Країни Великої сімки планують посилити санкції проти Росії та основних покупців її нафти, щоб зменшити доходи Москви, які використовуються на війну проти України. Міністри G7 вважають, що їхні санкції вже уповільнили доходи Росії, а тепер вони погодилися на максимально посилити тиск на експорт російської нафти, яка є основним джерелом доходів Кремля. Країни зосередяться на тих, хто продовжує купувати російську нафту після вторгнення в Україну, та на тих, хто допомагає ухилятися від санкцій. Також обговорюється підтримка фінансових потреб України, включаючи використання заморожених російських активів в країнах G7.
Позначка: Нафта
-
Індія частково знизила закупівлю нафти РФ
За даними Bloomberg, у вересні зменшився імпорт нафти з Росії до Індії, але він все ще становить близько третини усіх поставок. Компанія Kpler повідомила, що обсяг імпорту склав 1,61 мільйона барелів на добу, що менше, ніж у серпні. Зниження відповідає прогнозам експертів про стабілізацію обсягів. Індія залишається найбільшим імпортером нафти з Росії, проте це зменшення може бути пов’язане з тиском, який США здійснюють на Індію у зв’язку з участю Росії в війні проти України. Незважаючи на це, Індія заявляє, що її закупівлі з Росії продовжаться, але вони також розглядають можливість розширення співпраці зі США в енергетичній галузі. У вересні ціни на російську нафту були найнижчими з 2022 року, що зробило її найвигіднішим варіантом для індійських переробників. Незважаючи на атаки на російську енергетичну інфраструктуру, поставки нафти в Індію не постраждали.
-
Орбан назвав несподівані причини залежності від РФ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову підтвердив, що його країна планує продовжувати отримувати нафту та газ з Росії, оскільки вважає угоди з Росією найбільш надійними. Він вважає, що розрив таких угод призведе до підвищення цін на енергію для угорських громадян. Орбан пояснив, що Угорщина вважає співпрацю з Росією важливою для енергетичної безпеки країни, оскільки інші джерела енергії не є такими надійними, як російські контракти. Він також наголосив, що російські енергоносії є дешевшими, ніж інші альтернативи, і відмова від них призведе до підвищення цін для громадян. Орбан підкреслив, що Угорщина має право самостійно вирішувати свою енергетичну політику, не піддаваючись зовнішньому тиску.
-
Нафта впала через плани OПEК+ і новини з Іраку
У понеділок ввечері світові ціни на нафту помітно знизилися через очікування зростання видобутку країнами ОПЕК+ та відновлення постачання з Курдистану. Це відображено у даних торгів 29 вересня. Ціна на нафту сорту Brent на лондонській біржі знизилася на $2,37 (3,42%) до $66,85 за барель, а нафта WTI на торгах Нью-Йоркської товарної біржі впала на $2,52 (3,83%) до $63,20 за барель.
-
Економіка Росії втратила перспективи – розвідка
Оновлений базовий прогноз розвитку російської економіки став залежним від того, чи будуть збережені чи скасовані міжнародні санкції. Аналітики передбачають зростання цін на нафту Urals з $58 за барель у 2025 році до $65 у 2028 році, але це можливо лише у разі виходу Росії з ізоляції. Зараз глобальний попит на нафту зростає повільніше, угода ОПЕК+ втрачає ефективність, а надлишок видобутку в регіоні Близького Сходу та Південній Америці тисне на ринок. Як наслідок, ціни на нафту можуть впасти до $60 за барель, що може вплинути на доходи Росії. Уряд РФ очікує зростання експорту ЗПГ, але для досягнення цієї мети потрібні нові проєкти, доступ до яких обмежений санкціями. Проблеми також із переробкою нафти та експортом нафтопродуктів. Російський ФНБ також зменшився, що свідчить про збільшення економічних проблем у країні.
