Франція та Німеччина запропонували Європейському Союзу ввести нові санкції проти російської нафтової компанії Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії продавати нафту. Це є частиною плану з впровадження 19-го пакету економічних обмежень з метою обмеження фінансування російської війни проти України. Франція та Німеччина закликають ЄС посилити тиск на учасників ринку і компанії, які допомагають Росії в енергетичному секторі, включаючи Лукойл. Також вони пропонують заходи проти нафтопереробних заводів, які обходять існуючі санкції. Сполучені Штати також готові запровадити нові санкції проти Росії та закликають Європу до спільних дій.
Позначка: Нафта
-
Франція і ФРН ініціюють санкції ЄС проти Лукойлу
Франція та Німеччина запропонували Європейському Союзу ввести нові санкції проти російської нафтової компанії Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії продавати нафту. Це стало частиною пакету обмежень, спрямованих на скорочення нафтових доходів Кремля, які використовуються для фінансування війни на сході України. Франція та Німеччина закликають ЄС посилити тиск на учасників ринку, які допомагають Росії в енергетичному секторі, включаючи Лукойл. Також вони пропонують заходи проти нафтопереробних заводів, що купують російську нафту і перепродають її в Європі під іншою маркою. Ці країни також рекомендують сфокусуватися на фінансових операціях Росії, оскільки багато банків беруть участь у схемах, що підтримують військові зусилля Росії. Санкції мають бути погоджені всіма країнами-членами ЄС, а Сполучені Штати також висловили готовність до нових обмежень проти Росії і закликають до єдиної дії з боку Європи.
-
Нічого особистого: навіщо Україна зупиняє білоруські НПЗ
Український командувач безпілотними системами Роберт Бровді повідомив у соцмережі про ушкодження нафтопроводу в Брянській області, який має стратегічне значення для транспортування нафти з білоруських нафтопереробних заводів до Росії. Ця подія стала частиною стратегії України щодо позбавлення Росію нафтових грошей для продовження війни. Раніше українські дрони атакували інші об’єкти нафтопроводу, призводячи до значних збитків для Росії та її економіки. Білорусь також виявляється у цій ситуації, співпрацюючи з Росією, але діючи обережно. Внаслідок ударів українських дронів, Росія стикається зі значним дефіцитом палива, що вже відчувають автовласники в кількох містах країни.
-
В Індії оцінили збитки від тарифів США за купівлю нафти РФ
Головний економічний радник Індії, Ананта Нагесваран, заявив, що тарифи на імпорт товарів з боку президента США Дональда Трампа можуть зменшити валовий внутрішній продукт країни на пів відсотка цього року. За його словами, втрата 0,5% зростання може призвести до прямих збитків у 20 мільярдів доларів лише за один рік. Якщо невизначеність з тарифами продовжиться і в наступному році, це стане серйозним ризиком для економіки Індії.
-
Країни ОПЕК+ погодили збільшення видобутку нафти
Країни, що входять до складу ОПЕК+, вирішили з жовтня наростити обсяг видобутку нафти, збільшивши його на 137 тисяч барелів щоденно. Про цей крок повідомляє агентство Reuters.
У неділю, під час онлайн-зустрічі, вісім країн-членів організації підтримали це рішення. Водночас картель залишає право змінювати свій план у майбутньому: прискорювати процес збільшення, тимчасово призупиняти або навіть повністю скасовувати ці наміри. Наступне засідання ОПЕК+ заплановане на 5 жовтня.
Контекст розширення видобутку нафти пов’язаний, зокрема, зі спробами Саудівської Аравії покарати Казахстан за перевищення узгоджених квот. Тим часом Об’єднані Арабські Емірати вже завершили модернізацію своїх виробничих потужностей для збільшення обсягів видобутку.
Раніше стало відомо, що члени Європейського Союзу знизили вартісні ліміти на російську нафту, що є частиною економічного тиску. Крім того, Росія продовжує втрачати прибутки від експорту своїх енергоносіїв – зафіксовано падіння доходів на 20% від початку року.
-
Без російської нафти. Зустріч Зеленського та Фіцо
Володимир Зеленський зустрівся в Ужгороді з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Словацький прем’єр уже неодноразово контактував з президентом країни – агресора Володимиром Путіним, а тепер приїхав в Україну. З Зеленським вони говорили про нафту, газ, ЄС і Росію.
Енергетика
“Ми з прем’єр-міністром Словацької Республіки паном Фіцо говорили про енергетику. Ми готові до поставок газу і нафти в Словаччину – якщо це не російський газ і не російська нафта. Тому що у нас війна. На цьому крапка”, – заявив Зеленський.
Він зазначив, що зараз Україна відповідає на російські удари по енергооб’єктах.
