очікуємо, що Україна не буде здійснювати нових атак на трубопровід, який має критичне значення для енергопостачання нашої країни. Ця війна не наша, не втягуйте нас у неї”, – наголосив він. Дивно, чому подібний аргумент про “не нашу” війну не згадується Сіярто, коли його країна ухвалює антиукраїнські політичні рішення, встромляючи палки у колеса нашій євроінтеграції або отриманню Україною допомоги від ЄС? Але це питання, звісно, риторичне.
Втім міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відповідальність за ситуацію лежить на Росії як країні-агресорі, а нафтопровід Дружба “використовується для забезпечення російської армії пальним, що робить його законною військовою ціллю”
Та вслід за Сіярто й представники “російськолюбної” словацької влади відзначилися подібним повідомленням. За даними віцепрем’єра та міністра економіки Словаччини Деніси Сакової, державна компанія Transpetrol, підпорядкована Міністерству економіки країни, зафіксувала нормальний потік нафти. “Потік нафти до Словаччини наразі стандартний. Протягом найближчих днів ми матимемо точнішу інформацію про можливі коригування графіка поставок на цей місяць та про те, чи матиме пошкодження інфраструктури за межами Словаччини вплив на загальний місячний обсяг поставок. Проте я впевнена, що з огляду на швидке відновлення потоку через нафтопровід Дружба, вплив буде мінімальним”, – заявила Сакова. Втім і росіяни намагаються знищувати українські запаси нафти.
Так, 18 серпня Росія знову атакувала нафтобазу азербайджанської компанії SOCAR в Одеській області. Як повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, “попри активну роботу сил ППО, в Одеському районі є наслідки удару. У передмісті Одеси виникло загоряння обʼєкту паливно-енергетичної інфраструктури та двоповерхової будівлі”.
За словами голови ОВА, рятувальники оперативно ліквідували потужну пожежу. До гасіння залучався пожежний потяг Укрзалізниці.
Та як би там не було, це – вже другий (і, вочевидь, не останній) випадок пошкодження російської нафтотранспортної інфраструктури на цьому відрізку за короткий строк: у ніч проти 13 серпня аналогічний удар теж спричинив обмеження функціонування нафтопроводу. Логістика вирішує не все Загалом, останнім часом Україна не на жарт взялася за знищення виробництва та запасів російської нафти, а також готової продукції ворожого нафтопрому.
Так, у ніч проти 19 серпня у районі Токмака в окупованій частині Запорізької області був уражений російський залізничний склад з пальним для ВСРФ. Про це заявив колишній радник мера Маріуполя, керівник Центр вивчення окупації Петро Андрющенко. “Російського залізничного сполучення через окуповане Запоріжжя більше немає. Як обіцяв – епічні кадри знищення вантажного потягу з цистернами. Нічого живого не залишилось. Хто там питав, чому русня вночі тягає паливо машинами? Та от тому. Щоб уникнути подібних втрат. Не вдалось. Унікальна операція Сил оборони України”, – написав Андрющенко. Відео атаки опублікував і підрозділ Ронін батальйону безпілотних систем 65-ї окремої механізованої бригади. Бійці уточнили, що місце атаки – місто Молочанськ Пологівського району Запорізької області. Геолокацію підтвердив також osint-канал Інфектум.
Військовий аналітик Ян Матвєєв розповів про особливості запобіжних заходів ворога, котрі не врятували, повідомив журналіст і блогер Майкл Накі. Так, попереду потяга знаходилася порожня платформа, при підриві її знесло, а локомотив залишився цілим. Відразу після локомотива розташувалася платформа з військовими, котрі повинні були прикрити його від дронів. Далі – безліч порожніх вагонів, і лише потім паливні цистерни. “Від себе ще зазначу: накрити поїзд, що рухається, в 30 з лишком кілометрів від лінії фронту – вкрай нетривіальне завдання навіть по нинішніх часах. Тож привітаємо Ронінів та побажаємо подальших успіхів у ліквідації російської військової логістики”, – додав Накі. Кінцева мета атак Звичайно, постійні атаки на російські НПЗ, нафтоперекачувальні станції та навіть потяги з пальним дають ефект: це викликає дефіцит палива для окупаційної армії й паливний голод, бо у Криму та ще декількох регіонах РФ бензин для цивільних вже по талонах. Але як вибираються цілі?
На думку аналітика Ігаря Тишкевича, атаки на Дружбу – це спроба послабити Росію економічно й військово, створюючи “обмінний фонд” для переговорів, пише LRT.lt.