-
ОПЕК+ планує збільшити квоти на видобуток нафти – ЗМІ
Країни-учасниці договору ОПЕК+ планують збільшити видобуток нафти на щонайменше 137 тис. барелів на добу. З початку квітня група ОПЕК+ вже підвищила квоти на видобуток на понад 2,5 млн барелів на добу, що становить близько 2,4% світового попиту. Це дозволило групі збільшити свою частку на ринку після тиску з боку президента США Дональда Трампа, який вимагав зниження цін на нафту. Зустріч вісім країн ОПЕК+ запланована на 5 жовтня для ухвалення рішення щодо обсягів видобутку на листопад. Ціни на нафту з квітня торгуються у діапазоні $60-70 за барель. Минулої п’ятниці ціни перевищили $70 за барель через атаки українських дронів на енергетичну інфраструктуру Росії. ОПЕК+ планує повністю скасувати добровільні обмеження на видобуток нафти до кінця вересня, що дозволить збільшити квоти на 137 тис. б/д. Остаточне рішення щодо цього ще не ухвалено. Третій рівень групових скорочень ОПЕК+ у 2 млн барелів на добу буде діяти до кінця 2026 року. Росія втрачає прибутки від експорту енергоносіїв через падіння доходів на 20% від початку року через економічний тиск, зокрема з боку країн Європейського Союзу.
-
Експорт нафтопродуктів з індійського НПЗ Роснафти впав удвічі
Євросоюз ввів санкції проти компанії Nayara Energy в Індії, яку контролюють російські структури, що призвело до зменшення експорту нафтопродуктів із НПЗ. Вересневі експортні обсяги зменшилися більш як удвічі порівняно з минулим роком. Більшість продукції залишається на танкерах у морі через розрив контрактів з європейськими компаніями та банками. НПЗ втратило 70% завантажень, а уряд намагається допомогти компанії відновити роботу. Nayara веде переговори щодо закупівель нафти у інших країнах і сподівається на нормалізацію ситуації найближчим часом.
-
Фіцо і Орбан зробили заяви про купівлю нафти в РФ
Угорський прем’єр Віктор Орбан та словацький прем’єр Роберт Фіцо заявили, що їхні країни не можуть відмовитися від постачання російської нафти через нафтопровід Дружба, оскільки це не відповідає реаліям. Вони виступили проти тиску Європейського Союзу на скорочення залежності від російських енергоносіїв, підкресливши право кожної країни визначати свій енергетичний баланс самостійно. Політики наголосили, що жодна зовнішня сила не може диктувати їм джерела газу та нафти. Угорщина та Словаччина раніше відмовилися від вимог про виключення росіян з санкційного списку ЄС через “неформальний тиск” від США.
-
Паливна криза в Росії дійшла до Москви – СЗР
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що у Росії почали масово закривати автозаправні станції через зниження обсягів виробництва на нафтопереробних заводах. За останні два місяці кількість АЗС у країні скоротилася на 360 об’єктів, що становить 2,6%. Кожна п’ятдесята заправка вже не продає бензин. Найбільше постраждали незалежні заправки, кількість яких скоротилася на 4,1%. У Південному федеральному окрузі припинили торгівлю паливом більше ніж на 200 заправках. Ситуація з паливом стала гострою не лише у регіонах, але й у Москві, Московській та Ленінградській областях. На деяких заправках вже заборонено продаж бензину у каністрах. У Криму та Севастополі понад половина заправок припинила продаж пального через дефіцит. Глава Криму Сергій Аксьонов пояснив ситуацію з дефіцитом палива “об’єктивними причинами” – зменшенням виробництва нафти в Росії. Прогнозується, що дефіцит пального в країні буде поглиблюватися, оскільки більшість нафтопереробних заводів зосереджені на заході Росії.
-
Ціни на нафту на рекордному рівні за три місяці
Світові ціни на нафту піднялися до найвищого рівня за три місяці. Це сталося через продовження ударів українських безпілотників на російську нафтову інфраструктуру, попередження НАТО Росії про реагування на порушення її повітряного простору та рішення РФ заборонити експорт дизельного пального та продовжити заборону на експорт бензину. Це призвело до скорочення видобутку нафти в Росії та дефіциту певних марок пального в деяких регіонах. Попередження НАТО також підвищило ризики додаткових санкцій проти російської нафтової промисловості. Все це призвело до зростання цін на нафту на міжнародних біржах.