“І буде відповідати. Але ми хочемо, щоб ця війна закінчилася”, – сказав Зеленський.
Угорщина і Словаччина продовжують отримувати російську нафту, зокрема, через нафтопровід “Дружба”, на який Україна останнім часом здійснила низку атак. Словаччина, як і Угорщина, скаржилася Єврокомісії на ці удари.
“Окреме і важливе питання енергетичної незалежності Європи. У російської нафти, як і у російського газу, немає майбутнього”, – заявив Зеленський.
Вступ до ЄС
За словами Зеленського, Словаччина підтримує Україну в русі до Євросоюзу.
“Це дуже вагомо. Однаково бачимо і те, що Україна і Молдова повинні і надалі разом рухатися до членства в Євросоюзі. Так само важливо, щоб двостороннє співробітництво в економічних, енергетичних і інфраструктурних питаннях тут, у нашому регіоні, зміцнювало наші народи, наші країни”, – відзначив Зеленський. Він вказав також на важливість продовження діалогу зі Словаччиною.
“Членство в Європейському Союзі, звичайно, пов’язане зі складним процесом, який потрібно пройти. Я запропонував пану президенту весь досвід, який має словацький уряд”, – заявив словацький прем’єр.
За його словами, перед процесом вступу Словаччина зробила “немало фатальних помилок”.
“Якби ми їх не зробили, наше становище в Європейському Союзі, можливо, могло б бути ще сильнішим, ніж є зараз”, – додав Фіцо.
Зустріч з Путіним
Зеленський поінформував словацького прем’єра про розмову вчора з президентом США Дональдом Трампом, про роботу з лідерами “коаліції рішучих” для наближення миру і забезпечення безпеки України, про архітектуру безпеки для Європи. За його словами, Словаччина не залишиться осторонь.
Фіцо сказав, що його контакти з Володимиром Путіним пов’язані з надією на якнайшвидше завершення повномасштабної агресії Росії проти України.
“Знову ж таки, у цьому між нами можуть бути різні погляди, але ми віримо, що війна закінчиться, і дуже швидко закінчиться, і що нормалізуються відносини з Російською Федерацією. Ми просто заздалегідь хочемо говорити про можливості і завдання, які постануть перед нами”, – розповів він.
Словацький прем’єр також назвав “абсолютною неправдою” інформацію про те, що з господарем Кремля обговорювалася “якась енергетична блокада України”.
“Це абсолютно не було предметом переговорів з Володимиром Путіним. Ми передусім говорили про двостороннє співробітництво між Словаччиною і Російською Федерацією”, – додав Фіцо.
Зеленський висловив надію, що Словаччина приєднається до надання Україні гарантій безпеки. “Ми обговорили тематику гарантій безпеки для України, і добре, що Словаччина готова визначити свою позицію з цього питання і відкрита до діалогу з нами”, – додав він.
За словами глави держави, “було б правильно, щоб Словаччина також була частиною нової системи безпеки”. -
Атака БпЛА зупинили головну установку найбільшого НПЗ Роснафти – ЗМІ
Рязанський НПЗ зупинив переробку на найпотужнішій з трьох своїх установок через удар безпілотника у ніч на 5 вересня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на два джерела у галузі.
Внаслідок пожежі на заводі, який постачає пальне, зокрема, для московського регіону, постраждала установка АТ-6, на яку припадає 48% потужностей підприємства, або 23 тисячі тонн на добу.
АТ-6 була єдиною працюючою установкою на НПЗ, який вже зазнавав атак БпЛА на початку серпня. Тоді заводу довелося аварійно зупинити дві установки – АВТ-3 та АВТ-4.
Одна з них наразі повертається в роботу, повідомляють джерела Reuters, а це означає, що НПЗ працюватиме лише на 23% потужності. За словами одного зі співрозмовників агентства, очікується, що підприємство зможе відновити всі первинні потужності і повернутися до повного завантаження приблизно через два тижні.
З початку серпня завод Роснафти в Рязані, який входить до топ-найбільших у Росії та забезпечує близько 5% усієї нафтопереробки в країні, працював на половину потужності. Минулого року НПЗ випустив на ринок 2,3 млн тонн бензину і 3,4 млн тонн дизельного пального, а також понад 4 млн тонн мазуту.
Станом на кінець серпня, за підрахунками Reuters, атаки БпЛА вивели з ладу близько 17% потужностей російських НПЗ. Щонайменше п’ять із них повністю зупиняли виробництво — Куйбишевський, Новокуйбишевський, Саратовський, Волгоградський та Сизранський. Загальний простій потужностей НПЗ у серпні досяг 6,4 млн тонн, що стало історичним рекордом.
Раніше Генштаб підтвердив, що у ніч на п’ятницю українські військові уразили Рязанський нафтопереробний завод (НПЗ) та низку інших об’єктів російських агресорів.