При цьому зупинка нафтопроводу має серйозні наслідки для російської економіки та білоруської нафтової галузі. “Пошкоджені одразу дві розподільні станції: Унеча (Брянська область) і Нікольськоє (Тамбовська область). Це важливо. Унеча забезпечує подачу по Дружбі на Мозир і на експорт, а також на Новополоцьк. Від Унечі йде БТС-2 – нафтопровід до порту Усть-Луга. Нікольськоє – наступна велика станція, яка підтримує тиск у магістралі Дружби. Проблема не в трубопроводах, а в імпортному обладнанні”, – пояснює він. Тишкевич також зазначає, що через санкції Росія не може швидко замінити пошкоджене обладнання.
А за словами енергетичного експерта Михайла Гончара, російська сторона зараз ремонтує ті насосні групи, що були пошкоджені, використовуючи вціліли – цим і пояснюється часткове відновлення роботи нафтопроводу. “Плюс завжди є можливість, що якусь частину свого технологічного резерву, а він, як правило, складає десь два тижні на нафтопереробних заводах, Білорусь з Мозира закачала в трубу, щоб допомогти та на прохання російської сторони угорським товаришам. Тому зараз працює тимчасова схема. Далі Сили оборони України мають продовжити свою справу”, – наголосив експерт. Ірина Носальська -
РФ втратила 13% потужностей НПЗ через атаки дронів
Атаки українських дронів у серпні зупинили щонайменше чотири великі російські нафтопереробні заводи, що призвело до втрати 13,5% потужностей і рекордного зростання цін на бензин. Про це свідчать підрахунки The Moscow Times.
Через пошкодження і зупинку підприємств Росія втратила близько 44,3 млн тонн річних потужностей – це 13,5% від загального обсягу.
Так, 2 серпня після удару БПЛА зупинився Новокуйбишевський НПЗ Роснафти потужністю 8,3 млн тонн на рік. 11 серпня зупинив прийом сировини Саратовський НПЗ компанії потужністю 5,8 млн тонн на рік. Тоді як 15 серпня зупинився найбільший на півдні Росії Волгоградський НПЗ Лукойл потужністю 14,8 млн тонн на рік. Того ж дня після атаки дронів припинив прийом нафти на переробку Самарський НПЗ Роснафти потужністю 8,5 млн тонн на рік.
Крім того, 2 серпня близько половини потужностей зупинив НПЗ в Рязані, найбільший із заводів Роснафти.
Відтак, трохи менше ніж за три тижні втрачено 44,3 млн тонн річної потужності НПЗ -13,5% від загального показника по країні, який становив 328 млн тонн на рік.
Тоді як ремонт пошкоджених заводів ускладнений санкціями, адже західне обладнання для російських НПЗ перебуває під обмеженнями з 2022 року.
Тим часом, біржові ціни на бензин за підсумками торгів у вівторок продовжили зростати, збільшившись до закриття вчорашнього дня майже на один процент – нові рекордні значення.
Загалом, від початку року бензин А-92 подорожчав на 40%, а А-95 – на 50%. На біржі в Москві 19 серпня ціни досягли історичних максимумів – 71,97 тис. і 81,34 тис. рублів за тонну відповідно.
Як ми вже писали, оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво.
Додамо, що бензин у Росії продовжує стрімко дорожчати на російському оптовому ринку, попри рішення уряду повністю заборонити експорт бензину. -
Нафта дешевшає на тлі переговорів щодо України
Світові ціни на нафту знижуються на тлі перших результатів переговорів президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами. Про це свідчать результати торгів у вівторок, 19 серпня.
Так, станом на 13:30 за Києвом вартість жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures становить $65,19 за барель. Це $0,77 (1,16%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,75 (1,14%) до $66,6 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на $0,76 (1,18%) – до $61,96 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів зросла на $0,62 (0,99%) – до $63,42 за барель.
Як відомо, вчора американський президент Дональд Трамп висловив сподівання на організацію тристоронніх переговорів між США, РФ та Україною, які, за його словами, можуть дозволити остаточно врегулювати війну.
“Більшість питань, включаючи припинення вогню та гарантії безпеки, а також те, як розгортатиметься процес мирного врегулювання, ще належить вирішити. Результат, що призведе до зменшення напруженості та усуне загрозу додаткових санкцій або вторинних мит, сприятиме зниженню цін на нафту”, – заявив аналітик TD Securities Барт Мелек у коментарі для The Wall Street Journal.
За його прогнозом, “результат, за якого США чинитимуть тиск на Росію у формі вторинних мит для покупців її нафти (як ті, що наразі загрожують Індії), безумовно, призведе до зростання вартості нафти до максимумів, зафіксованих кілька тижнів тому”.
Раніше у вівторок стало відомо, що китайські НПЗ різко наростили закупівлі російської нафти Urals, скориставшись тим, що Індія скоротила імпорт через підвищені американські мита.