До того, командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді повідомив про удари по НПЗ в Рязані і атаку на об’єкт в Луганську.Відразу повідомлялося, що в Луганську спалахнула нафтобаза. -
Саудівська Аравія наполягає на збільшенні видобутку ОПЕК+
Ключові країни ОПЕК+ у неділю проведуть відеоконференцію, на якій розглянуть питання щодо відновлення постачань нафти обсягом 1,66 млн барелів на добу. Дискусія відбуватиметься з урахуванням прискореного відновлення попередніх обсягів протягом минулих п’яти місяців. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
Саудівська Аравія, котра ініціювала процес, планує додатково збільшити видобуток, щоб компенсувати падіння цін зростанням обсягів. Водночас частина членів альянсу може виступити проти такого кроку, прагнучи підтримати вищий рівень цін.
За інформацією делегатів, Ер-Ріяд прагне повернути частку ринку, яку країна втратила на користь конкурентів, зокрема американських виробників сланцевої нафти. У листопаді принц Мухаммед бін Салман планує відвідати Вашингтон для зустрічі з Дональдом Трампом, який закликає до зниження цін на паливо.
Збільшення видобутку може призвести до надлишкової пропозиції у четвертому кварталі та подальшого тиску на ціни. Водночас ринок зберіг відносну стабільність після того, як ОПЕК+ відновила постачання у 2,2 млн барелів на добу, попри побоювання щодо готовності споживачів до таких обсягів.
Експерти зазначають, що додаткові поставки вигідні споживачам і відповідають закликам США, але водночас становлять фінансові ризики для сланцевих виробників у США та самих членів альянсу. Ситуація відображає зміну пріоритетів ОПЕК+ на користь збереження частки ринку, а не цінової стабільності.
Тим часом, світові ціни на нафту продовжили падіння та завершують тиждень у “червоній зоні”.
Листопадові ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures подешевшали на $1,5 (-2,24%), до $65,49 за барель.
Жовтневі контракти на WTI на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) втратили $1,53 (-2,41%), знизившись до $61,95 за барель.
Раніше під час торгів Brent опускалася до $65,35, а WTI – до $61,77 за барель.
Передбачається, що трейдери очікують на засідання ОПЕК+ 7 вересня. -
Трамп не тисне на ЄС щодо відмови від російської нафти – єврокомісар
Європейський Союз дотримується плану щодо повної відмови від імпорту російської нафти до 2028 року. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен у коментарі Reuters.
За його словами, він особисто не отримував тиску від США із вимогою прискорити цей термін, втім, вітав би підтримку Вашингтона.
“Путін використав енергію як зброю проти нас, шантажував держави-члени. Ми також фактично допомагаємо фінансувати війну Путіна, і це потрібно зупинити. Якщо президент Трамп погодиться з цим, то це лише вітається, адже це і є наша головна мета”, – наголосив Йоргенсен.
ЄС веде переговори щодо юридичних пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти й газу до 1 січня 2028 року. Нині Угорщина і Словаччина імпортують близько 200-250 тисяч барелів російської нафти на добу (близько 3% потреб ЄС), і виступають проти плану, побоюючись зростання цін.Закупівлі російського газу ЄС залишаються набагато більшими. За даними ЄС, цього року Європа планує закупити близько 13% газу з Росії, що менше, ніж приблизно 45% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Йоргенсен підтвердив, що тривають консультації з урядами цих країн, втмі, рішення можна ухвалити і без їхньої згоди.
Очікується, що міністри енергетики країн ЄС розглянуть пропозиції на засіданні наступного місяця. -
Індія офіційно проігнорувала вимогу Трампа щодо російської нафти
Міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман заявила, що країна продовжить купувати російську нафту. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
Відтак, офіційна позиція Нью-Делі свідчить про намір Індії не виконувати вимоги президента США Дональда Трампа зупинити закупівлі.
“Звідки ми купуємо нафту, особливо такий великий товар, за який ми платимо найбільше в імпорті, ми маємо вирішувати з огляду на те, що нам найвигідніше. Ми, безумовно, будемо купувати”, – зазначила Сітхараман.
Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти, оскільки знижені ціни на барелі дозволяють країні зберігати контроль над імпортними витратами.
Раніше адміністрація Трампа підвищила мита для Індії до 50%, одні з найвищих у світі. У п’ятницю Трамп також критикував Індію та Росію за посилення зв’язків із Китаєм.
На початку цього тижня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Росії Володимир Путін зустрілися з головою Китаю Сі Цзіньпіном на саміті Шанхайської організації співпраці в Тяньцзіні. Лідери обговорили співпрацю у галузі енергетики та безпеки.
Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів. А згодом Нью-Делі взагалі заявив, що постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді